Реферат на тему:
Особливості всмоктування та дозування лікарських препаратів у дітей.
Зарядження енергією організму за допомогою дерев. Народні методи
лікування. Народні методи лікування
Діти різного віку по-різному ставляться до ліків. Це треба враховувати
під час призначення лікарської речовини. Чималу роль при цьому відіграє
й спосіб приготування препарату.
У дітей грудного віку ліки всмоктуються в шлунку інтенсивніше, аніж у
дітей старшого віку, бо слизова оболонка у них тонка і містить більше
лімфатичних судин. З віком інтенсивність цього процесу знижується.
При розладах травлення, рахіті, зниженні артеріального тиску, гострих
інфекційних захворюваннях, високій температурі тіла може порушуватися
швидкість усмоктування ліків.
Прийом їжі часто погіршує всмоктування ліків із органів травлення, тому
більшість препаратів дітям призначають за 20 — 30 хв до їди. Лікарські
засоби, що подразнюють слизову оболонку шлунка, дають дітям
безпосередньо перед їдою, під час їди або відразу після неї, хоча при
цьому їх усмоктування та ефективність зменшуються.
За інгаляційного способу введення ліки діють як місцево, так і на весь
організм, причому усмоктуються вони також і слизовою оболонкою носа. Не
слід допускати впливу на слизові оболонки дихальних шляхів речовин, які
дуже подразнюють їх. З великою обережністю треба призначати дитині
аерозолі речовин, які розширюють бронхи.
Ректальний (через пряму кишку) спосіб уведення лікарських речовин
характеризується швидким усмоктуванням препаратів у прямій кишці. У разі
введення всередину деякі лікарські засоби спричинюють у дитини нудоту,
блювання, що сприяє швидкому їх виведенню із організму. Ці прояви
відсутні, коли ті самі ліки вводити у вигляді супозиторію. Проте у
дітей, особливо раннього віку, спостерігається недостатність
усмоктування, через що знижується ефективність препарату, збільшується
імовірність виникнення ускладнень, аж до інтоксикації. У разі спазму
сфінктера прямої кишки під час судом також неможливо ефективно
використовувати цей спосіб уведення.
Вирішувати питання про спосіб уведення лікарської речовини та її форму
повинен лікар, спираючись на особливості організму дитини.
Основним органом виведення лікарських речовин є нирки. У ранньому віці
видільна функція їх розвинена недостатньо. У дорослої людини в нормі за
4 год виводиться 95 % від уведеної рідини, а у дітей лише — 35 — 45 %.
Тому більшість ліків у дітей молодшого віку виводиться значно
повільніше, ніж у дітей старшого віку та у дорослих.
Характерною особливістю функціонування нирок у дітей грудного та
молодшого віку є та, що навіть вода і такі катіони, як натрій, калій,
магній та кальцій, повільно виводяться з організму. Тому в разі введення
за короткий період великої кількості рідини можуть виникнути набряк
мозку, судоми.
Дуже важливо дотримувати інтервалів між прийомом лікарських препаратів.
По досягненні лікувального ефекту дозу зменшують і визначають
підтримувальну дозу. За тривалого лікування дитини слід робити перерви
між окремими його курсами.
Про ефективність препаратів з лікарських рослин у дітей свідчить
практика використання їх для боротьби з різними хворобами. Проте одним
із найскладніших питань фітотерапії є дозування.
Критерії дозування ліків визначені науковою медициною досить чітко. Дози
підбирають з урахуванням віку дитини. Дітям віком до 2 років призначають
1/12— 1/8 дози дорослого, у 2 роки — 1 /8— 1 /4, від 3 до 4 років — 1
/6—1 /4, від 4 до 7 років — 1/3, від 7 до 14 років — 1/2, від 14 та
старшим — 2/3 дози дорослого.
Разом із тим немає стандартних організмів та стандартних реакцій на
ліки. У кожному конкретному випадку доза повинна відповідати не лише
віку та масі тіла, але й клінічному станові дитини. Точну дозу визначає
лікар.
Рослини, що містять сильнодіючі речовини, призначають у значно менших
дозах — відповідно до стану хворої дитини та першої реакції на них
організму.
Окрім дозування препаратів краплями, у мілілітрах тощо, ліки з рослинної
сировини часто призначають такими умовними мірками: “чайна ложка,
“десертна ложка”, “столова ложка”. Чайна ложка приблизно містить 5 мл
препарату, десертна — 10 мл, столова — 15 мл, чарка — 25 —30 мл, склянка
— 200 мл.
Треба бути особливо обережним у разі використання сильнодіючих та
отруйних рослин.
Лікарськими рослинами за потреби можна користуватися тривалий час
(упродовж років) без побоювання заподіяти шкоду, але при цьому їх треба
змінювати або робити перерву на 2 — 3 тиж через кожні 1—2 міс.
Невиправдано тривале використання одного й того самого рослинного
препарату може призвести до передозування його і появи патологічних
проявів. Це може спостерігатися навіть у разі використання популярних
рослин, котрі, як вважають досі, є зовсім нешкідливими (плоди шипшини
коричної, квітки ромашки лікарськоі, кореневища з коренями валеріани
лікарської тощо).
Лікування без небезпеки можливе лише тоді, коли ліки хворому призначає
фахівець, враховуючи індивідуальні особливості організму дитини.
Зарядження енергією організму за допомогою дерев
Лікарські рослини — складний живий організм, що має багаті енергетичні
компоненти.
”i
gd?Du Для зцілення, нормалізації енергетичного потенціалу можна
звернутися по допомогу до дерев.
Для енергопостачання треба притулитися до дерева спиною, намагаючись
створити максимальний контакт між хребтом і деревом.
Для зняття стресу або сторонньої негативної енергетики до дерева слід
стати обличчям, притулитися до нього чолом. Ліву руку тримають на
дереві, праву кладуть зверху на лоб. Ноги на відстані 30 см від дерева.
У давнину люди вважали, що дерева поділяються на такі, що поглинають
енергію (вільха, осика, тополя, кактус), забираючи у хворого негативний
її елемент, і такі, що віддають (береза, гіркокаштан звичайний, верба,
дуб).
До наших часів зберігся календар друїдів, який стверджує, що знайти
потрібне дерево можна відповідно до дати народження людини.
Січень
1 2-11 Козоріг — Водолій — береза Липень 1-4 5-14 Рак — Лев
— клен
— ялина
— ялина
12-24 — в’яз 15-25 — в’яз
25-31
26-31 — сосна
— кипарис
Лютий Водолій — Риби Серпень Лев — Діва
1-3
4-8
9-18
19-29 — граб
— горобина 1—4 5-13 14-23 — липа
— тополя
— сосна
— кедр
— сосна 24-31 — яблуня
Березень Риби — Овен Вересень Діва — Терези
1 —2 — горіх волоський
1 – 10 — верба 3-12 — верба
11 -20 — лина 13-22 — лина
21 — дуб 23 — слива
22-31 — ліщина 24-30 — дуб
Квітень Овен — Тілець Жовтень 1-3 Терези — Скорпіон
— горіх волоський
1 -10 11-20 — горобина
— клен 4-13 14-28 — горобина
— клен
21-30 — горіх волоський 29-31 — горіх волоський
Травень Тілець — Близнюки Листопад 1-12 Скорпіон — Стрілець — ялина
1-14 — тополя 13-21 — гіркокаштан звичайний
15 — 24 — гіркокаштан звичайний 22-30 — ясен
25-31 — ясен
Червень 1-3 Близнюки — Рак — ясен Грудень 1
2-11 Стрілець — Козеріг
— кипарис
— тополя
4-13 14-24 — граб
— інжир 12-21 22 — інжир
— бук
25-30 — інжир, клен 23-31 — береза
Дерево може допомагати людині під час хвороби і негативного
енергетичного^ нападу. Його треба шукати у відлюдному місці.
Рослини, що оточують нас, мають споріднену із нашою енергію. Тому по
свої ліки не варто далеко ходити.Не поспішайте до аптеки по заморські
трави. Рослини з інших країн, можливо, й допоможуть, проте вони
перебудовуватимуть вашу енергетичну структуру, змінюватимуть ваш стан.
Приймаючи лікарські рослини з чужих країн, ми лікуємо тіло, проте
калічимо душу.
Трави не можна мити перед висушуванням, бо вода змиває не лише фізичний
бруд, але й убирає в себе інформацію про рослину, позбавляючи її
неоціненної цілющої енергії.
ЛІТЕРАТУРА
Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.
Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.
Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.
Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.
Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.
Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.
Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.
Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:
Здоров’я, 1986. — 274 с.
Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:
Наука, 1991. – 432 с.
Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.
Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.
Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.
Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.
Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.
Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.
Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.
Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.
Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.
Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.
Уокер Н.В. Лечение сырыми овощными соками./ Под ред. докт.мед.наук Р.Д.
Поуп. —
Одесса: Аспект, 1990. — 107 с.
Фитонциды в медицине /Чекман И.С., Голота Л.Г., Андрущук А.А.,
Далецкая Л.П. – К.: Наук, думка, 1990. – 216 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
