Реферат на тему:
Золотуха. Народні методи лікування
Золотуха (скрофулюс) — загальне захворювання, зумовлене підвищеною
чутливістю організму до туберкульозної інфекції.
Хворіють головним чином діти.
Перші ознаки золотухи з’являються під кінець прорізування молочних
зубів. Збільшуються нижньощелепні, шийні, пахвові, пахові та інші
лімфатичні вузли. Інколи в них розвивається гнійне запалення,
утворюються нориці.
Уражуються слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Виникають нежить,
кашель, запалення середнього вуха з гноєтечею. Хронічний нежить зумовлює
подразнення шкіри, екзему.
Запалюються повіки, спостерігається помутніння рогівки, знижується
гострота зору, розвивається кон’юнктивіт з світлобоязню, сльозотечею.
Порушуються функції органів травлення, знижується апетит,
спостерігаються відрижка, нудота, здуття живота.
У дівчаток нерідко буває вульвіт.
Уражується також кістково-м’язова система. М’язи набрякають, стають
болючими ті в’ялими. Розвивається м’язова слабкість. З’являються біль та
припухання суглобів, порушується їх рухомість. У хворої дитини нерідко
бувають надто велика голова, грубі риси обличчя, великий живіт.
Постійними симптомами золотухи є тривала висипка на тілі , поява
мокнучої екземи. Уражаються головним чином обличчя та волосяна частина
голови.
Хворі на золотуху діти схильні до захворювання на туберкульоз легенів.
Обов’язковими умовами лікування золотухи є дієта, тепло, світло, свіже
повітря.
Насамперед необхідно забезпечити дитині повноцінне харчування. До
раціону включають молоко, сметану, жовтки яєць, м’ясо, свіже сало, каші,
особливо вівсяну, гречану, ячмінну, пророслу пшеницю, яблука, суниці,
гарбузи, виноград, кавуни, дині, чорну смородину, шовковицю. Фрукти та
ягоди дитина повинна їсти у необмеженій кількості. Морквяний сік дають
до 100 г натще — це добрий протизолотушний засіб.
Риб’ячий жир призначають по 1 /2 чайної ложки тричі на день через
півгодини після їди протягом зими; через кожний місяць прийому роблять
перерву на 15 діб.
Як кровоочисний засіб використовують відвар кореня лопуха великого: 1
десертну ложку залити 200 мл води, довести до кипіння, витримати на
водяній бані 20 хв. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день за 20 хв
перед їдою.
Як зміцнювальний та кровоочисний засіб при золотусі призначають настій
шишок хмелю звичайного: 1 столову ложку залити 200 мл води, витримати 15
хв на водяній бані. Приймати по 1 чайній — 1 столовій ложці тричі на
день.
Ефективним засобом лікування золотухи є настій листків горіха
волоського: 1 столову ложку залити 200 мл окропу, настояти у термосі 6
год. Приймати протягом дня ковтками.
З давніх часів при золотусі як протиалергічний та протизапальний засіб
використовують протизолотушний чай, або чай Аверіна:
Трава фіалки триколірної — 40 г
Трава череди трироздільної — 40 г
Трава пасльону солодко-гіркого — 10 г
Столову ложку суміші настояти на склянці окропу 1 год, охолодити.
Приймати по 1 столовій ложці 3 — 4 рази на добу. Використовувати і для
ванн.
При золотусі призначають також такі суміші:
1. Трава череди трироздільної — 10 г
Листки горіха волоського — 10 г
Трава фіалки триколірної — 20 г
Корені лопуха великого — 15 г
Квітки глухої кропиви білої — 10 г Квітки деревію звичайного — 10 г
Листки смородини чорної — 10 г Трава суниць лісових — 15 г
1,5 столової ложки суміші залити 500 мл води, довести до кипіння,
кип’ятити 10 хв на малому вогні. Пити по 1 столовій ложці через 2 год
протягом 2 тиж. Потім дозу зменшити.
2. Квітки глухої кропиви білої — 10 г
Квіткові кошики нагідок лікарських — 10 г
Кора верби білої — 10 г
Трава фіалки триколірної — 30 г
Корені лопуха великого — 10 г
Трава череди трироздільної — 20 г
Трава хвощу польового — 10 г
Квіткові кошики ромашки лікарської — 10 г
Дві столові ложки суміші залити 500 мл води, кип’ятити 7 — 10 хв на
малому вогні, настояти 1 год, процідити. Приймати з медом не менш як
тричі на день по 1/4—1/2 склянки.
При запаленні лімфатичних вузлів рекомендують таку суміш:
Квітки бузини чорної — 20 г
Корені тирличу жовтого — 20 г
Кореневища з коренями оману
Листки омели білої — 20 г
Солома вівса посівного — 20 г
Листки подорожника великого — 20 г
Кореневища пирію повзучого — 20 г
Столову ложку суміші залити 200 мл води, витримати на водяній бані 30
хв, настояти 2 год. Приймати по 1 —2 столові ложки 3 — 4 рази на день до
усунення або зменшення запалення.
j ¦ T
¬3/4
Золотушну висипку і струпи лікують компресами, припарками, мазями,
ваннами. На ділянку висипки та струпи накладають товчену свіжу траву
розхідника звичайного. Якщо уражена ділянка голови, для припарок
використовують порошок квіткових кошиків нагідок лікарських, запарених
окропом.
Відваром кореня лопуха великого (30 г на 500 мл води) лікують золотуху
очей, голови, вух. Допомагає навіть при задавненому процесі.
Компреси, примочки, обмивання роблять з свіжої кашки або розмочених
сухих листків підбілу звичайного, відвару листків горіха волоського,
відвару або соку трави чистотілу звичайного, відвару трави нетреби
звичайної або колючої.
Для приготування мазі до 100 г соняшникової олії додати 10 г трави
фіалки триколірної та по 5 г трави розхідника звичайного і вербени
лікарської, подрібнених до порошкоподібного стану. Напарити в печі 2
год. Змазувати уражені ділянки або прикладати до них компреси з маззю.
Перед процедурою обстригти волосся на голові.
Для ванн використовують відвари соломи вівса, пшеничних висівок,
пророслих зерен жита, кореневища оману високого, трави материнки
звичайної, череди трироздільної, кореневища пирію повзучого, листків
горіха волоського, чорної смородини, кореневища аїру тростинового,
соснової хвої, взятих разом або окремо. 200 — 300 г залити 10 л води,
кип’ятити у закритому посуді 30 хв на малому вогні. Коли схолоне,
процідити і додати до ванни. Тривалість ванни — 15 хв. Ванни робити
щоденно. У відварі трави шавлії лікарської купають дітей при запаленні
лімфатичних вузлів.
Під час лікування золотухи корисно щоденно робити збуджувальні
обгортання всього тіла, на ніч накладати збуджувальні обгортання живота.
Уранці обтирати тіло водою температури 25 °С, після чого дитину добре
витерти, покласти в ліжко.
Якщо є запор, доцільно ставити клізми, робити масаж живота.
Улітку приймати сонячні ванни.
У багатьох випадках за невеликого ураження та належних гігієнічних умов,
якщо рано розпочати лікування, видужання настає до статевого дозрівання,
тобто до 13 — 15 років.
Іноді у разі тяжкого процесу в кістках та суглобах, нагноєння
лімфатичних вузлів захворювання триває довго. З настанням статевої
зрілості золотуха може виліковуватися.
Під час догляду за хворими треба суворо дотримуватися таких правил: діти
повинні якомога довше перебувати на свіжому повітрі; спати на матрацах,
набитих свіжим сіном, морською травою або кінським волоссям; укривати
дітей вовняними ковдрами. Тіло дитини утримувати в чистоті, волосся
коротко підстригати, часто розчісувати. Мити голову дитячим милом. їжа
повинна бути такою, що легко перетравлюється, та поживною.
Необхідно привчати дітей вести здоровий спосіб життя — вони повинні
прокидатися та лягати спати у певні години, в чітко визначений час
снідати, обідати тощо.
Діти мають бути під постійним наглядом педіатра і фтизіатра.
ЛІТЕРАТУРА
Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.
Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.
Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.
Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.
Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.
Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.
Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.
Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:
Здоров’я, 1986. — 274 с.
Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:
Наука, 1991. – 432 с.
Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.
Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.
Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.
Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.
Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
