UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна в концепціях і доктринах Угорщини (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2983
Скачало244
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Україна в концепціях і доктринах Угорщини

 

Головними елементами угорської національної ідеї, якою вона формувалася

протягом ХІХ століття, були: непримиренність до панґерманської,

панславістської та дако-румунської ідеологій, збереження єдиної та

неподільної Угорщини, недопущення федералізації країни чи надання

автономії іншим народам, забезпечення угорської гегемонії в історичній

Угорщині, пошуки компромісу з Габсбурґами проти національно-визвольних

рухів слов’янських та румунського народів.

 

Угорська національно-визвольна революція 1848–1849 рр. загострила

міжетнічні суперечності у Габсбурзькій монархії. Проти угорської

визвольної боротьби виступили слов’янські (у тому числі й український)

та румунський народи. Це стало головною причиною формування

наступальності в угорській державницькій ідеї: щоб не потрапити під

панування інших народів у своєму королівстві, угорці вдалися до

забезпечення своєї зверхності штучними методами.

 

§1. Угорська державність так у першій третині ХХ століття та український

чинник

 

З другої половини ХІХ ст. Угорщина здійснювала політику цілеспрямованої

мадьяризації і денаціоналізації підлеглих націй і народностей. Протягом

1860–1914 рр. відбулася мадьяризація 100 тис. русинів у районах Потисся

та Земплин. Усі міста Карпатського реґіону на поч. ХХ ст. втратили своє

національне обличчя, стали центрами угорської культури, осередками

мадьяризації східних реґіонів угорського королівства. З початку ХХ ст.

відбулася повна латинізація служби божої в руських церквах, до 14%

скоротилася кількість шкіл із русинською мовою навчання, хоча русинів у

краю мешкало 70%. З 1907 р. відповідно до закону А. Аппоньі мали бути

закриті всі без винятку руські школи, заборонялося книгодрукування

руською мовою, замість кирилиці в школі, вводилася латинська абетка.

Однак насильницька асиміляція, прагнення «спростити» етно-національну

ситуацію викликали величезний опір слов’янських і румунського народів,

стали каталізатором антигабсбурзького і антиугорського рухів.

 

Революція 1918–1919 рр. в Австро-Угорщині породила нові

національно-державні орієнтири: угорці, українці, інші слов’янські та

румунський народи повели боротьбу за формування своїх незалежних держав.

Саме в 1919– 1920 рр. відносини між Угорщиною та Україною розвивалися

особливо динамічно.

 

Вперше українське питання на державному рівні і як окрема проблема

Східної Європи постало в Угорщині на початку 1918 р. у зв’язку з

проголошенням УНР незалежності та підписанням 9 лютого 1918 р.

Берестейського мирного договору з Центральними державами, у тому числі й

з Австро-Угорщиною. За цим договором Україну було визнано лише в межах

дев’яти губерній, що відокремлювалися від Російської держави. Спроби

України 1918 р. змусити Австро-Угорщину і Німеччину приєднати до УНР

Галичину, Буковину, Холмщину, Бессарабію, Закарпаття, де переважало

українське населення, викликали рішучий опір Габсбурзької монархії, що

відкидала навіть право на самовизначення українців цих земель.

 

На відміну від Угорщини Австрія зайняла поміркованішу позицію в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ