UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛабораторна діагностика калу. Клінічне значення (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3537
Скачало256
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лабораторна діагностика калу. Клінічне значення

 

Дослідження калу має велике значення для виявлення захворювань

шлунково-кишкового тракту, пов’язаних з порушенням секреторної, рухової,

травної, всмоктувальної функції шлунка та кишечника.

 

Це дослідження допомагає у діагностиці виразкових і запальних процесів,

порушень функції печінки, підшлункової залози, інвазій кишковими

паразитами, захворювань спричинених загальною інтоксикацією та кишкових

інфекцій.

 

Кал формується у дистальних відділах товстої кишки. У нормі ж густа

маса, що містить близько 80% води і 20% твердих речовин. Серед мікробної

флори, що населяє товсту кишку переважають бактерії з групи кишкової

палички і ентерококи.

 

У одному грамі калу міститься приблизно 30-40 міліардій мікробів.

 

Загальні властивості калу визначають при макроскопічному дослідженні,

коли звертають увагу на його кількість, форму, запах, колір та домішки.

В нормі кількість калу не перевищує – 5% від добової кількості вжитої

їжі. Добова кількість калу може мінятися. Збільшення калу – поліфекація

можлива при посиленій перистальтиці, гастриті, ентериті, панкреатиті.

 

Зменшення добової кількості калу – олігофекація відмічається при колітах

супроводжуючих закрепами спастичного типу, виразковій хворобі.

 

Консистенція калу в основному залежить від вмісту в ньому води, слизу,

жиру, а також тривалості перебування калових мас у товстій кишці.

 

У нормі з калом протягом доби виводиться від 60 до 120 мілілітрів води,

що становить близько 70% всієї його ваги. При запорах відбувається

зворотне всмоктування води і тоді калові маси містять всього 50-40%

води. При ентеритах кількість води в калі може збільшуватись до 90% і

більше.

 

Твердий і сухий кал буває при атоні кишечника, спастичних спастичних

колітах, голодуванні. Спайках а іноді і у післяопераційному періоді при

операціях у черевній порожнині.

 

Кашкоподібної консистенції кал спостерігається при вживанні у їжу

значної кількості рослинної клітковини, а також при посиленій

перистальтиці кишечника внаслідок різних запальних процесів, та

вживанням проносних засобів.

 

Рідкий кал свідчить про посилену перистальтику. Надто рідкий, що

складається в основному з води і дуже малої кількості твердих речовин

буває при гострих ентероколітах і холері. Кал у вигляді рисового відвару

характерний для холерних поносів і лямбліозу.

 

Колір калу має різні відтінки, на колір калу впливає характер їжі,

прийом лікарських речовин, наявність паталогічних домішків. Домішками в

калі можуть бути слиз, кров, гній, шматки тканин, залишки

неперетравленої клітковини та гельмінти.

 

В

 

 

них ящиках з гніздами, пристосованих для перенесення чашок з калом.

 

Для бактеріологічних досліджень, а також для виявлення найпростіших кал

збирають у стерильну посудину і теплим доставляють у лабораторію.

 

Дослідження калу на приховану кров проводиться з метою діагностики

прихованих кровотеч у шлунково-кишковому тракті. Для визначення

прихованої крові використовують такі методи дослідження як проба

Гергерсена, омідопіринова.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ