Реферат на тему:
Вплив деяких біологічно активних речовин на ріст і розвиток сіянців
сосни звичайної
Сосна звичайна, садивний матеріал, добрива, біологічно активні
речовини.
Цілеспрямоване збільшення площ лісових насаджень потребує розробки
ефективних технологій лісовідновлення і лісорозведення, в тому числі
стабільного забезпечення високоякісним садивним матеріалом потрібного
асортименту. При цьому необхідною умовою інтенсивного вирощування
сіянців і саджанців деревних порід є розробка засобів, що забезпечують
формування добре розвинутої кореневої системи, яка сприятиме поліпшенню
мінерального живлення рослин, прискореному росту майбутнього лісу,
підвищенню його стійкості проти несприятливих факторів довкілля.
Одним із перспективних напрямів вирощування якісного садивного матеріалу
є застосування біологічно активних речовин (БАР), зокрема нових
вітчизняних регуляторів росту і розвитку рослин (РРР) та ефективних
добрив.
За останні роки у НІЦ «АКСО» НАН України проводять вивчення ефективності
БАР хімічного і біологічного походження та добрив на основі
вуглеамонійних солей (ВАС) — суміші бікарбонату і карбонату амонію,
(дрібні кристали білого, світло-рожевого або сірого кольору, містять 17
% азоту та 50 % вуглекислого газу у зв’язаній формі) [1-4].
Попередніми дослідженнями було виявлено, що застосування нових
агрохімікатів на основі ВАС і БАР позитивно впливає на ріст і розвиток
сіянців деревних культур. Відомо, що лісові породи дерев, як і інші
рослини, мають різну чутливість до застосованої БАР, тобто для кожної
породи треба індивідуально підбирати вид та дозу препарату і деяких
мікроелементів, які в суміші з БАР можуть забезпечити високий синергізм
дії.
Метою роботи було вивчення ефективності деяких вітчизняних РРР при їх
автономному застосуванні та у комплексі з азотно-вуглецевими добривами
на основі ВАС при вирощуванні садивного матеріалу сосни звичайної.
Насіння сосни пророщували в лабораторних та виробничих умовах
лісорозсадників з обробкою його перед сівбою різними БАР. На проростках
визначали енергію проростання і схожість насіння, морфометричні
показники кореневої системи і надземної частини. За результатами аналізу
одержаних даних через кореляцію змін основних морфометричних показників
з чинниками впливу біологічно активних речовин визначали їх
ефективність.
У лабораторних умовах вивчали вплив на енергію проростання і схожість
насіння таких БАР і протруювачів:
РРР триман-1 (акво-N-окис-2 метилпіридинмарганець/2/хлорид ТУ У
14286112.001-2000), який має цитокінінову активність, стабілізує
функціонування фотосинтезуючих та білоксинтезуючих систем рослин;
гумат натрію, який містить, залежно від форми, до 70 % розчинних
гумінових кислот;
емістим-С (ТУ У 88.264.021-95) — продукт біотехнологічного вирощування
грибів-епіфітів з кореневої системи цілющих рослин, що містить
збалансований комплекс фітогормонів ауксинової та цитокінінової природи,
амінокислот, вуглеводів, жирних кислот, мікроелементів;
агростимулін (ТУ У 88.264.037-97) — комплекс регуляторів росту
природного походження і синтетичних аналогів фітогормонів;
марс-EL — препарат, до складу якого входять продукти метаболізму
симбіонтного гриба-ендофіта, ауксини, цитокініни, амінокислоти та інші
фізіологічно активні речовини;
протруювачі насіння — перманганат калію та фундазол.
Насіння протягом 4 годин обробляли водними розчинами препаратів
відповідної концентрації з розрахунку 0,7 л розчину на 1 кг насіння.
Концентрацію водних розчинів БАР приймали в межах, рекомендованих для
використання в сільськогосподарському виробництві: триману-1 —
0,005–0,04 %; гумату натрію — 0,25–3,0 %; емістиму — С — 0,05–0,2 %;
агростимуліну 0,05–0,2 % і марс-EL — 0,025–0,05%.
Польові досліди проводили за такою технологічною схемою:
насіння перед сівбою обробляли водним розчином РРР триман-1;
місячні сходи обприскували відповідно до варіанту розчинами різних типів
БАР;
протягом вегетації рослини тричі підживлювали мінеральними добривами.
Контроль — насіння замочене у воді, масові сходи обприскані водою;
Варіант № 1 — насіння замочене в 0,005%-ному водному розчині триману-1
(дозу визначено з урахуванням економічної доцільності), масові сходи
обприскані 0,01%-ним водним розчином триману-1;
Варіант № 2 — насіння замочене в 0,005%-ному водному розчині триману-1,
масові сходи обприскані 0,05% ним водним розчином гумату натрію;
Варіант № 3 — насіння замочене в 0,005%-ному водному розчині триману-1,
масові сходи обприскані 0,01%-ним водним розчином емістиму-С;
Варіант № 4 — насіння замочене в 0,005%-ному водному розчині триману-1,
масові сходи обприскані 0,01%-ним водним розчином агростимуліну.
З урахуванням попередніх результатів використання марс-EL у польовому
досліді було визнано недоцільним.
У польових умовах вивчення дії нових агрохімікатів на розвиток сіянців
сосни звичайної проводили на дослідних ділянках лісорозсадників
Святошинського ЛПГ Київської області, ґрунти яких за своїми
агрохімічними характеристиками не завжди відповідали вимогам вирощування
високоякісного садивного матеріалу. Одержані результати порівнювали з
варіантами, де використовували загальноприйняті технології та традиційні
азотні добрива.
Агрохімікати (ВАС, суперфосфат, хлористий калій, аміачну селітру)
вносили з поливною водою тричі за період вегетації (спостережень) з
інтервалом в 1 місяць. Дози добрив регламентували наявністю поживних
речовин в грунтах лісорозсадників. Наприклад, ВАС вносили в кількості
15-30 кг д.р./ га. Перше підживлення проводили через 3 — 4 тижні після
появи масових сходів.
h ®
??@?наприкінці квітня 2004 р.
В жовтні на контрольній і дослідній ділянках провели часткове
викопування сіянців. Визначали основні морфометричні показники надземної
частини і кореневої системи сіянців. При цьому застосовували методи
повного виділення кореневих систем і вагового обліку розвиненої маси
коренів у ґрунті. При проведенні аналізів кількісні показники
розраховували на повітряно-суху масу ґрунту і рослин.
Результати досліджень. У лабораторних умовах кращі показники виявили при
замочуванні насіння у 0,01–0,04 %-них водних розчинах триману-1. Енергія
проростання перевищувала контроль на 18–40%, а схожість — на 5–15%.
Оптимальна концентрація препарату становила 100 мг/л води.
В досліді із замочуванням насіння сосни у водних розчинах гумату натрію
(0,25–0,5 г/л) спостерігали збільшення енергії проростання на 30 %
порівняно з контролем, але на схожість такі дози БАР не впливали.
Оптимальна концентрація препарату становила 1 г/л.
Використання водних розчинів емістиму-С для замочування насіння перед
сівбою сприяло підвищенню енергії проростання на 30–50 %, але на ступінь
схожості цей препарат не впливав. Оптимальна концентрація робочого
розчину емістиму-С для передпосівного замочування насіння була 1 мл/ л.
Передпосівне замочування насіння у водному розчині агростимуліну не
сприяло підвищенню енергії проростання і схожості. Використання водних
розчинів препарату марс-EL не впливало на проростання, а збільшилася на
5–15 %. У цьому досліді оптимальна концентрація розчину становила 0,5
мл/л.
У лабораторних умовах ефективність дії сумішей водних розчинів різних
типів БАР досліджували в таких поєднаннях:
триман-1 (50-400 мг/л) + гумат натрію (1 г/л);
триман-1 (50-400 мг/л)+ емістим С (1 мл/л);
триман-1 (50-400 мг/л)+ агростимулін (1 мл/л);
триман-1 (50-400 мг/л)+ марс-EL (0,5 мг/л).
Енергія проростання насіння у першому варіанті досліду не відрізнялася
від контролю, а в решті варіантів була нижчою, схожість насіння не
відрізнялись від показників контролю.
Морфометричні показники сіянців, відібраних з дослідних ділянок у
польових умовах: висота надземної частини, діаметр кореневої шийки і
маса у повітряно-сухому стані перевищували контроль, що свідчить про
безумовну ефективність застосованих досліджуваних засобів (табл.).
Обприскування сходів агростимуліном у поєднанні з передпосівною обробкою
насіння триманом-1 сприяло нарощуванню маси кореневої системи
(перевищення контролю на 212 % у третьому варіанті та на 40 % — у
першому) при її менший довжині. Приріст маси кореневих систем в інших
варіантах був меншим.
Характер формування кореневих систем сіянців сосни помітно відрізнявся
залежно від виду застосованої БАР. Так, сіянці, обприскані триманом-1,
мали тонші бокові корені середньої довжини 20-70 см. При застосуванні
гумату їх утворювалось на 10 % більше, ніж у варіанті з триманом-1 і на
23 % більше за контроль. Найбільше бокових довших коренів утворилося у
варіанті з використанням агростимуліну.
Морфометричні показники 6-місячних дослідних сіянців сосни звичайної,
Святошинське ЛПГ, 2004 р.
Варіант досліду
Надземна частина
Коренева система
Загальна Маса у повітряно-сухому стані сіянця, г
висота, см
маса у повітряно-сухому стані, г
діаметр кореневої шийки, мм
довжина, см
мпсс,г маса у повітряно-сухому стані,г
Контроль
6,02
0,198
1,287
14,6
0,074
0,271
1
8,56
0,391
1,680
15,4
0,107
0,498
2
8,07
0,359
1,834
14,1
0,100
0,459
3
7,59
0,374
1,640
15,7
0,100
0,474
4
8,02
0,533
1,810
14,0
0,157
0,696
НСР0,5
1,08
0,13
0,24
0,85
0,03
0,17
Висновки
Узагальнені дані, одержані на дослідних ділянках при вирощуванні сіянців
сосни звичайної з використанням різних РРР і 3-разовим підживленням
мінеральними добривами з поливною водою, дають підстави зробити такі
висновки:
Встановлено стимулюючу дію таких БАР як триман-1, гумат натрію,
емістим-С, агростимулін на ріст і розвиток сіянців сосни звичайної в
зоні Полісся України.
Передпосівна обробка насіння сосни розчинами цих препаратів заданої
концентрації сприяє підвищенню енергії проростання насіння та його
схожості.
Обробка вегетуючих сіянців розчинами цих типів БАР забезпечує збільшення
параметрів показників надземної частини рослин та їх кореневої системи:
висота сіянців суттєво перевищує контроль, діаметр стовбурця на рівні
кореневої шийки вищий за контролю на 26-42 %, а маса кореневої системи —
на 35-112 %.
Не виявлено синергізму дії сумішей досліджуваних біологічно активних
речовин.
Список літератури:
Елементи регуляції в рослинництві: Зб. наук. Праць / Під ред. В.П.
Кухаря // К.: ВВП «Компас», 1998. — 360 с
Вилесов Г.И., Дульнев П.Г., Давыдова О.Е. и др. Эффективность применения
новых регуляторов роста растений в сельском хозяйстве и лесоразведении
// Пятая международная конференция «Регуляторы роста и развития
растений», 29 июня — 1 июля 1999 г. // МСХА им. К.А. Тимирязева. — М.,
1999. — С. 163–164.
Сірик В.В., Давидова О.Є., Пономаренко С.П. / Комплексне використання
біостимуляторів росту і амонійно-карбонатних сполук при вирощуванні
сіянців сосни звичайної // Ефективність хімічних засобів у підвищенні
продуктивності сільськогосподарських культур: Умань: Зб. наук. праць
Уманської державної аграрної академії. — Умань: Уманське
видавничо-поліграфічне підприємство, 2001. — Вип. 51.— С. 169–174.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
