UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДинаміка вмісту 137сs в кормових рослинах борів українського (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1268
Скачало244
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Динаміка вмісту 137сs в кормових рослинах борів українського

 

Випасання молочної худоби у лісах проводиться практично на всій

території Українського Полісся. Найбільш массово цей процес проходить

у його північній частині де переважають трофотопи борів та суборів. В

таких екологічних умовах кормові види нечислені та переважно

представлені злаковими: польовиця виноградникова (Agrostis vinealis

Schreb.), польовиця тонка (Agrostis tenuis Sibth.), польовиця собача

(Agrostis canina L.), зиглінгія лежача (Sieglingia decumbens (L.)

Bernh.), костриця овеча (Festuca ovina L.), біловус стиснутий (Nardus

stricta L.). У найбільш бідних борових умовах Полісся худобою

споживається навіть верес звичайний (Calluna vulgaris (L.) Hill.).

Вченими [3, 4, 5] на протязі ряду років неодноразово піднімалась

проблема акумуляції 137Сs рослинами із ґрунту у згаданих екотопах

і вказувалось на значні рівні накопичення радіонуклідів. Тому оцінити

придатність борів для випасу молочної худоби в умовах радіоактивного

забруднення лісів є важливим науковим та практичним завданням.

 

Об’єктами досліджень слугували головні кормові види свіжих борів.

Предметом досліджень була сезонна динаміка вмісту 137Сs у головних

кормових видах згаданих екологічних умов. Дослідження проведені у свіжих

борах на тимчасових пробних площах в кварталі № 15 Повчанського

лісництва ДП «Луганське лісове господарство». Сезонна динаміка вмісту

137Сs у кожному з кормових видів вивчалася у весняний період (початок

травня), і літній період (кінець червня). У кожну фенодату по кожному

виду в 3-кратній повторності відбиралися зразки фітомаси, а також зразок

ґрунту (методом конверта — буром, у 5-и точках, на глибину 10 см). Усі

зразки ґрунту та рослинності висушували до повітряно-сухого стану.

Вимірювання питомої активності 137Сs у зразках проводилося на

багатоканальному гамма-спектрометрі LP-4900B «AFORA» з сцинтиляційними

детекторами БДЕГ-63. Відносна похибка вимірювання згаданого показника не

перевищувала 12 %. Показником інтенсивності акумуляції 137Сs рослинами з

ґрунту слугував коефіцієнт переходу (КП), який розраховувався за

стандартною методикою [7] як відношення питомої активності 137Сs у

фітомасі (Бк/кг) до щільності забруднення ґрунту радіонуклідом (кБк/м2),

тому мав загальноприйняту розмірність м2кг-110-3. Статистична обробка

отриманих результатів проведена стандартними методами [6] за допомогою

пакету Excel.

 

Дослідження показали, що у зімкнутих лісових насадженнях свіжих борів

злакові види характеризуються незначним (1-5 %) проективним покриттям та

невисокою біологічною продуктивністю. Їх розвиток відбувається досить

повільно, саме тому раннє випасання великої рогатої худоби в умовах

півночі Житомирського Полісся за відсутності злаків призводить до

споживання худобою вересу — інтенсивного накопичувача

 

1ергії. Таким чином, для заданих параметрів молочної продуктивності

корова має з’їдати близько 9,6 кг сухого сіна. Проте, як показують дані

отримані в результаті досліджень, навіть у «чистій» з радіологічного

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ