Реферат на тему:
Вміст макро та мікроелементів у сортименту капусти савойської
Актуальною проблемою сьогодення є збільшення виробництва та розширення
сортименту овочевих культур за рахунок малопоширених видів капусти,
поліпшення їх якості та впровадження у виробництво. Особливу увагу
овочівників привертає маловідома капуста савойська. Вона потрапила в
Росію із Західної Європи в ХVII ст., де її вирощували на той період у
великій кількості [4,10]. В Україні цей вид капусти нині мало поширений
[1].
Капуста савойська відіграє важливу роль у харчуванні людини. Крім добрих
смакових якостей, вона має велике дієтичне і цілюще значення [3,6,7].
Установлено, що ця рослина володіє судинорозширюючими властивостями,
сприяє поліпшенню кровообігу, ефективна при лікуванні виразки шлунку.
Рекомендується вводити її в раціон дітей і людей літнього віку, а також
хворих атеросклерозом, серцево-судинними захворюваннями та печінки [9].
Як відомо, біологічна цінність харчових продуктів визначається якістю і
кількістю поживних речовин, зокрема мінеральних. Останні поряд з
вітамінами входять до складу ферментів, які мають важливе значення в
процесі життєдіяльності організмів [8]. Вони беруть участь в
окислювально-відновних реакціях у рослин, впливають на синтез
вуглеводів, білків, органічних і нуклеїнових кислот, вітамінів [9].
Нині в рослинах знайдено майже всі елементи періодичної системи
Д.І. Менделєєва. Мінеральні речовини — це обов’язкові компоненти їжі
людини і складова частина всіх тканин живого організму. Їжа людини має
містити у вигляді мінеральних солей до 20 хімічних елементів. Оскільки
солі постійно виводяться з організму, їх запас потрібно поповнювати [9].
Капуста савойська виділяється високим вмістом мінеральних речовин [9], а
саме: калію, кальцію, натрію, заліза [3,6].
Залежно від кількості мінеральних солей в організмі їх прийнято ділити
на макро- і мікроелементи. Макроелементи (кальцій, калій, натрій,
магній, фосфор та ін.) підтримують незмінний склад крові та артеріальний
тиск. До мікроелементів, які містяться в організмі в тисячних частках
відсотка, належать мідь, цинк, кобальт, марганець, йод та ін. [2].
Залізо займає проміжне місце. Нестача або надлишок мікроелементів у їжі
призводять до порушення функцій різних систем організму [9].
Методика досліджень. Ураховуючи незначне розповсюдження капусти
савойської в Україні (через недостатню інформованість населення), і
важливе значення її в харчуванні людини, в Національному аграрному
університеті проводили всебічне вивчення її сортименту. Досліди
закладали в Київському науково-дослідному центрі Інституту овочівництва
і баштанництва УААН відповідно до методичних вказівок „Методика
дослідної справи в овочівництві і баштанництві” [5] на чорноземі
опідзоленому легкопилуватосуглинковому, де вміст гумусу дорівнював
2,23%, рН 6,7-7. Сівбу проводили в другій декаді квітня. Розсаду
висаджували у відкритий грунт на початку червня. Схема садіння — 70х50
см. Площа облікової ділянки в дослідах — 20 м2. Ділянка трирядкова.
Повторення варіантів триразове. Об’єктом досліджень був сортимент
капусти савойської зарубіжної селекції: D’asti S Glоvanni з Італії,
Чіфтейн савой, Абервілерс, Аубервіль, Сага F1 RS, Лангендейкер дауер з
Нідерландів, Вертус з Німеччини. За контроль брали російський сорт Вертю
1340, занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для
поширення в Україні (2004 р.).
Метою наших досліджень було визначення вмісту макроелементів (калію,
натрію, кальцію, магнію, заліза) і мікроелементів (марганцю, нікелю,
міді, цинку, свинцю) у капусті савойській з метою виділення кращих
сортів і гібридів. Біохімічні аналізи здіснювали в лабораторії
радіоекологічного моніторингу інституту агроекології та біотехнології
атомноабсорбційним методом [ 2 ].
Результати досліджень. На підставі вивчення біохімічного складу різних
за походженням та скоростиглістю сортів і гібридів встановлені значні
сортові відмінності між зразками капусти савойської за вмістом і
розподілом макро- та мікроелементів, зумовлені адаптацією рослин у
процесі росту і розвитку до умов зовнішнього середовища ( табл. 1 ).
1. Вміст макроелементів у зразках капусти савойської
Сорт,гібрид
Походження
Вміст макроелементів, мг/кг сирої маси
К
Na
Ca
Mg
Fe
Вертю 1340 — контроль
Росія
2997
76,3
638
174
5,3
D’asti S Glоvanni
Італія
3257
70,9
814
224
8,9
Чіфтейн савой
Нідерланди
2472
40,0
540
165
5,1
Абервілерс
Нідерланди
2197
47,5
412
126
4,1
Аубервіль
Нідерланди
3666
71,1
819
198
7,6
Вертус
Німеччина
3104
135,8
739
211
8,6
Сага F1 RS
Нідерланди
2535
32,2
388
143
5,7
Лангендейкер дауер
Нідерланди
3263
94,5
741
193
5,6
Найвищий вміст калію мали сорти капусти савойської Аубервіль та
Лангендейкер дауер — з Нідерландів, D’asti S Glоvanni — з Італії та
Вертус — із Німеччини — відповідно 3666, 3263, 3257 і 3104 мг/кг сирої
маси. У сорту Вертю 1340 (контроль) він становив 2997 мг/кг, у
Абервілерс із Нідерландів — 2197 мг/кг. Проміжне місце за накопиченням
цих елементів займали сорт Чіфтейн савой — 2472 мг/кг і гібрид Сага F1
RS з Нідерландів — 2535 мг/кг.
h(
o
??:? RS — 32,2 мг/кг. Проміжне місце за вмістом натрію займали сорти
Вертю 1340 (контроль) — 76,3 мг/кг, Аубервіль — 71,1 мг/кг і D’asti S
Glоvanni — 70,9 мг/кг.
За вмістом кальцію в капусті савойській вирізнялися сорти Аубервіль і
D’asti S Glоvanni — відповідно 819 і 814 мг/кг. Висока здатність до його
накопичення спостерігалась у сортів Лангендейкер дауер і
Вертус — відповідно 741 і 739 мг/кг. Найнижчий вміст цього елемента мали
гібрид Сага F1 RS — 388 мг/кг і сорт Абервілерс — 412 мг/кг. Проміжне
значення цього показника відзначено у сортів Вертю 1340 (контроль) і
Чіфтейн савой — відповідно 638 і 540 мг/кг.
Найвищий рівень магнію був у сортів D’asti S Glоvanni і Вертус — 224 і
211 мг/кг, а у сортів Лангендейкер дауер і Аубервіль — 193 і 198 мг/кг
відповідно. Найменше магнію накопичувалось у головках капусти савойської
сорту Абервілерс — 126 мг/кг і гібрида Сага F1 RS — 143 мг/кг. Проміжне
місце займали сорти Вертю 1340 (контроль) — 174 мг/кг і Чіфтейн
савой — 165 мг/кг.
Найбільшу кількість заліза виявлено у сортів D’asti S Glоvanni та
Вертус — відповідно 8,9 і 8,6 мг/кг. Дещо нижчим цей показник був у
сорту Аубервіль — 7,6 мг/кг. Найменше цього елемента було у сорту
Абервілерс — 4,1 мг/кг. У сортів Вертю 1340 (контроль), Чіфтейн савой,
Лангендейкер дауер і гібрида Сага F1 RS вміст заліза був на рівні
5,1-5,7 мг/кг.
На основі проведеного аналізу головок капусти савойської встановлено, що
серед мікроелементів за накопиченням марганцю виділились сорти
Аубервіль — 1,6 мг/кг і Лангендейкер дауер — 1,4 мг/кг (табл.2).
Найнижчий вміст марганцю у головках капусти савойської спостерігався у
сорту Абервілерс — 0,8 мг/кг. Проміжне значення цього показника мали
сорти Вертю 1340 (контроль), D’asti S Glоvanni, Чіфтейн савой, Вертус і
гібрид Сага F1 RS — 1,0-1,2 мг/кг.
2. Вміст мікроелементів у зразках капусти савойської, мг/кг сирої маси
Сорт,гібрид
Походження
Mn
Ni
Cu
Zn
Pb
Вертю 1340 — контроль
Росія
1,1
0,24
0,17
2,1
0,049
D’asti S Glоvanni
Італія
1,2
0,21
0,30
2,7
0,047
Чіфтейн савой
Нідерланди
1,00
0,16
0,23
2,4
0,038
Абервілерс
Нідерланди
0,8
0,12
0,16
1,9
0,035
Аубервіль
Нідерланди
1,6
0,20
0,33
3,1
0,057
Вертус
Німеччина
1,1
0,30
0,24
2,5
0,047
Сага F1 RS
Нідерланди
1,0
0,12
0,20
2,1
0,037
Лангендейкердауер
Нідерланди
1,4
0,20
0,24
3,0
0,048
Найвищий вміст нікелю мав сорт Вертус — 0,30 мг/кг порівняно з контролем
(Вертю 1340 — 0,24 мг/кг). Найменша кількість цього елемента була у
сортів Абервілерс — 0,12 мг/кг, Чіфтейн савой — 0,16 мг/кг і гібрида
Сага F1 RS — 0,12 мг/кг. Установлено, що проміжне місце за вмістом
нікелю займали сорти Аубервіль, Лангендейкер дауер і D’asti S
Glоvanni — 0,20-0,21 мг/кг.
Найбільшу кількість міді спостерігали у сортів Аубервіль і D’asti S
Glоvanni — відповідно 0,33-0,30 мг/кг. Найнижчою вона була у сортів
Абервілерс — 0,16 мг/кг і Вертю 1340 (контроль) — 0,17 мг/кг. Проміжні
показники за вмістом міді отримані у сортів Чіфтейн савой, Вертус,
Лангендейкер дауер і гібрида Сага F1 RS — 0,23-0,24 мг/кг.
За вмістом цинку виділились сорти Аубервіль і Лангендейкер дауер — 3,1 і
3,0 мг/кг. Дещо нижчу кількість його виявлено у сорту D’asti S
Glоvanni — 2,7 мг/кг, найменше його було у сорту Абервілерс — 1,9 мг/кг.
Середні значення цього показника мали сорти: Вертю 1340 (контроль),
Чіфтейн савой, Вертус — відповідно 2,1; 2,4 і 2,5 мг/кг і гібрид Сага F1
RS — 2,1 мг/кг.
За отриманими даними аналізу, вміст свинцю був найвищий у сорту
Аубервіль — 0,057 мг/кг. Найменше накопичувалось цього елемента у сортів
Абервілерс — 0,035 мг/кг, Чіфтейн савой — 0,038 мг/кг і гібрида Сага F1
RS — 0,037 мг/кг. Проміжне місце за вмістом свинцю займали сорти D’asti
S Glоvanni, Вертус, Лангендейкер дауер і Вертю 1340
(контроль) — відповідно 0,047– 0,049 мг/кг.
Висновок
Установлено, що серед указаного сортименту капусти савойської за
найвищим вмістом макроелементів (K, Na, Ca, Mg, Fe) і мікроелементів
(Mn, Ni, Cu, Zn і Pb) виділились сорти: Аубервіль і Лангендейкер дауер з
Нідерландів, D’asti S Glоvanni з Італії, Вертус з Німеччини.
Список літератури
Болотских А. С. Капуста. — Х.: ФОЛИО, 2002. — 310 с.
ГОСТ 30178-96. Сырье и продукты пищевые. Атомноабсорбционный метод
определения токсических элементов, 1996.
Кабанов Ф.И. Микроэлементы и растения. — М.: Просвещение, 1977. — 135 с.
Каратаев Е.С., Советкина В.Е. Овощеводство. — Л.: Колос, 1975. — 281 с.
Лизгунова Т.В., Джохадзе Т.И. Капуста краснокочанная, савойская и
брюссельская. — Л.: Колос, 1971. — 84 с.
Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / За ред. Г.Л.
Бондаренка. — Х.: Основа, 2001. — 366 с.
Путырский И.Н. Капуста. — Ростов-на-Дону.: Феникс, 2004. — 93 с.
Русанов Б.Г. Капуста. — С-Пб: Терция; М.: ЭКСМО, 2003. — 55 с.
Стовбун А.Т., Яцюк М.Д. Изучение микроэлементного состава некоторых
новых продуктов питания детей грудного возраста // Труды
координационного совещания проблемной комиссии АН УССР от 22-23 февраля
1963 г. — К.: Наукова думка, 1964. — 307 с.
Хаев М.К., Чижов С.Т., Сукорцева К.Д. и др. Овощеводство — М.:
Сельхозгиз, 1940. — 431 с.
Формазюк В.И. Энциклопедия пищевых лекарственных растений / Под ред. Н.
П. Максютиной. — К.: Изд.-во А. С. К., 2003. — 786 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
