.

Формування творчої активності вихованців позашкільних навчальних закладів у процесі пошукової та науково-дослідницької діяльності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
396 4395
Скачать документ

Реферат на тему:

Формування творчої активності вихованців позашкільних навчальних
закладів у процесі пошукової та науково-дослідницької діяльності

Оновлення системи освіти держави значною мірою пов’язане з розробкою та
впровадженням у педагогічну практику ефективних технологій розвитку
інтелектуальних і творчих здібностей особистості, формування її
пізнавальної та творчої активності. Особливо актуальною є проблема
реорганізація форм та методів роботи зі старшокласниками, оскільки саме
старший шкільний вік характеризується активним розвитком пізнавальних і
творчих здібностей, становленням наукового світогляду, особистісним
самовизначенням дитини.

Пошукові, науково-дослідницькі та експериментальні освітні проекти, у
яких беруть участь учні старших класів основної школи та вихованці
позашкільних навчальних закладів, – надійний спосіб пізнання кожним
старшокласником своїх творчих можливостей, розвитку інтелектуальних
здібностей, формування індивідуального стилю пізнавальної діяльності, а
досить часто – і професійного самовизначення. Тому держава комплексом
науково-методичних, організаційних, економічних заходів стимулює активне
залучення дітей старшого шкільного віку до пошукової та дослідницької
діяльності, сприяє розширенню мережі учнівських наукових товариств,
координує їхню співпрацю з вищими навчальними закладами і науковими
установами.

Дослідницька діяльність учнівської молоді стала об’єктом вивчення
вітчизняних і зарубіжних вчених – В.Алфімова, О.Губенка, Л.Ковбасенко,
О.Микитюка, В.Моляко, І.Нікітіної, В.Паламарчук, О.Савенкова,
А.Сологуба, Ю.Тамберга та інших. Названі автори аналізують
науково-дослідницькі вміння особистості, моделюють педагогічні умови їх
формування, модернізують традиційні форми та методи дослідницької
роботи, пропонують власні навчальні програми дослідницької діяльності.
Вивченням діяльності позашкільних навчальних закладів у формуванні
творчої особистості, розвитку її творчої активності займаються
В.Вербицький, Л.Ковбасенко, В.Мачуський, Г.Пустовіт, А.Сиротенко,
Т.Сущенко. Ученими розроблено методологічну основу позашкільної освіти,
запропоновано технології розвитку творчих здібностей вихованців
позашкільних навчальних закладів, актуальну тематику навчальних курсів.
Однак проблема розвитку творчої активності вихованців позашкільних
навчальних закладів у процесі пошукової та науково-дослідницької
діяльності висвітлена недостатньо, потребує деталізації та подальшого
вивчення.

З огляду на це метою нашої статті є:

– аналіз організаційно-педагогічних і дидактичних аспектів пошукової та
науково-дослідницької діяльності вихованців позашкільних навчальних
закладів;

– визначення ролі пошукової та науково-дослідницької діяльності у
процесі формування творчої активності вихованців гуртків, творчих
об’єднань позашкільних навчальних закладів;

– розробка концептуальних основ формування творчої активності вихованців
позашкільних навчальних закладів у процесі пошукової та
науково-дослідницької роботи.

Творча активність – особистісне утворення динамічного характеру, що є
комплексом інтелектуальних, емоційних, характерологічних властивостей,
які дозволяють особистості продуктивно використовувати творчість у
будь-якій діяльності. Розвиток творчої активності – процес прогресивних
змін у часі і просторі, що відображається у кількісних, якісних і
структурних перетвореннях особистості як цілісної системи і полягає в
керованому розвитку її творчих здібностей та інтелекту на основі
пробудження інтересу до творчої діяльності, оволодіння методами творчого
здобуття знань, формуванням індивідуального стилю творчої поведінки [3,
96].

Разом із загальноосвітніми навчальними закладами, гімназіями та ліцеями,
пошуковою та науково-дослідницькою діяльністю учнів активно опікуються
позашкільні навчальні заклади, що є справжніми творчими лабораторіями
для дітей та учнівської молоді. Гуртки, творчі об’єднання
науково-технічного, дослідницько-експериментального, гуманітарного,
еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, художньо-естетичного
та інших напрямів позашкільної освіти створюють оптимальні
організаційно-педагогічні та дидактичні умови для наукових досліджень
творчо обдарованих і талановитих дітей.

Метою позашкільної освіти відповідно до суспільного замовлення та
освітньої політики держави є створення психолого-педагогічних умов для
повноцінного творчого, інтелектуального, духовного розвитку особистості;
підвищення її мотивації до пізнання і творчості; задоволення освітніх
потреб творчої особистості на основі її залучення до свідомої та
систематичної творчої діяльності, зокрема пошукової, дослідницької та
експериментальної [1, 4].

Для освітнього процесу позашкільних навчальних закладів визначальними є
наступні принципи навчання та виховання, що максимально сприяють
залученню гуртківців до пошукової і дослідницько-експериментальної
роботи:

– науковість – тісний зв’язок і взаємодія навчального курсу з наукою, що
відбувається на основі ознайомлення дітей з об’єктивними науковими
фактами, проблемами, закономірностями і забезпечує формування наукового
світогляду;

– активність – активна роль особистості в ході засвоєння знань, умінь та
навичок, їх повноцінна та ефективна реалізація на практиці, включення
дитини у безперервний процес самотворення;

– індивідуальний підхід – оптимальні умови для ефективного навчання і
практичної творчої діяльності кожної дитини в ході організації
фронтальних і групових форм роботи з урахуванням вікових особливостей,
системи характерних суспільних зв’язків і стосунків у соціоприродному
середовищі;

– синтез інтелектуальної і практичної діяльності – здобуті вихованцями
теоретичні знання трансформуються у внутрішні стимули, підґрунтя для
нових можливостей пізнання найрізноманітніших сторін людського буття як
свідомої творчої діяльності, що вимагає великих інтелектуальних зусиль і
відкриває широкі перспективи для саморозвитку та самовдосконалення;

– єдність свідомості та поведінки – формування свідомості дитини у
процесі її практичної діяльності, основою якої є оволодіння соціальним
досвідом поведінки у соціоприродному середовищі і свідоме утвердження
себе як непересічної творчої особистості;

– суб’єкт-суб’єктна взаємодія – рівноправне партнерство, співробітництво
та співтворчість між педагогом і вихованцем у процесі навчальної
діяльності;

– оптимальний вибір змісту форм, методів та засобів навчання відповідно
до освітніх запитів, інтересів і можливостей вихованців тощо [6, 196].

Аналіз практичної діяльності гуртків, творчих об’єднань позашкільних
навчальних закладів різних напрямів позашкільної освіти дає підстави
стверджувати, що навчальний процес у них характеризується елементами
пошукової та дослідницької роботи, які стимулюють
педагогів-позашкільників до її активного використання з метою
поглибленого вивчення програмного матеріалу та урізноманітнення
навчальної діяльності вихованців, а саме:

– активізацією навчання за допомогою проблемних, дослідницьких методів з
поступовою передачею обдарованим і талановитим вихованцям ініціативи в
організації групової або самостійної творчої діяльності;

– творчою взаємодією педагога і вихованців, що сприяє вільному вибору
ними форм і засобів творчої діяльності, творчій винахідливості,
розкутості, домінуванню власної пошукової або дослідницької практики над
репродуктивним засвоєнням знань, умінь та навичок;

– індивідуалізацією освітнього процесу в контексті особистісно
зорієнтованого підходу, що сприяє створенню умов для розвитку
специфічних особистісних функцій вихованців як суб’єктів творчого
освітнього процесу відповідно до власних уподобань та пізнавальних
запитів.

У психолого-педагогічній літературі пошукова та науково-дослідницька
діяльність учнів традиційно розглядається як:

– процес включення особистості у самостійне збирання і дослідження
інформації, формування у неї на цій основі міцних знань, умінь, навичок
пізнавальної та творчої діяльності [5, 11];

– дієвий засіб підвищення якості та ефективності знань та умінь, складна
динамічна система, що є сукупністю волі, емоцій та інтелекту
особистості, спрямованих на пошук сутності природи речей і їх
причинно-наслідкових зв’язків [4, 8];

– співробітництво та співтворчість педагога і вихованців, побудована на
визнанні особистості дитини, на взаємоповазі її пізнавальної та творчої
діяльності і взаємній зацікавленості у спільному успіху і наслідках цієї
діяльності [8, 34].

Вибір форм і методів організації пошукової та дослідницької діяльності
вихованців творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів досить
великий і завжди залишає альтернативу учасникам навчального процесу (як
педагогам, так і дітям), враховуючи специфіку навчального курсу,
особисті уподобання, інтереси та здібності. Основними формами залучення
вихованців комплексних і профільних позашкільних навчальних закладів до
пошукової та науково-дослідницької діяльності є:

– участь в роботі МАН України, наукових гуртках, товариствах, секціях,
клубах, школах юних дослідників, творчих лабораторіях;

– індивідуальна та групова робота вихованців над пошуковими та
науково-дослідницькими проектами (“Сто чудес України”, “Краса і біль
України”, “Мій рідний край – моя земля”, “Пам’ятаймо минуле заради
майбутнього”, “Птах року” тощо);

– науково-практичні конференції, семінари, колоквіуми, зльоти, наукові
читання, конкурси-виставки пошукових та дослідницьких робіт,
арістотелівські та сократівські бесіди;

– навчальні екскурсії, експедиції, дослідницькі маршрути;

– розроблення мультимедійних проектів, участь в Інтернет-олімпіадах,
віртуальних дослідницьких змаганнях та конкурсах;

– робота сезонних наукових шкіл, оздоровчих одно- і багатопрофільних
науково-практичних таборів в канікулярний час;

– самоосвітня діяльність.

2 (

*

2 *

gd%Y

ня, що бажають поглибити свої знання, уміння та навички як з окремих
навчальних дисциплін, так і в галузі сучасних наукових знань у цілому.
Вони також здійснюють координацію пошукової, дослідницької та
експериментальної діяльності вихованців інших гуртків та творчих
об’єднань закладу, надають їм науково-методичну допомогу, технічну та
лабораторну базу.

Залежно від використання згаданих форм і методів організації пошукової
та науково-дослідницької діяльності у вихованців гуртків, творчих
об’єднань позашкільних навчальних закладів поетапно відбуваються якісні
особистісні зміни, що забезпечують:

– прискорений розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, формування
високого рівня творчої активності та індивідуального стилю пізнавальної
діяльності;

– становлення дослідницької стратегії пізнавальної діяльності, складного
комплексу пошуково-дослідницьких та комунікативних умінь і навичок;

– оволодіння навичками особистісного самовизначення (в тому числі й
професійного), самореалізації та саморозвитку [7, 34].

У процесі пошукової, дослідницької та експериментальної роботи у
вихованців позашкільних навчальних закладів формуються пошукові та
науково-дослідницькі уміння:

– інтелектуальні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і
систематизація; абстрагування, опис об’єктів, що вивчаються,
встановлення причинно-наслідкових зв’язків; постановка проблеми і
висунення гіпотези, пошук і використання аналогії, дедуктивний висновок
та доказ;

– практичні – використання навчальної, довідкової та додаткової
літератури, добір матеріалів для експерименту, оформлення результатів
дослідження тощо;

– самоорганізації та самоконтролю – планування пошукової та
науково-дослідницької роботи, раціональне використання часу й засобів
діяльності, перевірка отриманих результатів, самооцінка [9, 19].

Формування системи пошукових і дослідницьких умінь та навичок творчої
особистості сприяє розвитку високого рівня її творчої активності,
оскільки забезпечує постійну спрямованість особистості на подальшу
пізнавальну та творчу діяльність. Основні компоненти пошукових та
дослідницьких умінь особистості, що формуються у вихованців позашкільних
навчальних закладів у ході реалізації пошукових, дослідницьких та
експериментальних проектів, також підтверджують якісні зміни в рівні
розвитку їх творчої активності:

– пізнавально-діяльнісний – активність в оволодінні знаннями, уміннями,
навичками пошукової та дослідницької діяльності постійно стимулює до
самостійної творчої праці, забезпечує розвиток різноманітних здібностей,
властивостей і якостей творчої особистості;

– мотиваційно-вольовий – забезпечує сформованість позитивних вольових
рис творчої особистості (цілеспрямованість, організованість,
самостійність, рішучість) та можливі способи їх удосконалення;

– змістовно-операційний – сформоване активно-перетворювальне ставлення
особистості до пошукової та дослідницької діяльності забезпечує її
активну спрямованість на інші види пізнавальної та творчої діяльності;

– емоційний – здатність до сприйняття оточуючої дійсності, творчого
спілкування, налагодження позитивних контактів, зміна установок,
визначення характеру творчої поведінки принципово важливі для постійного
включення у творчу діяльність;

– самооцінний – прагнення до творчого пізнання власної особистості,
виявлення та розвиток внутрішнього творчого потенціалу в процесі
наукових досліджень, самооцінка своїх індивідуальних якостей [2, 38].

Проаналізувавши зміст та основні компоненти пошукових і дослідницьких
умінь, можемо визначити основні функції науково-дослідницької
діяльності, що забезпечують розвиток творчої активності особистості та
формують індивідуальний стиль її пізнавальної діяльності:

– самореалізація, самоствердження, самовираження особистості у процесі
пошукової, дослідницької, експериментальної роботи – прагнення до
визнання свого “Я” іншими людьми та суспільством, самостійне створення
умов для повної реалізації власного інтелектуального та творчого
потенціалу;

– самоперетворення та самовдосконалення творчої особистості – процес
прогресивних змін у часі і просторі, що відображається у кількісних,
якісних і структурних творчих перетвореннях особистості як цілісної
системи під впливом систематичної дослідницької діяльності;

– адаптація особистості – формування стійкої системи цінностей, що є
внутрішніми регуляторами творчої поведінки, оволодіння теоретичними
знаннями та практичними вміннями, необхідними у житті, здатністю до
самоорганізації і самоконтролю власної творчої діяльності;

– рефлексія – осмислення здобутих знань, їх глибоке і свідоме засвоєння,
усвідомлення і практичне використання як методів подальшого саморозвитку
творчої особистості.

Моніторинг ефективності навчального процесу гуртків, творчих об’єднань,
що систематично залучають своїх вихованців до пошукової, дослідницької
та експериментальної діяльності, дозволяє відстежити якісні зміни, що
сприяють розвитку творчої активності вихованців і є важливими для нашого
дослідження:

– висока результативність пізнавальної та творчої діяльності – високий
рівень знань, умінь та навичок вихованця; сформована творча
компетентність, індивідуальний стиль пізнавальної діяльності; прагнення
до поглибленого вивчення наукових дисциплін, суміжних з профілем
творчого об’єднання та проблематикою дослідницьких проектів;

– прагнення до творчого оволодіння новими знаннями та вміннями –
цілеспрямованість та системність у пізнавальній та творчій діяльності;
вияв готовності до співпраці та співтворчості з педагогом та дитячим
колективом; професійна орієнтація та допрофесійна підготовка особистості
тощо;

– високий рівень самоосвітньої діяльності – постійний самоаналіз та
самооцінка власної діяльності; подальше прагнення до творчого
самовдосконалення; системне планування самоосвіти; врахування у змісті
самоосвіти власного рівня теоретичної і практичної підготовленості;
комплексний підхід до самоосвіти тощо.

Розвиток творчої активності дітей старшого шкільного віку у процесі
пошукової, дослідницької та експериментальної роботи буде ефективним,
якщо така робота здійснюється у тісній взаємодії школи та позашкільних
навчальних закладів. Це співробітництво обопільно корисне: практична
творча діяльність, яку здійснює особистість у гуртку, творчому
об’єднанні позашкільного навчального закладу, стимулює її пізнавальну
та творчу активність і вимагає наявності теоретичних знань, здобутих під
час навчання у школі; загальноосвітня школа зацікавлена у найширшому
використанні теоретичних знань у практичній діяльності, на основі якої
діти переконуються у їх істинності, і що сприяє їх інтелектуальним та
творчим здобуткам.

Узагальнивши основні положення нашого дослідження можемо зробити
висновок, що в процесі систематичного залучення вихованців гуртків,
творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів до пошукової,
дослідницької та експериментальної діяльності відбувається розвиток
їхніх творчих здібностей та творчої активності, а саме:

– домінує позитивна мотивація творчої діяльності, усвідомлення значення
творчих потреб, мотивів, цілей як провідних у розвитку та
життєдіяльності;

– відбувається розвиток творчих рис характеру (цілеспрямованості,
ініціативності, допитливості, самостійності, вимогливості,
наполегливості, винахідливості, оригінальності, організованості,
працелюбності);

– відбувається розвиток творчих якостей інтелекту – логічного,
діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, творчої уяви, фантазії,
інтуїції, уваги, пам’яті, вміння розв’язувати життєві задачі, розробляти
творчі проекти;

– формується творча самосвідомість, що виявляється у самопізнанні,
самооцінці, самоорганізації, прагненні до самореалізації та
самовдосконалення;

– триває постійне зростання потенціалу творчої діяльності – бажання
систематично здобувати нові знання, набувати вміння, навички, творчо їх
використовувати, досліджувати, експериментувати;

– продовжується формування психічних якостей творчої особистості, її
темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, пластичності,
працездатності) та відповідно до них доцільного індивідуального стилю
діяльності й поведінки, у процесі чого використовуються найкращі та
коригуються слабкі (з точки зору вимог творчої діяльності) якості
нервової системи конкретного вихованця.

Список джерел:

Закон України “Про позашкільну освіту” // Позашкільна освіта в Україні
(нормативно-правові акти). – К.: НЕНЦ, 2002. – С. 3-32.

Алфимов В.М. Развиваем умственные и творческие способности
старшеклассников // Обдарована дитина. – 2003. – № 5. – С. 30-41.

Гаврилюк В.Ю. Творча активність старшокласників як психолого-педагогічна
проблема // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської
молоді. Збірник наукових праць. – Вип. 8. – Кн. 1. – К., 2005. –
С.95-100.

Ковбасенко Л.І. Організаційно-педагогічні основи діяльності сучасного
позашкільного навчального закладу // Шкільний світ. – 2003. – № 22-24. –
С.2-6.

Колінець Г.Г. Формування дослідницьких здібностей у старшокласників //
Обдарована дитина. – 1999. – № 5.

Концепція позашкільної освіти та виховання // Виховна робота в закладах
освіти України. Випуск ІІ. Збірник нормативних документів та методичних
рекомендацій. – К.: ІЗМН, 1998. – С. 192-203. – С. 196-197.

Микитюк О.М., Соловйов В.О., Васильєва С.О. Наукові дослідження
школярів: Навчально-методичний посібник / Під ред. І.Ф.Прокопенка. –
Харків: ХДПУ ім. Г.Сковороди, 2003. – 80 с.

Науково-дослідна робота в закладах освіти: Методичний посібник / Укл.
Ю.О.Туранов, В.І.Уруський. – Тернопіль: АСТОН, 2001. – 140 с.

Савенков А.И. Интеллектуальная одаренность и исследовательское поведение
// Одаренный ребенок. – 2003. – № 6. – С. 16-21.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020