Реферат на тему:
Крилаті вирази та їх літературні першоджерела. Спецкурс із зарубіжної
літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті
допрофільної гуманітарної підготовки. 8 клас
Відповідно до Концепції профільного навчання [3] визначено ідею
орієнтування на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність,
інтеграцію загальної й допрофесійної освіти. Зазначена диференціація як
напрям оновлення системи загальної середньої освіти передбачає:
по-перше, широку інтеграцію, що створює умови для професійного
самовизначення учня (елементом якої і є профільне навчання як
специфічний вид диференційованого); по-друге, спеціалізацію освіти.
Гуманітарний профіль є способом організації диференційованого навчання,
який передбачає поглиблене й професійно (читаємо –
соціально-гуманітарно) спрямоване вивчення циклу предметів і дисциплін.
Обов’язковою в системі гуманітарного навчання є допрофільна підготовка:
передбачення додаткового часу на вивчення предметів інваріантної
частини; цілісне соціально-гуманітарне планування варіативної частини,
вивчення курсів за вибором, факультативних курсів, професійна
діагностика і профорієнтаційне навчання тощо.
Висвітлення програми елективного курсу передбачає врахування основних
аспектів його формування:
– концептуального, що складає комплексну ідею реалізації програми курсу;
– змістового, який висвітлює зміст вивченого у межах курсу;
– процесуального, представленого етапами вивчення навчального матеріалу,
пріоритетними методами, відповідними прийомами і видами навчальної
діяльності, а також конкретними навчальними завданнями.
– Комплексна мета реалізації програми елективного курсу пов’язана з її
навчальними, виховними й розвивальними можливостями і спрямовує процес
навчання на цілісний інтелектуально-творчий розвиток особистості
школяра. Ця ідея тісно пов’язана з сучасними дослідженнями в галузі
психології розвитку творчого механізму школяра [4], а також методики
розвитку ораторських здібностей школярів середньої ланки у процесі
вивчення зарубіжної літератури [2].
Змістовий компонент програми складають наявні в сучасному мовознавстві й
літературознавстві дослідження крилатих висловів, джерелом яких є тексти
світового красного письменства (Л.Скрипник, А.Коваль, В.Коптілов,
Н.Корж, Ф.Луцька, В.Мокієнко, Ю.Цимбалюк, Г.Бігун та інші) [1;5-9].
Зазначені аспекти сучасних досліджень започатковують розв’язання
порушеної проблеми і подальшого її вивчення на процесуальному рівні.
Основне завдання допрофільного періоду навчання – забезпечити основу для
подальшого профільного навчання, сформувати і системно розвивати
гуманітарне мислення школярів, мовлення, розширити кругозір, формувати
етико-естетичні цінності й переконання. На рівні реалізації зазначених
завдань передбачено оновлення і розробку педагогічних технологій на
основі застосування активних форм навчання, самостійної учнівської
діяльності, насамперед – вдосконалення змісту гуманітарної освіти. Ця
ідея є основою створеної програми елективного курсу.
Пояснювальна записка
Зміст програми спецкурсу має на меті ознайомити учнів і витлумачити їм
різноманітний лексичний і фразеологічний матеріал, що традиційно
визначають “крилатими виразами”. Саме так називають сталі
загальновживані фразеологічні мовні одиниці, джерело яких може бути
встановлене. Такими джерелами є окремі цитати з літературних творів,
кіноекранізацій, вислови, походження яких пов’язане з античною
культурою, Біблією, літературою давньою й новою, історією тощо.
Існування в сучасній літературній мові крилатих виразів є яскравим
свідченням міцних історико-культурних зв’язків з мовами інших народів,
впливу інонаціональної культури на розвиток української. Сталі
висловлювання античного й біблійного походження є доказом того, що мова
завжди вбирає в себе здобутки світової культури попередніх епох.
Однією з найвиразніших прикмет крилатих виразів є їх словотворчість,
багатоваріантність. Наприклад, поряд з іменем Дон Кіхота, що набуло
широкого узагальнення, вживаними є його похідні форми: донкіхотство,
донкіхотствувати. Можемо визнати, що фразеологічні одиниці конденсують у
собі величезний емоційно-культурний досвід людства. Таким чином,
актуальність ознайомлення з крилатими виразами пояснюється тим, що
знання їх змісту сприятиме належній оцінці й глибокому розумінню
контекстів, в яких вони вживаються. Кожна людина, що вважає себе
культурною, має володіти цими скарбами літературної мови, збагачуючи
свій мовно-культурний досвід.
У контексті допрофільної гуманітарної підготовки учнів 8 класів метою
впровадження спецкурсу є системна організація роботи вчителя-словесника
з розвитку зв’язного усного мовлення школярів (збагачення словникового
запасу учнів, розвиток умінь і навичок зв’язного монологічного й
діалогічного висловлювання), формування комунікативних і
саморегулятивних компетентностей учнів підліткового віку. Вивчення
матеріалу спецкурсу сприятиме розвитку самостійності учнів,
нестандартного підходу до аналізу й інтерпретації творів світової
літератури, вихованню любові до рідної мови та її скарбів.
Реалізація мети потребує вирішення основних завдань:
формувати й розвивати вміння планувати роботу, збирати й інтерпретувати
навчальний матеріал відповідно до навчальної ситуації;
розвивати здатність самостійно працювати з художнім твором; уміння й
навички лаконічно, грамотно й виразно висловлювати власну думку,
аргументувати її, вести бесіду в полемічній формі;
залучати школярів до літературних скарбів з метою розвитку естетичних
смаків і поваги до світової, а в її межах – рідної культури.
Особливістю змісту і завдань спецкурсу є переважно усний характер
опрацювання навчального матеріалу, обговорення літературних творів, що
були предметом вивчення на заняттях зарубіжної літератури в попередніх
класах. Разом із тим програма спецкурсу не дублює вивчене, а дозволяє на
його основі удосконалити розмовні вміння й навички, формувати основні
компетенції учнів, виявити культурно-естетичні й етичні цінності
художніх творів, відображені в сучасній українській літературній мові.
Програма спецкурсу розрахована на 17 годин (1 година на тиждень) і
складається зі вступу і 3-х тематичних розділів. Зміст програми має
тісний зв’язок із низкою навчальних предметів: українською та зарубіжною
літературами, українською мовою, історією.
Пріоритетними у процесі роботи на заняттях є евристичний,
репродуктивно-творчий та частково – дослідницький методи навчання.
Рекомендується під час обговорення літературних текстів використовувати
також метод творчого читання (коментованого, в ролях, виразного тощо),
систему запитань евристичного і проблемного характеру, практично-творчі
вправи на доповнення, зіставлення, компонування, узагальнення тощо,
літературні задачі, які допоможуть створити творчу навчальну ситуацію. У
контексті евристичної бесіди, диспуту, дослідження, вирішення
різнотипних творчих завдань рекомендується звертати особливу увагу на
міжлітературні зв’язки, знаходити спільне й відмінне між творами
зарубіжної та української літератур, виявляти джерела їх зв’язків,
специфіку інонаціонального твору.
Матеріал курсу є цінним фоновим матеріалом історико-культурного
характеру, що може бути використаний на уроках літератури (як
української, так і зарубіжної). На завершення роботи рекомендуємо
провести бібліотечне заняття з метою презентації літературних творів,
впливу на читацький вибір учнів і подальшого формування їхнього
естетичного смаку. Кінцеві результати вивчення спецкурсу школярі мають
оформити у вигляді творчих робіт різних жанрів (усно чи письмово,
індивідуально, групою чи колективно).
Наведемо приклад такої роботи на заняттях.
H
J
J
?ою, Єзинкою, поляки – Єндзою, Єндзиною. Усі назви героїні походять від
кореня “jegu”, що означає “злий, мерзенний”. Учням у процесі дослідження
стає зрозуміло, що в сучасній українській мові це казкове ім’я здобуло
широкого узагальнення, цим іменем називають в одному випадку – сварливу,
злу жінку, в іншому – оцінюють її зовнішність. Учні в процесі роботи
вирішують, аргументуючи власну думку, наступні проблеми: 1) яке із
значень найяскравіше виявлялось у російських казках (чи всі зазначені);
2) яке із значень увійшло в сучасну українську мову як стала одиниця.
Кінцевою метою роботи учнів із навчальним матеріалом є усвідомлення
причин фіксування і мети використання сталих виразів в українській
літературній мові.
Зміст програми
В с т у п (1 год.)
Лексикологія й фразеологія як розділи мовознавства. Сутність понять
“лексична одиниця”, “фразеологічна одиниця”, “сталий вираз”. Походження
фразеологізмів.
Прислів’я, приказки, літературні цитації, що стали крилатими одиницями.
І розділ. А н т и ч н а м у д р і с т ь у к р и л а т и х в и р
а з а х (4 год.)
Античність: історичні й культурні факти, розвиток античної літератури.
Міфологія – джерело літературної творчості. Гомерові епоси. Поема
“Енеїда” Вергілія як джерело створення крилатих виразів. Образи, теми,
літературні та побутові цитації з античної літератури (Н.Готорн, Данте,
І.Франко, І.Котляревський, А.Малишко, Б.Олійник та інші).
Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): Танталові
муки; Сізіфова праця; Авгієві стайні; Ахіллесова п’ята; поклонятися
Бахусу; боятися данайців, що приносять дари; Гадесові поля; дійти до
Геркулесових стовпів; пута Гіменея; титанічна праця; Прометей; Зевс;
Дамоклів меч; дволикий Янус; Дедал та Ікар; скринька Пандори;
Зевс-громовержець; золоте руно; менторський тон; олімпійський спокій;
Одіссея; гомеричний сміх.
ІІ розділ. Б і б л і й н і с ю ж е т и й о б р а з и в к р и л
а т и х в и р а з а х (5 год.)
Біблія як пам’ятка словесного мистецтва. Загальна характеристика
священного письма, його структура. Біблійні вислови, образи, сюжети в
сучасному культурному й літературному контексті.
Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): Адамове ребро;
Адамові діти; Альфа й омега; апостол правди і науки; Вавілонська вежа
(стовпотворіння); воскресіння Лазаря; іти на Голгофу; Золоте теля;
праведний Іов; Ірод; Іудин поцілунок; Каїн і Авель; кожний камінь
кричить; співати Лазаря; внести свою Лепту; манна небесна; наріжний
камінь; Ноїв ковчег; обітована земля; пісня пісень; плоть і кров; притча
во язицех; Содом і Гоморра; суєта суєт; терновий вінок; кромішна тьма;
умивати руки; у поті чола; фіговий листок; Хам; Хома невіруючий; тримати
каміння за пазухою; Камо грядеши?
ІІІ розділ. Світова художня література як джерело поповнення крилатих
слів української літературної мови (5 год.)
Поняття про світовий історико-літературний процес. Літературно-мистецькі
напрями, жанри та їх різновиди, твори видатних представників красного
письменства.
1. Байки Езопа, Лафонтена, Крилова.
Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): А слона й не
примітив; Дем’янова юшка; ні пава, ні ворона; зозуля хвалить півня;
медвежа послуга; Слон і Моська; левова частка; Вовк і Ягня; езопівська
мова; цей виноград зелений.
2. Народні та літературні казки.
Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): Голий король;
Попелюшка; Премудрий піскар; Червона Шапочка і Сірий Вовк; Баба Яга і
Кощій.
3. З літератури доби середньовіччя та Відродження.
Сталі вирази на опрацювання (за вибором учителя й учнів): Трістан та
Ізольда, Данте і Беатрічче; Дантове пекло; Лаура і Петрарка; битися з
вітряками; Дульсінея; Гамлетові сумніви; Лореляй (Лорелей).
П і д с у м о к (2 год.)
Узагальнення та систематизація вивченого.
Презентація учнями творчих проектів.
Орієнтовні вимоги щодо рівня якості навчальних досягнень учнів
Якість навчальних досягнень учнів має оцінювати комплекс основних
компетентностей, сформованих у процесі колективної творчої роботи за
рівнями (високий, достатній, середній, низький). Визначення критеріїв
якості відбувається з урахуванням основних вимог щодо знань і вмінь
учнів 8 класів, визначених програмами із зарубіжної літератури. Тому
результати навчально-творчої діяльності учнів передбачено аналізувати за
сформульованими рівнями якості (що дасть можливість здійснювати
педагогічне спостереження і застосування технології моніторингового
контролю) та оцінювати за 12-бальною системою оцінювання навчальних
досягнень учнів.
Високий рівень:
здатність до самостійного пошуку, аналізу й інтерпретації
історико-культурного та літературного матеріалу відповідно до теми та
навчальної ситуації;
вміння залучати фоновий матеріал, життєві та навчальні асоціації до
власного висловлювання;
здатність до узагальнення та абстрагування;
вміння лаконічно і виразно висловлювати власну думку, її аргументувати;
розвинені вміння ведення бесіди у полемічній формі;
здатності зіставляти, порівнювати літературні твори, оцінювати естетичну
цінність художньої літератури.
Достатній рівень:
здатність добирати і критично осмислювати літературний матеріал
відповідно до навчальної теми;
вміння точно і повно відтворювати, описувати й порівнювати
історико-культурні та літературні факти;
здатність до узагальнення навчального матеріалу;
вміння грамотно і лаконічно висловлювати думки, брати участь в
обговоренні навчальної проблеми;
здатність оцінювати літературний твір як зразок словесного мистецтва.
Середній рівень:
фрагментарне й загальне розуміння літературного матеріалу відповідно до
теми;
вміння використати окремий історико-культурний і літературний матеріал у
процесі навчальної бесіди;
здатність брати епізодичну участь в обговоренні навчальної проблеми,
часткове відтворення фактичного матеріалу;
загальне розуміння естетичного значення світової літератури у розвитку
сучасної літературної мови.
Низький рівень:
слабке розуміння літературного матеріалу відповідно до теми;
незнання інформації, слабка здатність до фрагментарного відтворення
фактичного матеріалу;
пасивність в обговоренні навчальної проблеми;
відсутність інтересу до предмета обговорення.
Необхідно зазначити, що програма елективного курсу пройшла час
апробування і використовується вчителями Київської області з 2002 року.
За результатами її використання зазначимо, що дана програма виявляє
значні розвивальні можливості школярів, активізує їхню комунікативність,
читацькі інтереси, дозволяє ефективно організовувати практично-творчу
діяльність на уроках літератури та в позакласній роботі. Матеріал
програми спецкурсу може стати основою для подальшого створення
елективних курсів з розвитку зв’язного мовлення школярів старших класів.
Список літератури:
Бігун Г. Вибрані прислів’я та приказки п’ятьма мовами. – К.: Тандем,
2000. – 136 с.
Дишлюк Ю.М. Формування ораторських умінь в учнів 5-8 класів у процесі
вивчення зарубіжної літератури: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 /
Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2002. – 199,
[39] арк.: табл.
Концепція профільного навчання. – ІЗ МОН України. – 2003. – №24. –
С.4-5.
Клименко В.В. Механізм творчості: чим його розвивати // Шкільний світ. –
2001. – №№ 25-28. – С. 3-94.
Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній
мові. – К.: Вища школа, 1975. – 335 с.
Корж Н.Г., Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості. – К., 1988. – 289
с.
Мокиенко В.М. В глубь поговорки. – К.: Рад. школа, 1989. – 221 с.
Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973. –
315с.
Цимбалюк Ю.В.Латинські прислів’я та приказки. – К., 1990. – 116 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
