Реферат на тему:
Характеристика мовленнєвих ситуацій
За яких умов можлива на уроці ситуація живого спілкування?
Ситуація живого спілкування на уроці може виникнути лише тоді, коли
учитель і учні пройняті взаєморозумінням, радістю спільної праці.
Спокійна обстановка цілеспрямованої роботи, стан душевної рівноваги,
впевненість у своїх силах, віра у можливість подолати свої труднощі
мають панувати в класі. Особливо згубними для дитячого колективу є
хвороблива гонитва за п’ятірками і болісне сприймання трійки. “Дайте
подумати дитині, пережити радість успіху”, – пристрасно звертався До
вчителів Б.О.Сухомлинський.
Колективне почуття радості, ласки, доброти, доброзичливості, почив перед
красою – величезна духовна сила, що об’єднує дітей, пробуджує інтерес у
байдужих. І важливо, щоб кожна дитина не тільки відчувала радість, а й
творила її, вносила крихту власної творчості у життя колективу. За таких
умов виконання вправи перестає бути для учнів тільки формальним
завданням. Мовлення стає для них засобом самовираження. Захоплені
спільним пошуком, радістю пізнання, діти діляться із педагогом своїми
почуттями, враженнями. Обмінюючись думками, вчаться бачити навколишнє,
відгукуватися на життя, включатися в нього.
Важливо також одухотворити і сам зміст навчання, осяяти його фантазією,
казкою, красою природи і людських взаємин, щоб рідне слово пробуджувало
у дітей бажання творити радість, добро людям, Вітчизні.
Учитель нас знайти для дітей матеріал для спільних переживань, захопити
їх темою висловлювання, тоді клас буде відчувати себе єдиним творчим
колективом. Для кожного стануть зрозумілими власне роль у процесі
спільного пошуку, зв’язок з товаришами, спрямовуюча допомога вчителя.
Стійкий інтерес до мовленнєвої діяльності можна прищепити дітям за
умови, якщо учитель зуміє глибоко індивідуалізувати навчання, допоможе
кожному розкрити свої пізнавальні можливості, нахили, подолати окремі
вади власного сприймання, уяви, пам’яті, мислення, скутість,
замкненість, розгубленість. У вирішенні цього найскладнішого завдання
важлива роль належить інтегрованій діяльності, яка передбачає поєднання
словесної дитячої творчості з ігровою, пісенною, образотворчою,
спостереженням за навколишнім, працею.
Типи мовленнєвих ситуацій під час побудови зв’язних висловлювань
Одні тини ситуацій мають на меті викликати внутрішню потребу висловити
свої думки і почуття, формують чітке уявлення про обставини та
співбесідників, Інші типи вводять у саму лабораторію творення тексту –
активізують чуттєві сприймання, пробуджують уяву, викликають асоціації,
підказують свідомості способи оформлення образів, що виникають.
Виходячи з цього виділено ден основних тип з мовленнєвих ситуацій і
процесі побудови зв’язного висловлювання: перший тип – зорієнтований на
етап формування авторського задуму; другий тип – уводить маленького
автора у саму лабораторію народження думки.
Ситуації, зорієнтовані на етап формування авторського задуму /перший тип
мовленнєвих ситуацій/
Цей тип мовленнєвих ситуацій включає два основних підтипи:
1/ ситуації, що стимулюють бажання висловитись. Створюючи їх, прагнемо
передусім одухотворити сам зміст навчання та взаємини в Дитячому
колективі та між педагогом і дітьми;
2/ ситуації, що викликають зриме уявлення про адресата мовлення.
Створюються вони різними видами словесних роз’яснень.
В одних випадках це однокласники, малята із дитячого садка, найближчий
друг /подруга/, брат, сестра, у інших – уявний ровесник, юнкор газети
“Зірка”, старші друзі – шефи чи батьки.
1. Уявіть, що редакція журналу “Малятко” оголосила конкурс на кращий
опис-загадку тварини, птаха чи рослини. Побудуйте свій опис (“Хто це?”,
“Що це?») так, щоб, слухаючи вас, можна було одразу здогадатися, яких
тварину, птаха ви описуєте.
2. Ви маєте скласти казку чи оповідання про те, що ви побачили,
пережили. Намагайтесь про події розповісти так виразно, щоб маленькі
друзі з дитячого садка могли зримо уявити те, про що би розповідаєте.
3. Вам треба скласти розповідь “У нас узимку”. Уявіть, що ви пишете
листа далекому африканському другові. Він ніколи не бачив зими.
4. Ви полюбляєте спостерігати за птахами. Напишіть другові про своє
захоплення і переконайте його зайнятись тим самим .
Такі мовленнєві ситуації націлюють на вибір типу висловлювання,
спонукають учнів думати про майбутнього читача, слухача і тим самим .
стимулюють бажання розповісти щось іншим людям. Б очах дітей
осмислюється їх власна творчість.
Мовленнєві ситуації, що вводять учнів у саму лабораторію народження
думки /другий тип мовленнєвих ситуацій/
Створені на уроці мовленнєві ситуації доповнюються
текстово-ілюстративною або текстово-ігровою опорою. Мета цих прийомів –
оживи» ти вже наявні у дітей враження, пробудити їхню уяву, якоюсь мірою
підказати план, композицію, в які діти вкладають своє пережите.
На перших кроках навчання найпростіших висловлювань мовленнєва творчість
часто зливається з ігровою. Постановку завдань, розповідь-взірець
учитель вплітає в сюжетну канву гри. Ігровою ситуацією спрямовує на
виділення характерних ознак спостережуваного предмета, текс-том-взірцем
підказує структуру висловлювання і окремих речень у ньому.
У подальшому навчанні зв’язних висловлювань перевага надається ситуаціям
із ілюстративно-текстовою опорос, які створюються постановкою запитань
типу: Прочитайте текст і відгадайте «Хто це?», «Що це?» За зразком
даного тексту склади свій опис так, щоб, слухаючи його, можна було
одразу здогадатися, який предмет описується.
Це перший підтип мовленнєвих ситуацій, які використовуються на
початковому етапі навчання.
Другий підтип мовленнєвих ситуацій передбачає вищий ступінь само,
стійності і творчої активності учнів. Провідною тут є конструктивна
діяльність із елементами творчої.
Такі мовленнєві ситуації створюються із урахуванням сформованих уявлень
дітей про структуру тексту. Увиразнюються вони робочими матеріалами, які
вміщують:
а/ ілюстративний матеріал /малюнки вчителя, учнів або художника, кадри
діафільму або природні предмети – кетяг калини, городини, квіти,
колоски, гриби тощо/;
б/ текстовий матеріал – варіанти зачину, кінцівки та опорні
словосполучення, за допомогою яких треба розкрити зміст головної частини
висловлювання.
Спочатку вчитель пропонує дітям готові матеріали, організовує їх
колективний аналіз. Дає зразок, як, користуючись опорою, висловлювати
думку зв’язними за змістом реченнями. Далі такі робочі матеріали
склепаються колективно в ході аналізу джерела висловлювання – картини,
кадрів діафільму чи спостережуваних явищ навколишнього.
Складання описів тварин.
Схема опису
Зачин Загальне враження або уявлення про предмет
Головна частина Ознаки предмета чи явища
Заключна частина Висновок
Третій підтип мовленнєвих ситуацій програмує побудову власних творчих,
вільних висловлювань /колективних, групових, індивідуальних/. Робочі
матеріали діти складають самостійно.
Щоб увести малих авторів у лабораторію словесної творчості,
використовуються такі засоби, як яскравий початок казки, оповідання;
розв’язання проблемного завдання.
Розвиток і вдосконалення цих важливих способів мовленнєвої діяльності
(вміння вести нотатки в процесі обмірковування висловлювання)
здійснюються систематично протягом усіх років навчання дітей в
початкових класах.
Отже, розглянуті три основні підтипи мовленнєвих ситуацій становлять
цілісну систему, взаємно доповнюють один одного на всіх етапах
опанування дітьми процесом творення монологу.
Виділяючи серед ситуацій другого типу три його основні підтипи, ми брали
до уваги міру допомоги та рівень творчої активності під час виконання
завдань, прагнучи якомога повніше індивідуалізувати процес невчення.
Три підтипи ситуацій – це власне три сходинки пізнання, піднімаючись
якими, дитина долає найскладніший для неї психологічний бар’єр – перехід
від максимально згорнутого мовлення для себе до повного, розгорнутого,
зорієнтованого на співбесідника.
Текстово-ілюстративна й текстово-ігрова наочність, що лежить в основі
кожного із типів ситуацій, служить зовнішньою опорою внутрішніх цій
дитини, допомагає зримо уявити весь хід думки у процесі її формування і
таким чином сприяє оволодінню механізмами монологічного мовлення
/випереджаючим синтезом у межах тексту – за термінологією М.І.Жинкіна/.
Пропонована система мовленнєвих ситуацій створює кожній дитині
сприятливі умови для інтенсивного розвитку тих здібностей і якостей, які
перебувають у стадії формування /Л.С.Виготський – вчення про зони
розвитку дитини/, надає можливість кожному учневі у своєму розвитку йти
від Дій з учителем і товаришами до цілком самостійних.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
