UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВІЛ – AIDS – СНІД – інфекція (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6604
Скачало1204
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ВІЛ – AIDS – СНІД – інфекція

 

 

Це вірусний антропоноз із епідемічним поширенням, який характеризується

глибоким порушенням клітинного імунітету внаслідок руйнування

Т-лімфоцитів, що призводить до приєднання різних вторинних інфекцій і

новоутворень. Клінічно маніфест-на форма інфекції зветься синдромом

набутого імунодефіциту (СНІД, AIDS).

 

Актуальність. Щороку швидко зростає кількість хворих, а також

ВІЛ-інфікованих у всьому світі. Пандемія ВІЛ-інфекції досягла України

наприкінці 80-х років, коли поширення цієї «хвороби віку» створило

загрозу не лише здоров'ю людей, але й розвитку та виживанню людства.

Аналіз епідситуації протягом останніх 10 років свідчить про те, що наша

країна перебуває на початковому етапі епідемії. З 1995 р. у південних

областях (Одеська, Миколаївська, Херсонська та ін.) зареєстровано

вибухоподібний сплеск інфекції серед ін'єкційних наркоманів. Епідемія

ВІЛ-інфекції у цій ситуації може розглядатися як вторинне явище і повною

мірою залежить від росту наркоманії та хвороб, що передаються статевим

шляхом, тобто є соціальною проблемою суспільства.

 

Етіологія. Збудником є РНК-вірус HIV (Human Immunodeficiency Virus), або

ВІЛ (вірус імунодефіциту людини), що зумовлює вибіркове ураження

Т-лімфоцитів (хелперів). Збудники належать до родини ретровірусів,

позаяк мають унікальну здатність копіювати генетичну інформацію із своєї

РНК на ДНК клітин людини {retro - назад, зворотно). Це генетично дуже

неоднорідні віруси, здатні до значної мінливості. Ще недавно розрізняли

ВІЛ-1 (розповсюджений у Північній Америці та Європі) і ВІЛ-2 (переважно

в Південній і Західній Африці). Сьогодні вже відомо 5 типів вірусу.

 

ВІЛ стійкий до іонізуючої радіації та ультрафіолетового випромінювання,

проте дуже чутливий до нагрівання, ефіру, звичайних дезінфектантів.

Досить швидко інактивується при температурі 56 °С, а при 80-100 °С

знешкоджується за 5 хв.

 

Джерело збудника. Джерелом ВІЛу є інфіковані люди (хворі і вірусоносії),

які заразні протягом усього наступного життя. Віруси; виявлено в усіх

біологічних рідинах ураженого організму (кров, сперма, слиз піхви,

слина, сльози, сеча, піт, грудне молоко). Однак найбільше

епідеміологічне значення має наявність його саме у крові, спермі, слизу

піхви та грудному молоці, через які, найімовірніше, може відбутися

інфікування.

 

Механізм і шляхи передачі. ВІЛ-інфекція, подібно до гепатитів В, С, D,

передається лише через контактно-рановий механізм, який реалізується

такими шляхами: 1) при статевому контакті (основний шлях) і штучному

заплідненні; 2) при переливанні крові та деяких її препаратів, пересадці

донорських органів, оперативних втручаннях, під час парентеральних

медичних маніпуляцій інструментами, забрудненими кров'ю ВІЛ-інфікованш

осіб; 3) від ВІЛ-інфікованих вагітних через плаценту до плоду

(вертикально). Очевидно, можливе зараження у побуті при спільному з

вірусоносієм або хворим користуванні зубною щіткою, ножем, ножицями

тощо, але достовірних випадків саме такого інфікування не встановлено.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ