UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні операції та документи банківської справи (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділБанківська справа
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3372
Скачало380
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Основні операції та документи банківської справи

 

План

 

1. Використання векселів

 

2. Факторингові операції

 

Література 1. Використання векселів

 

Вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків,

оскільки може безпосередньо використовуватися для погашення боргових

зобов’язань поза банками. Однак оберненість векселя обмежена. Він

повинен оплачуватися грошима як законним платіжним засобом.

 

В Україні ще не створені умови (економічні, правові, організаційні) для

широкого використання векселів у розрахунках. Уперше господарчим органам

було дозволено застосовувати векселі у розрахунках Законом “Про

підприємства в Україні”, прийнятим у 1991 р. У червні 1992 р. Верховна

Рада України прийняла Постанову “Про застосування векселів у

господарському обігу”, якою Україна, власне, приєдналася до вексельного

закону, прийнятого на Женевській вексельній конференції в 1930 р. Це

відкрило шлях для вступу України в міжнародний вексельний обіг. Новим

кроком у розвитку вексельного обігу стало вдосконалення Національним

банком у лютому 1993 р. “Порядку вчинення банками операцій з векселями”,

яким встановлено порядок надання вексельних кредитів і проведення

банками комісійних операцій з векселями.

 

У практиці вексельних розрахунків найчастіше використовується

перекладний вексель (тратта). В угоді з використанням тратти зазвичай

беруть участь три особи:

 

· векселедавець (трасант), що виписує вексель і дає наказ іншій особі

про його сплату;

 

· платник за векселем (трасат), якому даний наказ про оплату векселя; 

 

· одержувач грошей (ремітент), що володіє векселем, пред’являє його до

сплати трасату та одержує гроші. Якщо векселедавець наказує сплатити

йому ж, то в угоді будуть брати участь тільки дві особи – трасант і

трасат. Оскільки власник векселя має право передати тратту шляхом

індосаменту іншій особі для погашення свого боргу, число осіб, що беруть

участь у вексельній угоді, може збільшуватися. У їх складі намагаються

бути і банки.

 

Використання векселя в розрахунках можна проілюструвати у вигляді схеми,

представленої на рис 3.1 [34].

 

 

Рис. 3.1. Схема використання векселя в розрахунках

 

Оптовий продавець А, придбавши товар у виробника В (операція 1) і

продавши його роздрібному продавцю Б (операція 2), виписує вексель

терміном погашення 10 днів на продавця Б і розраховується ним з

виробником В (операція 3). Останній пред’являє вексель продавцю Б для

акцепту (операція 4). Ставши власником акцептованого векселя, В

розраховується ним з постачальником Г за сировину (операції 5 і 6).

Постачальник Г намагався розрахуватись траттою за своїми зобов’язаннями,

але йому потрібні були гроші, і він врахував її в своєму банку Е

(операції 7 і 8). Через декілька днів банку Е теж стали потрібні гроші,

і він переоблікував вексель у центральному банку Ж (операції 9 і 10).

При настанні терміну платежу за векселем центральний банк пред’явив

вексель банку Д, що обслуговує акцептанта векселя Б, і списав суму

векселя з кореспондентського рахунка цього банку (операції 11 і 12).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ