Реферат
не тему:
Організаційно-педагогічні основи розбудови регіональної української
національної школи
Серед проблем, від розв’язання яких залежить здійснення національного
відродження України, важливе місце належить формуванню національної
свідомості. Це зумовлюється, насамперед, тим, що високий рівень
національної самосвідомості пов’язаний не просто з теоретичним
осмисленням процесів національного відродження, а й із практичною
готовністю людини до участі в розбудові незалежної держави.
Без належного виховання процес побудови міцних підвалин української
держави неможливий. Людина, байдужа до національних надбань свого
народу, у якої немає національних орієнтирів, поступово втрачає свій
зв’язок з Батьківщиною.
Вважаю, що зміст освіти, форми і методи навчання та виховання в
навчальних закладах мають будуватися на засадах гуманізму, з урахуванням
багатовікової історії народу, на основі його національно-культурних
особливостей і традицій, збагачених ідеалами та нормами загальнолюдських
цінностей. Своє завдання педагоги Чернівецької області вбачають,
насамперед, у тому, щоб виховати патріотів у найширшому розумінні цього
слова – синів і дочок своєї Батьківщини, рідного краю.
У нас уже склалася певна система організаційно-педагогічної роботи по
розбудові регіональної української національної школи. Для цього
створені такі найважливіші регіональні програми розвитку й оновлення
змісту освіти у дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх та
професійно-технічних закладах освіти області:
1. Заходи щодо забезпечення виконання національної програми «Діти
України» на період до 2010 р. В одному з розділів зазначено:
«Удосконалити і розвивати вітчизняні традиції щодо виявлення, підтримки
і розвитку обдарованих дітей та учнівської молоді, продовжувати практику
проведення різноманітних учнівських конкурсів, фестивалів, змагань,
сприяти залученню обдарованих учнів області до участі у всеукраїнських
та міжнародних олімпіадах з основ наук, у роботі Буковинської малої
академії. З метою підтримки обдарованих студентів державних вищих
навчальних закладів, шкільної, мистецької та спортивної молоді,
призначити іменні стипендії облдержадміністрації».
2. Регіональна програма розвитку дошкільної освіти Чернівецької області
на 2002–2006 роки.
3. Обласна комплексна програма роботи з талановитою молоддю «Творча
обдарованість» на 2001–2010 роки.
4. Обласна комплексна програма «Вчитель».
5. Обласна програма комп’ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів
на 2002–2006 роки.
6. Програма розвитку профільного навчання учнів старшої школи
Чернівецької області на 2002–2007 роки.
7. Обласна програма розвитку краєзнавства на 2001–2010 роки.
8. Регіональна програма розвитку інтернатних закладів освіти
Чернівецької області на 2003–2008 роки.
9. Програма розвитку професійно-технічної освіти Чернівецької області на
2003–2006 роки.
10.Обласна програма відродження традицій народного мистецтва та вивчення
народних художніх промислів у закладах освіти Чернівецької області на
2007–2011 роки.
Ми розуміємо, що у виховній роботі з учнями велике значення має
невичерпне, життєдайне джерело національної культури, в якому
розкривається ментальність нашого народу. В різні часи історичного
розвитку буковинці оберігали генетичне коріння і самобутність нації,
передаючи з покоління в покоління народні традиції, звичаї, обряди.
Якщо ви коли-небудь побуваєте в нашому краї, завітаєте в Центр
естетичного виховання «Юність Буковини», в якому навчається 1 200 учнів,
то побачите, що тут учні з перших кроків свого перебування в Центрі
починають брати участь у таких конкурсах: «Авторська пісня та співана
поезія молодих авторів та виконавців», «Буковинські пересмішники»,
«Дерево життя», «Рідна пісня»; у фестивалях: «Народна хореографія»,
«Салби Буковини», «Співає родина», «Україночка скликає друзів», «Чисті
роси».
З 19 по 21 травня 2006 р. відбувся заключний етап обласного фестивалю
дитячої та юнацької творчості «Чисті роси» в номінаціях: «Фольклорне
мистецтво» (фольклорні колективи, фольклорні гурти), «Образотворче та
декоративно-ужиткове мистецтво, художні ремесла», в якому взяли участь
16 фольклорних колективів, 25 фольклорних гуртів, 65 конкурсантів у
номінації «Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво, художні
ремесла». Фестиваль охопив значну кількість фольклорних колективів та
гуртів, які були створені та діяли при кожному навчальному закладі, що
позитивно вплинуло на піднесення патріотизму, бережливе ставлення до
традицій та звичаїв.
Фестиваль «Чисті роси» сприяв виявленню обдарованих дітей та молоді,
подальшому розвитку їх талантів у мистецькому житті, підвищенню
професійного рівня керівників дитячих та молодіжних художніх колективів.
Щорічно Обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти видаються
матеріали конкурсу «Скарбниця Буковинської духовності» (упорядник –
методист українознавства Т.А. Мінченко), де узагальнюється кращий досвід
роботи з дитячими та молодіжними фольклорними колективами та
виконавцями. На високому рівні розвинуте фольклорне мистецтво у
Вижницькому, Путильському, Сторожинецькому, Кельменецькому районах,
м.Чернівцях.
Значно зріс художньо-естетичний рівень виставок декоративно-прикладного
та образотворчого мистецтва. У загальноосвітніх, позашкільних навчальних
закладах області розвинута мережа гуртків декоративно-прикладного
мистецтва. Майже 6 200 школярів навчаються у 394 гуртках. Наприклад, у
закладах освіти Сокирянського району набули поширення художня обробка
соломи, гончарство, виготовлення гобеленів. У Кельменецькому –
лозоплетіння, гончарство, Путильському, Сторожинецькому і Глибоцькому –
художня обробка деревини, народна вишивка, ткацтво, художня кераміка. В
обласному Центрі естетичного виховання «Юність Буковини» працюють студії
художньої вишивки, дизайну, архітектури і мистецтва, образотворчого
мистецтва.
Найкращих результатів досягла студія «Писанка» Яблуницької ЗОШ І-ІІ
ступенів Путильського району (переможці І Всеукраїнського конкурсу
«Воскресни, писанко», 2006 р.). Неодноразовими переможцями
всеукраїнських конкурсів до шевченківських свят є учні студій «Художня
обробка соломи», «Гончарство» Новодністровського будинку дитячої
творчості. Народне мистецтво вишивки набуло значного поширення у
закладах освіти Вижницького, Кіцманського, Сторожинецького районів.
Буковинське ткацтво збережено у Вижницькому, Глибоцькому і Сокирянському
районах, а мистецтво кераміки – Кіцманському, Сторожинецькому.
Стрижень освіти ХХІ ст. – розвиваюча, культуротворча домінанта,
виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і
саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну
інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого
розв’язання проблем, прагне змінити на краще особисте життя і життя
своєї країни.
ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного
суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і
культури всього населення набувають вирішального значення для
економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація
соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі,
перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття
вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її
випереджальний характер.
Слабким місцем нашої школи є несформованість у частини її випускників
належного рівня національної свідомості, достатньої життєвої
компетентності, соціального розвитку. Недоліком загальноосвітньої
підготовки залишається недостатнє вміння учнів вільно використовувати
здобуті знання для розв’язання практичних завдань, аналізу нестандартних
ситуацій. Зміст шкільної освіти переобтяжений надмірним фактологічним
матеріалом, містить відомості, які не мають суттєвої загальноосвітньої
цінності, його склад і структура частково враховують необхідність
диференціації навчання залежно від нахилів, здібностей, життєвих планів
школярів. Це гальмує різнобічний розвиток дітей, негативно впливає на
стан їхнього здоров’я, мотивацію вміння, а тому вимагає перегляду
підходів до визначення мети і завдань шкільної освіти, формування її
змісту, організації навчально-виховного процесу.
У зв’язку з цим, Управлінням освіти і науки облдержадміністрації та
Обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти розроблена
Концепція відродження традицій народного мистецтва та вивчення народних
художніх промислів (далі – Концепція) у закладах освіти Чернівецької
області на виконання Закону України «Про загальну середню освіту»,
постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000р. № 1717 «Про
перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст та структуру
і 12-річний термін навчання». Вона ґрунтується на основних положеннях
Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на
реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом
Президента України від 17.04.2002 р. № 347/20002, та вимог Указів
Президента України від 04.07.2005 р. № 1013/2005 «Про невідкладні заходи
щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», від
06.06.20006 р. № 481/2006 «Про заходи щодо відродження традиційного
народного мистецтва та народних художніх промислів».
У названих документах закладено нові підходи до організації вивчення у
закладах освіти традиційних українських художніх промислів, сприяння у
підтримці творчих особистостей як серед учительства, так і серед
школярів, виховання засобами декоративно-прикладного мистецтва.
Основним завданням вивчення традицій народного мистецтва та народних
художніх промислів ми бачимо виховання школяра як громадянина України,
національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально
компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і
приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях.
З метою підвищення інтересу до історії української нації, її культури,
побуту, утвердження у свідомості підростаючого покоління національної
ідеї, формування потреби в шануванні та примноженні матеріальних і
духовних цінностей свого народу, до навчально-виховного процесу середніх
та вищих навчальних закладів з 1992 р. впроваджено курс
«Українознавство». В області активно розробляються концептуальні основи
організації українознавчої роботи, які базуються на основі типових
програм, створених за інтегративним принципом формування змісту програми
колективу Науково-дослідного інституту українознавства під керівництвом
директора – академіка П. Кононенка.
У педагогічних колективах області склався цікавий досвід здійснення
національного, військово-патріотичного, морально-естетичного виховання
засобами українознавства як на уроках, так і в позакласній роботі.
Українознавство як предмет має величезні можливості, проте його
впровадження буде малоефективним, якщо не дотримуватись певних вимог. До
них, насамперед, належать: високий рівень підготовки вчителів до
викладання предмета, наявність матеріальної бази, реальні можливості
навчального закладу щодо науково-методичного забезпечення оволодіння
українознавством.
На українознавство в початкових класах (1–4) відводиться 0,5 години за
рахунок варіативної частини робочого навчального плану (лист ОБЛУОН 2006
р. «Про формування регіонального компонента варіативної складової
робочих навчальних планів закладів освіти області на 2006/2007 н.р.»). У
5–11 класах відводиться по 1 год. на тиждень за рахунок варіативної
складової робочого навчального плану (лист ОБЛУОН № 31/118 від
19.05.1999р.).
Урок українознавства – це основна форма організації навчальних занять,
який дає учням сукупність знань про український народ, його походження,
розселення, історію, національну культуру, побут, сучасне життя. Він є
безпосереднім продовженням і розвитком тих ідей, які несе в собі
національна школа України. Жодна інша форма навчальної праці не
спроможна повністю замінити урок, виконати його функції.
Для полегшення викладання інтегративного курсу «Українознавство» за
програмою-стандартом Науково-дослідного інституту українознавства МОН
України творчою групою вчителів українознавства під керівництвом
методиста українознавства ОІППО Т.Мінченко розроблено календарне
планування, яке дає можливість використовувати матеріали рідного
буковинського краю, поглиблювати знання учнів про визначні постаті
земляків, заохочувати їх до історичного, літературного краєзнавства, до
збирання та запису уснопоетичних творів, які пов’язані з рідним краєм,
розвивати навички науково-дослідницької роботи. Великий досвід
викладання мають Банилівський, Іспаський ЗНЗ Вижницького району,
Підзахаричівський, Довгопільський ЗНЗ Путильського району, Реваківський
ЗНЗ Кіцманського району, Перковецький ЗНЗ Кельменецького району,
Хотинський ЗНЗ, ЗНЗ № 1, 15, 16, 28, 37, гімназії № 1, 5, ліцей № 2
м.Чернівці.
Більш ніж 10-літня практична робота підтверджує спостереження про те, що
надзвичайно цінними є уроки інтегрування українознавства з іншими
предметами, зокрема уроками художньої праці, музики, образотворчого
мистецтва, живопису, риторики тощо. Учителі на уроках практикують
елементи нестандартності, інсценізують обряди, вивчають забуті пісні,
запрошують місцевих умільців, виконавців, збирачів народної мудрості,
проводять уроки-захисти рефератів, уроки-конкурси. Часто вони
проводяться у краєзнавчих музеях, кабінетах українознавства, в обласному
музеї етнографії, архітектури і побуту.
o
?
?
o
¶
?
????¤?¤?$???????a?Багато вчителів працюють над проблемою інтегрування
українознавства з історією України, географією, українською мовою і
літературою та іншими предметами. Змістовно й цікаво проводяться такі
уроки в Острицькому ЗНЗ Новоселицького району, Глибоцькому ЗНЗ (вчителі
О.Г.Нандриш, Ю.С.Коваль). Доречно зауважити, що вони відбуваються у
місцевості, де живе переважно румуномовне населення. Слід відмітити, що
у всіх школах з румунською мовою навчання викладається українознавство
за авторською програмою Науково-дослідного інституту українознавства
Міністерства освіти і науки України. Курс українознавства дає змогу
учням шкіл з румунською мовою навчання прилучитися до надбань культури
нашої країни, розширює їх мовний кругозір.
З огляду на нерівні можливості учнів шкіл з державною і недержавною
мовами навчання у здобутті знань про Україну, виникає потреба
максимально використати тематико-змістовний курс українознавства завдяки
глибокому знанню української мови.
Приємно, що нашими чернівецькими авторами, зокрема професором Н.
Гуйванюк, доцентом В.Бузинською, методистом ОІППО С.Тодорюк, видано
підручник з української літератури для 6 класу за новою програмою для
учнів 5–12 класів. Він пропонований для учнів шкіл з мовами навчання
меншин в Україні на українознавчій основі. Рекомендований Міністерством
освіти і науки України, опублікований видавництвом «Світ» (м.Львів).
Треба зазначити, що абсолютно виправданим компонентом українознавства є
вивчення гуцульської спадщини у школах Путильського та Вижницького
районів, які мають статус гірських. Управлінням освіти і науки
Чернівецької облдержадміністрації затверджено заходи щодо виконання
Програми духовного відродження та збереження культурної спадщини гуцулів
і бойків на період до 2009 р., в яких зазначається, що:
– вивчення гуцульщинознавства у гуцульських школах Буковини здійснюється
в системі засвоєння курсу “Українознавство”, який практично викладається
у кожній школі Путильщини та Вижниччини;
– у початковій базовій та середній школі Путильщини українознавство
викладається в усіх школах, а саме: у 175 класах. 3237 учнів охоплено
вивченням українознавства варіативної частини робочих навчальних планів.
У школах Вижницького району в усіх класах вивчається українознавство.
Цей предмет уведено в розклад уроків і є обов’язковим. Тут
гуцульщинознавство теж вивчається як складова частина українознавства.
Практично в усіх школах цих районів ведеться викладання
гуцульщинознавства, яке інтегровано з курсом “Українознавство”;
– з 1988 р. у школах Путильщини та Вижниччини застосовуються елементи
“Регіональної програми з гуцульщинознавства” за редакцією
педагога-краєзнавця, заслуженого працівника освіти І.Пелипейко,
рекомендації якої вчителі використовують при викладанні курсу
“Українознавство”;
– розроблено методичні рекомендації щодо запровадження у
навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів
Вижницького та Путильського районів елементів гуцульщинознавства під час
вивчення учнями курсу “Українознавство”.
У жовтні місяці 2005 р., з метою вирішення основного завдання
інтегрованого курсу україно(гуцульщино)знавство, на базі Путильського
та Вижницького районів проведено семінар з українознавства на тему:
«Україно(гуцульщино)знавство у змісті, формах та методах навчання і
виховання учнівської молоді».
При районних методкабінетах створено методоб’єднання вчителів
українознавства, які сприяють впровадженню різних форм і методів роботи
з школярами, інтегрованих уроків, уроків-конференцій, уроків-зустрічей,
фольклорних свят. Вчителями при вивченні україно(гуцульщино)знавства
ефективно використовується навчально-методичне забезпечення кімнат,
музеїв духовної та матеріальної культури рідного краю. У практику роботи
загальноосвітніх шкіл, ліцеїв і гімназій уведено підготовку і захист
випускних творчих робіт (матур), тематично присвячених Гуцульщині, та
реалізацію концепції Науково-дослідного інституту українознавства про
школу-родину.
У жовтні проведено традиційний зліт творчої учнівської молоді
Гуцульщини. Переможців зльоту направлятимуть на навчання у Вижницький
коледж, Косівський державний інститут прикладного і декоративного
мистецтва.
На уроках, позакласних заходах з україно(гуцульщино)знавства вчителями
використовуються такі посібники: П. Лосюк “Хрестоматія з
гуцульщинознавства”; П. Лосюк “Гуцульська школа”; Ю. Федькович “Щоби
знали руські діти”; О. Козьма “Народні перекази, казки рідного краю”;
М. Іванюк «Хрестоматія з гуцульського “Флояра”; І.Пелипейко
“Літературно-мистецька Вижниччина” (част. 1,2); Ю.Петричук
“Гуцульщинознавство в українській національній школі”; П.Лосюк “Народний
музей-садиба Юрія Федьковича у Путилі”; Б.Лисак “Гуцульщина
літературна”; Н.Крет “Буковинський журнал”; М.Лазарук “Гуцули
українських Карпат”; М.Лаврук “Педагогічні джерела”; Ф.Том’юк, Г.Вережак
“Уроки українознавства в Чернівецькій області”; Т.Мінченко “Скарбниця
буковинської духовності”; С.Ярема “Юні таланти гуцульського краю”; М.
Одинак, О. Мажар (ОІППО) “Вивчення творчості Юрія Федьковича в
початкових класах”; Т.Мінченко науковий вісник «Українознавство в
Чернівецькій області» та ін.
До посібника “Українознавство в Чернівецькій області» (упорядник Т.А.
Мінченко) увійшли розробки кращих уроків учителів
україно(гуцульщино)знавства, до посібника “Скарбниця буковинської
духовності” – методичні надбання з проведених позакласних заходів щодо
відтворення звичаїв, традицій та обрядів рідного краю.
З метою підвищення розвитку та творчого потенціалу кожної дитини,
реалізації нахилів і здібностей у різних сферах діяльності, ОІППО
(Т.А.Мінченко) вивчено набутий досвід відділу освіти Путильської
райдержадміністрації (Підзахаричівського навчально-виховного комплексу
«Перлини Гуцульщини» – директор Ф.С. Том’юк), зокрема в організації
історико-краєзнавчої роботи, яка дає змогу вивчати і цілісно сприймати
національний колорит рідного краю, всієї України.
Районними відділами освіти вже увосьме проведено шкільні та районні
олімпіади з українознавства. В минулому навчальному році вісім учнів цих
районів стали переможцями і призерами обласної олімпіади з
українознавства. В області щорічно проводиться конкурс звичаїв, традицій
та обрядів, у якому 1-ше місце завоював Мариничівський НВЗ, 2-ге –
Вижницький ЗНЗ І-ІІІ ступенів.
При методоб’єднаннях учителів українознавства створено творчі колективи
з підготовки та видання навчально-методичних посібників
“Гуцульщинознавство на уроках української мови та літератури”,
“Гуцульщинознавство в позашкіллі”. У 2004/2005 н.р. вивчався досвід з
проблеми викладання українознавства у справі національного виховання
засобами декоративно-прикладного та вжиткового мистецтва Вижницького ЗНЗ
закладу-інтернату І – ІІІ ст. ім.Н.Яремчука (директор М.Герилюк).
Результати його вивчення надруковані в газеті “Директор школи”
(видавництво “Шкільний світ”). При школі працює Мала дитяча художня
академія.
У листопаді на базі Мілієвського ЗНЗ Вижницького району відбувся семінар
учителів українознавства, заступників директорів шкіл з виховної роботи
на тему: “Духовне виховання учнів на кращих прикладах творчих
особистостей Гуцульщини”, присвячений 115-річчю з дня народження поета
Дмитра Загула. Вивчається досвід вчительки Довгопільського ЗНЗ
Путильського району С. Зюбак з проблеми “Використання елементів
гуцульщинознавства на уроках українознавства”. Заслуговує на увагу
досвід роботи з курсу україно(гуцульщино)знавство педагогічних
колективів Вижницького району. З метою збереження регіональної
самобутності Гуцульщини, максимального наближення освіти до життя
району, виховання учнів на кращих традиціях народної педагогіки,
культури, мистецтва, у Вижницькому районі з ініціативи ОІППО проведено
семінар учителів українознавства «Гуцульщинознавство у змісті, формах,
методах навчання і виховання учнівської молоді».
При РМК створено методичне об’єднання вчителів українознавства, яке
сприяє впровадженню різних форм і методів роботи зі школярами.
У районі працюють музеї-кімнати, кабінети українознавства, які
використовуються у навчально-виховному процесі. Так, уже 15 років на
базі Мілієвського ЗНЗ І-ІІІ ст. проводиться вручення Премії ім. Д.Загула
поетам, письменникам, літературознавцям, що сприяє пропаганді духовної
культури рідного краю серед учнівської молоді.
Відділом освіти, спільно з В.Лаппо, аспірантом кафедри теорії та
методики дошкільної освіти Прикарпатського національного університету
ім.Василя Стефаника, проводиться впровадження результатів дисертаційного
дослідження В.В.Лаппо “Етнічна соціалізація старших дошкільників
засобами гуцульської родинно-побутової культури” на базі Берегометського
ДНЗ № 1, Виженського ДНЗ, Банилівського ДНЗ.
Традиційними в районі стали зльоти творчої учнівської молоді Гуцульщини.
На базі Вижницької школи-інтернату функціонує Мала дитяча художня
академія, де учні школи займаються в гуртках декоративно-прикладного
мистецтва.
Учні ЗНЗ району беруть активну участь у конкурсах науково-дослідних
робіт з українознавства. Так, учениця Вижницької ЗОШ І-ІІІ ст.
Ф.Салдпур-Фікірі зайняла 1-ше місце у Всеукраїнському конкурсі з історії
літератури рідного краю, представивши роботу по вивченню творчості
Буковинського Соловія Ю.Федьковича. Ця робота спонукала до проведення у
другому півріччі 2005/2006 н.р. районного конкурсу “Зачарований леґінь”
у номінації “Література” (поезія Ю.Федьковича) та “Музика” (виконання
гуцульської коломийки), в якому візьмуть участь юнаки віком від 11 до 17
років.
Учнями Іспаської ЗОШ І-ІІІ ст. під керівництвом учителя трудового
навчання М.Корсун розроблено соціальний проект “Калинові обереги”
(декоративно-прикладне мистецтво у творчості народних умільців села
Іспас). У зборі відомостей про майстрів народної творчості села взяли
участь 25 учнів школи. Матеріали оформлено у збірник “Майстри рідного
краю” і систематизовано в електронному варіанті. Досвід Іспаської школи
в цьому році впроваджено в усіх ЗНЗ району, і в травні 2006 р. відбувся
творчий захист районного проекту “Калинові обереги”.
РМК та методичне об’єднання вчителів української мови та літератури
працюють над створенням районного проекту “Поетичний міст Вижниччини”
(вивчення та пропаганда літератури рідного краю). Узагальнено досвід
роботи вчительки українознавства, поетеси С.Яреми, автора посібника “Юні
таланти гуцульського краю” (10 поетичних збірок). У всіх ЗНЗ району
проведено передплату на 2006 рік на “Буковинський журнал” та журнал
“Гуцульська школа”. У листопаді 2005 р. відбулася VIII районна олімпіада
з українознавства.
Школа має реалізувати доленосне призначення української мови – бути
основним і комунікативним, інформативним і культуротворчим засобом на
всіх теренах держави. Саме через мову вона повинна здійснити
найважливіше суспільне замовлення – виховати патріота, для якого Україна
була б «не хліб і кусень сала», а тим, чим є Франція для француза,
Італія для італійця, США для американця: власною душею, початком і
кінцем власної долі (А. Мокренко). Я глибоко переконаний, що тільки
осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури, історії, побуту,
можна чіткіше зрозуміти сьогодення, усі його складні і драматичні зміни,
уявити майбутнє.
Педагогічні колективи Чернівецької області висловлюються за те, що курс
українознавства повинен займати особливе місце в системі навчання і
виховання дітей. Він має безперечне право на існування, не може зникнути
з навчальних планів, уже довів свою користь дітям, не потребує реклами.
Тим більше не може сьогодні виникати питання про те, щоб курс викреслити
з навчальної практики чи зменшити години на його викладання. Навпаки, ми
підтверджуємо, що українознавство тільки у варіативній складовій, – це
недостатньо для формування самосвідомості української дитини. Воно не
повинно бути якимось фрагментарним, уривчастим, епізодичним і
безсистемним курсом, викладом. Це має бути наскрізний курс від
народження і аж до повноліття дитини.
Хотілося б, щоб значні педагогічні набутки, спрямовані на вирішення
проблем духовного відродження засобами українознавства, не були
загублені у процесі чергової переорієнтації, пошуку нових пріоритетів
виховної та освітньої роботи сучасної школи.
Створені на основі положень Закону України «Про загальну середню освіту»
та Концепції загальної середньої освіти (12-річна), обласні різноманітні
регіональні програми, посібники і підручники з проблем навчання і
виховання забезпечать сприятливі умови для розвитку особистості,
формування підростаючих поколінь у дусі вірності заповітам батьків,
дідів і прадідів, українському патріотизму, загальнолюдських цінностей.
Регіональні концепції нашої області накреслюють перевірені віками шляхи
пізнання ідейного, духовного багатства рідного народу, визначають основи
розвитку вітчизняної національної педагогіки, сприяють утвердженню
багатогранного самостійного державного життя України. Всебічне і
глибоке творче використання здобутків національного виховання і
педагогіки минулих епох створює той ґрунт, який максимально відповідає
кардинальному завданню розвитку освіти в незалежній Україні.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
