.

Відмова від спадщини. Захист авторського права і суміжних прав. Система цивільних зобов\’язань (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
399 1699
Скачать документ

Реферат

Відмова від спадщини. Захист авторського права і суміжних прав. Система
цивільних зобов’язань

1. Відмова від спадщини. (ст.1273 ЦК України). Внаслідок відкриття
спадщини у спадкоємців виникає право, а не обов’язок прийняти її. Тому
спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини, склавши письмову
заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, в якій він
зазначає свою відмову від спадщини, можливо — на користь інших осіб або
держави (ст.1274 ЦК України). Якщо спадкоємець за законом або заповітом
відмовиться від спадщини, не зазначивши, на чию користь зроблена ця
відмова, його частка переходить до спадкоємців за законом та поділяється
між ними у рівних частках. Якщо спадкоємець не вчинив жодної з дій, що
свідчать про прийняття або відмову від спадщини протягом шести місяців з
дня її відкриття, вважається, що він не прийняв спадщину.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 24 червня 1983 р. (п. 9)
зазначає, що після закінчення вищезгаданого шестимісячного строку „не
може бути збільшена частка у спадщині з тих підстав, що хто-небудь зі
спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців”.
Отже, після закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини
спадкоємець не має права відмовитися від неї на користь іншого
спадкоємця, але він може передати останньому одержане майно на підставі
загально-цивільних угод: за договорами купівлі-продажу, дарування, міни.

2.Захист авторського права і суміжних прав.

Захист особистих майнових прав суб’єктів авторського права і суміжних
прав може здійснюватися в адміністративному, кримінально-правовому та
цивільно-правовому порядку.

При захисті прав авторів значну роль відіграє спеціальний орган
виконавчої влади — установа у сфері інтелектуальної власності. Ця
установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони
авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах,
що передбачені законом, і виконує такі функції:

— реалізує моніторинг застосування і додержання національного
законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і
суміжних прав;

— веде облік організацій колективного управління після їх реєстрації,
здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і надає їм методичну
допомогу;

— здійснює посередництво у переговорах і при розв’язанні конфліктів
між організаціями колективного управління, а також між цими
організаціями і суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав;

— організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної
винагороди і її розподілу між авторами та іншими суб’єктами авторського
права і (або) суміжних прав і подає їх для затвердження Кабінетові
Міністрів України;

м (відеограм) контрольними марками відповідно до Закону України „Про
розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм”, веде
Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок;

— організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав
автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію
договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх
реєстрації;

— забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх державних
реєстрацій авторського права;

— організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони
авторського права і суміжних прав;

— забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони
авторського права і суміжних прав;

— представляє інтереси України з питань охорони авторського права і
суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного
законодавства та інші.

Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права
автора на твір, здійснюється установою у сфері інтелектуальної власності
відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку.
Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.

3. Система цивільних зобов’язань.

При побудові особливої частини зобов’язального права (розділ III книги
п’ятої) були виділені договірні зобов’язання і окремо — недоговірні.

Критерій класифікації зобов’язань поєднують економічні та юридичні
ознаки зобов’язань:

1) зобов’язання зі сплатної реалізації майна (купівля-продаж,
поставка, контрактація, міна, довічне утримання);

2) зобов’язання з безоплатної передачі майна в користування (майновий
найм, найм житлового приміщення);

3) зобов’язання з безоплатної передачі майна у власність або
користування (дарування, позичка);

4) зобов’язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне
будівництво);

5) зобов’язання з надання послуг (доручення, комісія, схов,
експедиція);

6) зобов’язання з перевезень (залізничних, морських, річкових,
повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);

7) зобов’язання з кредитних розрахунків (позика, банківське
кредитування, розрахунковий та поточний рахунки, розрахункові
правовідносини, чек, вексель);

8) зобов’язання зі страхування (майнове та особисте страхування);

9) зобов’язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян,
спільна діяльність організацій);

10) зобов’язання, що виникають з односторонніх правомірних дій
(публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);

11) охоронні зобов’язання (зобов’язання, які виникають внаслідок
заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або
збереження майна).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020