Реферат на тему:
Оцінка окремих факторів впливу на систему державних закупівель та
тенденції її розвитку на регіональному рівні
Головна мета функціонування системи державних закупівель визначається
необхідністю забезпечення ефективного використання бюджетних коштів при
розвитку конкуренції, прозорості та відкритості організації процесу
закупівель. Слід зазначити, що це лише одне із завдань системи державних
закупівель, через рівень вирішення якого може оцінюватися ефективність
системи.
Зазначимо, що проводячи дослідження, автор не буде торкатися загальної
теорії поняття системи, а розгляне проблему ефективності функціонування
системи через категорію мети. Тому ми обмежимось визначенням лише
основних елементів системи державних закупівель з фіксацією цілей їх
функціонування для подальшої оцінки рівня досягнення цих цілей.
Для проведення дослідження визначимо найважливіші елементи системи
державних закупівель:
– законодавче забезпечення організації державних закупівель –
встановлення прозорих та зрозумілих правил здійснення закупівель;
– створення відповідних інституцій, у тому числі державних – координація
та надання консультативних послуг у сфері державних закупівель;
– інформаційне забезпечення – широке інформування замовників та
потенційних учасників процедур закупівлі;
– здійснення контролю за дотриманням розпорядниками державних коштів
законодавства щодо державних закупівель – забезпечення дотримання
законодавства, попередження порушень, притягнення до відповідальності;
– навчання, розробка освітніх програм – підготовка і підвищення
кваліфікації фахівців, що безпосередньо займаються закупівлями товарів,
робіт і послуг в організаціях-замовниках.
Законодавче забезпечення організації процесу державних закупівель
характеризується постійними змінами. Так, з часу введення в дію Закону
України « Про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти» [7], а
саме, з 2000 року, зміни вносились 10 разів, при цьому протягом 2-х
останніх років – 6 разів. А три останні законодавчі зміни внесли більше
374 змін до нормативної бази, з яких 175 набрали чинності з 12 березня
2007 року.
Аналіз попередніх законодавчих змін досліджувався автором [3], тому
вважаємо за доцільне зосередити увагу на причинно-наслідковому зв’язку
законодавчих змін та тенденцій у сфері державних закупівель і в
подальшому акцентувати увагу на останніх законодавчих змінах та
прогнозній оцінці їх впливу на систему державних закупівель.
Аналіз ситуації у сфері державних закупівель свідчить про значні
негативні наслідки, які виникли у зв’язку із суттєвими законодавчими
змінами і призвели до практичного знищення державного управління сферою
закупівель за бюджетні кошти. Відбулося законодавче закріплення функцій
органу виконавчої влади за однією громадською організацією, ліквідовано
єдине інформаційне джерело про державні закупівлі. Законодавча вимога
щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах, без створення
відповідних умов для розвитку конкуренції у цій сфері, призвела до
можливості встановлення монопольної ренти, шляхом замикання на приватну
комерційну структуру процесу організації проведення процедур закупівель
не лише бюджетними закладами, а й державними, казенними, комунальними
підприємствами. Це призводить до значних додаткових фінансових витрат та
погіршує їх конкурентоспроможність [4].
Аналізуючи кількісну та вартісну характеристику стану закупівель у
Вінницькій області за 2006 рік, слід відзначити скорочення загальної
кількості процедур закупівель майже на 30 % при одночасному збільшенні
асигнувань на закупівлі в 1,7 разів. При цьому відмічається тенденція
щодо зростання закупівель за процедурою відкриті торги. Загальна
кількість закупівель за процедурою відкриті торги зросла в 2,3 рази,
питома вага якої в загальній кількості торгів склала майже 20 %, проти 6
% у 2005 році. Однак, при зростанні загальної кількості відкритих
торгів, обсяг закупівель в середньому за однією процедурою майже не
змінився, а обсяг закупівель в середньому за однією процедурою запиту
цінових котирувань зріс майже в 2 рази, за процедурою закупівлі у одного
виконавця – зріс в 3,2 рази, що свідчить про досить значну частину
коштів (33 % від загального обсягу коштів), які витрачаються на
закупівлі за спрощеною процедурою закупівель – запит цінових котирувань
та неконкурентною процедурою – у одного виконавця [5, 6].
Особливо слід наголосити на негативній тенденції щодо зниження рівня
конкуренції у сфері державних закупівель на регіональному рівні. При
загальному скороченні кількість учасників, які приймали участь у всіх
торгах з 2,7 до 2,6 одиниць, значно скоротилась (на 30 %) кількість
учасників, які приймали участь у процедурі відкритих торгів (з 3,35 до
2,4 одиниць). На думку автора, ця негативна тенденція обумовлена
обов’язковим встановленням плати за тендерну документацію, встановлення
вимоги щодо надання тендерного забезпечення і є особливо загрозливою для
організації торгів в поточному році через запровадження вимоги щодо
проведення торгів за умови розгляду не менше 3-х пропозицій учасників
торгів.
Щодо останніх змін, які внесено до Закону України « Про закупівлю
товарів, робіт та послуг за державні кошти» (далі Закону) зазначимо
наступне [2].
Зменшено нижню межу застосування Закону – для закупівлі товарів, послуг
вона становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт – 50 тисяч
гривень (було відповідно 30 і 300 тис. грн.).
Розширено з 9 до 26 перелік предметів закупівлі, на які дія Закону не
поширюється.
Позитивно оцінюються зміни щодо визначення умов проведення закупівлі для
поточних потреб окремих предметів закупівлі до проведення торгів. А
саме, у разі, якщо предметом закупівлі є продукція харчової
промисловості, лікарські засоби і вироби медичного призначення, пальне,
послуги з організації гарячого харчування, транспортні послуги, послуги
з ремонту, а також сировина, матеріали, комплектуючі вироби, необхідні
підприємствам для виробництва товарів, замовник на період проведення
процедури закупівлі має право для поточних потреб здійснити закупівлю
необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівлі,
передбачених цим Законом, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотків
загальної очікуваної вартості предмета закупівлі, про що протягом трьох
робочих днів повідомляє Антимонопольний комітет України, Міжвідомчу
комісію з питань державних закупівель (далі – Комісія) та Тендерну
палату України.
Зменшено нижню порогову межу застосування процедури редукціон для
товарів, робіт та послуг з 100 до 50 тисяч грн.
Зменшено верхню порогову межу застосування процедури запиту цінових
котирувань. Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування
процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо товарів, робіт і
послуг, для яких існує постійно діючий ринок, та за умови, що вартість
предмета закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень (було 100,0 тис. грн. у
разі закупівлі товарів і послуг та 200 тисяч гривень – робіт).
Ускладнюється проведення процедури запиту цінових котирувань через
встановлення вимоги щодо публікації оголошення. Для отримання цінових
пропозицій замовник публікує оголошення щодо запиту цінових пропозицій
(котирувань) та одночасно надсилає запит щодо цінових пропозицій
(котирувань) не менше ніж трьом учасникам та розміщує його в
інформаційних системах у мережі Інтернет. Строк подання учасниками
цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим
ніж п’ять робочих днів з дня опублікування оголошення. Враховуючи
існуючі проблеми із оприлюдненням інформації про торги, зазначені зміни
призведуть до збільшення тривалості проведення процедури мінімум на 15
днів.
Встановлено нові умови щодо порядку проведення процедури запиту цінових
котирувань. Під час розкриття цінових пропозицій замовником оголошуються
найменування, адреса кожного учасника та ціна кожної цінової пропозиції.
Після цього замовник надає можливість присутнім представникам учасників
зменшити запропоновану ціну пропозиції. Зменшення цін ведеться доти,
доки кожен із учасників не оголосить про те, що запропонував кінцеву
ціну, що обов’язково зазначається в протоколі розкриття цінових
пропозицій.
Встановлено обмеження щодо можливості замовників передбачати в договорах
умови попередньої оплати. Замовник у договорах, укладених за
результатами процедур закупівлі, у разі закупівлі товарів та послуг має
право передбачати здійснення попередньої оплати на строк, що не може
перевищувати 90 календарних днів, а у разі закупівлі робіт – на строк,
що не може перевищувати 180 календарних днів, за умови одержання
відповідного позитивного висновку Комісії, що не лише значно ускладнює
проведення торгів на закупівлю робіт, в тому числі пов’язаних із
капітальним будівництвом, але й вступає в протиріччя із діючим
нормативним забезпеченням.
Встановлено обмеження щодо коригування ціни договору. Умови договору про
закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової)
пропозиції учасника – переможця процедури закупівлі, крім випадків
зменшення ціни тендерної пропозиції, та не повинні змінюватися після
підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни
договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.
Посилено на думку автора бюрократичні вимоги щодо інформування про
укладання договору та його виконання. Замовник зобов’язаний надіслати
Комісії та Тендерній палаті України інформацію щодо укладеного договору
та про виконання договору протягом п’яти робочих днів з моменту його
укладання та виконання відповідно. Також Комісія має право запитувати і
отримувати інформацію, документи та матеріали щодо діяльності тендерного
комітету замовника, здійснених ним закупівель, стану виконання договорів
про закупівлю на будь-якій стадії виконання та за результатами їх
розгляду (за необхідності із залученням відповідних фахівців та
представників правоохоронних органів) приймати рішення про вилучення
осіб із складу тендерного комітету. Замовники та учасники на запит
(вимогу) Комісії протягом п’яти робочих днів зобов’язані надати
інформацію, завірені належним чином копії відповідних документів та
матеріалів, за винятком тих, що містять охоронювану законом таємницю.
Ненадання замовником інформації, документів та матеріалів за рішенням
Комісії може бути підставою для відміни процедури закупівлі. Комісія
веде перелік членів тендерного комітету, яких за допущені порушення було
виключено зі складу тендерного комітету. Веде реєстр недобросовісних
учасників та реєстр учасників процедур закупівель. Всі рішення та
висновки Комісії, прийняті в межах її компетенції, відповідно до вимог
цього Закону, є обов’язковими для виконання замовниками, учасниками,
іншими особами, яких вони стосуються.
Рішення та висновки Комісії набирають чинності з дати їх опублікування в
інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, але не
пізніше п’яти робочих днів з дати їх прийняття, незалежно від такого
опублікування, інші рішення та висновки Комісії набирають чинності через
п’ять робочих днів з дати їх прийняття.
a
ae
ae
gd
JG
„`„a$gd
??G?Встановлено нову вимогу до замовників щодо подання інформації про
проходження членами тендерного комітету навчання чи підвищення
кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель з
копіями відповідних свідоцтв до Комісії не пізніше 15 січня року,
наступного за звітним. Разом з тим, зростання вартості послуг з навчання
та відсутність видатків на зазначені цілі як в Державному бюджеті
України так і в місцевих бюджетах, потребує врегулювання зазначеної
проблеми.
У разі виявлення Комісією порушень за результатами діяльності тендерного
комітету, здійснених ним закупівель, які призвели до відміни процедури
закупівлі та/або визнання договору недійсним, Комісія має право прийняти
рішення щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять
до його складу, та/або щодо вчинення замовником певних дій для усунення
виявлених порушень, про що протягом трьох робочих днів повідомляє
замовника, Антимонопольний комітет України, Державне казначейство
України (обслуговуючий банк), Тендерну палату України. Усі рішення та
дії такого тендерного комітету з моменту отримання рішення Комісії щодо
виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до його
складу, не мають юридичної сили, а договори, укладені після отримання
такого рішення, вважаються недійсними.
Рішення Комісії щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що
входять до його складу, тягне за собою внесення відомостей про членів
такого тендерного комітету до переліку членів тендерного комітету, яких
за допущені порушення було виключено зі складу тендерного комітету, та
недопущення таких осіб до членства у будь-якому тендерному комітеті
строком на два роки. Перелік оприлюднюється на офіційному Інтернет-сайті
Комісії. Відомості до переліку вносяться протягом трьох робочих днів з
моменту прийняття Комісією відповідного рішення. Датою включення
відомостей про членів такого тендерного комітету до переліку є дата
прийняття Комісією відповідного рішення.
Державне казначейство України (обслуговуючий банк) не має права
здійснювати платежі з рахунку замовника у разі, якщо подані документи
щодо здійснення державних закупівель містять підписи осіб, стосовно яких
є рішення Комісії щодо їх виключення зі складу тендерного комітету. У
разі подання таких документів на здійснення платежів Державне
казначейство України (обслуговуючий банк) протягом двох робочих днів
повідомляє правоохоронні органи, а також Комісію, Антимонопольний
комітет України, Тендерну палату України.
Нововведенням є запровадження ведення Реєстру недобросовісних учасників.
До реєстру недобросовісних учасників включаються відомості про
учасників, які безпідставно відмовилися від підписання договору, з якими
було розірвано договори у зв’язку із суттєвими порушеннями ними умов
договору без відповідних підстав, які вчинили несхвальні та
антиконкурентні узгоджені дії, які порушили законодавство про захист
економічної конкуренції у сфері державних закупівель, які надали у
тендерних пропозиціях будь-яку недостовірну інформацію.
Ведення реєстру недобросовісних учасників здійснює Комісія. Порядок
ведення та функціонування реєстру недобросовісних учасників визначається
рішенням Комісії. Відомості до реєстру недобросовісних учасників
вносяться на строк, що не може перевищувати два роки.
Реєстр недобросовісних учасників оприлюднюється на офіційному
Інтернет-сайті Комісії та в тематичному каталозі учасників процедур
закупівель. На нашу думку це нововведення оцінюється як позитивне, за
умови забезпечення вільного доступу до зазначеної інформації усіма
замовниками торгів.
Нововведенням також є Реєстр учасників процедур закупівель. До реєстру
учасників процедур закупівель включаються учасники на підставі їх
звернення відповідно до проведеної рейтингової оцінки, залежно від
кількості процедур закупівель, у яких учасник брав участь, кількості
перемог у процедурах закупівлі, кількості виконаних своєчасно та в
повному обсязі договорів про державні закупівлі, інших критеріїв.
Реєстр учасників процедур закупівель оприлюднюється на офіційному
Інтернет-сайті Комісії та в тематичному каталозі учасників процедур
закупівель. Щодо зазначеного нововведення, то, на нашу думку, через
відсутність механізму визначення рейтингу учасників та чіткого переліку
критеріїв оцінки, зазначена норма залишається не лише малоефективною, а
й обумовлює проблематику забезпечення виконання вимог Закону взагалі.
Внесено доповнення до Звіту про результати здійснення процедури
закупівлі, які передбачають обов’язкове зазначення інформації про
відсутність учасника-переможця процедури закупівлі в реєстрі
недобросовісних учасників; інформації про наявність учасника-переможця
процедури закупівлі в тематичному каталозі учасників процедур
закупівель.
Нововведенням є вимога щодо направлення замовником Тендерній палаті
України в паперовому або електронному вигляді тендерну (кваліфікаційну)
документацію, протокол розкриття тендерних (кваліфікаційних, цінових)
пропозицій, протокол оцінки та звіт про результати здійснення процедури
закупівлі протягом трьох робочих днів з дати їх затвердження, що на нашу
думку посилює бюрократизацію процедури закупівель у зв’язку із тим, що
дана інформація в обов’язковому порядку оприлюднюється замовником.
Встановлено право Тендерної палати України на всіх етапах здійснення
державних закупівель запитувати та отримувати у замовників, учасників,
інших осіб інформацію, документи та матеріали щодо діяльності тендерного
комітету замовника, здійснених замовником закупівель, стану виконання
договорів про закупівлю на будь-якій стадії виконання. Замовники,
учасники, інші особи протягом п’яти робочих днів з дати отримання
відповідного запиту мають надіслати Тендерній палаті України інформацію,
завірені належним чином копії документів та матеріалів, за винятком тих,
які містять охоронювану законом таємницю.
Тендерна палата України видає тематичний каталог учасників процедур
закупівель (далі – каталог) із загальнодержавною сферою розповсюдження,
в якому публікується, у тому числі, інформація щодо учасників, ринків та
цін товарів, робіт і послуг у сфері державних закупівель, інша
інформація щодо здійснення державних закупівель. Каталог видається у
друкованому та електронному вигляді. Інформація, зазначена в каталозі,
оновлюється щорічно. Інформація про фізичну чи юридичну особу
включається до каталогу строком на один рік, із завершенням якого
підлягає оновленню. Особливо проблематичним передбачається формування
даного каталогу за умови встановлення плати за зазначені послуги.
Встановлено обмеження щодо участі у торгах тих учасників, які не
включені до Каталогу, який видає Тендерна палата України. Замовник
відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо інформація про учасника, який
подав тендерну пропозицію, відсутня в каталозі. На нашу думку, зазначена
вимога негативно вплине на рівень конкуренції у сфері закупівель. Крім
того, вимога щодо збільшення до 3 учасників мінімальної кількості
учасників торгів, при існуючій тенденції, є загрозливою для проведення
торгів взагалі.
Законодавчо закріплено право лише однієї громадської організації на
виконання функцій щодо навчання, підвищення кваліфікації, в тому числі
за дистанційною формою та видачу відповідних свідоцтв при задекларованій
неможливості надання будь-яких платних послуг.
Зазначене вище, а також умови отримання, необґрунтоване взагалі
визначення вартості тендерної документації, та її незмінність вартості в
залежності від кількості учасників, нав’язування послуг юридичного
супроводження, обов’язковість тендерного забезпечення та внесення
учасників до каталогу не лише обмежують конкуренцію у сфері державних
закупівель, а й значно ускладнюють організацію процесу закупівель,
обумовлюють додаткові витрати як замовників торгів так і учасників
торгів, обмежують конкуренцію при одночасному посиленні монопольного
становища однієї інформаційної системи в мережі Інтернет та однієї
громадської організації, а також обмежують конкурентоспроможність
державних та комунальних підприємств.
Таким чином, у зв’язку із набуттям чинності Закону України від
01.12.2006 р. № 424-V «Про внесення змін до Закону України «Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» посилилась і
набрала критичного характеру проблематика у сфері державних закупівель.
Зазначені та попередні зміни до законодавства практично знищили державне
управління сферою закупівель за бюджетні кошти. Розв’язання проблем у
сфері державних закупівель, на нашу думку, потребує безвідкладного
відновлення державного управління у цій сфері.
З метою створення реальних передумов для економічної конкуренції в сфері
державних закупівель, вважаємо за необхідне на законодавчому рівні
унеможливити монополію приватних та громадських організацій,
нав’язування державним підприємствам, комунальним підприємствам,
розпорядникам державних коштів опосередкованих цивільно-правових
відносин, створити єдине інформаційне державне джерело у сфері
закупівель в т.ч. інформаційний портал у мережі Інтернет, збільшити
нижню межу застосування Закону до 30 тис. грн. для товарів, послуг та
300 тис. грн. для робіт, скасувати обов’язковість надання тендерного
забезпечення, скасувати вимоги щодо обов’язкового засвідчення внесення
до каталогів учасників торгів, скасувати вимоги щодо обов’язкового
засвідчення копій документів про оприлюднення інформації Тендерною
палатою України та інформаційними системами, скасувати вимоги щодо
призупинення органами державного казначейства проведення замовниками
розрахунків лише за умови подання Тендерною палатою України копії
позовної заяви. Крім того, скасувати вимоги до замовників торгів щодо
подання дублюючої інформації до Міжвідомчої комісії Тендерної палати
України, інформаційних систем та щодо подання Тендерній палаті України
усіх копій документів про торги протягом 3 днів після їх затвердження,
встановити в кількості двох мінімальну кількість тендерних пропозицій,
яка надає право проводити визначення переможця, виключити із критеріїв
оцінки переможця рейтинг учасника у реєстрі учасників процедур
закупівель, скасувати поширення дії Закону на закупівлі за кошти
Державного бюджету, які здійснюють державні, комунальні, казенні
підприємства, господарські товариства з державною часткою понад 50
відсотків.
Література:
Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Закону України від 01.12.2006р. № 424-V “Про внесення змін до Закону
України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Насіковська Н. Н. Прогнозна оцінка впливу законодавчих змін на
регіональний розвиток сфери державних закупівель // Регіональна
бізнес-економіка та управління. – 2005. – № 8.
Пісковий В. Тендер: торги тут недоречні // Дзеркало тижня. – №11 (640).
– 2007 р.
Звіт про проведення процедур закупівель, товарів, робіт і послуг за
державні кошти за січень-грудень 2005 року по Вінницькій області.
Звіт про проведення процедур закупівель, товарів, робіт і послуг за
державні кошти за січень-грудень 2006 року по Вінницькій області.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
