UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОптимізація агроландшафтів як шлях збереження біорізноманіття в Лісостепу України (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5355
Скачало392
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Оптимізація агроландшафтів як шлях збереження біорізноманіття в

Лісостепу України

 

Лісостепова зона за рівнем антропогенного тиску на природні екосистеми

посідає друге місце в Україні, а у деяких регіонах можливо й перше.

Висока щільність народонаселення, велика кількість промислових

підприємств, густа мережа комунікацій, магістралей нафтогазу,

оснащеність сільського господарства ґрунтообробною і транспортною

технікою — всі ці фактори істотно впливають на розвиток і поширення

фіторізноманіття.

 

Загроза його зниженню випливає насамперед з умов господарського

використання земельних і рослинних ресурсів, рівня впливу на

агроландшафти і природні екосистеми. В результаті інтенсифікації

сільськогосподарського виробництва на великих територіях, а в Лісостепу

особливо, зросла площа еродованих земель. Це явище не могло не призвести

не тільки до скорочення землекористування, але й зниження

рослиннопокритості, до почленування масивів рослинних комплексів. У

такий спосіб скорочується площа для розвитку природної рослинності, а

отже збіднення рослинного, тваринного та іншого біорізноманіття.

 

Істотною умовою обмеження розселення природного біорізноманіття і

фіторізноманіття зокрема є промислове видобування корисних гірничо-

видобувних відвалів, кількість і площа яких помітно зростають. Разом з

тим, площа природних екосистем скорочується, а заодно з нею і

фіторізноманіття. Навпаки, порушені едафотопи є місцем розселення

випадкових, заносних, у тому числі й карантинних синантропних видів

рослин та виникнення нових не властивих для цієї зони рудералізованих чи

інших фітоценозів.

 

У спектрі деструктивних факторів і обмежуючих розширення площі

біорізноманіття Лісостепової зони на перше місце слід поставити, мабуть,

випас тварин. Через високу розораність та освоєння території скоротилась

площа сінокосів і пасовищ. Вони власне збереглися лише в місцях

недоступних або небезпечних для сільськогосподарського освоєння. Це

головним чином долини річок, заплави яких затоплюються повеневими

водами, балки, плакори межиріч, кар’єри, виробітки, крутосхили тощо.

 

При випасанні худоби йде не лише спасування і відчуження наземної

фітомаси, але одночасно під силою маси тварин руйнується дернина і сам

едафотоп як місцезростання рослин і поселення тварин. Такий прес на

пасовищні екосистеми зумовлює не лише деградацію місцезростання рослин,

але й погіршення екологічних умов їх існування. Як наслідок, вони

поступово скорочують кількість місцезростань, що зрештою призводить до

зрідження травостою та безпосереднього випадання рослин з пасовищних

угідь.

 

Хоча в Лісостеповій зоні рівень заболоченості території низький, але у

60-80 роки минулого століття і тут на значній площі були проведені

гідромеліоративні роботи: осушені болота і перезволожені землі.

Внаслідок зниження рівня ґрунтових вод, на меліорованих землях зникли

гідрофільні і гіпергідрофільні види осок, злаків, мохів та їх

угруповання. Натомість з’явились види мезофільної екології, а на

кавальєрах і відкосах меліоративної мережі — синантропні види та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ