.

Забиття. Заїкання. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
377 4754
Скачать документ

Реферат на тему:

Забиття. Заїкання. Народні методи лікування

ЗАБИТТЯ

Забиття — закрите механічне ушкодження м’яких тканин без порушення
анатомічної цілості шкірних покривів або слизових оболонок.

Тяжкість забиття буває різною: невеликі не зумовлюють небезпеки; великі
ушкоджують внутрішні органи, наприклад, мозок, серце, живіт.

У разі забиття виникають біль, припухлість, крововилив. За значних
крововиливів утворюються гематоми. Надалі гематома або розсмоктується,
або, вкриваючись сполучною тканиною, перетворюється на кісту.

При підозрі на травму внутрішніх органів ушкодженого треба терміново
госпіталізувати.

Лікування забиття залежить від величини травмованої ділянки, її
локалізації і спрямоване на зменшення й припинення кровотечі.

При неускладненому забитті одразу прикладають холодні компреси або
накладають тугу пов’язку, забезпечуючи спокій забитим тканинам. Забитій
нозі або руці надають підвищеного положення.

Холод зменшує біль, запобігає розвитку набряку, зменшує об’єм
внутрішнього крововиливу.

Для розсмоктування підшкірних крововиливів травматичного походження на
забиту ділянку накладають холодні компреси з:

1) настоянки квіткових кошиків арніки гірської (1:10) на 70 % спирті
етиловому (беруть 2 столові ложки на склянку води);

2) відвару трави буркуну лікарського (20 г залити 200 мл окропу,
кип’ятити 5 хв на малому вогні, охолодити, процідити) або настою трави
гісопу лікарського (20 г на 200 мл окропу).

Як знеболювальний та протизапальний засіб для компресів використовують
настій трави полину гіркого, ромашки лікарської, споришу звичайного та
м’яти перцевої. Можна також прикладати листки капусти або лопуха
великого.

Свіже потовчене листя полину гіркого допомагає навіть при великих
забиттях. Припиняються запалення та набряк, розсмоктуються синці.

Якщо на забите місце негайно покласти бодягу, змішану з водою у
співвідношенні 1:1, то зменшується крововилив. Зменшує синці і суміш
свіжого сиру з медом, прикладена до ділянки забиття.

Через 2 доби після забиття корисно накладати теплі компреси з відвару
трави грициків звичайних, пижма звичайного, чебрецю звичайного, парила
звичайного, звіробою звичайного, кореневища купини лікарської або
квіткових кошиків нагідок лікарських. Для приготування відвару 2 столові
ложки сировини залити 200 мл окропу, кип’ятити 10 хв на малому вогні.
Компреси змінювати після охолодження.

На ділянку забиття вранці та ввечері накладають теплі компреси із суміші
подрібнених листків парила звичайного, пшеничних висівок та оцту, взятих
порівну. Суміш кип’ятити на малому вогні до одержання однорідної густої
маси.

Для припарок подрібнені бруньки та молоді листки осики, подорожника,
блекоти чорної, корені синюхи блакитної {брати разом або поодинці)
змішати з невеликою кількістю гарячої води та прокип’ятити 5 хв на
малому вогні. Гарячу кашку на бавовняній тканині накладати на хворе
місце (тримати до охолодження). Процедуру повторюють кілька разів.

Для припарок корисно використовувати кашку потовченого насіння конопель.
На забиті місця накладають припарки з розвареного у молоці кореня
живокосту лікарського або суміш порошку кореня з медом, взятих порівну.

Для зменшення болю при забитті ушкоджені ділянки змазують маззю, яку
одержують шляхом розтирання шишок хмелю звичайного з розтопленим
смальцем. Або 4 столові ложки порошку шишок хмелю змішують з 100 мл
підігрітої соняшникової олії. Мазь застосовують для втирання.

Для втирання рекомендують також настоянку трави багна болотяного (1:10)
на 40 % спирті етиловому. Настояти 7 діб.

Масаж починають на 3—4-ту добу після травми. Його поєднують з іншими
методами лікування. Призначають і підводний масаж при температурі води
36 — 37 °С.

У разі розриву зв’язкового апарату проводять іммобілізацію кінцівки
протягом 2 — 3 тиж.

ЗАЇКАННЯ

Заїкання — порушення ритму, темпу та плавності мови, пов’язане з
судомами м’язів, що беруть участь у мовному акті.

Заїкання буває природженим, проте частіше зустрічається як прояв неврозу
в дитячому віці. Розлад мови виникає при переляку, травмі, внаслідок
виснаження нервової системи після різних захворювань.

Залежно від характеру судоми м’язів розрізняють тонічне та клонічне
заїкання.

Тонічна судома характеризується тривалим напруженням скорочених м’язів,
кло-нічна — супроводжується корткочасним скороченням м’язів з подальшим
їх розслабленням.

У разі тонічного заїкання дитина не може розтулити рот і почати мову.
Тому, наприклад, слово “мама” вона вимовляє як м-а-ма.

Якщо заїкання клонічне, то на початку мови виникає клонічна судома
мовних м’язів і слово “мама” дитина вимовляє як м-а-а-ма. Частіше буває
змішана форма заїкання — тоніко-клонічна (з переважанням тонічного
спазму) або клоніко-тонічна (з переважанням клонічних судом).

Дитина зупиняється, перш ніж вимовити два наступних слова або посередині
слова, найчастіше під час вимовляння голосних звуків. Вона докладає
зусиль, аби продовжити мову, робить один за одним кілька вдихів,
повторює кілька разів останній звук. Мова стає незрозумілою, нечіткою.
Дитина вимовляє зайві букви, склади. Часто повторює перші звуки та
склади. Мова супроводжується поверхневим та швидким видихом. Повітря
видихають до початку мови або відразу після вимовляння кількох слів.
Доводиться робити дихальні паузи, що призводить до порушення плавності
та виразності мови.

Вади мови нерідко супроводжуються мимовільними рухами м’язів обличчя,
язика та кінцівок, гримасами. Заїкання посилюється у разі нервового
збудження, переляку, збентеження.

Заїкання розвивається в дитячому віці, отже треба звертати увагу на
правильність мови дитини і, якщо виявлено цю патологію, своєчасно почати
лікування.

Передусім важливо навчити дитину правильно дихати, бо це є неодмінною
умовою плавної мови. Треба стежити, щоб дитина спокійно вимовляла окремі
склади, а потім переходила до слова, і, зрештою, цілого речення.
Несміливих, сором’язливих треба підбадьорити,заохотити.

Якщо розлади мови природжені, дітей навчають у спеціальних логопедичних
закладах. Коли ж заїкання виникло внаслідок психічної травми, переляку,
одночасно зі спеціальним навчанням використовують психотерапію,
загальнозміцнювальне лікування.

8aea

????????За нервового збудження у дітей, що заїкаються, заспокійливу дію
виявляє валеріана лікарська. Десертну ложку подрібнених кореневищ з
коренями залити 200 мл холодної перевареної води, настояти 12 год,
процідити. Приймати по 1—2 столові ложки 3 рази на день. Дітям молодшого
віку — по 1 чайній ложці 2 — 3 рази на день.

Настій та настоянка трави собачої кропиви серцевої теж має заспокійливу
дію, поліпшує сон. Столову ложку трави залити 200 мл окропу, настояти 2
год у закритому посуді, процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 — 4
рази на день за 1 —2 год перед їдою. Настоянку трави (аптечний препарат)
приймають по 20 — 30 крапель з водою 3 рази на день за 30 хв перед їдою.
Давати дітям старшого віку.

При заїканні використовують відвар трави рути запашної: 5 г залити 500
мл води, кип’ятити 5 хв на малому вогні. Теплим відваром полоскати рот і
горло (але не ковтати) кілька разів на день, роблячи перерви на 1—2
доби.

У народній медицині рекомендують змішати 3 краплі соку листків та квіток
ясенцю білого та 2 краплі соку трави кропиви дводомної. Суміш тримати на
язику 5 хв. Процедуру повторювати через 2 — 3 год протягом дня.
Тривалість курсу лікування — 10 діб. Можна 20 г свіжої трави ясенцю
білого та 20 г свіжих листків кропиви дводомної залити 0,6 л окропу,
настояти до охолодження, процідити. Полоскати рот та горло кілька разів
на день по 5 хв.

Арістотель для лікування заїкання пропонував змазувати язик сумішшю
мумійо з медом.

При заїканні для прийому всередину призначають таку суміш:

Трава кропиви дводомної – 10 г

Квіткові кошики

ромашки лікарської – 10 г

Кореневища з коренями

дягелю лікарського – 5 г

Трава вересу звичайного – 5 г

Трава звіробою звичайного – 5 г

Трава меліси лікарської – 5 г

Шишки хмелю звичайного – 5 г

Десертну ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 30 хв. Пити теплим
зранку і перед сном по 40 — 80 мл.

Щоденно робити вологі обтирання тіла. Виконувати гімнастичні вправи для
тренування дихання.

Під час читання, розмови треба ретельно виправляти погрішності в
артикуляції (процесі формування звуків мови). Частіше примушувати дитину
читати вголос, завчати напам’ять вірші, абзаци з тексту.

З раннього дитинства з дітьми слід розмовляти правильно, не роблячи
забави з лепету малюка. Боротися з сором’язливістю, оберігати дитину від
глузування товаришів, вселяти впевненість у собі. Не варто забувати, що
для дітей старшого віку це тяжке випробування. Вади мови заважають
навчанню, іноді навіть є причиною відставання в розумовому розвитку.

ЗАПАЛЕННЯ ОЧЕЙ У НОВОНАРОДЖЕНИХ

У новонароджених у перші дні життя, звичайно на 3-тю—4-ту добу після
народження, може виникнути запалення слизової оболонки ока, що швидко
набуває слизисто-гнійного характеру.

Нерідко запалення очей супроводжує інші захворювання (діатез, золотуха,
рахіт та ін.). У цьому разі, крім місцевого лікування, треба проводити
також і загальне, спрямоване на усунення причини основної хвороби.

Запалення очей проявляється тим, що дитина у стані неспання намагається
заплющити очі. Зі світлобоязню пов’язані припухання верхніх повік та
почервоніння їх країв. З’являється сльозотеча. Через деякий час у обох
куточках очей збирається жовтуватий гнійний слиз, що склеює вії й
повіки.

Слід часто промивати очі стерильним бинтом, намоченим у перевареній воді
температури 28 — 30 °С, та видаляти гній.

Прикладати компреси з марлі, складеної в 4 — 6 разів та змоченої у воді
температури 20 — 25 °С. Компрес змінювати через 3 — 5 хв.

Для промивання та компресів готують відвар такої суміші: Трава очанки
лікарської — 20 г

Крайові квітки волошки синьої — 20 г Листки подорожника великого — 20
г

Чайну ложку суміші залити 100 мл окропу, кип’ятити 5 хв на малому вогні,
настояти до охолодження, процідити через стерильну марлю.

Грудним дітям очі постійно треба очищати від гною, промиваючи їх грудним
молоком або водним розчином яєчного білка.

Профілактично для запобігання запаленню очей закапувати очі
новонародженого маслиновою олією (1 краплю), фітонциди якої діють
бактерицидно.

Кон’юнктивіт легкого ступеня звичайно минає через кілька діб.

Якщо стан не поліпшується або збільшується кількість гнійних виділень,
слід звернутися до лікаря.

Особливо небезпечний кон’юнктивіт у новонароджених, який виникає у разі
інфікування гонококом, що потрапив з родових шляхів хворої на гонорею
матері. Такий кон’юнктивіт нерідко призводить до втрати зору. Для
профілактики хвороби ще в пологовому будинку в кон’юнктивальний мішок
закапують 1 % розчин нітрату срібла або олійний розчин пеніциліну.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020