реферат
на тему:
Роль гри у підвищенні пізнавальної активності першокласників
План
Вступ
1.Видатні педагоги про роль гри у навчанні дітей.
2. Гра-творчість і праця.
3. Ігровий матеріал. Використаний на уроках у –ому класі (з досвіду
роботи)
Література
1. В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві.
2. В.О. Сухомлинський. Серце віддаю дітям.
3. Т.Ю. Горбунцова. Ігри та цікаві вправи
4. А.Т. Гамалій. Мовні ігри. З української мови.
5. Журнали «Початкова школа»
6. Газети «освітянське слово»
Про гру сказано багато добрих слів. Її називають і джерелом радості, і
королевою дитинства. Обидва визначення правильні, адже гра для дитини –
саме життя з усіма його радощами, хвилюваннями, труднощами, перемогами і
прикрощами.
Гра – природний для дитини вид діяльності, мотив її лежить у самій
сутності. Вільне від регламентації ігрове дійство дає змогу дитині
виразити найфантастичніші бажання, свої мрії, їй відкривається широкий
простір для вияву творчості. активності, кмітливості.
В іграх школярі не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують
його. За словами Л. Виготського «гра дитини – це не простий спомин про
те, що було, але творче переосмислення пережитих вражень, комбінування
їх і побудова з них нової дійсності, яка відповідає запитам та інтересам
самої дитини», тобто він розглядав гру як творчу діяльність. в якій
наочно виступає комбінуючи дія уяви.
В.Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного
розумового розвитку.
А.Макаренко називав груп усвідомленою діяльністю, а радість гри –
«радістю творчою», «радістю перемоги».
В.Сухомлинський писав «… у грі розкривається перед дітьми світ, творчі
можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного
дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно. Через яке в духовний
світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній
світ».
Гру він порівнював з іскоркою, що запалює вогник допитливості і любові
до знань.
Дидактична гра як метод навчання має свої особливості. З одного боку, в
її сутності формуються певні якості особистості: уваги,
спостережливості, пам’ять, розвивається мислення, виявляються творчі
здібності школяра, самостійність, ініціатива.
І з іншого боку – гра на уроці розв’язує певну дидактичну задачу:
вивчення нового матеріал, повторення і закріплення вивченого. Формування
трудових вмінь і навичок, використання знань на практиці та ін.
Ігри викликають у дітей задоволення, підвищують емоційний тонус,
сприяють формуванню у них уявлень про навколишній світ.
Дидактична гра стимулює пізнавальну діяльність учнів, викликає позитивні
емоції у ставленні до навчальної діяльності, до її змісту, форм і
методів здійснення. Увага школярів, перш за все, спрямована на ігрову
дію. При цьому до процесів запам’ятовування, осмислення підключаються
глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими,
результативнішими і навчання проходить без особливих зусиль при великому
емоційному піднесенні.
Слід одразу ж зазначити, що кількість ігор, допомогою яких можна
формувати нові знання про природу, дуже обмежені.
Проведення ігор з дітьми і вміле керівництво ними на уроках потребує
великої майстерності від учителя. Перед проведенням ігор необхідно
доступно викласти сюжет, розподілити ролі, поставити перед дітьми
пізнавальне завдання. підготувати необхідне обладнання. У грі має брати
участь кожен учень класу. А якщо здійснює ігрову діяльність частина
учнів, то всі інші мають виконувати роль контролерів, суддів,
коментаторів.
Пояснюючи правила гри, слід домагатися, щоб діти самостійно відчували її
значення. Виявляли ініціативу, керувалися попередніми поясненнями
вчителя, не чекаючи додаткових вказівок. Багато важить тут і темп
ігрової діяльності. Якщо він надто швидкий, учні не встигають
поміркувати, тому дають неправильні відповіді. Однак й уповільнений темп
шкодить, бо знижує інтерес школярів, не відповідає їх природній
рухливості.
Щоб та сама гра не набридла, через певний час треба вносити в неї деякі
зміни, ускладнювати завдання, враховуючи засвоєний матеріал,
індивідуальні особливості молодших школярів.
Першокласник приходить до школи з великим бажанням учитися. І
надзвичайно важливо, щоб цей потяг не гальмувався повчаннями дорослих на
зразок «так треба» «ти повинен».
Не загубити в учневі учня – вимога дня для кожного вчителя, адже ми
ростимо завтрашнього трудівника, і від того, я він працюватиме – радісно
чи виважено – залежить якість і розмір його внеску на благо рідної
України.
Коли школяреві буває нецікаво на уроці?
По-перше, якщо це сильний учень, а вправи для нього надто прості,
по-друге, якщо дитині важко справитися з завданням матеріал для неї
незрозумілий.
В обох випадках доцільно використовувати навчальні ігри.
Однією з важливих вимог є розвиток у школярів цілеспрямованої уваги,
тренування пам’яті. Цю роботу я проводжу за системою. Ускладнюючи ігрові
завдання. Починаю з простого.
На дошці 5-6 букв, відомих дітям. Лялька «Хвилинка» пропонує школярам
прочитати їх і запам’ятати, в якому порядку вони записані. Потім літери
закриваються, а першокласники називають їх по порядку. Пізніше це були
склади, слова, геометричні фігури тощо.
Цікаві ігрові вправи типу «Що змінилося?». Вихованці мають визначити,
які зміни сталися в послідовності букв, цифр, фігур. «Зроби так!» – діти
по пам’яті складають з геометричних фігур задану конструкцію. У мене
такі завдання вміщені у папці «Цікава геометрія».
Гра «Хто у нас Зірке Око?» привчає першокласників ретельно перевіряти
написане, зіставляти зі зразком. Одержати значок-символ «Зірке Око» і
тиждень носити його – дуже приємно для кожного. Весь клас старанно
виконує правила гри; при списуванні – жодної помилки. Якщо знайшов і сам
виправив. Помилка не зараховується. Часто даю завдання на
взаємоперевірку. Або таке: «Хто помітить більше слів з певною
орфограмою?»
Подібні вправи тривають не більше хвилин на уроці, але ефективність їх
велика. Школярі вчаться зосередженості. Рідко припускаються помилок при
списуванні, вміють, порівнюючи зі зразком, швидко їх знаходити.
Допомагає сформувати вміння перевіряти себе і гра «Лісова школа». На
полотні розміром 40х80 см намальовано фігурки звірят – учнів лісової
школи, під кожною фігуркою – кишеньки для карток із завданням. Ми
розв’язуємо разом з учнями лісової школи. У звірят вийшли такі
відповіді: 14, 15, 18, 17, 16. (Картки відповідно вставлені в кишеньки).
Діти звіряють зі своїми результатами – чи всі лісові мешканці правильно
розв’язали? Хто з них помилився? А як це могло трапитись?
Учні вчаться перевіряти власну роботу, аналізувати помилки, доводити
правоту.
За допомогою цього посібника треную школярів запам’ятовувати табличні
випадки додавання, віднімання. Множення і ділення протягом чотирьох
років навчання.
Наприклад, пропоную на дошці приклади на додавання числа 4.
1+4= 4+4=
2+4= 5+4=
3+4= 6+4=
У звірят відповіді: 6, 10, 7, 9, 8, 5.
Далі – «Прочитай: який приклад розв’язував Вовк? Заєць? Лисиця?
Щоб дібрати зразок до відповіді, школяр повинен в умі багато разів
розв’язати одні ті ж приклади, таким чином запам’ятовуючи таблицю.
На уроках математики учнів можна зацікавити віршованими задачами.
Наприклад, гра «Зайченята та ялинки». Перед уроком готую на дошці
завдання і закриваю ширмою (4 зайчат, під якими – приклади:
5+5=10 7+3=10 6+4=10 8+2=10
На початку гри читаю вірш:
Зайченята – сірі спинки
Заховались за ялинки,
А оцих четверо зайчат
На галявині сидять.
Не ховаються в затінок,
Бо нема у них ялинок,
Нумо, діти, поможіть.
Їм ялинки посадить.
Один учень працює на дошці: розв’язує приклади і біля кожного зайчика
«садить» (прикріплює) ялинку. Під час перевірки кажу:
Побачимо, скільки ялинок посадив Ігор?
Колективно з’ясовуємо, чи немає на дошці помилок. Якщо учень розв’язав
всі приклади, але правильно виконав лише 3 приклади, значить він посадив
для зайчика 3 ялинки. 1 ялинку знімаємо. Її садить той учень, що зробив
правильно всі приклади.
«Лисичка і сунички»
Зображено лисичку і 6 суничок, біля кожної приклади:
У Лисички – трудівники.
На грядці виросли сунички
Допомажем їй, малята,
Урожай рясний зібрати.
А щоб ягідки зривати,
Треба вміти рахувати.
Вивчаючи склад чисел, дуже добре є проведення гри «Добудуй будиночок».
„
3/4
u
AE
L#?&?’@)o*D+l,TH,6.00Гра-мовчанка «Квітка-семицвітка» (учитель указкою показую на кожну пелюстку, а учні виконують додавання (віднімання) і показують відповідні картки. Гра «Доповни до 9». Учитель називає число, менше, ніж 9, і показує на одного з учнів. Учень доповнює це число до 9, показуючи (або називаючи) відповідне число. Я назвала лише дуже мало ігор, які використовую на кожному уроці. В 1 класі не можна провести цікавого уроку, щоб не використати яку-небудь з ігор. На уроці навчання грамоти в кишеньки вставляю катки з опанованими злиттями. Звірята пропонують дізнатися, які слова вони задумали. Учні додають до даних складів свої, створюючи слова.»Білочка задумала слова ра-ма або ра-на» тощо. Або в кишенька – картки зі складами. «Діти, учні лісової школи викликають вас на змагання. З наведених складів вони створили 15 слів. А скільки зможете ви? Хто переможе?» Ігри допомагають учням краще зрозуміти, засвоїти розділи програми. На перший урок навчання грамоти в клас приходять два іграшкових гномики Аз і Бука, які вводять першокласників у країну букв і звуків. Букви живуть у теремках. Ті, що позначають голосні звуки, - в червоному, приголосні – в синьому, а ь – в жовтому. Яскраво оформлений посібник допомагає дітям запам’ятати важкі для них терміни. З’ясувати поняття букви, звука. На червоному теремку, скажімо, намальовані гномики Аз і Бука. Аз хотів залізти на дах, мало не впав і закричав: «А-а-а!» Працюємо зі звуком [а], літерою а. Буці вдалося вибратися на теремок, він пишається6 «О! Який я спритний» О! Який я сміливий!» Працюємо зі звуком [о], буквою о. Над теремком флюгер – паровозний гудок. «Який звук він подає?» Працюємо зі звуком [у], літерою у і т.д. Віконця з літерами відкриваються тільки тоді, коли діти ознайомлюються з новою буквою. Гра сприяє тому, що до запам’ятовування класифікації звуків-букв залучається і зір, і слух. Крім того, вона використовується як фізкультурна вправа, бо проходить динамічно, жваво. Увагу, спостережливість вихованців розвиває гра «Художник». Ведучий «малює» усний портрет когось із друзів або казкових героїв. Товариші відгадують з опису. З рівняннями школярі теж ознайомлюються в ході рольової гри «Я – невідоме число»: «…Якщо мене збільшити на 3, то вийде 10. Яке я число?» Учні спочатку губляться в розмежуванні задачі на частини: умова, питання, розв’язання, відповідь. Я зробила яскраві корони з цими надписами і повісила в куточку «Задача». Бажання обігрувати вправу було неабияким. Діти надягають корони, беруть числа для складання умови, розв’язання, відповіді, - і задача оживає перед ними. Причому, всі строго контролюють себе і товаришів, щоб кожний персонаж сказав тільки свою частину задачі. Так легко і засвоювали її структуру. Тему «Рівності і нерівності» значно легше засвоїти за допомогою гри «Гойдала». На плакаті намальовано березовий пень, зверху-дошка, закріплена так. що може гойдатися вгору-вниз. Праворуч сіло 4 ведмежат, ліворуч – 3. У якому положенні опиниться гойдалка? Чому? Записати це можна так: 43, 34 А що треба зробити, щоб Гойдалка була у рівновазі? (4-3=3, 3+1=4)» Всім відомо, що сам процес читання на початковій його стадії – надзвичайно важкий для дітей, потребує від них значних розумових зусиль. А використання гри дає можливість навчатися у більш легкій, невимушеній формі. Ігри, які проводяться на уроках читання, можна умовно поділити на такі види: 1) ігри добукварного періоду; 2) ігри букварного період; 3) ігри, що сприяють виробленню і вдосконаленню навичок читання. В добукварний період діти ознайомлюються з реченням, словом, голосними та приголосними звуками, спостерігають за утворенням цих звуків, а також ознайомлюються з умовними позначеннями вищезгаданих термінів. На етапі закріплення вивченого матеріалу проваджу гру «Добери слово». Для цього використовую карки, роздавши їх по 4 кожному учневі, зі словами: дерево; дзиґа, зірка; жук. Вчитель називає числа 1,2,3, а школярі показують малюнок, де зображений предмет, у назві якого 1,2,3 склади. Хто зробить це найшвидше, той переможе. Учитель:1. Діти: висувають в перед картку 4. Учитель:2 Діти: висувають вперед картки 2 ф 3. Учитель проходить між рядами, бачить, як учні засвоїли матеріал, визначає переможців гри. Ознайомлюючи учнів з голосними і приголосними звуками, на етапі закріплення вивченого матеріалу проводимо гру «Добери слово з потрібним звуком». Ознайомлюючи з умовними позначеннями звуків, учнів вчаться моделювати схеми слів. Проводжу гру «»Добери слово до схеми». Ігри на уроках читання проводжу і в букварний період опанування грамоти, тобто безпосередньо під час формування читацьких навичок. У школярів виникають значні труднощі при утворенні злиття типу ПГ. Тут проводжу гру «Утвори склад». Учитель: Діти, зараз ми з вами пограємо в гру «Утвори склад». Я назву вам звук, а ви будете називати склади. Учитель: Звуки [м], [а], Учні – Ма. Учитель: звуки [м], [о], Діти: - мо. Після читання слів у стовпчиках учителем, як відомо, його хором повторюють учні. Тут проводжу гру «Луна». - Я читатиму слова голосно. А ви трохи тихіше і уявлятимете, що ви в лісі. (с. 40 Букваря). Гра «Дощик» - Діти, відгадайте такі загадку: «Коли нема мене – чекають, коли я йду – усі тікають». - Дощ. Учитель: - Так, всі бачили дощ. А який він буває? Школярі: - Дрібний, малий, великий, сильний (злива), слабкий. Учитель: Так. Ось і зараз ми пограємось в «Дощик». Я промовлятиму речення, а ви читатимете їх відповідним голосом. Учитель: Учні: Дощик крапає Читають тихо Дощик сильніший Читають голосніше Злива Читають голосно Дощик слабший Читають тихіше Дощ крапає Читають зовсім тихо Дощ перестав Припиняють читати Ці ігри дають можливість удосконалювати навички читання, виробляти швидкість і проводити хорове читання невимушено, цікаво. Використовую ігри «буква до букви в гостри прийшла», «Станьте, букви, ва хоровод», «Півник водичку п’є», «Дочитай далі», «Додай склад», «Словесні конструктори», «Яка буква заблукала?», «Цікаві склади», «Замініть букву» та інші. Кожного разі стараюсь гру замінювати іншою, бо одна і та ж гра швидко набридає учням. Вони чекають чогось нового, цікавого. На уроках навчання грамоти і читання використовую різні ребуси, наприклад: Шаради. Під час вивчення звуків [з], [з’],букви з пропоную таку шараду: Якщо із з візьмеш це слово, Великий дощ впаде раптово. Як тільки з на с заміниш. – Між фруктами мене зустрінеш. (Злива – слива) З особливим задоволенням діти розгадують: 1. Кросворди. 2. Шифрограми. Село В-селе Користь застосування ігор на уроках загальновизнана. Вони сприяють розвитку в дітей спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнення. Гра знімає нервове перевантаження, допомагає вчителю естетично оформити навчальний матеріал, а дітям-емоційно сприйняти його. Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. І спостереження показують, що ті учні, які були не дуже охочі до серйозного і систематичного тренування і які протестували проти вимоги «прочитай щ сторінку», змогли подолати труднощі читання саме через гру. Для того, щоб кожен учитель зміг ще раз переконатися в доцільності проведення гри на уроках читання, математики чи на будь-якому іншому уроці, раджу провести такий експеримент. Один уроку провести без гри, інший – з грою і поспостерігати за уважністю учнів, рівнем засвоєння матеріалу. Водночас хочу застерегти учителів від надмірного захоплення грою у навчанні дітей. оскільки гра не є універсальним методом навчання молодших школярів. Потрібно привчати дітей виконувати завдання і в звичайній формі, показувати їм, що навчання – це не лише грай, а й серйозна, важка праця.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
