UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна в румунських зовнішньополітичних концепціях (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3649
Скачало291
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях

 

Зовнішньополітична стратегія правлячих кіл Румунії на початку ХХ ст.

базувалася на концепції об’єднання усіх «румунських історичних

провінцій» в «унітарну національну румунську державу», причому

українські землі північної частини Буковини і півдня Бессарабії

розглядались як частина «Великої Румунії». До розробки концепції

«Великої Румунії» залучалися відомі румунські історики Н.Йорґа,

К.Джуреску, А.Ксенопол, І.Ністор та ін. Їхні зусилля були спрямовані на

пошук етнічних, історичних і географічних арґументів, які б

підтверджували «право» Румунії на всю територію Буковини і Бессарабії.

Ця ідея інтенсивно пропаґувалася і всередині країни, і за її межами.

 

§1. Політика Румунії щодо Північної Буковини у роки Першої світової

війни

 

Найавторитетнішим офіційним ідеологом у питанні «східної політики»

королівської Румунії вважався професор І.Ністор, у працях якого

обґрунтовувалась концепція «історичного права» Румунії на Покуття,

Бессарабію і всю Буковину, вперше у румунській історіографії були

сформульовані претензії на так звану Трансністрію (землі між Дністром і

Південним Бугом) 1.

 

Коли 1 серпня 1914 р. в Європі почалася світова війна, стало ясно, що

Румунія не залишиться осторонь. У той час надзвичайно загострилися її

стосунки з Австро-Угорщиною через суперництво за Трансільванію. Апетити

Бухареста не обмежувалися територіями, більшість населення яких складали

румуни, а розповсюджувались на угорські, сербські та українські землі.

 

На початку вересня 1916 р. після двох років політичних і дипломатичних

маневрів та поступового дистанціювання від колишніх союзників —

центральних держав — у Бухаресті була підписана угода про приєднання

Румунії до Антанти.

 

Румунія вступила в Першу світову війну з метою приєднання нових

територій і створення «Великої Румунії». Чи не найголовнішим об`єктом

зазіхань були етнічні українські землі. Засоби масової інформації

Румунії того часу чимало зусиль доклали для формування відповідної

громадської думки і привертання на свій бік тієї частини політичних

діячів і інтеліґенції Буковини, яка в роки Першої світової війни

орієнтувалась на Габсбурзьку імперію. Ще у листопаді 1914 р. румунські

політичні діячі Буковини вимагали від короля Румунії не вступати у війну

проти Австро-Угорщини, бо для румунського народу Росія являє «найбільшу

небезпеку», «від якої може захистити тільки сильна Австрія» 2. Вони були

вірні Австро-Угорській імперії навіть тоді, коли вона вже розповзалася

під тиском визвольних рухів уярмлених нею народів. Так,

К.Ісопеску-Ґрекул, оголошуючи 22 липня 1918 р. заяву «румунського

парламентського клубу» буковинських депутатів з проханням до віденського

уряду захистити «життєві інтереси румунів Австрії», чітко підкреслював,

що відмова у захисті могла б привести до катастрофи, бо «пан Вільсон і

Антанта приєднали б нас, всупереч нашій волі, до румунського

королівства» 3.

 

Отже, на той час серед румунських політичних діячів Буковини не

припускалася й гадка про об’єднання краю з королівською Румунією, а

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ