UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрадиційний костюм гуцулів. Його особливості та семантика (курсова робота)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось15761
Скачало865
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

червоних та жовтих.

 

СЕМАНТИКА

 

Традційний костю поряд із забезпеченням фізичного існування людини

задовольняв її різноманітні соціальні потреби. Безпосередньо з

призначенням костюма пов’язані великие розмаїття символів.

 

Символіка народного костюма – важливий компонент національний традицій

загалом. Знакові функції втілюють упродовж віків досвід поколінь, їхні

погляди на світ навколо і людину у ньому. Адже людина живе в світі

символів з доісторичних часів. Символ – одна з могутніх підвалин

культури. Загальновизнаним фактом є те, що справжнє мистецтво –

символічне .1

 

На жаль, поняття семантики багатьох властивостей народного костюма вже

наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. було великою мірою забуте, а способи їх

досягнення зберігалися лише з традицією.

 

Саме тому ретельне дослідження цього надзвичайно цікавого аспекту є дуже

важливим.

 

Традиційні особливості одягу формувалися пртягом досить тривалого часу і

передавалися через покоління. Багаті, барвисті гуцульські костюми

підкреслювали у чоловіків мужність, у жінок – красу. Взагалі розрізенння

одягу дорослих людей за ознаками статі, вимагала народна етика. Основну

роль цих знаків виконували декоративно-художні засоби.

 

Рис урівноваженості, спокою жіночій фігурі надавав значний за площею

поясний одяг, орнаментований з переважанням горизонтальних ліній та

геометричних фігур, з якими пов’язане уявлення про стійкість (квадрат,

прямокутник). Він сприймався як масивніший порівняно з сорочкою та

плечовим одягом, декор якого тяжів до вертикальної осі.

 

Компоненти чоловічого костюма декорувалися стриманіше і не передбачали

зміну сприняття об’ємів і пропорцій тіла.

 

Інколи статева приналежність костюма ігнорувалася. 2 Переважно це

відбувалося в яккихось обрядових діях. Так, наприклад, гуцулки під час

вагітності одягали чоловічі штани, щоб відволікати увагу злих сил.

Можливо цей звичай є виявленням того, що за віруваннями присутність

чоловіка тією чи іншою мірою допомагала при пологах. На цю думку

наштовхує також звичай гуцулів класти чоловічі штани породілі під

голову, одягати новонароджену дитину, незалежно від статі в чоловічу

сорочку.

 

Відповідно до етичних норм великого значення надавалося віковііій

знаковості костюма. Досить часто такі ознаки доповнювалися символами

сімейного стану. Особливо чітко це прослідковується в жіночому одязі.

Тональна стриманність, менша кількість яскравих кольорів характерні для

костюма жінок старшого і похилого віку.

 

Деякі ознаки сімейного стану в костюмі виконували магічні функції. Це

стосується насамперед головних уборів та зачісок. Дівчата ходили з

непокритою головою, заплітаючи волосся в косу. На Гуцульщині дівчину

вперше заплітали, коли їй виповнювалося 6 років.

 

Для цього запрошували “сахнівну” жінку, що належала до близької родини.

Вона заплітала волосся навхрест беручи волосся з чотирьох сторін і

зв’язуючи його на потилиці, примовляла при цьому закликаючи парубків.3

 

Часто двчата заплітали волосся в косу разом з ниткою (“шваркою”), на яку

нанизували мосяжні гудзики густо оплітали червоною вовняною

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ