Реферат на тему:
Робота з діагностично-проектуючим комплексом „Універсал”
Реалізація освітніх завдань на сучасному етапі розвитку освіти
передбачає перегляд змісту і методів організації навчально-виховного
процесу в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах.
На жаль, сучасна система освіти не повною мірою сприяє цілісному
розвитку особистості як учня, так і педагога, не стимулює індивідуум до
ґрунтовного, духовно-креативного розуміння природної соціальної
дійсності. Як результат цього більшість випускників не мають умов для
психолого-соціального зростання й підтримання психічного здоров’я, для
формування соціальної гармонії з навколишнім світом. Основною причиною
дисгармонійного розвитку особистості є те, що навчально-виховний процес
здійснюється як моносуб’єктний. Такий підхід має односторонній,
технологічний характер, оскільки основна увага зосереджується на
діяльності педагога. Учитель виступає в ролі суб’єкта
навчально-виховного процесу, а учень – у ролі об’єкта.
Навчально-виховний процес здійснюється без конкретного адресата,
користувача, замовника, організовується з усіма і для всіх, не
забезпечує єдності всіх ланок системи неперервної освіти і виховання,
наступності у визначенні цілей, завдань, видів діяльності. Він
спрямований переважно на розумовий розвиток особистості, що забезпечує
здобуття певної суми знань, умінь і навичок. При цьому процес
гармонійного особистісного розвитку індивіда, його фізичний, психічний,
соціальний і духовний розвиток залишається стихійним і нерегульованим. З
двох способів соціалізації (стихійного і регульованого), які повинні
перебувати в гармонії, в більшості випадків має місце перший, тобто
стихійний.
Аналіз науково-дослідної та експериментальної роботи в навчальних
закладах дає підставу стверджувати, що традиційна система виховного
процесу має очевидні обмеження щодо цілісного психолого-соціального
розвитку особистості учня, оскільки педагог не керується
психолого-педагогічним змістом освітньої і корекційно-виховної
діяльності вихованців, мало або зовсім не орієнтується в конкретних
психолого-соціальних запитах особистості учнів. У результаті в більшості
учнів загальноосвітніх навчальних закладів процес становлення
особистості проходить проблематично, що приводить у багатьох випадках,
як показали дослідження, до деструктивного розвитку дітей.
Варто підкреслити, що інноваційні елементи у виховній роботі,
гуманістичні за своєю суттю, створені на засадах
особистісно-орієнтованого підходу, сьогодні наявні і в теоретичних
дослідженнях, і в емпіричному досвіді багатьох навчальних закладів, але
в більшості випадків вони не створюють системи.
Результати такої роботи не піддаються прогнозуванню і скоріше мають
стихійний характер, оскільки не кожен елемент виконує свої функції, або
спрацьовує ізольовано від системи (наприклад, у змісті як першочергове
завдання ставиться стимулювання соціальної активності учнів, а
організація навчально-виховного процесу базується на авторитарності,
диктаті педагога).
З метою вирішення цілої низки проблем і завдань у сфері виховання
започатковано новий напрям науково-дослідної та експериментальної роботи
з питань упровадження у практику діяльності загальноосвітніх навчальних
закладів інноваційної системи психолого-педагогічного проектування
соціального розвитку особистості учнів.
Упровадження розробленого наукового проекту розпочалося в 2001 році. Він
передбачав розроблення та проведення теоретико-практичних досліджень з
питань реалізації нової системи виховної роботи в загальноосвітніх і
професійно-технічних навчальних закладах. Мета проекту: на засадах
особистісно-орієнтованого підходу створити систему виховної роботи,
спрямовану на соціалізацію учнів з урахуванням потенційних можливостей
кожного індивіда, утвердження його як особистості, включення в активне
суспільне життя навчального закладу, міста, держави.
Серед основних завдань дослідження були наступні:
на основі аналізу традиційної системи виховної роботи навчальних
закладів та порівняння її з інноваційною створити систему з
використанням комплексного моніторингу та системного аналізу
психолого-соціального розвитку особистості учня;
обґрунтувавши функції, напрями, етапи, рівні психолого-педагогічного
проектування соціального розвитку особистості учня, створити новий
універсальний комп’ютерний комплекс психолого-педагогічної діагностики
та системного аналізу розвитку особистості, реалізувати експериментальне
підтвердження ефективності наявних соціально-психологічних методів
діагностики та системного аналізу.
Таким чином, було створено діагностично-проектувальний комплекс
“Універсал”. В основу програми “Універсал” покладено діагностичний
комплекс “Соціум” (В. Киричука), де використано три авторські методики:
соціальної активності особистості за основними видами діяльності;
соціально-комунікативного розвитку учнів класу;
ціннісних орієнтацій у сфері спілкування.
Окрім того, у програмі використано такі методики:
ціннісних пріоритетів (С. Тищенко);
діагностики вад особистісного розвитку “ДВОР” (З. Карпенко);
ставлення батьків (А.Я.Варга і В.В.Століна);
ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).
Психолого-педагогічне проектування – це цілісна система, спрямована на
створення детального уявлення про навчально-виховний процесс. Дана
система визначає такі три етапи діяльності класного керівника:
????1. Психолого-педагогічна діагностика та комплексний аналіз.
Завдання:
a) діагностика фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку
учнів (результати комплексної діагностики й аналізу у вигляді
спеціальних діагностичних таблиць, соціометричних та
координатно-соціограмних матриць, графіків, діаграм, списків,
психолого-педагогічних карток особистості учня, візитних карток класів
тощо виводяться на екран монітора ПК та роздруковуються на принтері як
за окремими класами, так і в системі зведеної та систематизованої
інформації по навчальному закладу);
б) системно-динамічний аналіз розвитку особистості на основі кількісного
аналізу зовнішніх та внутрішніх факторів впливу, визначення рівня
актуального розвитку особистості (конструктивного, деструктивного),
первинне прогнозування, якісно-описовий аналіз (основними результатами
під час оброблення інформації у програмі є статистично-кількісний
комплексний аналіз рівня розвитку особистості учня, системний аналіз
розвитку окремих груп, класних колективів, всього навчального закладу;
кореляційний аналіз, що проводиться за результатами діагностики,
передбачає визначення основних проблем та потенційних можливостей
розвитку особистості за чотирма напрямами: фізичним, психічним,
соціальним, духовним. Програмою передбачено прогнозування розвитку
особистості учня на основі факторного аналізу за 51 критерієм,
систематизація проблем та потенційних можливостей учнів окремих класів).
2. Моделювання та конструювання способів і методів
психолого-педагогічного впливу.
Завдання:
a) систематизація основних проблем та потенційних можливостей розвитку
особистості, окремих груп учнів, класного колективу, навчального
закладу;
б) моделювання корекційно-виховних цілей і конкретних завдань;
в) конструювання та обґрунтування виховних задач, основних способів і
методів впливу (на основі аналізу проблем та потенційних можливостей
розвитку особистості учнів, класних колективів, всього навчального
закладу, програмою конструюються завдання навчального закладу та
конкретні задачі з корекції та розвитку вихованців).
3. Програмування та планування корекційно-виховного процесу.
Завдання:
a) добір та створення корекційно-виховних програм;
б) вторинне прогнозування виховної ситуації з урахуванням
психолого-педагогічного впливу на особистісний розвиток учнів;
в) планування діяльності класу, навчального закладу на найближчий час та
віддалену перспективу;
г) створення сценаріїв корекційно-виховних міні-модулів (функція
програмування і моделювання, що передбачена програмою, дозволяє
створювати банк програм та проектів навчально-виховної роботи закладу.
Навчально-виховні проекти в системі проектування створюють цілісний
зміст навчально-виховного процесу та дають можливість
учителям-предметникам, класним керівникам, керівникам груп спланувати
навчально-виховну роботу в класах та НЗ.)
В алгоритми програми закладено автоматичний перевід учнів в наступні
класи з урахуванням проведення покласної диференціації, перегляд та друк
результатів на конкретного учня в динаміці його особистісного розвитку
тощо.
Реалізація зазначених етапів проекту можлива лише за умови створення в
експериментально-дослідних навчальних закладах сприятливої творчої
атмосфери, наявності фахівців психологічної служби, сучасної
комп’ютерної техніки та сприяння органів системи освіти. Лише за
наявності зазначених факторів можна створити нову сучасну виховну
систему, що приведе до виконання школою таких виховних завдань, як
формування соціальних установок і ціннісних орієнтацій; гуманістичної
спрямованості особистості; розумного ставлення до матеріальних,
соціальних, духовних потреб тощо.
За умови установки нових версій діагностичного комплексу “Універсал”
оброблена інформація програмою “Універсал – 03.16” повністю зберігається
і автоматично переноситься в нові версії програми. Інформацію про нові
версії програми можна отримати на веб-сайті автора:
www.universal.modus.net.ua
Вищезазначена система роботи забезпечує такі результати:
реальна гуманізація навчально-виховного процесу навчального закладу;
стійкий ріст показників соціальної активності учнів у
фізично-оздоровчій, художньо-образотворчій, предметно-перетворювальній,
навчально-пізнавальній, соціально-комунікативній,
громадсько-корисній,національно-громадянській, духовно-катарсисній
діяльності;
зменшення в навчальному закладі кількості соціально-дезадаптованих учнів
(ізольованих, відкинутих), що знаходяться в “групі ризику”;
проведення психолого-педагогічної корекції вад особистісного розвитку
учнів;
підвищення інтеграції учнів у класних колективах та суттєве покращення
структури класів (груп);
позитивні зміни в динаміці розвитку в учнів ціннісних орієнтацій та
духовних пріоритетів;
покращення в цілому показників навчально-виховного процесу навчального
закладу.
Список літератури:
Іванов О. Діагностика та обслуговування комп’ютера в школі. – К.: Ред.
загальнопед. газ., 2004. – 128 с.
Бондаровська В. Психологічні аспекти використання комп’ютера. –
Психолог. – 2005. – №25.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
