UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоніторинг розвиненості громадянського суспільства як технологія соціального прогнозування (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1886
Скачало222
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Моніторинг розвиненості громадянського суспільства як технологія

соціального прогнозування

 

Соціальне партнерство у форматі «органи державної влади (ОДВ) –

громадянське суспільство» вимагає постійного аналізу активності

громадських об’єднань, який потрібний передусім саме державній владі для

неупередженого аналізу власної діяльності щодо активізації діяльності

громадян як партнерів соціальної взаємодії.

 

Метою статті є теоретичне обґрунтування необхідності щорічного

моніторингу активності громадянського суспільства як критерія оцінки

рівня його розвиненості.

 

Проблема співпраці органів державної влади з організаціями

громадянського суспільства була і залишається предметом наукових

досліджень зарубіжних (Р. Арон, Р. Даль, Л. Зідентоп, Дж. Л. Коен,

Е. Арато, Дж. Кін) та вітчизняних вчених (Г. В. Задорожний,

О. В. Коврига, В. В. Смоловик, В. П. Рубцов) [1–7].

 

На думку автора, головна мета моніторингу статичного стану НДО полягає у

дослідженні динаміки послідовних змін, притаманних громадянському

суспільству як соціальній системі. Поділяючи думку вчених, автор вважає,

що причинами таких змін є: по-перше, постійна мобільність індивідів, що

приходять для отримання своєї частини досвіду перебування та

життєдіяльності у складі ГО як конкретної соціальної групи; по-друге,

мобільність соціуму, який напрацьовує способи взаємодії з навколишнім

середовищем; по-третє, розвиток самих НУО, в яких умови внутрішнього

буття також зазнають постійних змін [9, с. 108].

 

Дослідження проблеми моніторингу вимагає передусім звернення до

словникових дефініцій. Так, у словнику термінів і понять законотворчої

діяльності подано визначення моніторингу (англ. monitoring – контроль,

від лат. monitor – той, хто попереджає, застерігає, радник, консультант)

як регулярного спостереження за станом суспільних, правових, соціальних,

природних і технічних процесів з метою їх оцінки, контролю та

прогнозування. Моніторинг здійснюється на глобальному, регіональному й

локальному рівнях. Отримана інформація використовується при підготовці

законів, інших нормативно-правових актів, рішень тощо, що приймаються

державними органами, політичними партіями, громадськими організаціями

[8, с. 208–209].

 

В енциклопедичному словнику з теорії управління зазначається, що

моніторинг є періодичним повторним вимірюванням відповідних параметрів з

метою визначення ефекту специфічних стратегій управління чи політики і

реакції різних систем на зміни в більш широкому середовищі. Моніторинг є

складовим компонентом процесу прийняття рішення у складному й слабко

прогнозованому світлі. Орієнтований на виявлення відхилень від

реалізації програми та корекцію у процесі її розробки й реалізації,

моніторинг пов’язується з оцінкою ефектів реалізації певних типів

рішень, а отже, спрямовується на оцінку інновацій у суспільстві.

 

Користувачів результатами моніторингу науковці чітко поділяють на два

типи: спеціалісти (керівники та їхні помічники) різних сфер, а також

громадські організації і політичні партії; професіонали, які мають схожі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ