Реферат на тему:
Страховий ринок України: проблеми становлення, перспективи розвитку та
інтеграції у світовий страховий простір
Створення ефективної системи захисту майнових прав та інтересів окремих
громадян, підприємців і підприємств, підтримання соціальної стабільності
у суспільстві й економічної безпеки держави неможливе без функціонування
потужного ринку страхових послуг. Крім того, страхування є важливим
джерелом акумулювання коштів для подальшого інвестування в
реструктуризацію економіки. Щорічно страхові організації у промислово
розвинутих країнах акумулюють у вигляді страхових платежів приблизно
7-8% ВВП. У 1995-199/ pp. обсяг страхових платежів в Україні становив
0,4-0,7% ВВП.
Світова практика свідчить, що страхування с складовою частиною
фінансово-кредитного механізму, який сприяє розвитку ринкових відносин.
Надходження від страхування були доповненнями до бюджетних резервів. Це
негативно відображалося на страхуванні, оскільки стримувало його
розвиток і сприяло Еилученню в державний бюджет значної частини
страхових ресурсів.
Розвиток страхування в умовах державної монополії відбувався за
принципом від пропозиції до попиту. Система державного страхування не
могла брати на себе відповідальність за комерційні, а тим більше
політичні ризики, що вступило б У протиріччя з принципами
централізованого управління народним господарством.
Привабливим фактором у сфері страхування стала висока норма прибутку.
Разом з тим, на перепоні розширення клієнтури як головного фактора росту
компаній, які утворились, постали труднощі економічного, соціального
і суто психологічного характеру.
Формування страхового ринку в Україні має стихійний характер, і в
багатьох випадках захист прав та інтересів страхувальників не
забезпечений належно.
Обсяг надання страхових послуг в Україні у 1998 р. менший від такого
самого показника у Німеччині – у 626 разів, ранці – 589, Росії 20,
Польщі – у 19 разів. Ступінь розвитку різних регіонів неоднаковий, і
треба чимало часу для рівномірного розвитку страхових послуг на
території України.
Незважаючи на труднощі періоду становлення національного страхового
ринку, обсяги страхових операцій помітно зростають, і, за даними
провідних аналітиків світу, Україна за темпами розвитку страхової галузі
перебуває на першому місці у світі.
Початком страхового буму в Україні вважають 1992 р.
На початку 1995 р. в Україні було 660 страхових організацій, з яких
активно діяло 654 страховики. У III кварталі 1994 р. з HACK «Оранта»*
(колишній Укрдержстрах), яка налічувала 799 установ по всій Україні,
відокремилися і стали самостійними. Простежувалася також тенденція до
самоліквідації страховиків, передусім тих, які займалися страхуванням
життя.
Прийнятий у березні 1996 р. Закон України «Про страхування» став першим
кроком у системі заходів, спрямованих на формування цивілізованого ринку
страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів
підприємств, установ, організацій та громадян.
Станом на 1 квітня 1997 р. страховий ринок України після перереєстрації
відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в
дію Закону України «Про страхування»» було представлено 201 страховою
організацією, з яких 14 отримали ліцензії після прийняття Закону України
«Про страхування».
У 1997-1998 pp. спостерігався розвиток мережі страхових організацій у
центральному, південному та східному регіонах ринку страхових послуг
України.
Кількість чинних договорів страхування наприкінці 1997 р. зменшилася на
17% порівняно з попереднім роком. Це пояснюють передусім скороченням
видів недержавного обов’язкового страхування.
Балансовий прибуток страховиків України у 1997 р. збільшився порівняно з
1996 р. у 2,2 рази, досягнувши 94 880 тис. грн. Причина такого явища
полягає в тому, що з квітня 1996 р. унаслідок введення в дію Закону
України «Про страхування», використовують нову методику розрахунку
технічних резервів, тому 1996 р. виявився перехідним, і як наслідок —
від страхової діяльності одержано прибутки. На збільшення прибутку
вплинула: зміна об’єкта оподаткування страховиків з липня 1997 р. і
зниження на 12% рівня виплат. Водночас, прибуток від інвестування
тимчасово вільних коштів зменшився на 5 644 тис. грн (на 16%) — до 29379
тис.грн. Витрати на проведення страхування та інші витрати, що відносять
на собівартість, становили 128170 тис. грн (31,5% від надходжень
страхових платежів).
B умовах подальшого зниження обсягу ВВП та спаду виробництва промислової
і сільськогосподарської продукції відбувався розвиток страхового ринку
України у 1998 р. Страхова діяльність зазнала відчутного впливу
інфляційних процесів зниження курсу національної валюти стосовно до
іноземних валют, хоча і надалі простежувалося суттєве перевищення темпів
зростання надходжень страхових платежів над темпами інфляції, тобто
відбувалося реальне зростання обсягів страхових послуг.
Прибутковість страхової діяльності в Україні дуже висока — 261 компанія
має прибутковість більше ніж 50 відсотків. Це пояснюють низьким рівнем
виплат, що становить основну статтю витрат у страхуванні. Рівень виплат
по відношенню до валових премій (та до чистих премій) за всіма видами
страхування невпинно знижується: 2001 – 14,0% (16,9%), 2002 – 12,2%
(14,5%), 2003 -9,4% (11,3%).
Найбільша кількість страхових компаній зосереджена в економічно
розвинених регіонах (Київ – 50,8%, Харків – 6 8% Дніпропетровськ і
Донецьк по 6,2%). У той же час нерівномірність кількості страхових
компаній компенсується наявністю їхніх відокремлених структурних
підрозділів у всіх регіонах України (філій), практично у всіх областях
страховий захист надають через структурні підрозділи системних
страховиків, які зареєстровані в основному в Києві.
Розвиток сектору страхування тісно пов’язаний з розвитком банків. Так,
операції з надання кредитів, в тому числі банками, супроводжується
укладенням договорів страхування кредитів.
oue
†
?
ae
e
еред них: недосконала законодавча та нормативна база; низький рівень
ефективності державного регулювання страхової Діяльності; недосконала
система державного контролю за фінансовою надійністю страховиків;
недостатня використаність інвестиційних можливостей страховиків; питомої
ваги страхування життя на страховому ринку зниження постійне;
впровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності
власників транспортних засобів зіткнулося з перепонами на законодавчому
рівні; є поодинокі випадки зволікання страховиками з виплатами страхових
сум і страхового відшкодування, неправомірні відмови від виплати та
порушення страхового законодавств.
Проаналізувавши процес становлення страхового ринку в Україні, ми дійшли
висновку, що подальший успішний його розвиток залежатиме від: розширення
переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності;
розширення інфраструктури; вдосконалення порядку оподаткування страхової
діяльності; посилення вимог до порядку створення та діяльності страхових
організацій; подальшого розвитку законодавчої та вдосконалення
нормативної бази; створення об’єднань страховиків з найважливіших
проблем страхування; подальшої інтеграції України до міжнародних
структур; створення оптимальної структури співвідношення між
обов’язковим і добровільним страхуванням; залучення страхового ринку до
вирішення найважливіших питань соціального страхування; створення
комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації кадрів; посилення впливу держави на проведення
інвестиційної політики з боку страховиків; підвищення платоспроможності
страховиків.
Щоб усунути протиріччя у законодавчому регулюванні системи страхування в
Україні, необхідно:
1) прискорити розробку та прийняття нового цивільного кодексу України, в
якому передбачити правові основи регулювання страхової діяльності в
Україні;
2) внести зміни та доповнення до Закону України «Про страхування», в
якому: уточнити головні страхові поняття і терміни; уточнити порядок
припинення договорів страхування; уточнити процедуру санації та порядок
ліквідації страховика; провести комплексний аналіз законодавчих актів з
питань обов’язкового державного страхування з метою його впорядкування.
Потребує невідкладного впорядкування нормативна база у сфері обліку,
фінансової звітності й аудиту. Не вирішено повністю, як саме в системі
обліку треба врахувати передачу резервів пере-страховикові або резерви у
майбутніх виплатах після вирішення спірних питань тощо.
Важливо також законодавчо вдосконалити систему страхування життя,
медичного та пенсійного страхування, страхування політичних ризиків,
діяльності товариств взаємного страхування тощо.
Для розширення переліку страхових послуг та підвищення їхньої
конкурентоспроможності, на нашу думку, треба: уніфікувати страхові
продукти; сприяти розвиткові системи перестрахування; створити систему
медичного страхування «Асістанс-Україна».
Наявні види обов’язкового страхування треба скорочувати так, щоб найменш
захищені, а також дуже ризикові категорії населення й об’єкти
національної економіки не залишилися без страхового захисту. Скажімо,
цілком застарілим є обов’язкове державне страхування певних категорій
державних службовців – митників, податкових інспекторів тощо.
У випадку травмування або загибелі держава безпосередньо з бюджету має
відшкодувати, а не пропускати ці кошти через комерційні страхові
компанії. Доки не буде створено адекватного механізму соціального
захисту, знімати зі страхового захисту ці категорії не можна.
Деякі види обов’язкового страхування треба впорядкувати, вдосконалюючи
умови їхнього проведення, якомога чіткіше визначаючи обов’язки
страховика і форми типових договорів. Завдання з упорядкування наявних
видів обов’язкового страхування стосується насамперед таких видів, як
авіаційні ризики, втрата врожаю, нещасні випадки на транспорті.
Що ж до введення нових видів обов’язкового страхування, то на черзі
постають такі види, як обов’язкове страхування у космічній галузі та
ядерній енергетиці стосовно відповідальності перед третіми особами та
особистого страхування персоналу.
Світовий страховий ринок сформований на основі інтеграції страхових
ринків високорозвинутих країн світу, підштовхує менш розвинуті
національні страхові ринки до адаптації місцевих стандартів до
міжнародних.
Широкомасштабне й активне введення страхового ринку України у процес
глобалізації страхових відносин відбуватиметься поступово й вибірково.
Страховий ринок України виник із проголошенням незалежності країни і
водночас відчув на собі всю жорсткість і безкомпромісність міжнародної
страхової систем.
Найбільша проблема — формування його за відсутності історичних коренів
та відірваності української страхової системи радянського періоду від
світових страхових ринків.
До факторів, що уповільнюють розвиток страхового ринку, відносимо:
відсутність чіткої ціленаправленої державної політики У сфері розвитку
страхування; фінансово-економічна нестабільність у країні;
недосконалість страхового законодавства; низька страхова культура
населення; слабкість податкових стимулів; відсутність надійних схем
інвестування.
Успішний розвиток інтеграційних процесів на національному страховому
ринку, на наш погляд, буде залежати від: сталості фінансового середовища
господарюючих суб’єктів та населення — потенційних страхувальників;
формування фінансово стійких страхових організацій; активізації ролі
держави і її органів у зміцненні та розвитку страхового ринку;
формування державних пріоритетів у розвитку національного страхового
ринку; розвитку законодавчої бази страхування; використання сучасних
методів в управлінні страховими організаціями.
Використана література
Базилевич Віктор Дмитрович, Базилевич Катерина Степанівна Страхова
справа.- К.: Знання, 2003.- 250с.
Стожок Людмила Григорівна Страхування.- К.: Ун-т “Україна”, 2005.-
Александрова Марина Михайлівна Страхування.- К.: ЦУЛ, 2002.- 208с.
Нормативні акти з фінансів, податків, страхування та бухгалтерського
обліку.- К.: , 1999.- 96с.
Внески до фондів соціального страхування.- Харків: Фактор, 2005.- 110с.
Александрова, Марина Михайлівна Страхування: Навч.-метод.посіб.- К.:
ЦУЛ, 2002.- 208с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
