UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІмплцитність у її стосунку до мовної норми (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3429
Скачало279
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Імплцитність у її стосунку до мовної норми

 

 

У сучасному мовознавстві при розкритті сутності імпліцитності

простежується тенденція розрізняти її вузьке і широке розуміння. Деякі

дослідники при цьому твердять відповідно про її мовне і психологічне

трактування (8. с.389). Інші пропонують "розрізняти два види

імпліцитності: вузьке розуміння імпліцитності як чисто мовного, точніше

граматичного явища, і широке розуміння імпліцитності як явища

екстралінгвістичного, що має однак безпосередній стосунок до лінгвістики

тексту" (13, с 109). Але вказане розмежування не супроводжується

очікуваною послідовністю визначення імпліцитності і не усуває

дискусійності, яку спостерігаємо у лінгвістичних працях стосовно того,

що в мові варто вважати проявами імпліцитного, а що не належить до них.

З огляду на це розглянемо деякі проблеми, розв'язання яких стосується

з'ясування теоретичних засад мовознавчого дослідження імпліцитності.

Йдеться насамперед про зв'язок останньої з мовною нормою, бо саме на

відштовхування від поняття нормативності лінгвальних фактів подекуди

спирається розкриття згаданого вузького розуміння імпліцитності.

Зокрема, К.Крушельшщька зазначає, що "з лінгвістичного погляду доцільно

вважати імпліцитними такі вирази, які протиставляються "повним" виразам

у плані мовної норми (мабуть, сюди потрібно включати і частотність як

один із її критеріїв), творячи з ним синонімічні ряди" (8, с.389).

Незважаючи на слушність зіставлення імпліцитних мовних величин із їх

"повними" відповідниками, що виступає важливим моментом осмислення

прихованості перших, у цілому визначення критерію імпліцитності у

наведеному твердженні не відзначається достатньою чіткістю і виглядає

дещо звуженим.

 

Насамперед виникає питання, що являє собою "повнота" висловлювань, яка

протиставляється імпліцитності їх синонімів? Крім того, із визнання цієї

своєрідної "повноти" одних висловлювань випливає знову ж таки не зовсім

виразна "неповнота" імпліцитних величин. Це, можливо, пояснюється тим,

що критерій виявлення імпліцитності висловлювань, запропонований

К.Крушельницькою, передовсім стосується окремих випадків прихованості в

синтаксисі, а саме: еліпсів, різних типів односкладних речень (див. 8,

с.389).

 

Так, певні види еліпсів можна зіставляти з їх звичайними повними

еквівалентами, які часто встановлюються з контексту, наприклад; Зовсім

нема ніяких! (В.Винниченко) = [У мене] зовсім нема ніяких [дітей]! У

цьому випадку відновлені нами складники речення містяться в іншому

висловлюванні, яке в тексті передує аналізованому: Можеш сказати своїй

Труді, що в мене нема дітей (В.Винниченко).

 

На відміну від подібних еліптичних конструкцій, стосовно односкладних

речень аналогічне зіставлення виглядає по-іншому. Зауважимо, що

здебільшого такі речення мовознавці визнають повними. Тим самим виникає

можливість некоректного терміновживання, коли доводиться зіставляти

імпліцитні односкладні речення, що вважаються повними з відповідними їм

уже неімпліцитними, але також повними взяти прикметник "повний" у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ