Реферат на тему
Особливості функціонування акціонерних підприємств в умовах ринкової
економіки
Акціонерні підприємства у власній виробничій діяльності часто
стикаються із серйозними труднощами правового, економічного, фінансового
та соціального характеру. Аналіз їх діяльності підприємств свідчить, що
більшість таких проблем є загальними для усіх підприємств і тільки
незначною мірою залежать від місцевих умов.
Причин цьому багато. Це і відсутність досвіду в організаторів
виробництва за нових виробничих відносин, і невідповідність існуючої
кредитно-фінансової системи особливостям таких підприємств, і
суб’єктивні причини галузевого та місцевого керівництва, і загальні
недоліки дефіцитної економіки та системи постачання, і багато іншого.
У найближчий час очікується значне збільшення питомої ваги акціонерних
підприємств практично в усіх галузях промислового виробництва. Тому
ефективність нової економічної системи, що створюється, багато у чому
залежатиме від того, як успішно акціонерні підприємства зможуть
переборювати труднощі, що виникають. Це викликає необхідність проведення
глибокого економічного аналізу виробничої та фінансової діяльності
акціонерних підприємств, що вже накопичили багатий досвід власної
діяльності.
На основі такого аналізу доцільно побудувати спеціалізовані математичні
моделі, які можна пристосовувати до місцевих умов, у яких діють чи лише
створюються конкретні акціонерні підприємства. Виробнича та фінансова
діяльність підприємства – процес динамічний, що протікає у часі. Часто
на деяких проміжних та початкових етапах, коли приймаються важливі
рішення щодо управління виробництвом, не завжди можна передбачити
результати цих заходів через досить тривалий проміжок часу. Розпізнати
можливі наслідки прийнятих рішень, застерегти від нових труднощів
допоможуть імітаційні математичні моделі. На етапі вибору відповідного
рішення вони можуть відігравати роль компетентного механічного радника.
В умовах вільного ринку, що створюється, діяльність акціонерних
підприємств у системі нашого промислового виробництва поки що не має
аналогів. Імітаційні моделі можуть відшкодовувати нестачу такої
інформації та відповісти на питання, якими будуть результати
впровадження у життя тієї чи іншої виробничої та фінансової політики
акціонерного підприємства. У багатьох випадках ринкові механізми, що
впливатимуть, зокрема, і на акціонерів підприємства, на цей час ще
однозначно не визначені.
В імітаційних моделях повинна передбачатися багатоваріантність
відображення основних властивостей цих механізмів, що дозволить
керівництву акціонерних підприємств краще орієнтуватися у нових умовах,
приймати обґрунтовані рішення з усвідомленим поглядом на майбутнє.
Банкам та іншим фінансовим органам, що регулюють ринкові відносини (а
управління ринком здійснюватиметься в основному економічними засобами),
імітаційні моделі дозволять вибирати такі шляхи кредитного та
фіскального впливу, які стимулюватимуть виробництво, забезпечуватимуть
зайнятість, підтримуватимуть надходження до бюджету.
Акціонерні підприємства дедалі активніше набуватимуть досвіду та
властивостей, завдяки яким позитивно впливатимуть на стабілізацію та
підвищення ефективності виробництва. Ці властивості вже враховуються при
розробці проектів переходу до ринкової економіки. Наведемо найважливіші
з них.
1. Акціонерні підприємства мають можливості значно швидше та якісніше
модернізувати виробництво; замінювати зношене обладнання новим,
досконалим; розширювати виробничі потужності, збільшувати випуск
продукції, підвищувати її якість; забезпечувати зростання продуктивності
праці.
2. Акціонерні підприємства можуть підвищити зацікавленість виробника у
результатах своєї праці, створити умови, що сприяють удосконаленню
виробничої кваліфікації працівників, засвоєнню суміжних спеціальностей;
удосконалити систему оплати праці, що забезпечує стабільний справедливий
заробіток, знижує плинність виробничих кадрів.
3. На акціонерних підприємствах створюються умови для досить високого
накопичення та реалізації фондів соціально-економічного розвитку, що
дозволяє покращити забезпечення працівників житлом, оздоровчими та
спортивними закладами, культурним обслуговуванням; сприяє згуртуванню
колективу, розвитку творчих здібностей працівників та членів їх родин.
4. Робота на акціонерних підприємствах сприяє розвитку виробничої,
економічної, організаторської та управлінської ініціативи практично усіх
членів виробничого колективу. Участь працівників та власників акцій в
управлінні виробничою та економічною діяльністю є практичною школою
господарювання.
5. На акціонерних підприємствах у працівників-власників акцій формується
господарське ставлення до ефективного функціонування підприємства, стану
виробничих фондів, виробничих процесів, розвивається виробнича
ініціатива, прагнення покращувати якість продукції, удосконалювати
технологію, підвищувати продуктивність праці.
Математична формалізація побудови автоматної імітаційної моделі динаміки
виробничо-фінансової діяльності акціонерного підприємства. Оскільки
процес функціонування акціонерного підприємства триває в часі, його
математична повинна бути динамічною, тобто відображати зміну стану
об’єкта, що моделюється у часі. Робота моделі повинна будуватися таким
чином, щоб відображати процес зміни станів системи, що моделюється.
На наш погляд, найбільш зручним та результативним є метод автоматного
моделювання, розроблений в Інституті кібернетики НАН України, що довів
свою ефективність при побудові більш ніж ста моделей великих систем
народного господарства. Цим методом доцільно скористатися і при побудові
імітаційної моделі акціонерного підприємства. Це стає очевидним, якщо
врахувати такі переваги даного методу, як наочність опису моделі,
стандартність моделюючого алгоритму, можливість використання вставних
функцій для відображення змінних алгоритмів впливу на систему (різні
способи розподілу прибутку, правила продажу та придбання акцій,
податкові правила та ін.).
Таким чином, математична модель, що створюється, повинна бути
імітаційною автоматичною моделлю. Для її побудови повинна прийматися
певна математична формалізація, тобто мають бути постульовані основні
обмеження на докладність опису моделі та вибір компонента стану системи,
що моделюється, обиратися тимчасова градація моментів зміни станів,
тобто прийматися умовна одиниця автоматного часу. У задачах оперативного
календарного виробництва за одиницю дискретного часу часто беруть годину
або навіть хвилини. У нашому випадку такої необхідності немає. Облік
акціонерно-фінансової діяльності акціонерних підприємств, підведення
підсумків, нарахування та виплата доходів за акціями, як правило,
здійснюється щоквартально. Тому і в моделі, що створюється, доцільно за
єдину, загальну для всієї моделі одиницю автоматного часу взяти один
квартал.
Автомати моделі, як це часто робиться при побудові імітаційних моделей,
можуть становити окремі групи, кожна з яких відображає певну галузь
діяльності підприємства або виконує певну роль. У моделі, що
розробляється, виведені групи автоматів, що виконують різні функції. За
встановленою термінологією, ці групи автоматів можна назвати
агрегатними. У даній моделі розглядатимуться агрегати, що відповідають
за своїм функціональним призначенням наступним блокам:
· основні фонди з урахуванням амортизації, без урахування їх конкретного
виду та призначення;
P
R
ae
e
R
e
нізаціям, незакінченого виробництва, запасів сировини, матеріалів та
комплектуючих;
· трудові ресурси за стажем їх роботи на підприємстві;
· акції на підприємстві, на руках у співробітників, інших власників;
· надходження та розподіл прибутку;
· накопичення коштів на культурні та соціальні потреби співробітників
підприємства;
· придбання нового обладнання, технологій;
· формування портфеля замовлень на виробництво продукції;
· обсяг випуску та реалізації готової продукції.
У моделі, що розробляється, використовуються так звані вставні функції.
У програмуванні цей термін вживається давно та має однозначний і
конкретний зміст. Використовуються вони для здійснення
багатоваріантності окремих обчислювальних процесів і є досить зручним
інструментом для оцінки результатів рішень, що приймаються.
Суть вставних функцій в автоматних імітаційних моделях зводиться до
наступного: на окремих етапах доводиться обчислювати деяку сукупність
величин на основі певних наборів вихідної інформації, користуючись при
цьому певними фіксованими правилами. Насправді при функціонуванні
реальної системи, що модулюється, набір правил обчислень може
змінюватися.
Зміни можуть бути трьох видів:
· кожен фіксований набір правил характерний для даного організаційного
варіанта і може змінюватися тільки при переході до іншого варіанта
(постійний алгоритм);
· існує певний набір правил обчислень та задана ззовні до початку
експерименту певна процедура їх зміни, жорстко пов’язаних з певними
вузловими моментами часу (алгоритм, що жорстко змінюється);
· набори правил автоматично замінюються залежно від потрапляння
поточного стану системи, що моделюється, у ту чи іншу множину станів
(алгоритм із внутрішнім управлінням).
У моделі, що використовує зустрічні функції, необхідно передбачити певну
кількість типів вставних функцій. Опис моделі повинен мати хоча б одну
вставну функцію кожного передбаченого типу. Однотипних вставних функцій
може бути безліч. У процесі роботи з моделлю кількість вставних функцій
одного й того ж типу може змінюватися, і можуть додаватися нові.
Число і зміст вхідних та окремо вихідних змінних повинні бути однаковими
для всіх однотипних вставних функцій. Вставна функція не повинна
обов’язково показувати певну функціональну залежність між вхідними та
вихідними змінними. У загальному випадку це може бути деякий
обчислювальний алгоритм. У багатьох випадках так і відбувається.
У моделі, що пропонується, планується передбачити вставні функції трьох
типів. Один з них дає алгоритм розподілу прибутку; другий забезпечує
коригування виробничої програми; третій використовує різні правила
оподаткування. Як і в загальному випадку, однотипних вбудованих функцій
може бути безліч. Зокрема, для вставних функцій третього типу, крім
існуючих та позначених правил оподаткування, можна передбачити пільгове
оподаткування для частини прибутків, передбачених на розширення та
модернізацію виробництва. Таких правил у існуючому законодавстві поки що
не передбачено. Доцільно досліджувати розвиток типів зростання
виробництва за параметрами вставної функції, що відображає дію
пільгового оподаткування.
Блочна структура імітаційної моделі. Введення вставних функцій наближує
імітаційну модель, що розробляється, до імітаційних систем. Її системні
особливості зводяться до наступного:
· наявність моделі вхідної мови повідомлень;
· побудова спеціального дешифруючого блоку, що розпізнає вид вставних
функцій;
· можливість переходу до діалогового режиму та діалогова заміна вставних
функцій;
· редагування вихідних повідомлень.
Загальна блок-схема системного забезпечення моделі зображена на рис. 10.
Порядок виконання логічних та обчислювальних дій чітко представлений на
рисунку.
Елементарний цикл тут містить визначені проміжні величини. До їх
переліку включені величини, що обчислюються за допомогою вставних
функцій. На кожному елементарному циклі обчислення за вставними
функціями виконуються саме за тією функцією, яка була “рекомендована”
відповідним блоком або вибрана у режимі діалогу безпосередньо перед
початком даного елементарного циклу. Винятком є лише випадок постійного
завдання вставних функцій, при якому одна вставна функція може
замінюватись на іншу тільки при переході до нового варіанта.
Механізм заміни варіантів на рисунку не відображений, оскільки він
здійснюється шляхом введення нового завдання для моделювання. Останнє
повинно містити інформацію про початкові стани автоматів моделі, способу
заміни вставних функцій, значення постійних параметрів моделі, про
вузлові моменти, критичні стани та моменти контрольного переходу до
діалогового режиму.
Побудована за такою схемою імітаційна модель дозволить акціонерним
підприємствам краще орієнтуватися в ситуаціях, що виникають, передбачити
можливі наслідки прийнятих рішень, оцінювати зміни, пов’язані із
зовнішнім управлінням. Модель може бути корисною і при виборі кредитних
та фіскальних зовнішніх управлінь, що стимулюють виробництво, його
розширення та модернізацію.
Література
Антонов В.М. АРМ економіста, фінансиста, менеджера. – К.: Таксон, 1998.
– 120 с.
Антонов В.Н. АРМ: Вопросы практического использования. – К.: Лыбидь,
1992. – 164 с.
Антонов В.Н. Архитектура интеллектуально-экспертной системы поддержки
принятия решений // Информатизация и новые технологии. –1996. – № 4. –
С. 16-18.
Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная графическая система //
Информатизация и новые технологии. – 1996. – № 2. – С. 17-20.
Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная система обработки документов,
подсказки принятия решений: метод построения и реализации // УСиМ. –
1995. – № 3. – С. 82-85.
Антонов В.Н. Проектирование объектно-ориентированых интеллектуальных
АРМ// УСиМ. – 1997. – № 4/5. – С. 102-106.
Антонов В.Н., Антонова Ю.В. Основы проектирования интеллектуальных АРМ
// Информатизация и новые технологии. – 1994. – № 1/2. – С. 27-29.
Банки на развивающихся рынках: В 2-х т. / Кол. авт. – М.: Финансы и
статистика, 1994.
Банківська енциклопедія / Під ред. проф. А.М. Мороза – К.: Ельтра, 1993.
– 328 с.
Велш Глен А., Шорт Денієл Г. Основи фінансового обліку. – К.: Основи,
1997. – 943 с.
Волошин І. Розрахунок резервів для відшкодування можливих витрат за
кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу та повної
моделі банку // Вісник НБУ. – 1999. – № 9. – С. 61-64.
Ганах Н.І., Мельниченко І.Г. До питання розвитку ринку інформаційного
бізнесу в Україні // Вісник Білоцерківського державного аграрного
університету. – 3-ій вип. – Ч. 2. – Біла Церква, 1997. – С. 125-130.
Ганах Н.І., Мельниченко Г.І. Застосування методів
експериментально-статистичного моделювання для дотримування маневрених
характеристик виробництва // Проблеми праці, економіки та моделювання. –
Ч. 1. – Хмельницький, 1998. – С. 52-54.
Ганах Н.І., Прокопенко Н.С. Особливості сучасного податкового
законодавства України в контексті прийняття Податкового кодексу //
Регион, город, предприятия в условиях переходной экономики. – Донецк:
ИЭПИ НАН Украины, 2000. – С. 62-68.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
