.

Дослідження операцій. Характеристика інвестиційного проекту (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
526 3648
Скачать документ

Реферат на тему:

Дослідження операцій. Характеристика інвестиційного проекту

План :

Характеристика інвестиційного проекту та її дослідження.

Задача вибору інвестиційного проекту.

Оцінка інвестиційного ризику.

1. Характеристика інвестиційного проекту та її дослідження.

Під терміном інвестиційний проект будемо розуміти план будь-якого
використання грошей з метою одержання зиску. Приклади інвестиційних
проектів розташовані в надзвичайно широкому діапазоні: комерційна
діяльність, модернізація виробництва, створення нового виробництва за
принципово нових технологій, виконання певних проектно-конструкторських
робіт з наступною їх реалізацією, планування науково-дослідницьких робіт
і т. ін.

Задача вибору інвестиційного проекту за певним критерієм або критеріями
може мати різний зміст: вибір кращого серед проектів досягнення однієї й
тієї ж мети різними шляхами, наприклад, налагодження виробництва товарів
певного найменування; вибір серед планів організації виробництва різних
номенклатур товарів; раціональний розподіл коштів між різними роботами,
які виконуються в ході реалізації якогось проекту; визначення доцільних
галузей господарювання за певних природно-технічних і фінансових умов і
т. ін.

У загальному випадку кожне діюче підприємство для збільшення обсягів
прибутку, підвищення рентабельності своєї роботи має постійно розробляти
проекти, які передбачають використання коштів для розробки нових
технологій, організації нового виробництва, реконструкції діючого з
метою підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та
зовнішньому ринках, і чимало інших проектів. Кожний з них за умов
ринкової економіки має бути глибоко обґрунтованим стосовно обсягу
прибутку, який очікується після втілення проекту.

Розглянемо деякі загальні аспекти оцінки ефективності інвестиційного
проекту.

Проблеми вибору проекту та визначення пріоритетів при необхідності
виконання проектів у певній послідовності завжди доводиться розв’язувати
при обмеженні коштів (яких завжди і всюди не вистачає) і строків, тому в
реальних ситуаціях це виключно складне завдання. Необхідно також
враховувати, що відповідальність за реалізацію проекту та за його
фінансування стосуються, як правило, різних організаційних структур.

Стисло розглянемо моделі та методи, використовувані для економічної
оцінки певного проекту за умови як стабільності грошової одиниці, так і
наявності інфляційних процесів.

Розв’язання задачі оцінки проектів будемо досліджувати за двох різних
умов:

а) ефективність розміщення наявних коштів;

б) доцільність використання банківського кредиту для інвестування.

Грошовим потоком називається розподіл у часі коштів, які необхідно
інвестувати в процесі реалізації проекту, та прибутків, очікуваних від
втілення проекту на певному проміжку часу й обумовлених проектом. Для
того, щоб оцінити ефективність грошових потоків різних інвестиційних
проектів у поточний момент, слід якось порівняти потоки, враховуючи
різну зміну в часі обсягів інвестування і реінвестування та прибутків, а
також певний рівень ризику в досягненні як обсягів, так і строків
надходження планових грошових потоків у майбутньому.

Для розв’язання проблеми порівняння грошових потоків, обумовлених
досліджуваним проектом, у сучасному фінансовому аналізі використовується
метод дисконтування. Терміном “дисконтування “ визначається приведення
вартостей, очікуваних у майбутньому, до сьогочасного моменту. За
ринкової економіки інвестування будь-якого проекту має сенс лише за
умови, що очікуваний прибуток буде не менше середньоринкової ставки
доходності або банківського депозиту. Цим і обумовлена необхідність
дисконтування.

. Доцільно наголосити, що в сучасній економічній літературі
термінологічно все ширше використовуються не відсотки, а відповідні їм
коефіцієнти, іноді навіть не відрізняючись у тексті. Перехід до
відповідних коефіцієнтів спрощує аналітичні викладення. Надзвичайно
суттєві питання врахування інфляції та ризику поки що вилучаємо.

банківського відсотка. Обсяг коштів С , які одержимо за п
періодів капіталізації, обчислюємо за формулою:

) п . (1)

) п визначає обсяг коштів, які будуть одержані за п періодів
капіталізації при вихідному капіталі обсягом в одну грошову одиницю. Цей
коефіцієнт називається коефіцієнтом акумуляції (накопичення), позначимо
його літерою а .

Використання формули (1) дозволяє обчислити обсяг коштів, який необхідно
розмістити в банк, щоб через п періодів капіталізації одержати кошти в
обсязі С . Такий обсяг вихідного капіталу називають сьогочасною (або
приведеною) вартістю суми С і позначають символом PV (від англ.
present value – сьогочасна величина):

) п .
(2)

Процес визначення сьогочасної вартості називається дисконтуванням . При
використанні банківського депозиту процес дисконтування реалізується
згідно з формулою (2).

) п називається коефіцієнтом дисконтування ; вона показує, яку суму
коштів необхідно покласти на банківський депозит, з відомим коефіцієнтом
банківського відсотка, щоб за п періодів капіталізації одержати обсяг
коштів в одну грошову одиницю.

:

) п .
(3)

2. Задача вибору інвестиційного проекту.

= 1 /(1 + 0,12) 5 =0,56743; отже, обсяг депозиту (сьогочасна
вартість очікуваної через п’ять років суми коштів в обсязі 1000 у. о.)
PV = 1000 • 0,56743 = 567,43 у. о.

) п .

Обсяги коштів при відомому банківському відсотку, необхідних для
банківського депозиту з метою одержання очікуваного прибутку від
проекту, називаються сьогочасною (приведеною) вартістю проекту.
Коефіцієнт відсоткової ставки, використовуваний при дисконтуванні
грошових потоків, називається коефіцієнтом норми дисконтування . Таким
чином, за умови тотожності ризиків оцінка сьогочасної вартості проекту
виконується при порівнянні обсягів інвестиції та банківського депозиту,
необхідного для одержання такого ж прибутку, як і очікуваний по
реалізації проекту.

3. Оцінка інвестиційного ризику

На значення очікуваних у майбутньому грошових потоків Сk впливають
багато різнопланових чинників, тому природно кожну з величин С
тлумачити як випадкову за того чи іншого закону розподілу, а плановане
значення – як її математичне сподівання (індекси вилучені для спрощення
запису). Розуміючи під ризиком можливість появи несприятливої події в
майбутньому, а саме недосягнення (з певними відхиленнями) очікуваної
величини грошового потоку, ризик R доцільно характеризувати
ймовірністю події, що очікувана величина грошового потоку не буде в
певному околі її математичного сподівання:

)
(4)

).

Залежність (4) свідчить, що за рівності очікуваних величин грошових
потоків (рівності їх математичних сподівань) ризик вищий у того, для
кого величина R більша, тобто меншою є ймовірність події, що фактична
величина грошового потоку буде в заданому околі математичного
сподівання. Основні труднощі при визначенні ризику обумовлені розбудовою
математичних моделей прогнозу перебігу досліджуваного економічного
процесу в майбутньому, оскільки він у значній мірі обумовлений
соціально-політичними обставинами.

ph

?

?

?

JLpr,

.

?

j?

???

??

yyyy

2поділу відповідних чинників та їх взаємозв’язками, що враховується
прийняттям певних гіпотез у поєднанні з експертними оцінками. Оскільки
при наявності багатьох випадкових чинників розбудова теоретичних
розподілів грошових потоків для проектів практичної значимості є надто
складним завданням, то доцільно скористатися відповідним емпіричним
розподілом при використанні імітаційного моделювання з урахуванням
експертних оцінок.

При визначенні доцільності впровадження ризикового проекту коефіцієнт
дисконтування має бути більшим, ніж у випадку гарантованих
(безризикових) проектів розміщення капіталу, тобто сьогочасна вартість
проекту менша. У практиці США “премія” за ризик визначається за
експертними оцінками при умовному врахуванні трьох рівнів ризику: мало-,
середньо- та високоризикових.

Відсоток “премії” змінюється відповідно від 3 до 9. Названі величини
враховуються шляхом збільшення на їх значення коефіцієнта дисконтування.

Таким чином, оцінюючи визначення оптимального інвестування необхідно
враховувати динаміку зміни вартості коштів і природну невизначеність
величин грошового потоку. При одній з можливих моделей врахування ризику
змінюється коефіцієнт дисконтування. Очікувані величини грошових потоків
і параметри, використовувані при оцінці інвестиційного проекту, доцільно
сприймати як математичні сподівання випадкових величин, з’ясування
законів розподілу яких вимагає додаткових досліджень. На практиці при
оцінці рівня ризику інвестиційних проектів, особливо при складанні
бізнес-планів, широко використовуються експертні оцінки, а для
економічно значимих – імітаційне моделювання.

Основні вимоги алгоритму визначення сьогочасної вартості проекту стисло
можна сформулювати так:

1) спрогнозувати перебіг інфляції;

2) спрогнозувати обсяги грошових потоків;

3) спрогнозувати рівень ризику впровадження інвестиційного
проекту;

4) визначити поетапно величини коефіцієнтів дисконтування на
кожний термін горизонту оцінки грошових потоків;

5) обчислити очікувану сьогочасну чисту вартість проекту;

6) визначити норми власної прибутковості проекту;

7) розбудувати закони розподілу параметрів, які визначають
сьогочасну чисту вартість проекту, та обчислити її ймовірний
інтервал відхилення від математичного сподівання; при розв’язанні
цих питань доцільно використовувати експертні оцінки та імітаційне
моделювання.

Прибуток та інфляція

Під терміном “інфляція” (від лат. inflation – розбухання) будемо
розуміти будь-яке підвищення цін на товари та послуги, зумовлене зміною
загальної економічної рівноваги. Зниження цін називається дефляцією (від
лат. deflare -здувати). Одним із вимірів інфляції стосовно будь-якої
національної валюти є пряме зіставлення цін певного кошику товарів через
певний період часу.

За методикою, використаною у США, інфляція визначається за середньою
ринковою вартістю товарів 3000 найменувань. Середню вартість товарів
кошику, використовуваних при дослідженні інфляції, позначимо с і
назвемо вартістю одиниці умовного товару. При такому тлумаченні величина
с характеризує перебіг інфляції.

Зміна купівельної спроможності національної грошової одиниці певної
країни може вимірюватися також зіставленням цін у даній країні з цінами
в країні з більш стабільною національною валютою.

Для дослідження інфляції будують динамічний ряд, рівні якого
відповідають перебігу вартості одиниці умовного товару. За числову
характеристику інтенсивності інфляції вибирають темп зміни вартості
одиниці умовного товару. Якщо позначимо рівні відповідного динамічного
ряду сi то інтенсивність інфляції vj в момент часу ti , буде
визначатися відношенням сi (ti) / сi-1 (ti-1) , тобто відношенням
поточної величини вартості одиниці умовного товару та її величини на
початку кожного проміжку розбудови динамічного ряду. У залежності від
темпу знецінення купівельної спроможності грошової одиниці виділяють
кілька різних за економічною значимістю видів інфляції. Якщо темпи
знецінення грошей не перевищують зростання цін в межах 10-15% на рік, то
таку інфляцію називають “повзучою”. Така інфляція, не тільки не несе в
собі суттєвих негативних наслідків, а є стимулом економічного розвитку
та пожвавлення ділової активності. Повзучу інфляцію навмисно стимулює
держава, прагнучи посилити розподіл реальних доходів на свою користь.
Інфляція такого рівня досить легко контролюється.

При “галопуючій” інфляції спостерігається більш значне зростання темпів
знецінення грошей. Темп знецінення може досягти 100% на рік, що різко
негативно впливає на всі сфери економічного та соціального життя країни.

Якщо темпи зростання цін перевищують 100% на рік, то починається
“гіперінфляція” (зверхінфляція). За такого процесу гроші починають
втрачати здатність виконувати свої функції, що порушує неперервність
процесу відтворення та баланс інтересів його суб’єктів,
породжує надмірну інтенсифікацію перерозподільчих процесів,
посилює галузеві диспропорції, стимулює стихійні та

некеровані процеси в економіці та соціальному житті.

Для спрощення розрахунків користуються також коефіцієнтом
темпу інфляції, який визначають як величину темпу інфляції, зменшену на
одиницю.

( tk ) буде представлено так:

(5)

означає, що необхідно обчислити добуток усіх співмножників від i=1
до і = k ).

( t ) ). За рахунок інфляції купівельна спроможність суми S зменшилася
на величину

. (6)

– стала величина) .

Купівельна спроможність грошової одиниці

1,0

0,8 Купівельна спроможність

грошової одиниці

0,6

0,4 Втрачена купівельна
спроможність

грошової одиниці

0,2

а)
t

1 2 3
4 5 6

1,0

0,8 Купівельна спроможність

грошової одиниці

0,6

0,4 Втрачена купівельна
спроможність

грошової одиниці

0,2

б)

1 2 3
4 5 6 t

Рис. 1.

Оцінка втрати купівельної спроможності грошової одиниці за
умов гіперінфляції втрачає сенс.

Література

Карлин С. Математические методы в теории игр, программировании и
экономике. -М.: Мир, 1964.

Вентцель Е.С. Введение в исследование операций. Сов. радио, 1964.

Пономаренко О.І., Пономаренко В.О. Системні методи в економіці, бізнесі
й менеджменті. -К.: Либідь, 1995.

Пономаренко О.І., Перестюк М.О., Бурим В.М. Основи математичної
економіки. -К.: Інформтехніка, 1995.

Горелик В.А., Ушаков М.А. Исследование операций. -М.: Машиностроение,
1986.

PAGE

PAGE 11

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020