UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКолекція дитячих ансамблів за мотивами гуцульського костюма (курсова робота)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11778
Скачало784
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

через плече. На Гуцульщині на початку ХІХ століття ще був відомий

звичай, за яким, поки старша сестра не вийде заміж, молодшим заплітатися

у повний убір не дозволялося.

 

Також поширеними були вінки як символ дівоцтва. Вінок з живих квітів

захищав колись дівчину від напасниів. Народ вірив, що дівчина, маючи на

голові вінок, володіє чарами, якими вона могла тяжко карати кривдників.

 

Яскравим та художньо виразним доповненням до народного одягу виступали

прикраси. Вони протягом віків виконували функцію амулетів, талісманів.

Та все ж основне призначення традиційних прикрас зводиться голвоним

чином до оздоблення костюма.

 

На Гуцульщині широко побутували сережки грушоподібної форми. На давнє

походження сережок вказує велика кількість повір’їв, пов’язаних з ними.

Адже вони могли зінмати головний біль, загубити їх вважалося поганою

ознакою.

 

В Карпатах збереглися також стародавні металеві прикраси – згарди.

Археологічні знахідки свідчать про те, що згарда була відома дівчатам і

жінкам ще на початку християнського періоду Київської Русі. Вона являє

собою намисто з литих мідних хрестиків, нанизаних на ремінчик, шнурок

або дріт. Ця прикраса мала культове призначення. Подібною до згарди

була шийна прикраса “шелести”, яка складалася з кількох ярдів металеви

кульок, зкріплених між собою дротиком. “Шелести” мали характерний звук –

“шелест” при рухах і це повинно було відлякувати нечисту силу. Також

гуцули широко використовували намисто. Надзвичайно коштовним було

гуцульське намисто з венеціанського скла. Але для широкого загалу воно

бул недоступним. Проте навколишня природа давала багато матеріалу для

виготовленя прикрас. Гуцульські дівчата носили намисто з коробочок

рослини “клокічки”. Восени діти робили собі намисто з ягід шипшини,

глоду.

 

В будні дні при роботі дівчата одягали небагато намиста, бо боялися, що

нитка розірветься, і тоді слід сподіватися лиха. Але зовсім без намиста

не можна, бо існує повір’я, що воно оберігає дівчину. Поширеними були

також і хрестики та дукачі, нанизані на нитку разом з намистом.

Найкращим подарунком вважався удкач, на якому був викарбуваний образ

святої Великомучениці, ім’я якої носила похресниця.

 

Родом намиста, виплетеного у вигляді стрічки з дрібних кольорових

намистин була “дробинка” ,”силянка”, що була характерною лише для

західного регіону України.

 

Чоловічі головні убори та зачіски також мали певне вікове розмежування,

проте воно було не так яскраво виражене, як у жінок. Хлопчики, що

поступово переходили в категорію “парубків” – “легенів” носили “кресаню”

– капелюх пишно оздоблений різнокольоровимии шнурами (2байорками”,

черв’ячками”), пір’ям гірського півня – гутара, яке мало також захисну

символіку, ківтами, вовняними китицями (бовтицями”).

 

Про це згадується і в гуцульських співанках:

 

Під гайом зелененьким ходить Миколайцю,

 

За кресаню си зашпилив зелений розмайцю.

 

Нащо тобі, мій миленький, розмаю, розмаю,

 

Як я тобі за капелюх ружи наламаю.

 

&&&

 

Зачіска хлопчиків та парубків була без проділу, а після одруження

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ