UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахист плодового розсадника від вічкової галиці та особливості її біології й шкідливості в центральному лісостепу України (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2185
Скачало295
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Захист плодового розсадника від вічкової галиці та особливості її

біології й шкідливості в центральному лісостепу України

 

Одним із шляхів інтенсифікації садівництва в Україні є закладання

високоінтенсивних, скороплідних промислових насаджень. У зв’язку з цим

зростає потреба в садивному матеріалі та його якості [2, 6, +11], що

вимагає правильної організації розсадника і своєчасного захисту рослин

від шкідників та хвороб [3, 9, 18].

 

Значної шкоди плодовим розсадникам Центрального Лісостепу України

завдають три види родини галиці (Cecidomydae): яблунева листкова,

грушева листкова і вічкова. Остання живиться камбієм і проточує

поздовжні ходи в деревині, прищепленій бруньці, що призводить до

всихання окулянтів [1, 4-5, 7-8, 12-13, 15-16, 19].

 

В останні десятиріччя спостерігається значне збільшення їх шкідливості,

що пов’язано з комплексом чинників [17]. Це потребує детального вивчення

особливостей розвитку галиць та вдосконалення захисту плодових

розсадників з урахуванням біоценотичних вимог до агроценозу багаторічних

насаджень.

 

Протягом 1995-2006 рр. у інсектарії відділу захисту рослин і дослідному

господарстві Мліївського інституту садівництва УААН, а також

науково-дослідній станції УДАУ проводилися дослідження щодо вивчення

особливостей біології, шкідливості та захисту плодового розсадника від

вічкової галиці.

 

Екологічні особливості і господарське значення шкідника вивчали в

природних умовах агроценозу розсадника яблуні, а також за постановки

лабораторно-польових дослідів.

 

Динаміку чисельності фітофага і пошкодження ними рослин визначали

методом регулярних обліків на постійних контрольних рослинах,

розташованих рівномірно в дослідних насадженнях. Крім того, щорічно

проводили осінні і весняні обстеження щільності шкідника в насадженнях

перед зимівлею і виживання його після зимівлі.

 

Середню заселеність шкідником рослин у полі вирощування саджанців

враховували способом огляду 100 місць щеплень в облікових саджанців у

кожному з варіантів [14].

 

Саджанці яблуні і груші різних районованих сортів отримано способом

окультурення підщеп (вегетативних і насінних) при проведенні літної

операції (вічкування).

 

Сівозміна плодового розсадника була такою: чорний пар, перше поле

розсадника — дички (в кінці липня-на початку серпня проводять

вічкування), друге поле розсадника — однорічки (в кінці

сезону — саджанці встановленого стандарту), третє поле

розсадника — дворічки (саджанці встановленого стандарту), ячмінь з

підсівом багаторічних трав, багаторічні трави, багаторічні трави.

 

Підщепа — сіянець яблуні сорту Антонівка звичайна та груші сорту

Олександрівка.

 

Рельєф місцевості рівний, грунт на ділянці малогумусний, типововилужений

чорнозем (вміст гумусу 2,9-3,3%, РН — 5,4-6,0; Р2О5 — 10-21 млг на100 г

грунту; К2О — 7,4-10,6 млг на100 г грунту).

 

Щільність вічкової галиці вираховували методом огляду щеплених бруньок

на рослинах у кожному з варіантів.

 

Ефективність дії випробовуваних препаратів визначали на десятий день

після обробки рослин за формулою Аббота [17]:

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ