.

Музей історії освіти Київщини як просвітницький і культурно-освітній центр (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
407 5457
Скачать документ

Реферат на тему:

Музей історії освіти Київщини як просвітницький і культурно-освітній
центр

”Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього,” – стверджує
М.Рильський. Глибокий філософський зміст цього крилатого вислову,
безсумнівно, є основою зародження ідеї створення музею історії освіти
Київщини.

Музей історії освіти Київщини створено 19 січня 2001 року на базі
Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів
відповідно до рішення колегії управління освіти і науки Київської
обласної державної адміністрації. Його урочисте відкриття відбулося 6
червня 2003 року.

Музей є складовою музейно-виставкового комплексу, до якого входять також
постійно діюча обласна педагогічна виставка “Освіта Київщини” та
читальний зал бібліотеки. Музейно-виставковому комплексу належить вагома
роль у здійсненні науково-методичного супроводу діяльності закладів
освіти області.

Створення музею є результатом цілеспрямованої, систематичної творчої
пошуково-дослідницької, збиральницької, фондової, експозиційної роботи,
до якої були залучені педагогічні, учнівські та студентські колективи,
районні (міські) відділи освіти та методичні кабінети.

Нині музей взаємодіє з державними, науковими, громадськими та іншими
закладами й установами. Законодавчою базою його діяльності є Конституція
України, Закони України “Про освіту”, “Про музеї та музейну справу”,
Положення про музей при закладі освіти Міністерства освіти і науки
України.

Основними напрямами роботи музею історії освіти Київщини є науковий,
фондовий, експозиційно-виставковий, освітньо-виховний. Його фондова
колекція налічує 4115 експонатів, з них – 484 допоміжного фонду та 3631
– основного фонду; 19 музейних предметів входять до Державного реєстру
національного культурного надбання України. На основі зібраних
експонатів та вивчення літературних й архівних джерел розроблено
тематично-експозиційний план музею, створено естетично оформлену,
технічно оснащену експозицію, яка постійно оновлюється.

У музейній експозиції розкрито різноманітні аспекти історії освіти
Київської області за досить значний період – від дохристиянських часів
до сучасності. Матеріали представлено у таких розділах: “Освіта Київщини
в дохристиянський період (до кінця ІХ століття)”, “Розвиток освіти та
педагогічної думки на Київщині періоду Київської Русі (кінець ІХ
століття – середина ХІІІ століття)”, “Освіта Київщини у ХІV-ХVІІІ
століттях”, “Освіта Київщини першої половини ХІХ століття”, “Розвиток
середньої освіти Київщини у кінці ХІХ століття – на початку ХХ
століття”, “Освіта Київщини у 17-20-х роках ХХ століття”, “Розвиток
освіти Київщини у 20-х роках ХХ століття”, “Освіта Київщини у 30-х – на
початку 40-х років ХХ століття”, “Освіта Київщини у роки Великої
Вітчизняної війни (1941-1945 роки)”, “Розвиток освіти Київщини у 50-60-х
роках ХХ століття”, “Освіта Київщини у 70-80-х роках ХХ століття”,
“Розвиток освіти Київщини на сучасному етапі”, “Розвиток дошкільної
освіти на Київщині”, “Становлення та розвиток дитячих та юнацьких
організацій на Київщині (20-80 роки ХХ століття)”.

У музеї проводиться значна виставкова та організаційно-масова робота,
пов’язана з актуальними подіями громадського, культурного та освітнього
життя суспільства.

На основі фондових зібрань та наукових досліджень для відвідувачів музею
організовано такі тематичні виставки:

– “Світ захоплень педагогів Київщини”;

– “Творчість юних митців Київщини”;

– “Дитяча література 50-60-х років ХХ століття”;

– “Становлення та розвиток дошкільної освіти Київщини”;

– “Підручники для початкової школи 30-50-х років ХХ століття”,

– “Дитяча література для дошкільного та молодшого шкільного віку
(1918-1950 роки)”;

– “Наочні посібники, виготовлені вчителями-практиками”;

– “Учителі Київщини, учасники бойових дій Великої Вітчизняної війни”;

– “Становлення та розвиток Білоцерківського педагогічного училища
(1922-2007 роки)”;

– “Педагогічні династії Київщини”;

– “В.О. Сухомлинський – учитель зі світовим ім’ям”;

– “Гордість Київщини – вчителі орденоносці”, а також тематичні
фотогалереї:

– “Педагогічний Олімп Київщини” (вчителі – Герої Соціалістичної Праці,
заслужені вчителі України) (1950-2007 роки);

– “Міністри освіти, які народилися або працювали на Київщині” (1917-
2007 роки);

– “Завідуючі обласним відділом народної освіти” (1932-2007 роки);

– “Попечителі Київського учбового округу” (1832-1917 роки).

За час експонування виставок до сьогодні з ними ознайомилося понад 10
000 відвідувачів; загальна кількість відвідувачів музею – понад 23 000
осіб.

Музей відвідали педагоги Київщини, інших областей України, Польщі, США,
Канади, Німеччини, Білорусі, Росії, Казахстану. Частими відвідувачами
музею є керівники та слухачі Університету майбутнього вчителя з
Фастівського, Рокитнянського, Згурівського, Іванківського,
Ставищенського, Кагарлицького районів та міста Білої Церкви.

Музей як скарбниця освітніх і педагогічних надбань є провідним
пошуковим, науково-дослідницьким та пропагандистським центром Київської
області в галузі історії освіти. З його фондами мають можливість
працювати педагоги, учні та студенти закладів освіти регіону, які
вивчають історію і Київщинознавство. Наприклад, використовуючи музейні
матеріали та зібравши спогади вчителів, студенти
гуманітарно-педагогічного коледжу КОІПОПК разом із працівниками музею
провели конференцію “Інтерв’ю з минулого (освіта Київщини у роки Великої
Вітчизняної війни)”. За музейними матеріалами молодь вивчає і відтворює
народні, сімейні та шкільні звичаї та обряди, з великим зацікавленням
працює над збиранням матеріалів до фольклорних свят.

gds

иївщини”, “Вчителі Київщини – Герої Радянського Союзу”, “Надія Федорівна
Скрипченко – педагог, фахівець початкової освіти”, “Микита Минович
Грищенко – педагог, організатор освіти, фахівець з історії освіти в
Україні”.

Ще однією із активних форм роботи музею є творчі зустрічі героїв його
експозицій зі слухачами курсів підвищення кваліфікації, педагогічними
працівниками області. Ці заходи спрямовані на більш повне ознайомлення
відвідувачів з музейною експозицією. Зокрема, за час функціонування
музею було організовано такі зустрічі:

– з учнями Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва;

– із членом Спілки художників України, вчителем образотворчого мистецтва
Погребської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Броварського району
Левком Леонідовичем Воєдилом;

– з ветераном Великої Вітчизняної війни, заслуженим учителем України
Ф.Ф.Бондаревим;

– з Б.С.Костинським, автором книги “Гірка чаша моїх страждань”,
директором Аналітичного творчого центру народних ініціатив;

– з Йоргом Кольбеншлагом, німецьким тележурналістом;

– із представниками творчих педагогічних династій Анушкевичів
(Росішнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Тетіївського району),
Орлюків (Копилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Макарівського
району), Сідак (Володарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1),
Толочин (Запрудська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Іванківського
району) за темою “Хай в поколіннях обізветься учителя ясне ім’я”;

– із учителями-ветеранами Великої Вітчизняної війни: З.М.Кашо (місто
Біла Церква), В.Д.Онопрієнком (село Бикова Гребля Білоцерківського
району), Ф.Ф.Бондарєвим (місто Біла Церква), М.П.Жуковою (місто Біла
Церква), М.С.Ващенко (місто Біла Церква) з теми “Велич народного подвигу
навіки в пам’яті народній”;

– із заслуженими вчителями України, які проживають на Київщині,
вчителями-новаторами, вчителями-письменниками та художниками;

– з Т.В.Петровською, членом Національної спілки письменників України,
вчителем-методистом Софіївсько-Борщагівської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів Києво-Святошинського району за темою “Виховання цілісної
особистості засобами поетичного слова”.

У музеї проводяться також заходи, присвячені пам’ятним датам в історії
українського народу. Наприклад, у листопаді у 2006 та 2007 роках
відбулися уроки-реквієми, присвячені пам’яті жертв голодомору 1932-1933
років “Запалимо свічки пам’яті”. Їх учасниками були студенти та
викладачі гуманітарно-педагогічного коледжу, вчителі історії Київщини,
а також письменник Володимир Іванців, автор книг “Голод 1932-1933 років
– найбільша трагедія України” та “Голокіст”. Для студентів
гуманітарно-педагогічного коледжу КОІПОПК було також проведено
урок-реквієм “Репресоване шкільництво Київщини”.

Музеєм проведено заходи до 75-річчя утворення Київської області,
зокрема, у лютому 2007 року – творчий вечір з теми “Таїна поезії Івана
Коваленка”, присвячений пам’яті поета-шістдесятника, вчителя міста
Боярки Києво-Святошинського району Івана Юхимовача Коваленка. У заході
взяли участь слухачі курсів підвищення кваліфікації, вчителі української
мови і літератури, та студенти гуманітарно-педагогічного коледжу
КОІПОПК. На зустрічі були присутні також О.М.Рожманова, кандидат
біологічних наук, учениця І.Ю.Коваленка; Р.С.Кокодзей, дослідник
творчості І.Ю.Коваленка, вчитель Боярського ліцею ім. І.Богуна,
член Національної спілки журналістів України; Т.В.Володай,
журналістка-поетеса (місто Київ).

У травні 2007 року відбулася творча зустріч “Я сію зерна золоті надії,
правди і любові” слухачів курсів підвищення кваліфікації із
учителями-письменниками Київщини: Ольгою Миколаївною Довгоп’ят, членом
Національної спілки письменників України, вчителем української мови і
літератури Козинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Обухівського району; Володимиром Івановичем Дідківським,
поетом-гумористом, учителем української мови і літератури
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 міста Білої Церкви та Любов’ю
Григорівною Завіщаною, поетесою, методистом відділу роботи з
обдарованими дітьми КОІПОПК.

Проводяться також педагогічні читання, наукові конференції, присвячені
освітній діяльності відомих педагогів В.О.Сухомлинського, А.С.Макаренка,
Т.Г.Лубенця, М.М.Грищенка, для прикладу, педагогічні читання, присвячені
педагогічній діяльності В.О.Сухомлинського “Погляди В.О.Сухомлинського
на мовну освіту”.

У музеї функціонують музейно-педагогічні програми, зокрема “Школа
молодого екскурсовода”. Навчаючись у ній, студенти
гуманітарно-педагогічного коледжу набувають досвіду організації музейної
справи у навчальному закладі, досліджують окремі історичні аспекти
освіти, а саме: “Репресовані вчителі Київщини”, “Голодомор 1932-1933
роки – найбільша трагедія в Україні”, “Павло Романович Попович –
космонавт і літератор Київщини” тощо.

Студенти та учні Київщини використовують матеріали музею у своїй
дослідницькій діяльності, у написанні науково-дослідницьких робіт у МАН
України.

Окрім зазначеного, музей є методичним центром з питань організації
музеїв історії освіти та історії закладів освіти у навчальних закладах
області. Для організаторів цієї роботи проводяться семінари, на яких
розглядаються питання проведення пошукової, збиральницької та
експозиційної музейної діяльності.

Працівниками музею надаються групові та індивідуальні консультації для
педагогічних працівників закладів освіти області з проблем актування та
обліку музейних предметів, оформлення експозицій, проведення екскурсій,
масових заходів тощо.

У музеї заведено картотеки, які дають можливість повноцінно працювати з
музейними фондами слухачам інституту, студентам, окремим дослідникам,
які цікавляться історією освіти Київщини. Тематико-експозиційна
картотека відображає матеріали основного і допоміжного фондів, які
розміщені в експозиції музею. Створено також тематико-топографічну
картотеку матеріалів основного та додаткового фондів, що дає можливість
добирати матеріали певного історичного періоду. Призначення алфавітної
картотеки експонатів – опис матеріалів музею, що відображають розвиток
освітнього процесу в містах і районах області, музейних експонатів про
видатних діячів культури, літератури, мистецтва, науковців та вчителів,
життя яких пов’язане з діяльністю закладів освіти області.

У систематичній картотеці книг та статей упорядковано літературу з
питань історії освіти України з кінця ХІХ століття до 2007 року. З 2001
році введено картотеку архівних матеріалів історії освіти Київщини, що
дає змогу працювати вчителям над вивченням даної проблеми.

Сьогодення музею – багате і розмаїте: він є осередком просвіти
педагогічних працівників, його діяльність сприяє відродженню історичної
спадщини освіти Київщини, формуванню національної свідомості,
забезпеченню духовної єдності педагогічних поколінь, а також вивченню,
збереженню та використанню матеріальної і духовної культури регіону.
Тобто музей є просвітницьким і культурно-освітнім центром регіону.

Наказом Міністерства освіти і науки України №353 від 13.06.2005 року
“Про присвоєння звання “Зразковий музей” при навчальному закладі системи
Міністерства освіти і науки України” музею історії освіти Київщини
Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів
присвоєно звання “Зразковий музей”.

Запрошуємо всіх відвідати музей історії освіти Київщини, познайомитися з
його багатим експозиційним наповненням, прилучитися до історичних
духовних джерел українського народу, осмислити розвиток освіти на
сучасному етапі.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020