UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧислівники. Лічильні слова та їх належність до частин мови (урок)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4547
Скачало416
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Числівники. Лічильні слова та їх належність до частин мови (урок)

 

Проведеного в 4 класі

 

за системою «Розвивальне навчання»

 

Тема. Числівник. Лічильні слова та їх належність до частин мови (п'ять,

п'ятірка, п'ятий).

 

Мета; з'ясувати, що числівник належить до іменних частин мови; розвивати

вміння визначати граматичні значення самостійних частин мови; формувати

навички навчального співробітництва та дію контролю; виховувати повагу

до думки інших.

 

Обладнання; таблиця „частини мови", схеми.

 

Зміст

 

1. Оцінка власних знань.

 

Каліграфічна хвилинка. Жовтень, жовтий, жовтіє.

 

- Що цікавого ви помітили в цих словах?

 

Учні: вони споріднені, бо в цих словах однаковий корінь жовт.

 

- Чи однакову „роботу" виконують ці слова? Чому?

 

Учні: жовтень - слово - назва предмета;

 

Учні оцінюють роботу за допомогою чарівної стрічки, звертаючи увагу на

з'єднання букв, (взаємоперевірка)

 

жовтий - слово - назва ознаки предмета; жовтіє - слово - назва дії

предмета.

 

- Що ми вивчали на попередніх уроках?

 

- Що таке частини мови?

 

- Які частини мови виділяють серед частин мови?

 

- Які слова - назви ми вивчили?

 

- Як ми їх називаємо?

 

Учні пригадують, що вони знають про частини мови.

 

Учні: іменник, прикметник, дієслово.

 

- То ми зможемо визначити до якої частини мови належать слова:

жовтень, жовтий, жовтіє. Учні визначають до якої частини мови належать

слова, за допомогою значень і оцінюють себе.

 

2. Створення проблеми і її вирішення

 

- Які частини мови називаємо іменником?

 

Учні: ті, які мають граматичне значення відмінка, (іменник, прикметник)

 

- А дієслово можемо відносити до іменних?

 

Учні: ні, тому, що дієслово не має граматичного значення відмінка.

 

- Як ви вважаєте, є ще якась частина мови, яку ми можемо віднести до

іменних?

 

- Ми вчора допомагали Петрику складати пам'ятку про частини мови.

 

- Що зробив Петрик?

 

- Чи погоджуєтесь ви з Петриком?

 

- Чому в Петрика виникали такі запитання?

 

- Про що він міг подумати?

 

Учні: що є ще частина мови, яку ми віднесемо до іменних, ця частина

мови має мати граматичне значення відмінка.

 

Спробуємо розібратись чи є ще якась частина мови серед іменних.

 

Завдання 1.

 

Љ

 

Њ

 

ў

 

¤

 

а

 

в

 

м

 

о

 

D

 

N

 

P

 

ґ

 

 

В

 

Њ

 

в

 

о

 

P

 

 

?ування і оцінюють себе за допомогою чарівної стрічки.

 

Учні: п'ятий урок, нерозлучною п'ятіркою, п'ятьма балами.

 

- Ми вже знаємо, що частини мови визначають в залежності від того, що

вони означають.

 

п'ятий урок - прикметник: нерозлучною п'ятіркою - іменник; п'ятьма

балами - слово-назва кількості.

 

- Всі ці слова: п'ятий, п'ятіркою, п'ятьма, що називають? Учні

формують вміння визначати частини мови і обґрунтовують свої відповіді.

 

Учні: кількість.

 

- А можуть означати?

 

Учні: різне: і ознаку предмета (п'ятий урок), і

 

предмет (нерозлучна п'ятірка).

 

Слова, які приєднуються до слів, що означають

 

предмети, лише граматичним значенням відмінка

 

означають кількість. Інших граматичних значень не

 

мають.

 

Частина мови, що означає кількість називається числівником.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ