.

Досвід Російської Федерації щодо входження в болонський процес (науковий реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
541 5929
Скачать документ

Науковий реферат

Досвід Російської Федерації щодо входження в болонський процес

План

Інтеграція російської вищої школи в загальноєвропейську систему вищої
освіти: проблеми і перспективи Рекомендації міжнародного семінару

Нарада Робочої групи щодо вивчення аспектів Болонського процесу

Проблеми введення системи залікових одиниць у вищій професійній освіті:
рекомендації Всеросійської наради і засідання Робочої групи для вивчення
аспектів Болонського процесу

План заходів щодо реалізації положень Болонської декларації в системі
вищої професійної освіти Російської Федерації

1. Інтеграція російської вищої школи в загальноєвропейську систему
вищої освіти: проблеми і перспективи Рекомендації міжнародного семінару

2-3 грудня 2002 року на базі Санкт-Петербурзького державного
університету згідно з наказом Міносвіти РФ від 14.10 2001 N 3582
відбувся міжнародний семінар “Інтеграція російської вищої школи в
загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми і перспективи”.

У роботі семінару взяли участь експерти Ради Європи, ЮНЕСКО та інших
міжнародних організацій, представники законодавчих і виконавчих органів
влади Російської Федерації, ректори і проректори вищих навчальних
закладів Росії, представники громадських організацій. На семінарі
зазначено, що в Російській Федерації створено передумови для входження
системи вищої професійної освіти в Болонський процес:

1. Чинне законодавство передбачає можливість реалізації багатоступеневої
структури вищої професійної освіти. У ряді вузів уже функціонує
багатоступенева структура основних освітніх програм. Чинні державні
освітні стандарти вищої професійної освіти створили можливість
сполучення на перших – третіх курсах програм підготовки бакалаврів,
дипломованих спеціалістів і магістрів з подальшим вибором студентом
траєкторії навчання.

2. Розгорнуто експерименти щодо організації навчального процесу у вищих
навчальних закладах на основі залікових одиниць. Їх упровадженню в
навчальний процес сприяє розширення дистанційного навчання, стимулювання
самостійної роботи студентів.

Починаючи з 1999 року Російська Федерація виконала величезний за обсягом
і дуже складний за змістом обсяг робіт, спрямованих на входження в
Болонський процес. Добре скоординована і дуже активна діяльність Росії
здійснювалася як у зовнішній політиці на рівні вищого керівництва
держави, так і всередині країни на рівні Міністерства освіти РФ,
Асоціації ректорів, Російської академії наук, Російської академії наук,
наукових товариств та громадських організацій.

Так, у 1999-2000 роках у рамках проекту TEMPUS TACIS у трьох
університетах (Уральському державному університеті, Уральському
державному економічному університеті, Уральському державному
педагогічному університеті) було апробовано систему кредитних одиниць
ECTS у сфері вищої економічної освіти [12-14].

Відбувся цілий ряд інших експериментів та вдосконалень системи вищої
освіти РФ, а також активне громадське обговорення цих перетворень. Усі
ці заходи, як правило, здійснювалися за участю експертів ЄС та відомих
Міжнародних організацій. Як наслідок, РФ успішно витримала досить
складні випробування ЄС і на Берлінському саміті 2003 року була прийнята
до Болонської співдружності. Ця подія може суттєво вплинути на систему
вищої освіти України.

Будучи ще фактично еквівалентними, системи вищої освіти РФ і України вже
за визначенням (за офіційним статусом) одномоментно стали суттєво
відрізнятися. За цією ознакою їх уже відносять до різних класів – вищого
і нижчого. У результаті може збільшитися відтік студентів та молодих
викладачів і вчених з України. Є ризик погіршення якісного складу
іноземних студентів, які приїздять на навчання в Україну. Міжнародні
фонди і гранти на розвиток освіти також будуть переважно спрямовуватися
в країни Болонської співдружності.

Звичайно, шлях, що пройшла Росія до Берлінського саміту, був без
перебільшення “тернистий”, дискусії були гострими, пошук істини –
складним.

Далі наведено деякі матеріали, які висвітлюють досвід Росії щодо
входження до Болонської співдружності.

3. У Росії активно удосконалюється державна система оцінки якості вищої
професійної освіти, а також формуються системи управління якістю освіти
на рівні вищого навчального закладу.

Заслухавши й обговоривши пленарні доповіді та виступи в дискусіях,
учасники міжнародного семінару рекомендують Міносвіти Росії:

1. Реалізуючи програму модернізації вітчизняної системи вищої
професійної освіти, ураховувати перспективи вступу Російської Федерації
до Всесвітньої торговельної організації, а також положення Болонської
декларації і супровідних документів.

2. Забезпечити доступ для громадян і студентів зарубіжних країн до
інформації про російську систему освіти, структуру кваліфікацій,
дипломів і про процеси модернізації вищої професійної освіти в Росії.

3. Розробити пропозиції щодо оптимізації складу і структури Переліку
напрямів підготовки і спеціальностей вищої професійної освіти,
ураховуючи потребу інтеграції Росії до загальноєвропейського та
світового освітнього простору.

4. Активізувати взаємодію з міністерствами (відомствами) Російської
Федерації щодо розширення практичного визнання кваліфікації (ступеня)
“бакалавр” на підприємствах, в установах і організаціях конкретних
галузей. Узгодити з Мінпраці Росії роботу зі сполучення кваліфікаційних
вимог до спеціалістів з вищою професійною освітою в галузі з
кваліфікаційними характеристиками, що містяться в державних освітніх
стандартах вищої професійної освіти з підготовки бакалаврів,
дипломованих спеціалістів і магістрів.

5. Розробити методологію модульної побудови освітніх програм вищої
професійної освіти.

6. Розробити рекомендації щодо формування державних освітніх стандартів
вищої професійної освіти наступного покоління з використанням залікових
одиниць.

7. Розробити систему випускних документів, сумісних із
загальноєвропейським додатком до диплома (Diploma Supplement), та
інструкцію про порядок заповнення дипломів і додатків до них на основі
залікових одиниць.

8. Вивчити можливість уведення децентралізованої моделі визнання
зарубіжних документів про освіту.

9. Експериментально відпрацювати процедури сертифікації освітніх програм
у Росії як найважливішого аспекту системи забезпечення якості вищої
професійної освіти, сумісної з міжнародними процедурами оцінки якості.

10. Підтримати ініціативу російських вузів щодо розвитку інтеграційних
процесів, які сприяють академічній мобільності.

11. Інтенсифікувати всебічне обговорення питання про приєднання Росії до
Болонського процесу, залучивши широку науково-педагогічну громадськість.

12. Прискорити прийняття рішень про ініціювання приєднання Російської
Федерації до Болонського процесу.

Міжнародний семінар вважає доцільним створити на базі
Санкт-Петербурзького державного університету спільну робочу групу
Санкт-Петербурзького державного університету, Московського державного
університету, Міносвіти Росії з участю провідних вищих навчальних
закладів Російської Федерації і громадських організацій, щоб вивчити всі
аспекти Болонського процесу, сумісність його вимог з російськими
реаліями, а також встановити контакти з робочими групами та іншими
структурами Ради Європи, ЮНЕСКО й інших організацій, що розробляють
проблеми загальноєвропейського освітнього простору.

2. Нарада Робочої групи щодо вивчення аспектів Болонського процесу

20 березня 2003 року в Санкт-Петербурзі на базі СПбДУ відбулася нарада
Робочої групи щодо вивчення аспектів Болонського процесу, утвореної за
наказом Міносвіти від 17.01.2003 N 101 .

Обговоривши академічні, наукові, політичні й культурні аспекти участі
Росії в Болонському процесі та проблеми, пов’язані з інтеграцією
російської вищої школи до Європейського простору вищої освіти, учасники
наради зазначають, що Болонський процес – ефективний інструмент
гармонізації систем вищої освіти країн – учасниць процесу. На думку
учасників Робочої групи, входження Росії в Болонський процес слід
розглядати у контексті національних інтересів Росії, розвитку
зовнішньополітичного курсу країни, спрямованого на співпрацю та
інтеграцію у Європу. Участь Росії в цьому процесі буде сприяти
конкурентоспроможності російських освітніх послуг і кадрів викладачів та
дослідників.

Багато російських вищих навчальних закладів уже тепер, виходячи із
внутрішніх потреб, перейшли на багатоступеневу систему вищої професійної
освіти (ВПО), передбачену Болонською декларацією 1999 року.

Нижче подано рекомендації наради за тематичними підгрупами, сформованими
в ході підготовки до наради. Рекомендації мають попередній характер і
підлягають уточненню щодо термінів виконання відповідних завдань.

Загальні рекомендації

1. Щоб забезпечити відкритість діяльності Робочої групи для професійного
співтовариства і створити механізм “зворотного зв’язку”, слід
реалізувати програму інформаційної підтримки її діяльності (веб-сайт,
тематичні номери періодичних видань Міністерства освіти тощо).

2. Потрібно запланувати і протягом 2003/2004 навчального року провести
серію загальноросійських науково-методичних семінарів, розрахованих на
різні групи працівників вищої школи, для обговорення матеріалів Робочої
групи і суміжних проблем.

Рекомендації підгрупи 1 “Проблеми освітніх циклів”

Учасники тематичної підгрупи з проблем освітніх циклів, розглянувши
пропозиції про стратегію введення в систему ВПО Росії двох циклів
навчання, що структурують систему основних освітніх програм вищої і
післядипломної професійної освіти, погодились з такими основними
положеннями:

1. Перший цикл навчання може включати такі види програм, що ведуть до
здобуття першого вузівського диплома бакалавра:

•  нині чинні програми підготовки бакалавра за напрямом ВПО, за якими
здобувають академічний ступінь “бакалавр” з конкретного напряму (4
роки);

•  програми підготовки бакалавра зі спеціальності з високим рівнем
фундаменталізації, що ведуть до кваліфікації (ступеня) “бакалавр” за
спеціальністю (3-4 роки);

•  програми загальної вищої освіти у широких мегагалузях знань, за якими
здобувають ступінь “бакалавр” у цих галузях (наприклад, бакалавр наук,
бакалавр мистецтв)(3-4 роки).

2. Другий цикл навчання може включати:

•  програми підготовки магістра за напрямом (а також міждисциплінарні),
що ведуть до академічного ступеня “магістр” за напрямами (зокрема й
міждисциплінарні)(2 роки після бакалаврату);

•  програми підготовки магістра з наукоємних спеціальностей, що ведуть
до кваліфікації (ступеня) “магістр” за спеціальністю (2-3 роки
бакалаврату);

•  програми підготовки спеціаліста, що ведуть до кваліфікації
“дипломований спеціаліст” (1-2 роки після бакалаврату);

•  програми підготовки кандидатів наук, що ведуть до вченого ступеня
“кандидат наук” (аспірантура).

Вищі навчальні заклади повинні мати право вводити інтегровані навчальні
плани першого і другого циклів навчання.

3. Доцільно диверсифікувати термін навчання в аспірантурі, ураховуючи
попередню освіту, таким чином, щоб загальний термін навчання до здобуття
ступеня “кандидат наук” становив не менше 20 років, включаючи отримання
загальної середньої освіти.

Треба також підвищити вимоги до академічної та наукової компонент
програм підготовки кандидатів наук (в аспірантурі), орієнтуючись на
найкращі PhD-програми провідних університетів світу.

4. Доцільно за рамками двох зазначених освітніх циклів зберегти інститут
докторантури із захистом докторських дисертацій і присвоєнням ученого
ступеня “доктор наук” як особливість національної системи підготовки
наукових кадрів найвищої кваліфікації.

5. Ураховуючи особливу важливість виразної концепції розвитку програм
середньої професійної освіти і чіткого визначення їх місця в
національній системі освіти відповідно до тенденцій Болонського процесу,
доцільно розширити склад Робочої групи за рахунок створення додаткової
тематичної підгрупи з середньої професійної і післядипломної професійної
освіти із залученням до її складу спеціалістів у цій галузі.

Рекомендації підгрупи 2 “Проблеми академічної мобільності”

Проблеми академічної мобільності – це найбільш загальне питання, що
включає і проблеми першої, третьої і частково п’ятої підгруп.

Для забезпечення академічної мобільності треба, як мінімум, вирішити
питання порівнянності ступенів, назв спеціальностей та навчальних
дисциплін, одиниць виміру академічного навантаження, систем оцінки знань
або, точніше, виміру рівня навченості. Більшість цих питань включено до
тематики першої, другої, і п’ятої підгруп.

Вирішення більшості цих питань неможливе без серйозного збільшення
спеціальностей і скорочення їх номенклатури. Наприклад, аналіз
навчальних планів профільних спеціальностей Таганрозького державного
радіотехнічного університету (ТДРТУ) показує, що майже всі їх можна
розглядати як вузькі спеціалізації двох американських спеціальностей:
Electrical Engineering і Computer Engineering.

Академічну мобільність у дусі Болонської декларації слід розуміти в
широкому значенні – тобто мобільність студентів, викладачів і наукових
працівників вищих навчальних закладів як на європейському, так і
національному, у нашому випадку внутрішньоросійському, рівні.
Внутрішньоросійська мобільність студентів нині надзвичайно ускладнена
через такі причини, як висока вартість проживання в іншому місті; велика
кількість спеціальностей і диверсифікація навчальних планів одних і тих
самих спеціальностей, які викладають у різних вищих навчальних закладах,
через наявність у них регіональних і вузівських компонент; гостра
нестача місць у гуртожитках та ін.

Один із можливих підходів, які стимулюють внутрішньоросійську академічну
мобільність студентів, – законодавче закріплення такої форми організації
навчального процесу, як включене навчання студентів, за якого студенти
одного інституту протягом певного терміну можуть навчатися в іншому. При
цьому вищі навчальні заклади повинні мати право на розасигнування за
чинними нормами до 10-15 % бюджетних коштів на підставі укладених між
вищими навчальними закладами договорів про проведення включеного
навчання. Треба також передбачити гарантії прав студентів на
забезпечення умов проживання і навчання та його завершення за вибраним
напрямом підготовки або спеціальністю. Позитивний досвід проведення
такої роботи є в ТДРТУ і Кабардино-Балкарському державному університеті
на підставі наказу міністра освіти “Про спільну підготовку спеціалістів,
яку проводять Кабардино-Балкарський університет і Таганрозький державний
радіотехнічний університет” від 24.12.1999 N 1346.

Разом з просторовою мобільністю, на якій наголошено в Болонській
декларації, у Росії слід і надалі зберігати традиції забезпечення
професійної мобільності, в основі якої лежить фундаментальна загальна і
професійна підготовка спеціалістів з вищою освітою. Дорожнеча переміщень
людей у просторі має бути здебільшого компенсована дистанційним
спілкуванням у процесі навчання і наукових досліджень.

Цільова спрямованість підвищення мобільності професійної освіти в Росії
на найближчі десятиліття:

•  забезпечення потреби локальних ринків праці спеціалістами достатньої
кваліфікації;

•  залучення іноземних студентів, передусім із країн СНД, до підготовки
за базовими галузями знань, у яких наша країна зберігає
конкурентоспроможність на світовому ринку.

Рекомендації підгрупи 3 “Системи залікових одиниць”

1. Принципи Болонського процесу передбачають розробку і використання
системи залікових одиниць, яка покликана вирішити проблему порівняння
освітніх програм, сприяти збільшенню академічної мобільності.

2. Система залікових одиниць – це механізм, що дозволяє кількісно
оцінити в умовних одиницях виміру обсяг здобутої освіти, виходячи із
середньої трудомісткості її здобуття за традиційної педагогічної
технології очного навчання (лекції-семінари-практикуми, самостійна
робота, контроль проміжний і на виході).

3. Нині у світовій системі вищої освіти найширше використовують
різноманітні системи залікових одиниць (ECTS – європейська система, USCS
– американська система, CATS – британська система, UMAP – країн Азії і
басейну Тихого океану). Вибір однієї із цих систем або розробка
національної системи залікових одиниць потребує спеціального
дослідження. Як варіант, розраховуючи трудомісткість засвоєння
дисциплін, можна використовувати методику, запропоновану Міносвіти Росії
(36 годин загальної трудомісткості (27 астрономічних годин) оцінюють як
одну залікову одиницю).

4. Уведення системи залікових одиниць доцільно супроводжувати
перебудовою організації навчального процесу. Перебудова організації
навчального процесу може бути спрямована на підвищення свободи вибору
індивідуальної освітньої траєкторії, визначеної індивідуальним
навчальним планом; удосконалення організації й оплати праці ПВС і НДП;
стимулювання освоєння інформаційно-комп’ютерних технологій освіти.

5. Потрібно розробити систему нормативних документів, що визначають
принципи побудови навчального процесу з використанням залікових одиниць,
які регламентують методи атестації студентів з використанням
бально-рейтингових систем, методики розрахунку навчального навантаження
викладачів, порядок запису студентів на дисципліни, формування
навчальних груп, уведення служб академічних консультантів тощо.

6. Міносвіти Росії і Навчально-методичне об’єднання, розробляючи нові
державні освітні стандарти (ДОС) ВПО, мають ураховувати принципи
Болонської декларації щодо введення системи залікових одиниць. Треба
передбачити можливість суттєво збільшити у ДОС ВПО частку компонента
вищого навчального закладу.

7. Робочій групі доручено розробити проекти Типового положення про
організацію навчального процесу з використанням у вищих навчальних
закладах залікових одиниць, а також Основних принципів формування макета
типових навчальних планів у рамках нового покоління ДОС.

Рекомендації підгрупи 4 “Проблеми визнання документів про освіту”

1. Проблеми визнання документів про освіту (ДО) мають дві однаково
важливі для Росії сторони: забезпечення визнання російських ДО за
кордоном і визнання іноземних ДО в Росії. Слід розрізнити проблеми,
пов’язані з академічним і професійним визнанням: на рівні вищого
навчального закладу і працедавця відповідно.

2. На сьогодні система визнання іноземних ДО, закріплена законодавчо, не
працює: за оцінкою самого Міністерства освіти через установлені законом
процедури проходить близько 5 % ДО, які ввозять до країни. Де-юре
визнання виконує Міносвіти Росії, де-факто визнання найчастіше
відбувається на рівні вищого навчального закладу чи працедавця.

3. У законодавство про освіту потрібно внести зміни щодо визнання
іноземних ДО, розмежувавши процедури академічного і професійного
визнання.

4. Російська вища школа і ринок праці не готові сьогодні до кардинальної
зміни порядку визнання ДО, у зв’язку з чим законодавчі ініціативи треба
вносити після всебічного вивчення зарубіжного досвіду й апробації
елементів нової системи визнання на пілотній групі провідних вищих
навчальних закладів, де вже є відповідні напрацювання.

5. Уводити елементи нової системи визнання ДО треба поступово, у міру
створення умов для розгортання такої роботи і підготовки спеціалістів
відповідного профілю.

6. У кінцевому підсумку треба прагнути до такого:

•  компетентними органами у справі академічного визнання мають бути
заклади освіти із покладанням на них повної відповідальності;

•  компетентними органами у справі професійного визнання мають бути
спеціально відібрані громадські професійні об’єднання (передусім ті, що
мають розгалужену мережу своїх відділень по Росії) з покладанням на них
повної відповідальності;

•  на допомогу освітнім закладам і професійним об’єднанням треба
створити центри для оцінки ДО, на першому етапі – у кожному федеральному
окрузі, надалі, імовірно, у кожному великому центрі вищої освіти;

•  ввести порядок академічного й професійного визнання ДО, що включає
потребу супроводжувати визнання висновком спеціально підготовленого і
сертифікованого спеціаліста з визнання. Такий спеціаліст може бути
працівником освітнього закладу і громадського професійного об’єднання
або працівником центру оцінки ДО;

•  залишити за Міносвіти Росії: а) роботу з підготовки і підписання
міждержавних угод про взаємне визнання ДО; б) право контролю визнання ДО
за попередньо розробленими відповідними механізмами; в) право
сертифікації спеціалістів – оцінників ДО, що працюють в освітніх
закладах, центрах оцінки ДО і в громадських професійних об’єднаннях.

7. Щодо забезпечення визнання російських ДО за кордоном зосередити увагу
на такому:

– роз’ясненні широкій громадськості вищих навчальних закладів положень
Ліссабонської конвенції, ратифікованої Росією 2000 року, і тих
зобов’язань, які покладає на заклади освіти ця конвенція;

•  підготовці законодавчої ініціативи для запобігання підробкам ДО;

•  широкому впровадженні в практику російських освітніх закладів
європейського додатка до диплома;

•  розробці механізмів контролю за якістю підготовки і видачею
російських ДО;

•  розширенні кількості країн, з якими підписано угоди про взаємне
визнання ДО, виходячи із геополітичних інтересів Росії.

У зв’язку з викладеним вважаємо доцільним просити Санкт-Петербурзький
державний політехнічний університет підготувати пропозиції щодо
модернізації російської системи визнання ДО.

8. Поряд з процедурами визнання ДО треба використовувати механізми
еквівалентизації. Вважаємо за потрібне використовувати кілька способів
еквівалентизації російських освітніх програм і відповідних документів.

?

?

1/4

c¤¦?

1/4

?

?????????

1/4

¤1/4

3/4

????¤?¤?$?????? знань і про застосовану методику визначення обсягу
дисцип-лін. Доречно обсяг дисципліни наводити паралельно в академічних
годинах (як це роблять тепер) і в кредитних годинах USCS або ECTS
(додати стовпець). Розробляючи нову форму додатка до диплома, варто
керуватися рекомендаціями щодо форми цього додатка, викладеними на сайті
Європейського центру вищої освіти (CEPES) HYPERLINK
“http://www.cepes.ro/hed/recogn/groups/diploma/pattern.htm”
http://www.cepes.ro/hed/recogn/groups/diploma/pattern.htm

Цей підхід найдешевший і до того ж рекомендований Болонською
декларацією.

8.2. Розміщення відповідних документів, стандартів і пояснень до них на
офіційному сайті міністерства, а також на сайтах ЮНЕСКО та інших
організацій, що займаються питаннями міжнародної освіти. Потрібно
створити і розмістити в інтернеті опис російської системи освіти,
кваліфікаційних вимог до випускників різних рівнів освіти і зразків
усіляких документів. Нині така інформація є на сайті CEPES HYPERLINK
“http://www.cepes.ro” http://www.cepes.ro у розділі Academic
Recognition and Mobility Recognition of Qualifications between the
Russian Federation and other European Countries. Так само треба
розмістити перелік вищих навчальних закладів, зазначивши акредитовані
освітні програми (за аналогією з тим, як це роблять у ABET). Треба
створити і розмістити в інтернеті довідник про зарубіжні системи освіти
та освітні документи (за прикладом і на основі сайту ЮНЕСКО HYPERLINK
“http://www.unesco.org/iau/whed.html”
http://www.unesco.org/iau/whed.html ).

8.3. Індивідуальна еквівалентизація освітніх програм окремих
університетів у відповідних зарубіжних акредитаційних агентствах для
незалежної експертизи якості запропонованих цими закладами програм і
підготовки відповідних агентств і країн до ширшого визнання російських
документів про освіту.

Можливо, Росії варто виявити ініціативу у створенні міжнародних освітніх
стандартів, що включають назви наукових галузей, освітніх програм,
ступенів, спеціальностей і навчальних дисциплін, одиниці виміру
академічного навантаження, системи оцінки знань і виміру рівня
навченості.

Рекомендації підгрупи 5 “Проблеми якості освіти”

1. Вивчення використовуваної у європейських країнах термінології у сфері
якості, контролю, оцінки й акредитації якості, вимог до результатів
освіти, визначення рівнів, дескриптів кваліфікації, тобто понятійного
поля з погляду орієнтації на якість освіти.

2. Аналіз підходів до проектування результатів вищої освіти (досвід
формування стандартів за галузями (профілями) вищої освіти, зокрема:

•  стандарти ЄС з різних професій;

•  визначення професійних профілів і відповідних результатів навчання з
погляду вмінь, знань і компетенцій для п’яти предметних галузей
(дворічний експериментальний проект “Гармонізація освітніх структур у
Європі”, ініційований групою європейських університетів і підтриманий
Європейською комісією) та ін.

3. Вивчення процесів глобалізації професій.

4. Дослідження підходів (загальноєвропейських, країнових, галузевих),
критеріїв, показників, оцінних засобів і технологій. Вивчення
різноманітності загальнонаціональних, регіональних, предметних моделей
(схем, інструментів, органів) оцінки і контролю якості (особливо в
умовах федеративного державного устрою і переорієнтації з контролю
факторів освітнього процесу на контроль результатів).

5. Вивчення документів Європейської асоціації університетів у сфері
оцінки, контролю та акредитації якості освіти (розробка європейської
“платформи” якості, європейського центру аналізу і синтезу інформації у
сфері акредитації, наприклад, EQUIS).

6. Ознайомлення з правовими основами забезпечення, гарантії, оцінки,
контролю та керування якістю вищої освіти (правове регулювання
акредитації і правові наслідки акредитації; апеляція за результатами
акредитації; роль і статус професійної акредитації, державно-громадської
(громадської) акредитації тощо).

7. Аналіз систем оцінки, контролю, акредитації якості у європейських
країнах, зокрема:

•  моніторинг європейських мереж контролю й оцінки якості;

•  установлення і підтримка зв’язків з ENQA – Європейською мережею
контролю якості;

•  ознайомлення з Рекомендаціями щодо європейської співпраці у сфері
контролю якості, підготовленими Радою з освіти ЄС;

•  вивчення досвіду акредитації нових ступенів “бакалавр – магістр”;

•  вивчення досвіду міжкраїнової акредитації, зокрема акредитації
предметних галузей і національних акредитаційних структур.

8. Моніторинг концептуально-методологічних, правових, технологічних
аспектів акредитації якості вищої освіти в постберлінський період.

9. Аналіз систем забезпечення, гарантії і керування якістю вищої освіти.

10. Аналіз систем професійної сертифікації випускників вищих навчальних
закладів.

11. Дослідження процедур оцінки якості транснаціональної освіти.

11.1. Сформулювати і затвердити у вигляді державного стандарту
мінімальні кваліфікаційні вимоги до випускників різних рівнів освіти
(випускників середньої школи, бакалаврів, спеціалістів тощо). Потрібні
як загальні вимоги, так і спеціальні (для окремих груп спеціальностей).

11.2. Відновити практику контролю залишкових знань з окремих дисциплін
проведенням контрольних робіт або тестування (суцільного чи вибіркового)
студентів різних курсів (сполучити з атестацією і самоатестацією).

11.3. Розробити й опублікувати рекомендації щодо створення системи
якості навчання в межах вищого навчального закладу та її сертифікації на
національному або міжнародному рівні. Сертифікацію на міжнародному
рівні, за прикладом Томського політехнічного університету, можна
проводити в агентстві National Quality Assurance HYPERLINK
“http://www.nqa.org” http://www.nqa.org .

11.4. Зосередити увагу на питаннях розрахування середньої оцінки (GPA),
обліку дисциплін, вивчених за вечірньою, заочною або дистанційною
системою, обов’язкових і необов’язкових дисциплін, а також на вимогах до
мінімального обсягу дисциплін, вивчених у будь-якому університеті, для
здобуття диплома цього університету.

3. Проблеми введення системи залікових одиниць у вищій професійній
освіті: рекомендації Всеросійської наради і засідання Робочої групи для
вивчення аспектів Болонського процесу

Москва, 23 квітня 2003 р.

Відповідно до наказу Міносвіти Росії від 04.03.2003 N 743 у Москві в
Російському університеті дружби народів 23 квітня 2003 року відбулася
нарада “Проблеми введення системи залікових одиниць у вищій професійній
освіті”.

Організатори наради: Міністерство освіти Російської Федерації,
Російський університет дружби народів, Центр порівняльної освітньої
політики Міносвіти Росії, кафедра порівняльної освітньої політики зі
статусом міжнародної кафедри ЮНЕСКО.

У нараді взяли участь ректори, проректори і керівники навчальних
підрозділів вищих навчальних закладів. Їх учасниками були 312
представників 271 державного і недержавного навчального закладу Росії,
представники Зальцбурзького семінару, Республіки Казахстан і Республіки
Білорусь, члени Робочої групи Міносвіти для вивчення аспектів
Болонського процесу.

Проблеми введення системи залікових одиниць у вищій професійній освіті
Російської Федерації розглянуто відповідно до завдань створення єдиного
освітнього простору держав – учасниць СНД і повномасштабної участі
російської вищої школи в загальноєвропейській інтеграції освіти на
основі Болонської декларації.

На нараді зазначено, що за минулий від попередньої наради рік (березень
2002 р.) академічна громадськість, Міносвіти Росії багато попрацювали.
Міносвіти Росії затвердило наказ “Про організацію робіт для створення
процедури заліку засвоєння студентами змісту державних освітніх
стандартів вищої професійної освіти” від 19.07.2002 N 2822 , згідно з
яким організовано Робочу групу для формування процедури заліку засвоєння
студентами вищих навчальних закладів змісту ДОС ВПО. За ініціативою
Російського університету дружби народів організовано експеримент для
введення в ньому системи залікових одиниць й оптимізації навчального
процесу. На прохання Московського міжнародного інституту економетрики,
інформатики, фінансів і права міністерство дозволило йому проводити
експериментальні майданчики на базі інших вищих навчальних закладів.

Робоча група сформувала основні принципи переведення нормативів ДОС ВПО
в залікові одиниці трудомісткості, на підставі яких розроблено Методику
розрахування трудомісткості основних освітніх програм вищої професійної
освіти в залікових одиницях (далі – Методика). Методику разом із
супровідним листом (від 28.11.2002 N 14-52-988 ін/13) направлено в
міністерства, вищі заклади й Навчально-методичне об’єднання.
Презентували Методику на міжнародному семінарі “Інтеграція російської
вищої школи в загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми і
перспективи”, що відбувся 2-3 грудня 2002 року в Санкт-Петербурзькому
державному університеті.

На 2003 рік заплановано проекти в рамках програми Міносвіти Росії
“Науково-методичне забезпечення функціонування та модернізації системи
освіти” і два проекти за програмою Національного фонду підготовки кадрів
з проблем формування системи залікових одиниць та оптимізації
навчального процесу.

Нарада констатує:

1. Система залікових одиниць – це механізм, що дозволяє оцінити в
умовних одиницях виміру обсяг набутих знань, умінь і навиків виходячи із
середньої трудомісткості за традиційної педагогічної технології очного
навчання (лекції-семінари-практикуми, самостійна робота, контроль
проміжний і та виході).

2. Набутий досвід практичного використання російськими вищими закладами
освіти всіляких систем заліку результатів навчання і досвід аналітичних
розробок відбору цих систем та їх адаптації до чинних норм російської
системи вищої професійної освіти свідчать, що процес уведення системи
залікових одиниць не можна зводити до механічної заміни академічної
години на залікову одиницю як міру виміру витрат праці.

3. Систему залікових одиниць нині використовує ряд російських вищих
навчальних закладів як один із засобів уведення нелінійної організації
навчального процесу, переходу до систем неперервної освіти, вирішення
питань академічної мобільності й визнання результатів навчання в рамках
обмінів з університетами інших країн. Уведення системи залікових одиниць
передбачає суттєві зміни в організації навчального процесу й певну
реструктуризацію його змісту. Усе це, у свою чергу, визначають виходячи
з пріоритетності завдань національної системи освіти.

4. Можливе поетапне введення в російських вузах системи залікових
одиниць. На першому етапі доцільно перерахувати трудомісткість у
залікових одиницях, для чого ввести новий додаток до диплома з
відображенням трудомісткості всіх дисциплін як у годинах, так і в
залікових одиницях. На другому етапі введення залікових одиниць мають
супроводжувати відповідні зміни в організації навчального процесу.

За підсумками наради її учасники вважають за можливе рекомендувати:

– вищим навчальним закладам Російської Федерації:

1. Ураховуючи трудомісткість навчальних дисциплін, використовувати
систему залікових одиниць.

2. Уводячи систему залікових одиниць, так перебудувати організацію
навчального процесу, щоб він був максимально прозорим, зокрема й
результати проміжної та підсумкової атестації. Перебудова навчального
процесу має бути спрямована також на підвищення свободи вибору студентом
індивідуальної освітньої траєкторії, визначеної за індивідуальним
навчальним планом; удосконалення організації й оплати праці
професорсько-викладацького складу та навчально-допоміжного персоналу;
стимулювання освоювання інформаційно-комп’ютерних технологій освіти.

– Міносвіти Росії:

1. Сформувати наукову програму щодо проблем входження Росії до
міжнародного освітнього простору, яка передбачає:

1) розробку макетів ДОС ВПО з використанням залікових одиниць;

2) визначення принципів побудови навчального процесу з використанням
залікових одиниць;

3) розробку нормативних документів, що визначають основ-ні принципи,
підходи і методи організації навчального процесу, зокрема:

•  проекту Типового положення про організацію навчального процесу з
використання у вищих навчальних закладах залікових одиниць;

•  рекомендацій із викладенням основних принципів формування макета
типових навчальних планів у рамках нового покоління ДОС ВПО;

•  методики розрахування навчального навантаження викладачів;

•  рекомендацій щодо формування навчальних груп і порядку запису
студентів на дисципліни;

•  рекомендацій щодо введення служб академічних консультантів;

•  рекомендацій щодо методики розробки змісту і графіка роботи викладача
та студента тощо;

4) розробку системи випускних документів, сумісних із
загальноєвропейським додатком до диплома, та інструкції про порядок
заповнення дипломів і додатків до них на основі залікових одиниць.

2. Ширше висвітлювати роботу, пов’язану з проблемою входження Росії до
європейського освітнього простору.

4. План заходів щодо реалізації положень Болонської декларації в
системі вищої професійної освіти Російської Федерації

Подаємо проект плану заходів щодо реалізації положень Болонської
декларації, який обговорювали учасники Всеросійської конференції,
проведеної на базі Санкт-Петербурзького державного університету в жовтні
2003 року (див. таблицю).

Завдання розвитку системи вищої професійної освіти відповідно до
Болонської декларації Заходи Термін реалізації

1 2 3

Проблема 1. Розвиток системи, що базується на двох основних циклах –

доступеневого і післяступеневого (бакалаврат/магістратура) Розробка
пропозицій щодо удосконалення багаторівневої структури вищої професійної
освіти в Російській Федерації на підставі аналізу розвитку
багаторівневих систем вищої освіти в Європі та досвіду російської
системи освіти III квартал 2004р.

Розробка нормативної бази функціонування багатоступеневої системи вищої
професійної освіти в Росії (зміни в законодавстві, постанови уряду тощо)
2004-2005 pp.

Розробка нормативно-правових актів про визнання кваліфікації (ступеня)
“бакалавр” сферою праці за регульованими державою професіями й за
професіями ринкового сектору 2004 р.

Розробка моделей бакалаврів і магістрів за спеціальностями вищої
професійної освіти 2004 р.

Розробка проектів державних освітніх стандартів вищої професійної
освіти бакалаврів і магістрів за спеціальностями вищої професійної
освіти 2005-2006 pp.

Проведення експериментів щодо модернізації державних освітніх
стандартів вищої професійної освіти 2003-2005 pp.

Розробка програми модернізації гуманітарної і соціально-економічної
підготовки спеціалістів з вищою професійною освітою з урахуванням
сучасних, зокрема загальноєвропейських тенденцій її розвитку IV квартал
2004 р.

Формування Переліку напрямів підготовки і спеціальностей ВПО, сумісного
з європейськими переліками освітніх програм, на основі вивчення
тенденцій зміни російських і світових потреб ринку праці і переліків
напрямів підготовки (спеціальностей) вищої професійної освіти II
квартал

2005 p.

Проблема 2. Вивчення і введення системи залікових одиниць (ECTS) Аналіз
зарубіжного і вітчизняного досвіду використання освітніх залікових
одиниць І півріччя 2004 p.

Підготовка інформаційних матеріалів для вищих навчальних закладів про
практику застосування залікових одиниць і хід експерименту 2004-2005
pp.

Підвищення поінформованості працівників сфери вищої професійної освіти
про систему залікових одиниць, основану на ECTS: створення і підтримка
веб-сайту з інформацією про систему залікових одиниць і досвід її
впровадження в російських вищих навчальних закладах IV квартал 2003р.

Організація та проведення експерименту щодо переведення навчального
процесу в Росії на систему залікових одиниць:

•  запровадження системи залікових одиниць у декількох навчальних
закладах Росії;

•  запровадження модульних технологій побудови навчальних програм у
вищій професійній освіті і створення експериментальних майданчиків;

•  розробка пропозицій щодо переходу на “асинхронну” організацію
навчального процесу;

•  розробка проектів ДОС ВПО на основі системи залікових одиниць
2003-2005 pp.

2003-2005 pp.

2004р.

2004-2006 pp.

Проблема 3. Введення додатка до диплома (Diploma Supplement) Розробка
додатка до диплома про вищу освіту, сумісного з загальноєвропейським
додатком до диплома 2004 р.

Введення додатка до диплома про вишу освіту, сумісного із
загальноєвропейським додатком до диплома З 2006 р.

Проблема 4. Створення і забезпечення дії порівнянної системи визнання
іноземних документів про освіту в Російській Федерації і російських
документів у державах – учасницях Болонської декларації Підготовка
пропозицій щодо створенні системи ліцензування професійної діяльності в
Російській Федерації:

•  вивчення досвіду професійного ліцензування в державах – учасницях
Болонського процесу;

•  складання переліку професій, що підлягають ліцензуванню для
випускників вищих навчальних закладів 2004 р.

2005 р.

Вирішення питань визнання іноземних документів про освіту в державах –
учасницях Болонської декларації, зокрема російських документів про вищу
освіту:

•  підготовка методичних рекомендацій для громадян, що мають російську
освіту і вибувають на роботу або навчання за кордон;

•  розробка рекомендацій щодо удосконалення забезпечення визнання
російських документів про освіту 2005 р.

2005 р.

Підготовка і перепідготовка кадрів з питань визнання іноземних
документів про освіту:

•  складання типових навчальних планів;

•  створення у вищих навчальних закладах центрів підготовки і
перепідготовки у сфері визнання іноземних документів про освіту 2004 р.

2005 р.

Укладання угоди між російськими і зарубіжними вищими навчальними
закладами (Європи) і реалізація спільних програм вищої освіти для
отримання дипломів для всіх 29 груп спеціальностей вищої професійної
освіти 2004-2005 pp.

5. Проблема якості освіти і розробки порівняннях методологій і критеріїв
оцінки Забезпечення інформації про російську систему освіти і створення
веб-сайту про російську систему визнання документів про освіту
російською, англійською, французькою та німецькою мовами 2004-2005 pp.

Аналіз систем оцінки якості освіти в державах – учасницях Болонського
процесу і розробка пропозицій щодо гармонізації російської системи
оцінки якості освіти з європейськими системами 2004-2005 pp.

Вивчення та аналіз зіставності технологій, методологій і критеріїв
оцінки якості освіти в Росії та інших державах – учасницях Болонського
процесу. Створення системи порівнянних критеріїв, методології і
технології оцінки якості освіти для сприяння європейській співпраці в
рамках Болонського процесу 2005 р.

Розробка технології акредитації навчальних програм з урахуванням
переходу на систему залікових одиниць для забезпечення взаємного
визнання результатів оцінки якості і підвищення мобільності студентів
2005 р.

Вивчення та аналіз технології спеціалізованої акредитації (акредитації
навчальних програм держав – учасниць Болонського процесу) 2005 р.

Розробка пропозиції щодо створення технології ліцензування та
акредитації філіалів російських вищих навчальних закладів, що працюють
за кордоном, і ліцензування зарубіжних закладів і філіалів, що працюють
на території Росії, на підставі аналізу функціонування російських
освітніх закладів і їх філіалів, що працюють за кордоном, і зарубіжних
закладів і філіалів, що працюють на території Росії 2004 р.

Створення інфраструктури визнання російської системи оцінки якості
освіти іншими державами – учасницями Болонського процесу:

•  створення і підтримка веб-сайту російської системи акредитації,
реєстру акредитованих закладів і програм вищої освіти російською та
англійською мовами;

•  створення банку даних навчальних програм російських і зарубіжних
вищих навчальних закладів, ліцензованих у РФ, і результатів їх
оцінювання під час акредитації;

•  ініціювання співпраці із зарубіжними акредитаційними агентствами;

•  входження Росії до Європейської мережі агентств для забезпечення
якості ENQA 2005 p.

2005 р.

2004 р.

2005р.

Створення банку даних зарубіжних експертів для забезпечення їхньої
участі в роботі комісії для оцінки якості освіти і в роботі
акредитаційної колегії Міносвіти Росії 2005р.

Проведення робочих семінарів Міжнародної мережі агентств щодо гарантії
якості вищої освіти INQAAHE (2006 p.) і Мережі акредитаційних агентств
країн Центральної і Східної Європи CEENET (2005 p.) в Росії 2005-2006
pp.

Створення системи громадської (професійної) акредитації навчальних
програм у Росії та її гармонізація із системами профе-сійної акредитації
в державах – учасницях Болонського процесу 2007р.

Використана література

1. Болонський процес.- К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004.-

2. Болонський процес: Документи.- К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004.-
168с.

3. Болонський процес і вища школа України.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.-

4. Болонський процес: Нормативно-правові документи.- К.: Вид-во
Європейського ун-ту, 2004.- 100с.

5. Болонський процес: Модель структури додатку до диплому.- К.: Вид-во
Європейського ун-ту, 2004.- 73с.

6. Вища освіта України і Болонський процес.- Тернопіль: Навчальна
книга-Богдан, 2004.-

7. Болонський процес і вища школа України: Бібліографічний покажчик/
Укл. Герасимова В.О., Чала Н.М.- Запоріжжя: ЗДУ, 2004.- 29с.- 3.51

8. Болонський процес: Проблеми модернізації освіти України в контексті
Болонського процесу.- К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004.- 196с.

PAGE

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020