UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуть і методологія особистісно орієнтованого уроку літератури (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2368
Скачало260
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Суть і методологія особистісно орієнтованого уроку літератури

 

В умовах орієнтування середньої освіти до рівнів європейських

стандартів учні української держави повинні знати закони

постіндустріального європейського суспільства, бути готовими до його

вимог. Однак сучасна школа не може навчити всьому, оскільки обсяг знань

у всіх галузях науки невпинно збільшується. Життя вимагає нових підходів

до самого поняття "навчання". Сучасна загальна середня освіта має давати

не готові знання, а формувати вміння здобувати їх самостійно і –

найсуттєвіше! – розвинути бажання робити це впродовж усього життя. Отже,

навчання має створювати умови для розвитку особистості, бути

розвивальним, особистісно орієнтованим.

 

Під особистісно орієнтованим навчанням дидакти О.Балл, О.Бондаревська,

В.Сєріков, А.Фурман, І.Якиманська, С.Подмазін та інші розуміють

органічне сполучення навчання (відповідного до діяльності суспільства)

та учіння як індивідуально значущої діяльності окремого суб’єкта, в якій

реалізується досвід його життєдіяльності [4; 7; 51; 36]. У таких умовах

учень не є суб’єктом навчання, а постійним носієм суб’єктного досвіду.

Саме тому співпрацювати з учнем як з партнером, не спускатися, а

підніматися до рівня дитини – мета особистісно зорієнтованого навчання,

в центрі уваги якого знаходиться дитина як суб’єкт діяльності [34].

 

Процес навчання – це не автоматичне засвоєння навчального матеріалу

учнем. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної

активної участі у цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі собою,

ніколи не дадуть справжніх дієвих знань. Цього можна досягти лише за

допомогою інтерактивного навчання [36].

 

Особистість учня в особистісно орієнтованій парадигмі розглядається як

така, яка має власну програму розвитку. Педагог, за образним висловом

Я.Каменського, має плекати розум дитини, привчати дитячий розум, як

молоденьке деревце, розвиватися із власного кореню.

 

Найхарактернішою ознакою особистісно орієнтованого навчання є те, що

активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні.

Вони є суб’єктом пізнання. Кожен школяр долучається до співпраці у

колективній груповій діяльності.

 

Отже, вчитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами

навчально-виховного процесу. Вони спільно визначають мету діяльності,

об’єкт розгляду, засоби діяльності, результати навчання. Під час такої

спільної пізнавальної діяльності здійснюється обмін думками, знаннями,

способами діяльності, внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінка та

самооцінка здобутих результатів. Учні усвідомлюють, що вони досягли на

певній сходинці пізнання, що вони знають, як виражають своє емоційне

ставлення до об’єкта навчання, як володіють вмінням оцінювати, як

збагатився їхній особистісний досвід [33].

 

У змісті особистісно орієнтованого навчання (за даними досліджень

Є.Бондаревської) є особистісний компонент, який забезпечує самопізнання,

розвиток рефлексивних здібностей, оволодіння способами саморегуляції,

самовдосконалення, моральне самовизначення, формує життєву позицію

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ