Реферат на тему:
Основи гідравліки
План:
1. Основні поняття та визначення.
2. Основи гідродинаміки.
Гідравлікою – називають науку, що вивчає закони рівноваги та руху
краплини рідин і взаємодію краплин, що стикаються з нерухомими або
рухомими твердими тілами.
Гідравліка складається з двох частин:
– Гідростатики;
– Гідродинаміки.
Гідростатика – вивчає закони рівноваги рідин і їхню дію на обмежувані
стінки.
Гідродинаміка – вивчає закони руху рідин і їхню взаємодію з обмежуваними
стінками.
Рідиною – називають фізичне тіло, якому притаманні властивості
текучості, внаслідок чого рідина не має власної форми і набуває форми
посудини, яку вона заповнює.
Краплинні рідини характеризуються великим опором стискання і малим
опором розтягування і дотичним зусиллям.
Це вода, бензин, спирт, нафта та ін.
Газоподібні рідини (гази) мають велику стискуваність, не чинять опору ні
розтягу вальним, ні дотичним зусиллям і мають малу в’язкість.
Гідравліка розглядає тільки краплинні рідини. Важливою властивістю рідин
є пружність, що характеризує ступінь їх стискуваності для оцінки цієї
властивості,
Поверхневим натягом називається величина, що дорівнює відношенню сили
яка діє на ділянці контуру поверхні рідини, до довжини струї.
Капілярністю називають властивість рідини підніматися чи опускатися в
каналах малого діаметру на певну висоту під дією сил поверхневого
натягу. Ця властивість рідини проявляється при приготуванні їжі,
особливо в процесах масообміну, при якому рідина рухається по капілярах
чи порах продукту.
Рідина, що знаходиться в стані спокою, співпадає з дією зовнішніх сил
двох категорій: масових і поверхневих. До масових належать сили,
пропорційні масі рідини: сили тяжіння, сили інерції.
До поверхневих – сили, що діють на поверхні об’ємів рідини.
H
d
i
th
2
4
6
X
H
i
2
6
eeeeeeeeeeee**********E
6
Рідина, що рухається, підпадає додатково до перелічених, ще і діє сила
внутрішнього тертя, що виникає внаслідок заторможення окремих шарів
рідини, 1 -й об 2-й і об стінки каналу. Сили, що виникають в результаті
ковзання шарів, називаються внутрішніми силами тертя, або силами
в’язкості.
При виведенні основних закономірностей у гідравліці вводять поняття про
ідеальну рідину, яка на відміну від реальної (в’язкої) рідини і
абсолютно нестискуваної під дією навантаження, не змінює густини при
зміні температури і не є в’язкою.
2. Головним об’єктом вивчення у гідродинаміці є потік рідини, тобто рух
маси рідини між обмежувальними поверхнями. Рушійною силою потоку є
різниця тисків. Основними параметрами, що характеризують рух рідини, є
швидкість і тиск.
Переріз потоку рідини перпендикулярний до його осі, називається живим
або поперечним перерізом потоку.
Кількість речовини, що протікає за одиницю часу через живий переріз
потоку, називається її витратою.
Експериментально встановлено, що у природі існують два різних види руху
потоку рідини: ламінарний (упорядкований, шаровий), коли окремі шари
ковзають один відносно другого, і турбулентний (неупорядкований), коли
частинки рідини рухаються складними траєкторіями, котрі весь час
змінюються.
ламінарний турбулентний
Для крапельних рідин за установленого режиму руху потоку, який проходить
рівні живі перерізи, витрата рідини буде постійною.
Література
Мандрус В.І. (Мандрус, Валерій Іванович) Машинобудівна гідравліка.
В.І.Мандрус, Н.П.Лещій, В.М.Звягін.- Львів: СВІТ, 1995.- 264с.- 5.00
«Техническая гидромеханика» Емцев Б.Т. М.: Машиностроение, 1987
“Гідравліка. Загальний курс: Підручник” Левицький Б.Ф. та ін. Львів:
Світ, 1994
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
