UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКолекція дитячих ансамблів за мотивами гуцульського костюма (курсова робота)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11780
Скачало785
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

и з матеріальними умовами, скільки із стійким збереженням

своєрідного стереотипу. Статус “дорослості” був невід’ємним від участі в

трудових процесах, і коли діти починали виконувати певні види робіт,

вони переходили на дорослий одяг. Це означало насамперед збільшення

кількості його компонентів. Право носити, наприклад, деякі види головних

уборів та поясного одягу безпосередньо пов’язувалося з переходом у

категорію дорослих. Такі ознаки були наявні головним чином у жіночому

костюмі, де вони, зокрема виконували магічні функції. Це стосується

насамперед головних уборів та зачісок.

 

На Гуцульщині дівчину заплітали вперше тоді, коли їй виповнювалося 6

років. Для цієї церемонії запрошували так звану “сахнівну” жінку, що

належала до близької родини. “Сахнівна” заплітала волосяя навхрест,

беручи жмут волосся спереду, з потилиці і з боків. Зв’язуючи всі 4 кінці

на середині голови, примовляла: “Як зв’язую все волосся на тобі, аби ся

тримало з усіх чотирьох боків, так аби ся в’язали до тебе з усіх боків

парубки, удівці, дідицькі сини та й котрі найстарші парубки у краї;

котрий тебе уздрить, то так аби ся за тобов умлівав, як риба за водою”.

При цій церемонії звичайно бувають всі найближчі родичі, які святкують і

приспівують:

 

“Ой ще буде подобочка дівчинов ходити,

 

Та за своєв голівоньков косичку носити...

 

Аналогічний обряд здійснювався і відносно хлопчиків, зрозуміло з деякими

відмінностями. Це було перше підстригання дитині волосся, що мало назву

“пострижини”. В. Шухевич у своїй праці описує гуцульський варінат

“пострижин”.

 

“І місяць по родинах стрижуть дитині волоссся, або росло найгуще і аби

було файне. Мати бере дитину на руки, кладе обтяте волосся у вугол хати

і каже: “Дивися, де я кладу волосся, аби на тім світі знов знало, відки

його взяти”.

 

Бо ж за віруваннями гуцулів, людина повинна на “той світ” принести

кожний шматочок свого тіла: волосся, нігті...”

 

Діти живуть під враженням подій, що відбуваються навколо, надзвичайно

спостережливі вони під час своїх розваг наслідують дорослих, їх

поведінку. Це наслідування проявлялося також і в намаганні в ігровій

формі повторити певні елементи дорослого вбрання. Так граючись, діти

робили собі шапки з листя, пояси з кори, взуття з лика. При цьому вони

користувалися замість голки хвоєю сосни, замість ниток – ликом, замість

шпильок – тернинами. Дівчатка плели собі вінки з квітів, горобини чи

глоду. Таке червоне намисто дівчата носили “для краси”, а маленьким

дітям робили для забави.

 

Весною і літом діти розмальовували свій одяг різноманітними візерунками,

для цього використовували різне зілля і ягоди. Ягоди давали їм червону

фарбу, трава та листя дерев –зелену. Розмальовували рукави сорочки, якщо

вона невишита тощо.

 

Цікавими є дитячі уявлення про надприродніх істот. Так діти вірили в

існування русалок і уявляли собі їх гарними дівчатами, одягнутими в

довгі білі сорочки. Імітуючи русалок, діти одягалися в біле і

накривалися білою наміткою або хусткою. В часи Зелених свят дівчатка

чіпляли гілочку полину до амиста або хрестика так, що було видно “щоб

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ