UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаука як сфера людської діяльності (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось23665
Скачало1276
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

лузей, особливостей авторства і взаємного виливу

публікацій. Бібліометричні зв'язки, такі як цитування, взаємне цитування

і взаємні посилання, авторське співциту-вання і колективне авторство,

забезпечують документне підтвердження комунікацій у межах наукових

галузей і між ними.

 

Наукова комунікація починається з комуніканта, який генерує наукову ідею

чи концепцію. Це можуть бути як окремі вчені, так і колективи авторів,

такі як дослідницькі групи, наукові школи, установи, інститути, регіони

чи країни. Залежно від наукового статусу установи, наявності наукового

ступеня, вченого звання, кількості публікацій, стажу наукової роботи

визначається науковий статус комуніканта, рівень його впливу на НК.

Особливу роль у комунікації відіграють видатні вчені.

 

Сформулювавши наукову ідею, автор безпосередньо ділиться нею з колегами,

науковим керівником, котрі допомагають визначити подальший напрям її

розвитку. Потім інформація поширюється серед широкого кола фахівців у

формі наукової доповіді (повідомлення) на конференціях, симпозіумах,

оформляється у вигляді наукового звіту, препринта чи статті (в

письмовому чи електронному вигляді).

 

Документована і (або) недокументована наукова інформація — це те, що

передається, тобто комунікат. Наукові повідомлення найчастіше

передаються за допомогою мови, зображень, дії. Зображення використовують

як доповнення до мовних комунікацій (графіки, плакати). Дії

підтверджують словесні висновки науковця.

 

Найчастіше інформація передається за допомогою мови — природної (мова

людського спілкування) чи штучної (мова машинного програмування).

Комунікант кодує інформацію за допомогою знаків, символів кодів, а

реципієнт декодує (розшифровує, перекладає) інформацію. Наукова

комунікація відбувається лише за умови, що мова наукового повідомлення

зрозуміла реципієнту. Часто дослідники не можуть використати іншомовну

публікацію, не володіючи відповідною мовою. Читацька аудиторія буває

досить обмеженою, якщо праці видаються недостатньо поширеною мовою. У

цьому випадку допомагають переклади.

 

Між комунікантом та реципієнтом встановлюється канал комунікації, без

якого неможливий зв'язок (спосіб обміну, передачі інформації). Це —

зустрічі, конференції, радіо, телебачення, Іпіегпеі, видавництво,

редакція журналу, бібліотека та інші канали, що забезпечують можливість

безпосередньої чи опосередкованої наукової комунікації.

 

Наукова комунікація функціонує ефективно за умови існування зворотного

зв'язку — реакції реципієнта на отримане повідомлення. Інтерес до

повідомлення залежить від багатьох чинників: мають значення зміст

проблеми, наукової ідеї, доступність інформації, місце, час видання,

тираж журналу (монографії), мова, рівень і стиль публікації. Проявами

зворотного зв'язку реципієнта можуть бути цитування, посилання, відгук,

рецензія, написання огляду, реферату, статті, включення ідей автора у

відповідну дисципліну як базове знання та ін.

 

Одним з основних показників значення наукового результату є індекс

цитування, який визначає кількість посилань на ту чи іншу статтю,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ