UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрадиційний костюм гуцулів. Його особливості та семантика (курсова робота)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось15768
Скачало865
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

илежні тенденції: зближення з

нечистою силою і водночас захист від неї.

 

Роль обрядового символа часто виконувала кольорова гама одягу. Так,

наприклад, під час похорону, на знак того, що в хаті хтось помер, на

вікно знадвору чіпляли білу пеермітку. Коли людина помирала , її одягали

обов’язково в новий одяг (часто також білий), чоловіка оперізували

вовняним поясом (ременя не давали “щоб не було тяжко на той світ іти”),

жінку завивали у перемітку і накривали шию білим полотном (“щоб файна

та пишна була на тім світі”), усі прикраси знімали. На знак смутку всі

родичі ходили в одязі, в якому були до моменту смерті. Жінкии розпускали

волосся, чоловіки не покривали голови аж до похорону.6

 

Надзвичайно насиченим символікою, зокрема символікою одягу є весільний

обряд гуцулів.

 

Напередодні весілля нареченим виготовляли весільні вінки. Плетіння вінка

супроводжувалося “барвінковими” піснями. Нареченому вінок пришивали до

сушкової шапки (взимку) або до кресані (влітку). Дочекавшись із повним

правом одягти на голову весільний вінок було великим щастям для молодих.

Перед тим, як покласти дівчині на голову вінок, мати розплітала і чесала

їй косу. Розплітання волосся у весільному обряді слов’ян загалом

символізувало прощання з дівоцтвом. Після одягання вікна дівина вже його

не знімала аж до шлюбу. Молодому одягала вінок весільна “матка” разом з

дружбою.

 

Напередодні весілля наречений посилав нареченій в подарунок перемітку,

червону хустку і чоботи, а вона дарувала йому сорочку. Все це

зберігалося до кінця життя.

 

На гуцульському весіллі кіс молодої не розплітають, як в інших регіонах

України, а відрубують. Кінець коси прив’язують до спціального кліочка,

забитого у сітнку, а наречений, танцюючи з дружкою, повинен відрубати

косу одним ударом топірця, якщо йому це не вдасться, то це свідчить про

нещасливе подружнє життя.7

 

Вранці після весілля молоду “завивають” і вона вважається молодицею.

Традиційний головний убір заміжньої жінки- перемітка.

 

Остаточним етапом обряду завивання є заплітання молодої молодим у

писутності “завивачок” – госте ймолодої. В коси дружини він кладе гроші

і білу вовну (щоб пізнньої старості діждалася), потім завиває її

червоною хуткою.

 

Надзвичайно цікаве символічне значення має орнаментика гуцульського

костюма.

 

В оносві композиційної схеми гуцульських вишивок переважає ромб або

квадрат. Їм підпорядковуються дрібніші елементи. Ромбічний візерунок –

символ рордючості – можна прослідкувати ще в ранніх землеробських

культурах. Звичайний ромб з крапкою посередині – ідеограма засіяного

поля, ромб з завитками на зовнішніх кутах – симоволом радості.8

 

Гуцульська вишивка активно виконує комунікаційну функцію – зорову

передачу інформації від покоління до покоління. Через систему орнаменту,

кольору передаються складні аспекти світорозуміння та світосприйнятя.

Навколишня природа, рослинний і тваринний світ знайшли своє

відображення в орнаментиці. Назва “скриньчастий узір” походить від того,

що в його основу покладено мотив рямокутника – “скриньку”. Цей мотив

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ