UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВід класичної децентралізації до регіонодецентралізації (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2289
Скачало237
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Від класичної децентралізації до регіонодецентралізації

 

Ефективна організація влади вважається одним з найважливіших аспектів

існування держави, а проблема організації ефективної влади актуальна як

для держави в цілому, так і для окремих її регіонів та населених пунктів

[1, с. 111], при цьому розуміння ролі держави мало б ґрунтуватися на

усвідомленні того, що державне втручання повинно здійснюватися лише у

випадку, коли воно абсолютно необхідне [2, с. 15].

 

Метою статті є аргументація необхідності збільшення повноважень обласним

та районним радам для надання дієвої методично-практичної допомоги

територіальним громадам та сільським, селищним, міським радам.

 

У жодній країні світу управління неможливо здійснювати виключно з

центру, і, як зазначив відомий французький вчений та один із

найвідоміших теоретиків місцевого самоврядування Алексіс де Токвіль [3,

с. 6], «центральна влада, якою б освіченою та вправною вона не була, не

в змозі одна охопити всі питання життя великого народу. Вона не може

цього зробити тому, що подібне завдання перевищує всі межі людських

можливостей. Коли така влада намагається виключно лише своїми силами

створити та привести в дію безкінечну множину різних суспільних

механізмів, вона змушена буде або задовольнити далеко неповними

результатами, або її зусилля будуть просто марні»[4, с. 82–83]. Відомий

французький фахівець з питань організації управлінської діяльності Б.

Гурне у своїй книзі «Державне управління» відзначає, що навіть

здійснення головних управлінських функцій, що завжди були монополією

держави, зараз «доручається спільнотам, розселеним на певних локальних

територіях, чиї керівні органи обираються населенням. Ці спільноти

водночас наділяються правами, які дозволяють їм братися за ці функції, –

наприклад, правом стягувати податок, – і повною владою за умови

здійснення її в межах чинного закону» [5, с. 31–32].

 

За словами І. Франка, одному центральному урядові важко певною мірою

вникати у «тисячні місцеві інтереси, дріб’язкові з погляду державного,

але дуже важливі для загалу місцевого населення. Дороги і шляхи, мости і

греблі, недороди і місцеві випадки, пошесті і хвороби, школи і лікарні –

все це такі речі, що інакше залагоджуються в кожній губернії і вимагають

окремого проводу й опіки не так уряду, як радше власних місцевих людей,

зорганізованих для сього діла». На думку М.Грушевського, місцеві органи

повинні мати «широку галузь устрою і нормування місцевих відносин з

правом законодавчої і будь-якої іншої ініціативи» [6, с. 25–26].

 

Відомий учений ліберального напряму XIX століття М. Коркунов у книзі

«Російське державне право» відзначав, що «громадівська теорія вбачає

сутність самоврядування в наданні громадам можливості самим вирішувати

свої громадівські інтереси та в збереженні за урядовими органами

завідування одними лише державними справами. Громадівська теорія

виходить, таким чином, з протиставлення місцевої громади державі,

громадських інтересів – політичним, вимагаючи, аби громада та держава –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ