UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛептоспіроз (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4512
Скачало581
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Лептоспіроз

 

План

 

Актуальність лептоспірозу.

 

Етіологія.

 

Джерело збудника.

 

Механізм і шляхи передачі.

 

Прояви епідемічного процесу.

 

Основні напрямки епідемічного обстеження.

 

Протиепідемічні заходи.

 

Специфічна профілактика.

 

Вступ

 

Лептоспіроз – це бактерійний зооноз з переважним ураженням капілярів

печінки, нирок і нервової системи, який супроводжується загальною

інтоксикацією, гарячкою та може перебігати з жовтяницею, геморагічним

синдромом і нирковою недостатністю.

 

1. Актуальність. Лептоспіроз – небезпечна інфекційна хвороба, що завдає

значних соціально-економічних збитків. В Україні щорічно реєструються

спорадичні випадки і групові спалахи лептоспірозу. В останні роки

спостерігається ріст захворюваності і почастішання важкого перебігу з

летальністю, яка зросла у 10 років. Найбільш поширений лептоспіроз у

західних і центральних областях України.

 

2. Етіологія. Збудник – Leptospira interrogans. Відомо близько 200

патогенних сироварі лептоспір, які об’єднанні у 25 серогруп. Найбільше

значення в патології людей мають L. scterohacmorrhagiae, L. conocola, L.

Grippotephosa, L. Pomona, L. Hebdomadis.

 

Мікроби мають форму тоненької спіралі із зігнутими кінцями. Вони

вологолюбні, у воді прісних водойм зберігаються до 1 міс., у вологому

ґрунті – до 10 міс. Добре витримують низькі температури, виживають у

льоді, однак моментально гинуть у кислому середовищі, на цукрі, при

кип’ятінні. Чутливі до висушування. Дії прямого сонячного проміння.

Дезінфекційних розчинів, зокрема хлорвмісних.

 

3. Джерело збудника. Природним резервуаром збудників є різні дикі

гризуни (сірі та чорні пацюки, полівки, водяні щури, домові миші),

свійські і промислові тварини (свині, песці, нутрії, собаки, рідше –

велика рогата худоба). Тварини хворіють на лептоспіроз або переносять

його безсимптомно. Вони виділяють збудників із сечею, забруднюючи

довкілля і утворюючи природні осередники. Тварини заражаються через

воду, корм, а також статевим шляхом. Хвора людина виділяє мало лептоспір

у довкілля й епідеміологічного значення не має.

 

4. Механізм і шляхи передачі. Основний механізм передачі –

фекально-оральний, який реалізується переважно водним шляхом (пиття води

з малих водойм, заковтування її під час купання). Можливе зараження при

вживанні продуктів, забруднених виділеннями гризунів (переважно овочів

і фруктів, зрідка молока чи м’яса).

 

Трапляється і контактне зараження при догляді за хворими тваринами, їх

забої. У разі укусу інфікованими гризунами чи іншому пошкодженні шкіри,

а також на риболовлі, косовиці, в разі ходіння босоніж на лузі.

 

к

 

к

 

^„ha$

 

супроводжується паводками і творенням заболочених ділянок. Чіткий

територіальний розподіл захворюваності значною мірою пов’язаний з тим,

що лептоспіри тривалий час виживають у лужних ґрунтах і швидко гинуть у

кислих.

 

6. Основні напрямки епідеміологічного обстеження.

 

У першу чергу з’ясовують наявність гризунів у житлових і складських

приміщеннях, можливість забруднення вододжерел і харчових продуктів

випорожненнями цих тварин.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ