UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтисла історія розвитку українських банків (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділБанківська справа
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5151
Скачало497
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Стисла історія розвитку українських банків

 

Починаючи з першої половини ХІХ ст., в Україні почали здійснюватися

біржові операції і використовуватися широкі форми кредитування, що було

пов’язано, передусім, з розвитком ярмаркової торгівлі. Значним

банківським центром, що, окрім усього іншого, здійснював операції на

ярмарках, став Бердичів. Через свої 8 банківських будинків він мав

зв’язки з банківськими будинками Петербурга, Москви, Варшави, Одеси.

Основні операції банкіри з Бердичева здійснювали на Контрактовому

ярмарку у Києві. У 1835-1844 рр. вони привезли туди 500-600 тис. крб.

сріблом, а в 1845-1849 рр. – більш 1 млн. крб.

 

Розвитку банків сприяло загальне зростання торгівлі, особливо через

чорноморські та азовські порти, більшість яких знаходилась на території

України. Позитивну роль при цьому відіграла зовнішньоторговельна

політика царського уряду і надання цим портам деяких виняткових

привілеїв. Наприклад, царським маніфестом від 10 травня 1817 р. Одесі

було “даровано” на 30 років порто-франко. Унаслідок цього Одеса стала

місцем зосередження іноземних товарів, що спрямовувалися звідси не

тільки у Великобританію, Україну, але і в Польщу, транзитом – в

Австрійську імперію, а через Кавказ – у Персію. В Одесі виникли великі

банківські будинки, діяльність яких охоплювала все узбережжя Чорного та

Азовського морів.

 

Кредитно-розрахункові установи поступово ставали невід’ємною частиною

господарського життя України. Їх головне призначення у дореформений

період (1861 р.) полягало в підтримці панського господарства.

Дворянський банк та інші кредитні установи (“сохранная казна”, “приказы

общественного призрения”) надавали позики під заставу маєтків. Іншою

важливою рисою дореформеної банківської системи було те, що держава

тримала у своїх руках монополію на використання грошових накопичень. Усе

це не відповідало інтересам індустріального розвитку країни. Тому з

припиненням видачі позик під заставу маєтків (1859 р.) почалася

ліквідація кредитних установ. Однак, створюючи нову банківську систему,

царський уряд не бажав втрачати провідних позицій у банківсько-кредитній

справі. Заснованому у 1860 р. Державному банку були надані, окрім права

здійснювати звичайні комерційні операції, й інші важливі функції. Це

призвело до того, що разом з Міністерством фінансів Державний банк з

цілою мережею своїх контор і відділень на периферії мав вирішальний

вплив на діяльність інших банків.

 

Створення індустріальної банківської системи в Україні почалося саме з

контор Державного банку Російської імперії.

 

Велика фабрично-заводська промисловість у 1860-і роки у дев’ятьох

українських губерніях була практично відсутня. Основні прибутки давало

хліборобство і скотарство, продукти яких знаходили широкий збут у

нечорноземних губерніях Великоросії і в розвинених державах Західної

Європи. Тому перші приватні банки в Україні найчастіше обслуговували

сільське господарство.

 

У 1864 р. був прийнятий устав Херсонського Земельного, відкривається

Земський банк Херсонської губернії в Одесі. У 1868 р. розпочав

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ