.

Державна служба як відкрита система: механізми розвитку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
379 2496
Скачать документ

Реферат на тему:

Державна служба як відкрита система: механізми розвитку

Вступ. Державна служба в системі сучасного державного управління – це
складний, багатофакторний та динамічний системний об’єкт, на існування
якого впливають чинники як зовнішнього так і внутрішнього середовища.

В межах системного підходу стає можливим виявлення того, яким чином
зовнішнє середовище, тобто суспільство, впливає на систему державної
служби і навпаки. Cаме у перехідний період розвитку суспільства якість
функціонування державної служби суттєво впливає на процеси становлення
демократії, розвитку ринкової економіки, інтеграції, незалежності,
глобалізації тощо. Тому проблема функціонування та розвитку державної
служби викликає науковий інтерес багатьох вчених, зокрема В.Авер’янова,
Г.Атаманчука, Л.Білої, Ю.Битяка, С.Дубенко, Ю. Козлова, Г.Лелікова,
В.Лугового, В.Мальцева, В.Манохіна, Т.Мокренко, П.Надолішнього,
Н.Нижник, О.Оболенського, В.Олуйка, І.Пахомова, С.Серьогіна,
Ю.Старілова, В.Цвєткова, О.Якубовського та інших.

Системний аналіз проблем функціонування державної служби показує, що
разом з позитивними результатами їх розв’язання та вивчення, управління
процесами функціонування та розвитку державної служби у перехідний
період потребує подальшого розгляду [1]. До найважливіших факторів, що
впливають на процес управління соціальними системами та визначають
необхідність вивчення державної служби як відкритої соціальної системи,
в першу чергу належать: 1) транзитивний процес, в якому знаходиться
держава; 2) вплив глобалізації та інтеграції; 3) зміна вимог з боку
суспільства до продуктів функціонування системи державної служби
(нормативно-правових документів та послуг); 4) інформаційний вибух, який
призвів до нових підходів щодо технологій функціонування соціальних
систем. Систему державної служби необхідно розглядати як щось більш
складне, ніж сукупність простих компонентів, пов’язаних між собою
статично за допомогою ієрархічної структури управління. Вона повинна
розглядатися як система тісно пов’язаних одна з одною взаємодіючих
частин. Для того щоб вивчати складні, відкриті системи, необхідно
виділити та розглянути їх складові, визначити характеристики і методи
класифікації, вивчити структури і процеси. Як зазначалося вище, система
являє собою сукупність елементів, що визначають вид діяльності чи
технологічний процес в інтересах досягнення загальної мети за допомогою
вивчення та перетворення інформації, речовини і використання енергії –
для передачі інформації, або одержання матеріального продукту.

Наслідками процесів, що відбуваються в суспільстві у період суспільних
реформ є те, що система державної служби підвищує свою складність та з
детермінованої переходить до класу імовірнісних систем. Складність
системи – можна визначити через інший термін – розмаїтість, тобто
кількість елементів, які заходяться в системі. Звідси ускладнення –
поява нової системи. Найменш складні системи можуть бути названі
простими динамічними системами. Системи, що не є простими, і які
відрізняються розгалуженою структурою і великою розмаїтістю внутрішніх
зв’язків, називаються складними системами, що піддаються аналізу.

Детермінованою системою вважать систему, в якій складові частини
взаємодіють так, як було передбачено. При функціонуванні детермінованої
системи ніколи не виникає будь-яких невизначеностей. Якщо заданий
попередній стан системи і відома програма її функціонування, то,
визначивши динамічну структуру системи, завжди можна прогнозувати її
майбутній стан. Навпаки, для імовірнісної системи не можна зробити
точного детального прогнозування. Таку систему можна досліджувати й
визначати, з великим ступенем імовірності, як вона буде поводитися в
будь-яких заданих умовах. Але система все-таки залишиться невизначеною,
і будь-яке прогнозування щодо її поведінки ніколи не зможе вийти з
логічних рамок категорій теорії ймовірності.

Простою детермінованою системою є система, що містить невелику кількість
елементів, має невелику кількість внутрішніх зв’язків, та
характеризується визначеною динамічною поведінкою. Будь-яке
функціонування соціальної системи (в тому числі й державної служби) за
умовами, що відповідним чином визначені, відносить такі системи до класу
детермінованих систем. До таких систем можна віднести систему державної
служби у період сталого розвитку держави. (Прикладом можуть служити
системи органів державної влади у період побудови соціалізму у СРСР).
Але система державної служби стає ймовірнісною у тому випадку, коли не
можна регламентувати усі аспекти її функціонування. Як вказувалося вище,
перехід системи державного управління та його підсистеми державної
служби до класу ймовірнісних систем відбувається у періоди транзитивних
перетворень у суспільстві.

gd‰?

та відстані, які повинна проходити інформація в процесі прийняття
управлінського рішення. Однак, якщо дослідити реальні процеси, що
відбуваються при русі інформації, то система відразу стає ймовірнісною.
Адже якщо система є детермінованою, то вона може втратити цю
властивість в тому випадку, коли на систему починає впливати змінне
зовнішнє середовище. Такі системи змушені пристосовуватися до
економічного, фінансового, соціального і політичного оточення, тобто
повинні бути здатним до адаптації та навчання [2].

У системній методології розрізняються відкриті й закриті системи.
Закрита система має тверді фіксовані границі, її дії відносно незалежні
від середовища, що оточує систему. Щодо соціальних систем, то можна
говорити лише про більш або менш відкриті системи [ 3].

Відкрита система характеризується взаємодією з зовнішнім середовищем.
Енергія, інформація та речовина – це об’єкти обміну з зовнішнім
середовищем через границю системи. Така система не може
самозабезпечуватися, вона залежить від енергії, інформації та
матеріалів, що надходять ззовні. Крім того, відкрита система здатна
пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і повинна робити це
для того, щоб продовжити своє функціонування[4]. Тому відкритість
системи державної служби до зовнішнього середовища необхідна, в першу
чергу, самій системі державної служби для того, щоб пристосуватися до
змін, обумовлених транзитивним періодом розвитку суспільства.

Можна навести такі основні властивості державної служби як відкритої
системи. Суспільство перехідного періоду потребує нових моделей
державної служби. Система державної служби повинна являти собою таку
систему, що може бути піддана аналізу, побудована і керована на основі
загальних принципів побудови і функціонування систем.

Подібні системи є в більшому ступені динамічними, ніж статичними, у
зв’язку з чим варто враховувати їхню природу та специфіку. Елементи
такої системи повинні бути функціонально об’єднаними. Звідси виникає
необхідність побудови системи державної служби таким чином, щоб вона
забезпечувала інтеграцію всіх елементів. Система державної служби
повинна видавати таку вихідну продукцію, яка буде пов’язана з метою
системи. Основою системної методології до системи державної служби та
управління нею є взаємозв’язок її частин та підсистем, компонентів,
елементів, процесів. Такий підхід передбачає встановлення цілей і
зосередження уваги на побудові цілого на відміну від побудови
компонентів чи підсистем. Важливе значення має синергетична
характеристика системної методології.

Системи будуються таким чином, щоб досягти синергії, тобто одночасного
функціонування окремих, але взаємозалежних частин, які забезпечують
більш високу загальну ефективність, ниж сумарна ефективність частин,
взятих окремо.

Висновки. Сьогодні компоненти системи державної служби і вся система в
цілому мають недостатню ефективність, оскільки їм не вдається зв’язати
частини (підсистеми) та функції у єдиний механізм. Можна виділити такі
функції системи державної служби як відкритої системи, що повинні бути
пов’язаними між собою.

Як показує практика, прийняття рішень часто здійснюється без належного
зв’язку з аналізом навколишнього середовища; управління на рівні
області чи району – без координації з плануванням в області фінансів і
підготовки кадрів; управлінська система все ще ґрунтується на
традиційній системі обліку, що має своєю метою вироблення інформації
про події, які відбулися для складання звітів, але не для прийняття
перспективних стратегічних управлінських рішень. Виділення окремих
функцій і нездатність зв’язати частини в єдине ціле можуть
обумовлюватися різними причинами, зокрема вузькістю поглядів особи, що
приймає рішення, яка не може точно визначити свої функції і місце в
організаційній структурі в цілому. З числа інших причин можна вказати на
недоліки в самих структурах державної служби, недостатньо чітке
планування, чи нездатність об’єднати окремі елементи державної служби за
допомогою системного підходу. Акцент на необхідність побудови єдиного
цілого на відміну від побудови компонентів і підсистем – одна з
особливостей використання системної методології при розгляді державної
служби як відкритої системи.

Література:

1. Оболонский А.В. Сторонники и противники реформы государственной
службы // Общественные науки и современность, №3. – С. 97–102.

2. Князева Е. Н. Сложные системы и нелинейная динамика в природе и
обществе // Вопр. философии. 1998. – № 4. – С. 142.

3. Bertalanffy L. von Problems of General Systems Theory // Human
Biology. – 1971 – Vol. 23. – № 4.

4. Классики теории государственного управления: американская школа /
Под. ред. Дж.Шаффтца, А. Хайда. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – C.269–283.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020