Реферат
на тему:
Наука про виховання дітей у трудовій діяльності
Вихователями дошкільних навчальних закладів, науковцями-психологами та
педагогами давно помічено, що в розвитку дитини є певні періоди, в які
її фізичний стан, психіка найбільш чутливі до виховання, засвоєння знань
про працю, інтенсивно розвиваються здібності до виконання трудових
умінь, навичок, а дитина сама проявляє значну активність до співучасті у
вихованні засобами трудової діяльності. Вони отримали назву сенситивних
періодів.
Готовність дітей дошкільного віку до активної участі у трудовій
діяльності з фізіологічної точки зору обумовлена тим, що в цьому віці
відбувається інтенсивний ріст морфологічних структур усіх функціональних
систем дитячого організму, в тому числі м’язової, серцево-судинної,
нервової. Саме їх активне функціонування сприяє більш ефективному
розвитку педагогічної технології через потребу, інтерес та закріплення
позитивної звички до постійної трудової діяльності. На кожному її щаблі
повинно початися виконання певного елементу технології формування етапів
розвитку інтересу до різних видів робіт: самообслуговування,
господарсько-побутової, праці на природі, художньої.
Все сказане стосується не тільки таких функцій, як сприймання,
роз’яснення, демонстрація, а й складних, таких, як потреба, інтерес,
здібності, звички. Ми вважаємо, що без знання психолого-педагогічних
особливостей розвитку інтересу, формування звички неможливо свідомо
здійснювати трудове виховання. Тому, перш за все, вихователі та батьки
повинні усвідомити, що є певні періоди в житті дітей, коли виникає
потреба в трудовій діяльності, виховується інтерес до виконання різних
трудових дій та різних видів праці. Саме в сенситивні періоди життя
дитини реалізуються потреби, мотиви. Коли ж ці періоди починаються?
Скільки вони тривають і яка педагогічна технологія з боку вихователів та
батьків вкрай необхідна на кожному етапі трудового змужніння майбутнього
господаря країни?
Перш ніж дати відповідь на поставлене запитання, потрібно з’ясувати, що
собою являє дитяча трудова діяльність з точки зору педагогіки, бо не
можна шукати момент утворення потреби, інтересу, звички до
систематичного виконання різних видів праці, не знаючи, які
психолого-педагогічні ознаки характеризують дитину саме як суб’єкта
трудової діяльності. Вчені, розробляючи наукові основи виховання
особистості, в основному спрямували свою увагу на вивчення тенденцій
гармонійного розвитку дітей в дошкільному навчальному закладі, що
народжує потребу в ній. Науково обґрунтовуючи процес виховання у
дошкільнят працелюбності, більшість педагогів та психологів – І.Бех,
Д.Закатнов, Г.Костюк, Г.Левченко, В.Мадзігон, С.Максименко,
В.Сухомлинський, М.Тименко, К.Ушинський, В.Павленчик, К.Платонов,
З.Плохій – стверджують, що вона відтворюється всією системою виховної
діяльності сім’ї та дошкільного навчального закладу. При цьому суть
системи полягає в організації поетапної цільової її побудови, згідно з
віковими особливостями дітей, програмами виховання, їх змістом, формами,
методами і прийомами опанування спеціальними знаннями, уміннями та
навичками організації праці.
Вчені-психологи З.Ікуніна, Є.Клімов, О.Кононко, Н.Ляшова, О.Солодухова,
В.Тютюнник визначають три основні форми праці: споживча, виробнича і
творча. Є.Клімов і В.Тютюнник споживчу працю характеризують як потребу в
самостійному виконанні трудових дій, обов’язкове усвідомлення шляхів
досягнення предмета праці, оволодіння засобами праці; виробничу працю
характеризують як потребу в праці, результат якої має значення для інших
людей, орієнтацію в міжособистісних стосунках у процесі трудової
діяльності; творчу працю характеризують тим, що дитина ставить за мету
зробити щось оригінальне, а відомий результат отримує нове значення,
народжуючи нові потреби [4].
Педагоги-науковці Р.Буре, О.Запорожець, С.Ладивір, В.Павленчик та інші
досліджують самообслуговування, господарсько-побутову, художню, працю на
природі тощо. Згідно з даними Р.Буре, в роботі з дітьми старшого
дошкільного віку можуть використовуватися такі різновиди колективної
праці: “загальна праця”, “спільна праця” та “індивідуальна праця”. У
процесі організації праці дітей в різних видах важливо приділяти увагу
розвиткові інтересу та формуванню у них звички посильно працювати. У
перебудові національної школи, з урахуванням регіональних особливостей,
запиту сім’ї та суспільства, значна увага надається формуванню
працелюбності, потреби та звички до праці.
Потреба – об’єктивна необхідність організму дитини у певних умовах, що
забезпечують її життя і розвиток. Оволодіння простими прийомами та діями
з предметами й іграшками формує у дитини потребу в маніпуляційних діях,
які, у свою чергу, ведуть до розвитку потреби у грі, сама ж гра є
сильним джерелом виникнення і формування ряду нових потреб – естетичних,
інтелектуальних, фізичних, трудових, які отримують своє продовження у
навчанні та праці. Педагогічне значення позитивних потреб виникає з їх
ролі в розвитку особистості кожної дитини. Тому тільки такий
педагогічний вплив веде до бажаного результату, який правильно враховує
потреби дитини виконувати ті чи інші посильні трудові дії.
Визначення педагогічних умов, що забезпечують у дітей формування потреби
у трудовій діяльності в дошкільних навчальних закладах, проходить з
урахуванням цілей, методів і прийомів педагогічного керівництва, залежно
від індивідуального рівня розвитку здібностей кожної дитини. Умовно слід
виділити такі її рівні:
Пасивний рівень – коли потреба у праці (оволодінні навичками та вміннями
щодо трудової діяльності) досить слабо проявляється або відсутня. Так, в
активі дитини санітарно-гігієнічні знання, навички та вміння часом не
знаходяться у повному зв’язку з трудовими діями. Зустрічаються випадки
відкритої неприязні до них у процесі занять та режимних моментів
протягом дня, під час оволодіння трудовими навичками та вміннями.
Ситуативний рівень характеризується нестійким інтересом до оволодіння
вміннями та навичками трудової діяльності. Інтерес цей може виникати в
силу різних причин, якщо постійно стимулювати бажання дитини до праці,
однак негативне ставлення швидко гальмує дитяче позитивне бажання. У
цьому випадку активність кожної дитини під час поновлення знань
мінімальна, особистість знаходиться у полоні різних зовнішніх впливів.
Використання вмінь та навичок трудових дій не пов’язується у свідомості
з метою зміцнення здоров’я, не стимулює загальної організації трудової
діяльності у повсякденному житті.
Активно-діяльний рівень розвитку потреби передбачає активність дитини у
трудовій діяльності достатньо високою і зорієнтованою на активне
оволодіння трудовими вміннями та навичками. Активний позитивний інтерес
у цей час є необхідною передумовою ефективності управління подальшим
самостійним виконанням трудових умінь та навичок.
Реалізація програми трудового виховання та шляхів удосконалення процесу
трудової діяльності в більшості випадків індивідуальні, однак мета єдина
– гармонійний розвиток дитини засобами трудової діяльності [3].
Цілі в управлінні формуванням потреби у трудовій діяльності визначають
засоби, форми організації, методи і прийоми. Їх дієвість повинна
відповідати початковому рівню розвитку трудових умінь кожної дитини,
позитивному ставленню дитини до трудових завдань.
Трудова діяльність у дошкільному навчальному закладі організується за
умов: чіткого визначення виховних завдань у кожному конкретному виді
праці, використання у повсякденних життєвих ситуаціях дітьми елементів
інтересу до трудових зусиль, систематичного залучення кожної дитини до
праці, постійного врахування результатів диференційованого підходу до
знань, умінь, навичок дітей, створення трудової атмосфери в дошкільному
навчальному закладі та сім’ї, постійного дотримання
санітарно-гігієнічних умов і техніки безпеки, обладнання всіх трудових
процесів відповідно до педагогічних вимог, постійного керівництва і
контролю за трудовою діяльністю дітей, єдності педагогічних вимог з боку
дорослих на засадах демократизації та гуманізації виховання.
У світлі перебудови діяльність дошкільних навчальних закладів з проблеми
виховання у дітей стійкого інтересу до занять трудовою діяльністю
набуває ще більшого значення. Результати педагогічного експерименту
вказують на пріоритетність форм реальної допомоги у процесі виховання
інтересу дітей до трудової діяльності. На початку дослідження діти
експериментальної і контрольної груп більше зверталися за допомогою до
вихователів (від 63,31% до 66,16%), до батьків (від 25,38% до 32,58%),
до дитячої літератури (від 4,11% до 8,46%).
Педагогічна технологія експериментальної виховної роботи в групі
дозволила нам спостерігати перерозподіл індивідуальних звертань дітей за
допомогою: до дитячої літератури – 19,53%, до батьків – 48,33% та
вихователів – 32,14%. У контрольній групі активність застосування форм
реальної допомоги була нижчою у своєму переміщенні й становила
відповідно: 58,22% (звертання до вихователів); 29,23% (звертання до
батьків); 12,55% (звертання до дитячих літературних джерел).
Цільове проведення педагогічного експерименту, зорієнтованого на
виховання інтересу в дітей до трудової діяльності, дозволило значною
мірою реальні форми допомоги спрямувати на закріплення знань, умінь та
навичок до роботи через активне залучення джерел дитячої літератури,
батьків та вихователів.
th
ue
th
???????¤?¤?$???????l?ди інтересів дитини визначають її активне ставлення
до праці. Під впливом інтересу змінюються характер і результат трудової
діяльності дитини, тому інтерес до трудового виховання в цілому може
стати однією з визначальних рис формування працелюбності у дітей
старшого дошкільного віку.
Виконання трудової діяльності діти постійно сприймають як елемент
пізнавального інтересу до праці, який проявляється через опанування
методами праці (від 29,2% до 32,0%), через форми праці (від 58,3% до
60,0%), через прийоми праці (від 8,0% до 12,5%). Вдосконалюючи
педагогічну технологію, спрямовану на виховання інтересу, активізуючи
особистісні цінності дітей, ми досягли того, що прийоми праці у 57,0%
дітей сприяли розвитку пізнавального інтересу, методи – у 27,0%, а форми
– у 16,0% майбутніх школярів. Цифрові дані контрольної групи засвідчили,
що виховний процес у ній проходив за загальноприйнятою методикою, а самі
показники розташувалися у такій послідовності: 41,6% (форми праці), по
29,2% (методи і прийоми праці).
Як правило, вихователі вміло ставили перед дітьми експериментальної
групи індивідуальні завдання, враховуючи їх уподобання, бажання батьків,
оптимально достатні умови ергономіки дитячої праці. Все це сприяло
розвитку первинних ознак пізнавального інтересу, які спонукали до
закріплення позитивного ставлення до виконання трудових дій. Вихователі
дошкільних навчальних закладів повинні ставити перед собою мету –
розвинути і закріпити у дітей інтерес до постійних занять трудовою
діяльністю. Під трудовим вихованням розуміють підсистему гармонійного
виховання, яка найкращим чином забезпечує формування і вдосконалення рис
і якостей особистості, що мають суттєве значення для конкретної
професійної діяльності. За допомогою його засобів вдосконалюються
психічні і вольові якості, набуваються знання і вміння самостійно
виконувати трудові дії, розвиваються важливі сенсорні, розумові, рухові,
організаторські та індивідуальні навички, забезпечується високий рівень
функціонування й надійності всіх основних органів, систем, психічних
процесів у дитячому організмі.
Впровадження різних видів роботи у практику трудового виховання
дошкільного навчального закладу створює передумови для скорочення
терміну адаптації до праці, підвищення активності до планування трудових
умінь і навичок, досягнення значного рівня працездатності як показника
стану здоров’я особистості, підвищення стійкості до захворювань,
зниження травматизму.
Таким чином, трудове виховання дітей дошкільного віку – поняття складне,
багаторівневе, що пов’язане з безпосередньою трудовою діяльністю,
ознайомленням дітей з працею дорослих і формуванням особистості
майбутнього господаря країни.
Наводимо приклад проектно-модульної організації виховання інтересу до
праці у дітей старшого дошкільного віку.
Проект 1. Діагностика особистості дитини
Проект передбачає створення індивідуальних соціально-педагогічних та
психологічних карток дітей дошкільних навчальних закладів №32, №38
м.Чернівці; №40 «Козачок» м. Черкаси; №8 «Райдуга», №23 «Гуцулочка» м.
Івано-Франківськ.
На початок 2001/2002 н.р. такими картками охоплено 217 дітей. Вихователі
забезпечені методичними рекомендаціями щодо їх ведення.
Картка має розділи: загальні відомості про дитину (ПІП, рік народження,
тип нервової системи, інформація про роботу батьків),
психолого-педагогічна, фізична готовність до виконання елементів праці,
трудових дій, рівень адаптації в дитячому колективі (мікро- і
макрооточенні), соціально-психологічна характеристика,
індивідуально-психологічні особливості, ставлення до праці, участь у
колективному виконанні трудових дій, індивідуальна культурно-виховна
траєкторія трудової діяльності дитини, наявність улюблених видів
ігрово-трудової діяльності (хобі) у дитини, оцінка трудових здібностей,
обдарованості дитини (результати виставок, конкурсів), самостійний прояв
трудових вчинків у сім’ї, мікрооточенні, на вулиці, в дошкільному
навчальному закладі, додаткова інформація.
Проект 2. Групи старшого дошкільного віку
Проект передбачає подальший розвиток та модернізацію структури трудової
діяльності дітей груп старшого дошкільного віку. В експериментальних
групах ввести виконавський ігрово-змагальний мінімум з елементами праці.
Проект 3. Центр попереднього прогнозування трудових здібностей дитини
В експериментальних дошкільних навчальних закладах створено центри
попереднього прогнозування трудових здібностей дітей. Вони мають річну
виховну програму з трудової діяльності дітей, де закладено зв’язок із
сім’ями щодо організації ігрово-трудової самостійної діяльності дітей.
Проект 4. Краща в ігрово-трудовій діяльності дитина року
Проект передбачає розробку в кожній експериментальній групі положення
про конкурс “Краща в ігрово-трудовій діяльності дитина року”. Його
оцінка здійснюється методистами, науковцями, кращими
фахівцями-критиками. Планується проведення як експеримент.
Проект 5. Подяка “За успіхи в організації ігрово-трудової діяльності
дітей”
Згідно з цим проектом запроваджена моральна подяка і матеріальна премія
(призи, дитячі поробки) для дітей, які стали переможцями
конкурсів-оглядів ігрово-трудової діяльності дошкільного навчального
закладу району, області. Передбачена моральна подяка та матеріальна
винагорода вихователям, які підготували цих дітей.
Проект 6. Створення сприятливих умов для здійснення виховання інтересу
до праці у дітей старшого дошкільного віку
Проектом передбачається створення Дитячої громадської асоціації
дошкільного навчального закладу №32 м.Чернівці “Справні майстри”, до
якої ввійдуть діти названої установи, їх батьки та вихователі. Свою
роботу вона здійснюватиме у відповідності до статуту та напрямків
діяльності. Передбачається проведення щорічної дитячої гри “Світ
ігрово-трудових захоплень”, метою якої є координація діяльності дитячих
захоплень ігрово-трудовою діяльністю кожної дитини як особистості, що
спрямовані на соціальну адаптацію в мікрооточенні, визначення, розвиток
пізнавальної діяльності, духовний, інтелектуальний і фізичний розвиток
із врахуванням рівня здібностей, обдарованості й таланту.
Гра проводиться за планом, який затверджується у серпні кожного року і
передбачає, поряд із загальними заходами дошкільного навчального
закладу, не менше трьох – чотирьох конкурсів-оглядів ігрово-трудової
діяльності.
Наприклад, “Почни з себе” – виховання культури праці, ведення щоденних
записів вихователем, батьками щодо виконання трудових дій, поведінки та
спілкування в процесі ігрово-трудової діяльності з однолітками та
дорослими, вихователями, батьками, включення її елементів в самостійне
проведення активного рухового дозвілля.
Конкурс-огляд “Ерудит із видів праці” передбачає розвиток та підвищення
інтелектуального рівня засобами ігрово-трудової діяльності, видів праці
та професій. “Світ ігрово-трудових захоплень (хобі) дитини” – змістовне
та цікаве проведення дозвілля з елементами праці в сім’ї,
мікроколективі. Організація самовдосконалення, саморозвитку засобами
трудової діяльності, виконання ролі майстра-вихователя з трудової
діяльності, батьків як спеціалістів певної професії.
“Перші здобутки в ігрово-трудовій діяльності” – перші сходинки в
опануванні трудових дій (діти замальовують свої враження на малюнку),
перша участь в конкурсі-огляді ігрово-трудових досягнень через малюнки
(вихователь дає характеристику емоційного стану дитини), перша перемога
(нарис дають батьки – опосередкований зв’язок), перше визначення в
мікрооточенні (відгуки друзів, вихователів, батьків).
Проект 7. Психологічний комфорт у процесі ігрово-трудової
діяльності дітей
Проект передбачає глибокий аналіз та створення в дошкільному навчальному
закладі сприятливих санітарно-гігієнічних, естетичних, психологічних
умов, особистісного комфорту для кожної дитини в процесі ігрово-трудової
діяльності. Створення оптимальних умов для трудової діяльності дітей в
сім’ї як помічників матусі, бабусі, татуся. Передбачається провести
комплекс заходів щодо забезпечення місць ігрово-трудової діяльності,
городньої ділянки, квітників, озеленення території, естетичного
оформлення куточків живої природи, відпочинку дітей, батьків.
Результати дослідницько-експериментальної роботи, що будуть отримані на
наших педагогічних майданчиках у дошкільних навчальних закладах №32, №38
м.Чернівці; №40 «Козачок» м. Черкаси; №8 «Райдуга», №23 «Гуцулочка» м.
Івано-Франківськ, дадуть змогу впевнено стверджувати, що можна без
особливих матеріальних витрат забезпечити в дошкільному навчальному
закладі достатньо високий рівень виховання інтересу до праці у дітей
старшого дошкільного віку, їх адаптацію до соціального устрою школи не в
одновимірному визначенні „дитина – вихователь” (одна координатна
вісь), а в багатовимірному – „дитина – Дитяча асоціація „Справні
майстри” (кілька координатних осей), завдяки чому весь процес виховання
інтересу до праці у дітей стане більш керованим.
Література
Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. – К.: Либідь, 2003. Кн.1:
Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 280 с.
Кн.2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. – 344
с.
Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. – К.:
Віпол, 1987. – 96 с.
Ведмеденко Д.В. Виховання у дітей старшого дошкільного віку звички до
праці / Матеріали обласної науково-практичної конференції. – Чернігів,
1994. – С.67.
4.Ведмеденко Д.В., Шаплавський М.В. Виховання у дітей дошкільного віку
інтересу до трудової діяльності. – Ч., 2003. – 80 с.
Кононко О.Л. Плекаємо у дітей життєдайне самоставлення // Дошкільне
виховання. – 2002. – №2.
Кононко О.Л. Трудовое воспитание детей в семье. – К.: Рад. школа, 1988.
Плохій З.П. Природа як пізнавальна цінність // Дошкільне виховання. –
2001. – №16.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
