UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСемантика прізвищ України (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15434
Скачало714
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

реферат

 

Семантика прізвищ України

 

У питанні про шляхи формування і час становлення прізвищ нема

одностайної думки. Одні дослідники формування прізвищ на українці

відносять до ХVІІІ-ХV ст., а нині дотують його ХVІІ-ХVІІІ ст., чи навіть

пізнішим періодом.

 

У дискусії, яка відбулася понад 20 років тому, була досягнута згода

тільки в тому, що процес стабілізації прізвищ українців закінчився в

кінці ХVІІІ поч. ХІХ ст., коли на всіх українських землях було введено

кодифікаційне право, яке зобов’язувало всіх громадян користуватися

спадковими особовими назвами.

 

Однак прізвища на Україні як такі вживалися і раніше. За словами М.О.

Жовтобрюха, «прізвище як категорія лінгвістична, лексична у більшості

народів, у тому числі в українців, виникає і стабілізується в

суспільно-мовній практиці задовго до того, як вводиться державна

кодифікація відповідних звичаєвих правил користування особовими

найменуваннями. З цієї точки зору є всі підстави стверджувати, що

прізвища існували раніше, ніж вони утворилися, як факт юридичний, як

норма державного права», А проф. Чучка з приводу цього пише, що

переважна більшість прізвищ у слов’ян набагато старіше, ніж сама

класифікація. Вони виникали й функціонували як особові назви ще до

юридичної стабілізації даних спадкових найменувань.

 

Прізвище – це набуте відразу після народження у спадок від батька або

матері офіційно закріплене за конкретним родом незмінне спадкове

найменування особи, яке при реєстрації шлюбу переходить від чоловіка

дружині або навпаки, і в офіційні практиці називання в обов’язковому

порядку додається до власного імені і назви по батькові. (За М.Худашем).

 

Про семантику прізвищ можна говорити тільки як про значення назв даних

конкретних осіб безвідносно до будь-яких ознак чи властивостей їх.

 

Прізвище являє собою індивідуальну назву особи, успадковану нею від

предків, для одного з яких вона [назва] була вираженням якоїсь

характеристичної ознаки.

 

Шевченко для нас не значить “син шевця”, але той, кого першого назвали

цим прізвищем, був, безумовно, сином шевця.

 

Така особливість лексичного значення прізвищ, і тому ми воліємо говорити

не про семантику прізвищ, а основ, від яких вони утворилися.

 

У такому плані налічуємо чотири основні лексикосемантичні групи прізвищ,

утворених 1) від імен; 2) за походженням або за місцем проживання; 3) за

соціальною (класовою) приналежністю або за постійним заняттям

(професією), 4) від якоїсь індивідуальної ознаки (найчастіше фізичної чи

психічної властивості) їх першого носія.

 

Іноді могли бути й інші підстави для надання прізвиська, що

перетворилося пізніше в прізвище. Це пов’язано з найрізноманітнішими

обставинами життя, невідомими нам. У таких випадках про генезис прізвища

нічого певного сказати не можна.

 

Розглянемо чотири основні семантичні групи.

 

Прізвища, утворені від особових власних імен

 

Відомо, що на початку розвитку людського суспільства люди не мали

прізвищ, але навіть і в той період вони не могли обходитись без імені.

Ясно, що коли виникла потреба у розрізненні людей, які мали ознакові

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ