UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОцінка складових генофонду картоплі за перспективністю виділення джерел стійкості проти сухої фузаріозної гнилі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2069
Скачало256
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Оцінка складових генофонду картоплі за перспективністю виділення джерел

стійкості проти сухої фузаріозної гнилі

 

Однією з найшкодочинніших хвороб зберігання картоплі є суха фузаріозна

гниль [6, 10]. За загальною шкодочинністю хвороб, що вражають картоплю,

їй належить друге місце після фітофторозу [4]. В середньому втрати від

ураження сухою фузаріозною гниллю складають 7,0-23,7 % урожаю бульб, а

при зберіганні картоплі за умов підвищеної температури і вологості — до

50 % [2]. При цьому істотний розмір втрат від розвитку хвороби

спостерігається у багатьох країнах Європи та Америки [12].

 

Оскільки ця хвороба розвивається в період зберігання, застосувати

хімічні методи боротьби не можна тому, що післязбиральне протруювання

припустиме лише для насіннєвих бульб.

 

Загальновідомо, що найефективнішим, екологічно та санітарно безпечним

методом боротьби з хворобами є створення і впровадження у виробництво

стійких проти них сортів. Однак, як свідчать дані багатьох дослідників,

серед сортименту картоплі немає сортів з високою стійкістю проти цієї

хвороби [1, 3, 9]. Разом з тим є дослідники, які повідомляють про високу

стійкість проти сухої фузаріозної гнилі окремих сортів картоплі [5, 8,

13]. На нашу думку, ця розбіжність зумовлена такими причинами:

 

значною мінливістю рас та біотипів патогену залежно від конкретних

грунтово-кліматичних умов;

 

використанням для штучного зараження бульб різних видів патогенів та їх

рас, нерівнозначних за своїми фітопатогенними властивостями;

 

застосуванням для визначення стійкості картоплі проти збудника різних

методик, які в деяких випадках значно порушують нормальний розвиток

патологічного процесу і не дають змоги коректно встановити фізіологічну

стійкість бульб;

 

зараження бульбового матеріалу чистими культурами патогену, зокрема тих,

які тривалий час підтримувались в умовах штучного живильного середовища,

внаслідок чого відбувається часткова чи значна втрата фітопатогенних

властивостей гриба.

 

У дослідженні використали чотири складових генофонду картоплі: дикі

види, форми S.andigenum, бекроси складних міжвидових гібридів та сорти

S.tuberosum. Стійкість зразків картоплі проти сухої фузаріозної гнилі

визначали в трикратній повторності методом штучного зараження. Для цього

використовували суміш трьох найбільш агресивних рас виду F.sambucinum,

патогенні властивості якого відновлювали шляхом проміжного пересіву на

диски картоплі, поміщені в чашки Петрі. Облік ураження проводили за

9-бальною шкалою: 1 бал — стійкість дуже низька (уражено понад 75 %

бульб; 9 балів — стійкість дуже висока (ознак ураження немає).

 

Згідно з Hovard [11] пошук нових необхідних генів варто проводити в

такій послідовності: культурні сорти картоплі та їх гібриди,

різновидності S.andigenum та інші примітивні культурні види, дикі види

картоплі. Враховуючи це, необхідно встановити перспективність

вищеназваних складових генофонду для пошуку та створення джерел ознаки.

 

За стійкістю проти хвороби оцінено 173 сорти різних груп стиглості. В

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ