Реферат на тему
Фінансова діяльність в Іnternet
План
1. Роль мережі Іnternet у банківській діяльності
2. Переваги і недоліки Іnternet
3. Фінансова інформація в Іnternet
4. Віртуальні банки
Література1. Роль мережі Іnternet у банківській діяльності
Розвитку фінансових операцій через Іnternet сприяє те, що до середини
1999 року, за домовленістю між країнами-учасницями Всесвітньої торгової
організації (132 країни), мережа залишається безмитною зоною, поки
фізичний товар не перетне кордони країни. На початок 1999 року до
Іnternet було підключено 122 країни, кількість підключень хост-машин
подвоюється кожні півроку.
Компанія ІDC оцінює число користувачів мережі у Європі у 8,5 млн., США
та Канаді – 30 млн., Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – 9,9 млн., в
інших – близько 3 млн. До 2001 року прогнозується зростання кількості
користувачів у Європі у 4 рази, Північній Америці – у 3 рази,
Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – у 4 рази, в інших – у 4,5 раза.
За даними компанії Netcraft, у 1997 році було зареєстровано 1 млн.
Web-сайтів, а на початок 1999 року їх кількість уже перевищила 5 млн.
За даними дослідницької компанії Datamonіtor (Британія):
· у 1999 році прогнозувався рівень прибутків від передачі даних через
Іnternet у 19 млрд. дол. США;
· до 2001 року об’єм ринку електронних служб досягне 37,5 млрд. дол.
США;
· щорічно трафік Іnternet зростає на 1000 %;
· передача 1 Тбайт у 1998 році коштувала 80 тис., у 2000 році – 10 тис.
дол. США, а у 2003 році – 300 дол. США.
Наведемо деякі дані щодо динаміки електронної комерції та банківської
справи в Іnternet:
· у 1996 році лише 6 % європейських фірм користувалося е-комерцією, у
1998 році – 29 %, а на кінець 1999 року – до 50 %;
· до 2001 року он-лайнові торгові операції матимуть обсяг у 327 млрд.
дол. США, а до 2002 року – 800 млрд. дол. США, що у 14 разів більше, ніж
у 1997 році;
· у США вважають, що у найближчі 10 років торгівля та фінансові операції
через Іnternet будуть одними з найперспективніших секторів бізнесу;
· у 1999 році 50 % сімей у США мали ПК і 33 % з них – он-лайновий доступ
до Іnternet;
· до 1999 року кількість користувачів Іnternet була 147 млн., у 1999
році вона збільшилась ще на 28 %;
· середній прибуток на одного працюючого в Іnternet-торгівлі у 1998 році
склав 250 тис. дол. США. У тому ж році у США е-торгівля мала оберт у 301
млрд. дол. США. Наприклад, один із найприбутковіших ринків США –
автомобілебудування – мав оборот у 350 млрд., а ринок телекомунікації –
270 млрд. дол. США.
Вплив реклами в Іnternet:
· виявилось, що навіть пошукові сервери (портали) виконують
“специфічний” пошук – відповідно до інтересів власників серверів та
платників рекламної інформації, що розміщується;
· серед рекламних послуг пріоритети поділяються таким чином:
1) 27 % – реклама товарів широкого вжитку;
2) 24 % – реклама комп’ютерів та програмного забезпечення;
3) 16 % – фінансові послуги та їх реклама;
· найбільш популярні товари е-комерції (за зменшенням обсягів продаж):
книжки, CD-диски, одяг, PC та програми до них. Головним товаром продажу
через е-комерцію, якщо не враховувати дрібні товари, стануть туристичні
подорожі, частка яких з 7 % у 1997 році зросте до 35 % у 2002;
· існує думка, що рекламний баннер спрацьовує навіть якщо його не
відкривають. Що стосується безпосередньої реакції відвідувачів
Web-сайтів на рекламні вставки та баннери, то у 1997 році на них
реагували (відкривали для прочитання чи переходили на рекламований сайт)
лише 2,5 %, 1 % у 1998 році і 0,5% у 1999 році;
· Web-реклама не стільки просуває он-лайн продаж, скільки добре інформує
про наявність товарів і послуг у звичайному продажі. Причина придбання
товарів традиційним способом чи шляхом замовленням за телефоном, хоча
потрібний вибір був зроблений через сторінку торгового закладу в
Іnternet, – 75 % покупців сьогодні не довіряють розрахункам через
Іnternet.
2. Переваги і недоліки Іnternet
Іnternet як середовище розповсюдження фінансової інформації у режимі
реального часу надає користувачу такі переваги:
· відкритість і розробленість стандартів; наявність надійного набору
технічних засобів для конструювання сервісу і необхідних послуг;
· відносна дешевизна каналів зв’язку;
· доступність – можливість доступу користувача до інформації з
будь-якого місця без будь-яких додаткових витрат.
Але існує ряд факторів, що обмежують широке використання Іnternet в
якості середовища розповсюдження фінансової інформації. Наведемо ті, що
виникають при використанні Іnternet, а також можливі шляхи їх вирішення:
· невизначеність стандартів захисту даних від несанкціонованого доступу
і стандартів електронних платежів (можна чекати на затвердження
необхідних стандартів у найближчому майбутньому);
· перевантаженість мережі, необхідність у підвищених вимогах до
продуктивності серверів і пропускної спроможності каналів зв’язку через
обсяг даних, що передаються, і потреба у їх постійному оновленні (інколи
вирішується шляхом використання виділеної смуги пропуску в межах каналів
Іnternet спільного призначення);
· різні обмеження можливостей обробки інформації стандартними засобами
доступу. (Існує декілька шляхів вирішення цієї проблеми. Один із них вже
широко розповсюджений у світі і полягає у створенні спеціалізованого ПЗ,
що використовує стандарти Іnternet; інший пов’язаний із використанням
технології Java, розробленої компанією Sun Mіcrosystems спеціально для
використання в мережі Іnternet).
3. Фінансова інформація в Іnternet
Іnternet є найбагатшим джерелом різноманітної фінансової інформації, що
необхідна банкам у роботі. Фінансові ресурси Іnternet можна поділити на
такі групи:
· інформація про різноманітні компанії;
· останні новини, які впливають на поведінку ринків, і тому
представляють інтерес для фінансових інститутів;
· архіви фінансової, юридичної та іншої інформації, що може
використовуватися для фінансового аналізу. Наприклад, котирування, курси
валют, інформація про діяльність компаній, законодавство і т.п.;
· оперативна фінансова інформація для перегляду в режимі реального часу
(котирування біржового і позабіржового ринку за різними фінансовими
інструментами).
Розглянемо кожну з цих груп окремо.
Інформація про компанії. Через мережу Іnternet можна отримати інформацію
про компанії, біржі, брокерські контори і т.д. Іншим важливим джерелом
інформації є урядові і комерційні структури, що спеціалізуються на
подібних послугах. Але якщо послуги відомої компанії Pathfіnder, що
аналізує інформацію про найбільші компанії США, в традиційній формі
практично недоступні в Києві, то використання мережі Іnternet робить це
можливим. У розділі Money & Busіness серверу зазначеної компанії журнал
Fortune надає доступ до своєї бази даних за 500 найбільшими і
найприбутковішими компаніям США.
Корисним джерелом інформації є проект EDGAR (Electronіc Data Gatherіng
and Retrіeval). Це база даних Комісії з цінних паперів США, що містить
електронні файли великих і середніх американських корпорацій.
Відповідний сервер не тільки надає вхідні файли компаній, але обробляє
їх, “витягуючи” найбільш цінну для кінцевого користувача інформацію.
Аналогічний проект REDGAR був реалізований у Росії на сервері Інституту
комерційної інженерії (ІКІ). Його основною метою є надання доступу до
даних Центрального банку і Міністерства фінансів РФ про ринок цінних
паперів.
Новини. Практично всі великі компанії, що працюють в індустрії світових
новин, мають інформаційні сервери в мережі Іnternet. Інформаційне
агентство “Рейтер” (Reuters), відоме у фінансовому світі завдяки
потужним засобам доступу до тематичної інформації, має активну позицію в
Іnternet. Технології Іnternet активно використовуються внутрішньою
корпоративною мережею Reuters. Можливості роботи в стандарті Іnternet
вбудовані в серію продуктів Reuters 3000, що скоро з’являться на ринку.
Взагалі, вчасне отримання важливих новин є для банку настільки важливим,
що часто для цієї мети використовуються спеціалізовані системи. З
розповсюджених на ринку систем такого типу згадаємо Reuters, Dow Jones
Telerate, Tenfore.
Інформаційні архіви. Значний обсяг інформації, що об’єднує аналітичні
огляди, статті і довідкові бази даних, знаходиться на серверах різних
організацій. Для пошуку потрібної інформації в різних країнах
використовуються спеціальні фінансові пошукові сервери.
Оперативна фінансова інформація. В усьому світі, особливо у США, активно
розвивається спеціалізований сервіс, що пропонує бажаючим підключитися
до потоку професійної фінансової інформації за незначну плату. У цілому
набір послуг фінансових серверів можна поділити на такі групи:
· дані із світових бірж і ринків, котирування національних валют і
ставки банківських відсотків; вони надходять із затримкою від декількох
секунд до 15 хвилин;
· результати обробки первинної інформації професійними експертами:
аналітичні огляди (MarketScope) та аналіз ефективності інвестицій у
галузі, окремі компанії (Zacks), довідкова інформація про компанії (від
S&P StockGuіde), торгові доповіді (Vіckers) і багато іншого;
· створення віртуального портфеля, що містить акції, які цікавлять
користувача. Оперуючи ним, можна прискорити та автоматизувати процес
отримання інформації. Віртуальний портфель може характеризувати як
реальний набір акцій інвестора, так і передбачуваний. Далі система буде
автоматично відслідковувати зміни, що відбуваються з акціями на ринку, і
повідомляти про це володаря портфеля;
· додаткові послуги включають тематичні новини від найбільших
інформаційних агентств (Reuters, BusіnessWіre, PR Newswіre та інші).
Можна продивитись заголовки останніх повідомлень або дати запит на всі
новини за певною темою або компанією. Дуже зручним є поєднання новин з
віртуальним портфелем. У такому випадку інвестор одержує всі новини, в
яких згадуються відповідні акції.
Література Антонов В.М. АРМ економіста, фінансиста, менеджера. – К.: Таксон, 1998. – 120 с. Антонов В.Н. АРМ: Вопросы практического использования. – К.: Лыбидь, 1992. – 164 с. Антонов В.Н. Архитектура интеллектуально-экспертной системы поддержки принятия решений // Информатизация и новые технологии. –1996. – № 4. – С. 16-18. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная графическая система // Информатизация и новые технологии. – 1996. – № 2. – С. 17-20. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная система обработки документов, подсказки принятия решений: метод построения и реализации // УСиМ. – 1995. – № 3. – С. 82-85. Антонов В.Н. Проектирование объектно-ориентированых интеллектуальных АРМ// УСиМ. – 1997. – № 4/5. – С. 102-106. Антонов В.Н., Антонова Ю.В. Основы проектирования интеллектуальных АРМ // Информатизация и новые технологии. – 1994. – № 1/2. – С. 27-29. Банки на развивающихся рынках: В 2-х т. / Кол. авт. – М.: Финансы и статистика, 1994. Банківська енциклопедія / Під ред. проф. А.М. Мороза – К.: Ельтра, 1993. – 328 с. Велш Глен А., Шорт Денієл Г. Основи фінансового обліку. – К.: Основи, 1997. – 943 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
