UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття про аналізатори. Органи чуття. Органи чуття та їхнє значення (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14736
Скачало653
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Поняття про аналізатори. Органи чуття. Органи чуття та їхнє значення

 

Органи чуття. Органи чуття та їхнє значення

 

Аналізатор — це складний нервовий механізм,

 

що починається із зовнішнього сприймального

 

апарату і закінчується в мозку.

 

І.П. ПАВЛОВ

 

Вчення про аналізатори І.П. Павлов створював на основі єдності центру та

периферії. Аналізатор він розглядав як єдину складну й організовану

динамічну систему, до якої входять рецепторний апарат (периферійний

відділ аналізатора), аферентні нейрони і провідні шляхи (провідниковий

відділ) та ділянки кори півкуль великого мозку (центральний кінець

аналізатора).

 

Периферійний відділ аналізатора представляють органи чуття із

закладеними в них рецепторами, за допомогою яких людина пізнає

навколишній світ, одержує інформацію про нього. Вони називаються

органами зовнішнього чуття, або екстерорецепторами. Розрізняють шість

екстерорецепторів: дотику і тиску, гравітації (земного тяжіння), зору,

слуху, смаку та нюху. Крім того, є рецептори, що відображають рухи

окремих частин тіла і стан внутрішніх органів: м'язово-суглобове чуття,

рівновага, відчуття органів. До них належать нропріорецептори й

інтерорецептори, які сприймають нервові імпульси з внутрішніх органів і

судин. їх описано в розділах про опорно-руховий апарат, шкіру.

 

У центральному відділі аналізатора нервові імпульси набувають нових

якостей та відображаються в свідомості у вигляді відчуття. На основі

відчуття формуються складніші суб'єктивні образи: сприймання (психічний

процес відображення дійсності, який створює суб'єктивний образ

об'єктивного світу), уявлення (образ предмета або явища матеріального

світу, відтворений у свідомості на основі минулих впливів на органи

чуття), мислення (абстрактне, узагальнене пізнання явищ зовнішнього

світу, їхньої сутності шляхом аналізу та синтезу, суджень та висновків).

 

Орган зору

 

Основною причиною виникнення органа зору в представників тваринного

світу стало світло як подразник. Око (oculus) складається з очного

яблука і додаткових структур, які оточують його.

 

Очне яблуко (bulbus oculi; мал. 36) розміщене в очній ямні (орбіті). У

ньому розрізняють передній та задній полюси, зорову, зовнішню та

внутрішню вісь і площину, перпендикулярну до зорової осі, --- екватор.

Його стінку утворюють три оболонки. Зовнішня — волокниста оболонка

очного яблука (tunica fibrosa bulbi). У ній розрізняють велику задню

частину — білкову оболонку (sclera) і меншу передню частину — прозору

рогівку (cornea). Передня поверхня рогівки опукла, задня — увігнута.

Рогівка, як годинникове скло, входить своїм краєм у передній відділ

білкової оболонки.

 

У середній, судинній, оболонці очного яблука (tunica vasculosa bulbi) є

три відділи: райдужка, війкове тіло та власне судинна оболонка.

 

Райдужна (iris) просвічується крізь рогівку. Вона має вигляд

вертикальної пластинки з круглим отвором у центрі, що визначає колір

очей, та два непосмуговані м'язи (м'яз— звужувач зіниці (m. sphyncter

pupillae) і м'яз—розширювач зіниці (т. dilatator pupillae)), які

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ