.

Ціновий диспаритет: чи звужуються "ножиці" цін у сфері аграрного товарообміну? (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
404 3386
Скачать документ

Реферат на тему:

Ціновий диспаритет: чи звужуються “ножиці” цін у сфері аграрного
товарообміну?

Останніми роками проблема диспаритету цін у сфері аграрного
товарообміну все рідше згадується у виступах державних діячів і в
періодичній пресі. А в наукових публікаціях якщо й порушується ця
проблема, то без достатнього аналізу тенденцій і сучасного стану
співвідношення цін, за якими селяни продають свою продукцію і за якими
закуповують промислову продукцію виробничого призначення.

Чому ж послабилась увага до проблеми цінового диспаритету? Чи є підстави
вважати, що за останні роки диспаритет зменшився внаслідок звуження
“ножиць” цін у сфері аграрного товарообміну і це стало причиною
послаблення уваги до цієї найактуальнішої й найболючішої для селян
проблеми?

Проаналізуємо спочатку динаміку найбільш агрегованих індексів середніх
цін на сільськогосподарську і промислову продукцію (табл. 1).

1. Індекси цін реалізації всієї продукції сільськогосподарськими
підприємствами, індекси цін на промислову продукцію (вся промисловість)
та співвідношення між ними

Показник

Рік

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

А. Ланцюгові індекси цін

Індекс цін на всю сільськогосподарську продукцію (до середніх цін
попереднього року)

160,0

105,1

110,0

129,2

155,8

105,0

87,4

Індекс цін на всю промислову продукцію (грудень до грудня попереднього
року)

120,0

105,1

135,3

115,7

120,8

100,9

105,7

Б. Індекси цін із постійною базою (1990 р. = 100,0)

Індекс цін на всю сільськогосподарську продукцію

64,2

67,4

74,2

95,8

149,3

156,8

137,0

Індекс цін на всю промислову продукцію

302,9

318,0

430,3

497,8

601,4

606,8

641,4

Відношення індексу цін на всю сільськогосподарську продукцію до індексу
цін на всю промислову продукцію

21,2

21,2

17,2

19,2

24,8

25,8

21,4

Згідно з наведеними в табл. 1 статистичними даними, в 1996 р. — після
проведення грошової реформи, яка зупинила гіперінфляцію — середні ціни
на всю сільськогосподарську продукцію були на 35,8 % нижчими, ніж у 1990
р. За той же період середні ціни на всю промислову продукцію зросли в
три рази, тобто майже у п’ять разів випередили динаміку середніх цін на
сільськогосподарську продукцію.

Після 1997 р., коли темпи зростання середніх цін як на
сільськогосподарську, так і на промислову продукцію були однаковими, в
1998 р. індекс цін на всю промислову продукцію вже в шість разів
перевищив індекс цін на всю сільськогосподарську продукцію. Помітне
випереджання темпів зростання середніх цін на сільськогосподарську
продукцію порівняно з цінами на промислову продукцію протягом 1999-2000
рр. не могло не спричинити сподівання на поступове звуження “ножиць” цін
у процесі товарообміну між сільським господарством і промисловими
галузями.

Проте у 2001 р., і особливо у 2002 р. цінова ситуація в аграрній галузі
значно погіршилася, що знову поглибило диспаритет цін на
сільськогосподарську продукцію до рівня, який мав місце протягом
1996-1997 рр.

Отже, за цими даними немає підстав для послаблення диспаритету цін у
сфері аграрного товарообміну, хоча для остаточного висновку потрібно, на
нашу думку, проаналізувати співвідношення між індексами середніх цін на
всю сільськогосподарську продукцію та індексами цін на найпоширеніші
види промислової продукції, які закуповують селяни для виробничих
потреб.

Для цього з величезної номенклатури промислової продукції, яка
використовується у сільському господарстві як засоби виробництва, із
наявних статистичних даних обрано по три найголовніші види продукції у
кожній з таких чотирьох груп: техніка (автомобілі вантажні, трактори
загального призначення, тракторні сівалки), енергоносії (електроенергія,
бензин автомобільний, дизельне пальне), мінеральні добрива (азотні,
фосфатні, калійні) та будівельні матеріали (будівельна цегла, цемент,
азбестоцементні листи). Індекси цін із постійною базою на ці види
промислової продукції та відношення цих індексів до індексу середніх цін
на всю сільськогосподарську продукцію наведено в табл. 2.

При першому погляді на табл. 2 вражає різниця між величиною індексу
середніх цін на всю сільськогосподарську продукцію й індексів цін на
найважливіші для сільськогосподарського виробництва види промислової
продукції. Якщо середні ціни на всю сільськогосподарську продукцію лише
в 1999 р. ледве досягли рівня 1990 р., то середні ціни на подані в
таблиці види промислової продукції зросли, порівняно з 1990 р., у кілька
разів (а на бензин і дизельне пальне — в десятки разів).

Розглянемо динаміку співвідношень між індексами цін кожного виду
промислової продукції та індексом середніх цін на всю
сільськогосподарську продукцію. Зменшення величини цього співвідношення
означало б тенденцію до звуження “ножиць” цін.

Група технічних засобів. Співвідношення між індексом цін на автомобілі
вантажні та індексом середніх цін на всю сільськогосподарську продукцію
залишається незмінним. Також практично незмінним (при деяких коливаннях
за роками) залишається співвідношення між індексом цін на тракторні
сівалки та індексом середніх цін на сільськогосподарську продукцію.
Разом із тим можна зазначити, що після 1999 р. темпи зростання середніх
цін на сільськогосподарську продукцію дещо перевищували зростання цін на
трактори загального призначення.

2. Індекси цін на окремі найважливіші види промислової продукції, яка
закуповується сільськогосподарськими виробниками та їх відношення до
індексу середніх цін на всю сільськогосподарську продукцію за період
1996-2001 рр. (1990 р. = 1,0)

Показник

Рік

1996

1997

1998

1999

2000

2001

O

pOe yIIIyIII

pOe yIIIyIIIА. Індекси середніх цін на всю сільськогосподарську
продукцію та індекси цін на окремі найважливіші види

промислової продукції, яка закуповується сільськогосподарськими
виробниками

Уся сільськогосподарська продукція

0,64

0,67

0,74

0,96

1,49

1,57

Автомобілі вантажні

1,9

1,8

1,8

2,4

3,4

4,0

Трактори загального призначення

3,8

4,8

5,3

7,1

7,9

8,1

Тракторні сівалки

3,1

3,8

5,6

5,8

7,7

9,8

Електроенергія

3,3

3,4

6,2

5,7

6,2

6,2

Бензин автомобільний

6,7

6,5

8,9

16,4

30,1

11,2

Дизельне пальне

11,4

11,7

15,8

31,6

55,6

29,6

Азотні добрива

3,6

3,3

4,8

4,7

5,7

6,7

Фосфатні добрива

1,5

1,5

2,6

2,9

3,5

3,6

Калійні добрива

3,4

5,0

10,6

10,8

11,2

13,9

Будівельна цегла

2,2

2,2

2,8

3,3

4,0

4,4

Цемент

4,6

4,6

6,0

6,4

8,4

8,5

Листи азбестоцементні

3,2

3,1

4,6

5,1

6,2

6,5

Б. Відношення індексів цін на окремі найважливіші види промислової
продукції, яка закуповується сільськогосподарськими виробниками, до
індексу цін на всю сільськогосподарську продукцію

Автомобілі вантажні

2,9

2,7

2,5

2,5

2,5

2,6

Трактори загального призначення

5,9

7,1

7,2

7,4

5,3

5,1

Тракторні сівалки

4,8

5,0

6,6

5,3

4,5

5,5

Електроенергія

5,2

5,1

6,4

6,0

4,2

4,0

Бензин автомобільний

9,5

9,6

12,0

17,1

20,2

7,2

Дизельне пальне

17,8

17,3

21,3

33,0

37,2

18,9

Азотні добрива

5,7

4,9

7,1

4,9

6,0

4,3

Фосфатні добрива

2,3

2,2

3,5

3,0

2,4

2,3

Калійні добрива

5,3

7,5

14,3

11,3

7,5

9,0

Будівельна цегла

3,4

3,3

3,8

3,4

2,7

2,8

Цемент

7,2

6,8

8,1

6,6

5,6

5,3

Листи азбестоцементні

5,0

4,6

6,2

5,3

4,2

4,2

Група енергоносіїв. Середні ціни на електроенергію в 1998 р. в 6,2 раза
обігнали динаміку середніх цін на всю сільськогосподарську продукцію і
це співвідношення залишилося протягом останніх чотирьох років.
Найбільший диспаритет спостерігається між середніми цінами на всю
сільськогосподарську продукцію й цінами на пальне — продукцію природних
монополій. У 1996 р. ціни на бензин автомобільний були в 6,7 раза, а на
дизельне пальне у 11,4 раза більші, ніж середні ціни на всю
сільськогосподарську продукцію. В 2000 р. диспаритет між середніми
цінами на всю сільськогосподарську продукцію й цінами на пальне досяг
апогею: середні ціни на всю сільськогосподарську продукцію підвищились
порівняно з 1990 р. в 1,5 раза, а на бензин зросли у 30 разів і на
дизельне пальне — в 55,6 раза. Правда, в наступному, 2001 р., ціни на
пальне різко знизились — особливо на бензин. Але і в 2001 р. індекс цін
на дизельне пальне в 19 разів перевищував індекс середніх цін на
сільськогосподарську продукцію. Проте навряд чи можна таке явище
сприймати як появу тенденції до звуження “ножиць” цін на цій ділянці
аграрного товарообміну: в будь-який час унаслідок цінової політики з
боку ОПЕК, Росії чи вітчизняних постачальників енергоресурсів можна
очікувати появу нового витка цін на пальне. Це, зокрема, засвідчено
несподіваним стрибком цін на бензин і дизельне пальне у травні 2004 р.

Група мінеральних добрив. За даними таблиці, зменшення рівня диспаритету
між середніми цінами на азотні добрива і сільськогосподарську продукцію
в 2001 р. не може слугувати доказом звуження “ножиць” цін на цій ділянці
аграрного товарообміну. “Ножиці” цін стосовно фосфорних добрив
залишаються незмінними, а щодо калійних — явно розширюються.

Група будівельних матеріалів. Починаючи з 1998 р., проявилась тенденція
до поступового згладжування диспаритету між цінами на основні для села
будівельні матеріали і середніми цінами на сільськогосподарську
продукцію, хоча рівень диспаритету ще залишається досить високим.

Отже, незначні зменшення співвідношень між індексами цін на окремі види
промислової продукції, які закуповуються сільськогосподарськими
виробниками, й індексами середніх цін на всю сільськогосподарську
продукцію також не дають підстав для висновку про наявність звуження
“ножиць” цін у сфері аграрного товарообміну.

Наслідком диспаритету цін є хронічна збитковість сільськогосподарської
галузі. Згідно з статистичними даними, поспіль чотирьох років підряд
(1996-1999 рр.) галузь була збитковою — загальна сума збитків за ці роки
становила 12,9 млрд грн. Тільки у 2000 р., після підвищення порівняно з
попереднім роком ціни на зерно в 2,2 раза, сільське господарство
одержало прибуток обсягом 1,4 млрд грн. Близько одного мільярда гривень
було одержано прибутку і в 2001 р., але наступний, 2002 рік, внаслідок
зниження середніх цін на всю продукцію знову став збитковим для
сільського господарства.

Особливого занепаду внаслідок диспаритету цін зазнало тваринництво.
Низькі закупівельні ціни на тваринницьку продукцію зумовили збитковість
виробництва всіх її видів протягом усього періоду, починаючи з 1995 р.
Це спонукало селян до масового скорочення поголів’я худоби. За кількістю
поголів’я великої рогатої худоби Україна знаходиться нині на рівні 1948
р., а за поголів’ям корів — на рівні 1945 р., при цьому поголів’я корів
продовжує зменшуватися: лише протягом одного 2002 р. воно скоротилося на
203 тисячі. За поголів’ям свиней Україна відкинута на рівень 1952 р., а
овець і кіз у 2002 р. було на 1,4 млн голів менше, ніж залишилося в 1945
р. після німецької окупації.

Без усякого сумніву, відродження зруйнованої сільськогосподарської
галузі неможливе без державного регулювання цін у сфері аграрного
товарообміну, як би проти цього не заперечували міжнародні позикодавці —
Світовий банк та Міжнародний валютний фонд. Потрібна багатовекторна
державна програма, спрямована на відчутне послаблення диспаритету цін, а
також система контролю за ходом її виконання.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020