UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПисанки. Символіка красок. Технології писанкарства. Ікони (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось19009
Скачало1306
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

кої розповіді про життя Христа, Марії і святих.

 

У середньовічному малярстві візантійської сфери впливу існувала складна

система вироблених традицією канонів. Пізніше їх було зібрано в окремі

рукописні підручники типу афонської «Єрмінії», що її склав на початку

XVIII століття Діонісій Фурнаографіот.

 

В таких підручниках було досить повно розроблено технологічні рецепти,

давалися вказівки щодо пропорцій людської постаті, типажу і навіть

відтінку й забарвлення тіла.

 

*

 

-

 

њ

 

(

 

*

 

0

 

и

 

р

 

-

 

$

 

@

 

D

 

љ

 

њ

 

ў

 

В

 

Ж

 

???????$??$??????ній твір релігійного змісту з навколишнім життям. Саме

в цих відхиленнях від універсальної канонічної форми в українській іконі

більш або менш яскраво виявляються самобутні національні та

індивідуальні авторські особливості.

 

Композиції більшості ікон притаманні виразність, лаконічність і простота

побудови, чітке й врівноважене співвідношення всіх елементів ідейного

змісту та формального розв'язання, піднесена емоційність образу.

Сприймаючи в основному готову канонічну схему сюжету, українські майстри

надавали образові свою, часом дуже колоритну народну інтерпретацію. Для

їхньої живописної манери скоріше властиве сповнене розмаху монументальне

й декоративне трактування цілого широкими площинами, ніж витончена

каліграфічна дріб'язковість, характерна для пізньовізантійського стилю.

Вони вміло підпорядковують усі компоненти головному — піднесеному

змістові, що є основою художнього твору.

 

Особливої життєвості та виразності надає художньому образові

в тогочасній іконі рисунок, лінія. В рисунку, передусім, виявляються

професійний рівень, зрілість та темперамент художника.

 

Кожній епосі, школі, майстерні властиве своє розуміння та

відчуття кольору, можливостей його поєднання. Окремі майстри вносять

при цьому свої, часом різко індивідуальні розв'язання. Розмаїтість

кольорових поєднань деякою мірою допомагає митцям долати іконографічну

скутість нав'язаної композиційної схеми, традиційних сюжетів, створювати

несподівані й вражаючі ефекти навіть для найвимогливішого сучасного

глядача.

 

Специфічні кольорові ефекти іконопису тісно пов'язуються з темперною

технікою живопису (темпера — фарба, зроблена на емульсії з яєчного

жовтка). Старі майстри знали секрети, які надавали кольорам тривкості,

чистоти та глибини.

 

Малювали ікони переважно на липових дошках, рідше тополевих або

ялинових, покритих тонким шаром білого бездоганно вирівняного крейдяного

левкасу. Дошки були колені й тесані, середньої товщини, переважно в

межах двох-трьох сантиметрів. З лицьового боку вони звичайно мають

заглиблене поле — ковчег для основного зображення, а на зворотному —

впущені здебільшого з одного боку дві кріпильні горизонтальні шпуги. В

іконах XIV—XV століть звичайно під левкасом буває наклеєне полотно —

поволока. З лицьового боку ікони облямовували мальованою червоною

смужкою світлішого або темнішого відтінку, рідше — двокольоровою. В XVI

столітті на обрамленні, як і на тлі та німбах, виникають гравіровані або

тиснені орнаментальні мотиви.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ