.

Модель організації та проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за дистанційною формою навчання в Київському обласному інституті п

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
262 2505
Скачать документ

Реферат на тему:

Модель організації та проведення курсів підвищення кваліфікації
педагогічних кадрів за дистанційною формою навчання в Київському
обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів

У сучасності інформаційно-комунікаційні технології інтегруються в різні
галузі суспільного буття, зокрема, і в освіту. Однією із форм інтеграції
ІКТ в освітнє середовище є дистанційна форма навчання.

Актуальність і доцільність впровадження дистанційного навчання в освітню
діяльність інститутів післядипломної освіти обумовлюється низкою причин,
серед яких важливими є такі:

– дистанційне навчання спроможне виконувати роль каталізатора процесу
реформування освітньої діяльності в інституті щодо надання їй рис,
характеристик і показників систем відкритої освіти (доступність, реальна
неперервність, особистісна орієнтованість, демократичність,
варіативність тощо);

– дистанційне навчання активізує застосування у навчальному процесі
інформаційних, комп’ютерних, телекомунікаційних технологій, підвищує
творчу складову навчання, ініціює формування в Інтернеті вітчизняного
Web- середовища післядипломної педагогічної освіти [3].

Ознайомившись з досвідом роботи інших закладів освіти (Національної
академії державного управління при Президенті України, Центрального
інституту післядипломної педагогічної освіти тощо) та здійснивши аналіз
сучасного стану і перспектив розвитку системи дистанційної освіти,
працівники Київського обласного інституту післядипломної освіти
педагогічних кадрів розробили власну модель організації підвищення
кваліфікації педагогічних кадрів Київської області за дистанційною
формою навчання.

Основою організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Київщини є модель, яка поєднує очні та дистанційні форми навчання. Такий
підхід передбачає інтеграцію інформаційних та педагогічних технологій,
що забезпечує інтерактивність взаємодії суб’єктів навчання та високу
продуктивність навчального процесу.

Підвищення кваліфікації слухачів за дистанційною формою навчання в
інституті здійснюється відповідно до законодавства України в галузі
освіти, Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006
роки, Положення про організацію навчального процесу в вищих навчальних
закладах, Обласної програми розвитку дистанційного навчання педагогів
Київщини на 2006-2010 роки, Положення про дистанційне навчання у системі
підвищення кваліфікації педагогічних кадрів Київської області тощо.

Для підвищення кваліфікації педагогічних працівників за дистанційною
формою найбільш доцільною, на наш погляд, є змішана технологія
дистанційного навчання (кейс+мережа), що оптимально враховує
індивідуальні можливості кожного слухача. Таке поєднання у сьогоденні з
урахуванням економічних можливостей є найбільш прийнятним.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за
очно-дистанційною формою навчання, включаючи три етапи:

І етап (очний) – організаційно-настановча сесія. Основними завданнями
даного етапу є: реєстрація слухача та включення його у відповідну групу;
проведення вхідного діагностування; проведення інструктажу щодо
загальних питань організації дистанційного навчання; здійснення
викладачами вступу до дисциплін, які будуть вивчатися дистанційно у
міжсесійний період.

ІІ етап (дистанційний) – керована самостійна робота слухача.

ІІІ етап (очний) – заключна сесія, під час якої проводяться консультації
перед підсумковим контролем з дистанційних курсів, які вивчалися
протягом дистанційного періоду; здійснюється підсумковий контроль знань
з дистанційних курсів, які вивчалися протягом дистанційного періоду;
проводиться захист авторських проектів; проводиться конференція з обміну
досвідом. У міжсесійний період слухачі навчаються дистанційно, поєднуючи
при цьому можливість працювати та навчатися.

Навчальний процес здійснюється у таких формах: навчальні заняття,
виконання колективних та індивідуальних завдань, самостійна робота
слухачів, практична підготовка, контрольні заходи тощо. Основними видами
навчальних занять за дистанційною формою навчання є такі: лекції,
лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття,
консультації, дискусія в мережі, самопідготовка, вивчення теоретичного
матеріалу та ін. Реалізація вищезазначених видів навчальних занять
здійснюється за допомогою сучасних інформаційних і комунікаційних
технологій: Інтернет, електронна пошта, чат, форум, телеконференція,
відеоконференція, конференція, аудіоконференція тощо.

Самостійна робота слухача є основним засобом оволодіння навчальним
матеріалом. Контроль якості знань, умінь і навичок слухачів дистанційної
форми навчання забезпечуються за допомогою проведення системи
контрольних заходів, що реалізуються в очному та дистанційному режимах.
Контрольні заходи включають вхідний, поточний і підсумковий контроль, що
здійснюються під час проведення названих вище етапів навчання. Вхідний
контроль проводиться під час організаційно-настановчої сесії і визначає
стартовий рівень слухача з даного курсу. Поточний контроль проводиться з
метою визначення рівня успішності самостійної роботи слухачів і
спонукання їх до регулярної роботи протягом дистанційного етапу
підвищення кваліфікації. Підсумковий контроль здійснюється під час
проведення заключної сесії для констатації успішності навчання.

Суб’єктами дистанційного навчання є слухачі, які навчаються за програмою
підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за дистанційною формою
навчання; викладачі, які здійснюють дистанційне навчання; тьютори
(куратор навчальної групи, що здійснює підтримку та супровід навчального
процесу).

Слухачам, які навчалися за дистанційною формою навчання, виконали
навчальну програму та захистили творчий проект, видається посвідчення
встановленого зразка.

Тьютор у процесі супроводження навчального процесу виконує функції,
визначені за чотирма основними напрямами: інформаційні, комунікаційні,
організаційні, керувальні. Усі ці напрямки не є відокремленими, між ними
існують перехресні зв’язки, взаємний вплив і взаємодія [1].

Методичними працівниками, викладачами та науковими співробітниками
Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних
кадрів: розроблено дидактичний комплекс комп’ютерно орієнтованого
методичного забезпечення з 25 спеціальностей, електронні версії яких
накопичуються і постійно інтегруються в єдину інформаційну систему.

Важливим є питання дидактичного забезпечення, що є необхідною умовою
ефективної самостійної навчальної роботи слухача у дистанційному
навчанні. Дидактичне забезпечення – це комплекс різноманітних видів
змістової навчальної інформації, що виконано на різноманітних носіях
(паперових, плівкових, магнітних тощо). Дидактичне забезпечення
представлене у вигляді програм освітньої діяльності, що містить три
блоки: інформаційний, змістовий та контрольно-узагальнювальний.

Інформаційний блок забезпечує виконання організаційної функції і вміщує
пояснювальну записку, кваліфікаційні вимоги, навчально-тематичний план
із спеціальності, методичні рекомендації.

?

? >

gdB7O

X. Програми та лекції мають модульну конструкцію, що дає можливість
слухачам установлювати першочерговість, послідовність та порядок
вивчення матеріалу.

Соціально-гуманітарний блок є спільним для всіх категорій педагогічних
працівників, його мета – ознайомлення слухачів із сучасними
розробленнями у сфері філософії освіти, соціології, а також з питань
безпеки життєдіяльності, культури ділового мовлення і т. ін.

Зміст професійних блоків навчальної інформації орієнтований на професію
(питання педагогіки, психології, нормативно-правового забезпечення,
розробки авторських програм, проведення самоаналізу заняття, теорії і
методики викладання предмета і т.ін.). Перелік професій у ньому
визначено на основі «Державного класифікатора» (викладачі середніх
навчальних закладів, вчителі початкової школи, вихователі дошкільного
закладу тощо).

Структуру і зміст спеціальних блоків визначено безпосередньо за
конкретними спеціальностями (вчитель математики, інформатики, хімії і т.
д.).

Контрольно-узагальнювальний блок забезпечує виконання навчальної,
контролюючої, комунікативної, організаційної та рефлексивної функцій і
вміщує матеріали для вхідного, поточного, вихідного контролю знань,
умінь, навичок; завдання для самоконтролю; перелік запитань для
підготовки до співбесіди; орієнтовний перелік тем для творчих проектів.

Однією з головних умов успішного впровадження дистанційного навчання в
системі післядипломної педагогічної освіти є його якісне кадрове
забезпечення. Організація навчання за дистанційною формою потребує
формування кадрового складу з новими знаннями, вміннями та навичками.

Кадрове забезпечення дистанційного навчання включає кадрове забезпечення
процесу створення дистанційних курсів та кадрове забезпечення
навчального процесу за дистанційною формою. Процес створення
дистанційних курсів потребує наявності кваліфікованих розробників
змісту, методистів з дистанційного навчання та веб-дизайнерів. Процес
проведення дистанційного навчання потребує наявності тьюторів,
організаторів і технічних адміністраторів.

Для якісної реалізації дистанційної форми навчання в інституті
проводиться систематичне підвищення кваліфікації
професорсько-викладацького та обслуговуючого персоналу з інформаційних і
комунікаційних технологій, методики та технологій дистанційного
навчання.

Навчання педагогічних кадрів області за дистанційною формою не буде
ефективним, якщо в районних (міських) методичних кабінетах не будуть
організовані центри (консультаційні пункти, кабінети) дистанційного
навчання. Мета їх створення є наступне:

– проведення роз’яснювальної роботи серед педагогічних працівників
району (міста) з питань дистанційного навчання;

– надання консультацій педагогічним працівникам, що навчаються
дистанційно;

– координування діяльності місцевих закладів освіти щодо використання
технологій дистанційного навчання у навчально-виховному процесі.

Підтримка та управління навчальним процесом здійснюється за допомогою
системи дистанційного навчання «Прометей», що значно

підвищує ефективність та зручність навчання. Для організації та
управління дистанційним навчанням використовуються різні системи
програмного забезпечення, зокрема в інституті – це програма “Прометей”,
що розміщується на сервері інституту та адмініструється працівниками
центру дистанційного навчання.

Зазначена система розроблена для організації повноцінного процесу
дистанційного навчання, її використання дозволяє вирішувати повний
спектр завдань з організації та автоматизації навчального процесу.

Перевагами даної системи є такі: простота в освоєнні; висока
продуктивність та масштабність; можливість використовувати методики
онлайнового навчання; невисокі технічні вимоги до ресурсів сервера
системи дистанційного навчання, комп’ютерів слухачів і викладачів,
пропускної можливості мережі; відсутність необхідності встановлювати
спеціальні програми на комп’ютерах користувачів; можливість підключення
до системи електронних курсів, розроблених за допомогою різних
прикладних програм і в будь-яких форматах.

Користувачами даної системи є персонал (адміністратор, організатор,
тьютор) та слухачі, що мають своє коло функціональних обов`язків. У
зв’язку з використанням у навчальному процесі системи дистанційного
навчання «Прометей» в інституті створено модель управління дистанційним
навчанням.

Для успішного користування системою «Прометей» слухач-користувач повинен
мати навички володіння комп’ютером на рівні користувача та розуміти
принцип роботи веб-браузера.

Система дистанційного навчання «Прометей» надає можливість проводити
дистанційне навчання за допомогою Інтернету; урізноманітнювати засоби
спілкування слухачів і викладачів (електронна пошта, чат, форум, обмін
файлами тощо); активізувати роль викладача і здійснювати повний контроль
за процесом навчання; застосовувати багаторівневу систему тестування;
поповнювати базу даних, накопичувати різнобічну статистику, яку можна
використати для підготовки різних форм звітності.

Використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій,
дидактичних та організаційних методів та підходів дозволяють перейти від
пасивного засвоєння навчального матеріалу до використання активних
методів роботи, активізувати взаємодію слухач-викладач, слухач-слухач;
посилити мотивацію учасників навчального процесу.

В основу запропонованої моделі підвищення кваліфікації педагогічних
працівників за дистанційною формою покладено такі концептуальні
педагогічні положення:

1. В центрі дистанційного навчання лежить самостійна пізнавальна
діяльність слухача.

2. Навчання, самостійне здобуття та застосування знань є нагальною
потребою сучасної людини.

3. Сучасність вимагає гнучкої системи підвищення кваліфікації, що
дозволяє набувати знання там і тоді, де і коли це зручно слухачеві.
Також важливо, щоб слухач не тільки опанував визначеним обсягом знань,
але і навчився самостійно їх здобувати, працювати з інформацією,
оволодів способами пізнавальної діяльності, які в подальшому міг би
використовувати в умовах неперервної самоосвіти.

4. Самостійне здобуття знань не повинно мати пасивний характер, навпаки,
слухач з самого початку повинен бути залучений до активної пізнавальної
діяльності. В ході такого навчання слухачі повинні вміти (навчитись)
здобувати та застосовувати знання, шукати та знаходити потрібну для них
інформацію, вміти працювати з нею. Гіпертекстові мультимедійні
можливості дистанційних курсів дозволяють слухачам шукати потрібну
інформацію та здійснювати відповідний контроль.

5. Підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання, що
індивідуалізувалось за своєю суттю, не виключає можливості комунікації з
усіма учасниками навчального процесу.

6. Система контролю за рівнем засвоєння знань та вмінням застосовувати
отримані знання на практиці, в різних проблемних ситуаціях будується на
основі зворотнього зв’язку та віддаленого контролю.

У межах дистанційного навчання реалізуються всі наявні традиційні
дидактичні принципи навчання та враховуються нові, пов’язані з
використанням сучасних інформаційних технологій.

Список літератури:

Биков В.Ю., Кухаренко В.М. Дистанційний навчальний процес. – К.:
Міленіум, 2005. – 292 с.

Кузьмин Н. Повышение квалификации на основе дистанционного обучения //
Высшее образование в России. – 2004. – №5. – С.166-168.

Олійник В.В., Биков В.Ю. Підвищення кваліфікації керівників освіти за
дистанційною формою навчання. – К.: Логос, 2006. – 408с.

4. Положення про дистанційне навчання у системі підвищення кваліфікації
педагогічних кадрів Київської області. – Біла Церква: КОІПОПК, 2006.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020