.

Екзема. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
317 5960
Скачать документ

Реферат на тему:

Екзема. Народні методи лікування

Екзема — рецидивуюче нейроалергічне ураження шкіри, що супроводжується
свербежем.

Спостерігається у будь-якому віці, уражує будь-яку ділянку шкіри, але
найчастіше — обличчя та рук.

На ураженій екземою ділянці шкіри спочатку з’являються почервоніння та
набряклість, згодом — пухирці розміром з конопляне зерно, що швидко
лопаються. Мокнуча екзема може вкривати все тіло або окремі його
частини, переважно кисті. До неї належить так званий молочний рубець,
який особливо часто виникає у грудних дітей.

Якщо уражена волосяна частина голови, на запаленій шкірі навколо
волосяних мішечків з’являються гнояки. Зливаючись, екзематозні пухирці
утворюють гнійні кірки.

Себорейна екзема (зі збільшеним виділенням секрету сальних залоз) уражує
дітей грудного віку та після пубертатного періоду. Локалізується на
волосяній частині голови, за вухами, на обличчі, грудях, між лопатками.
Своєрідні ознаки: жовтувате забарвлення жирних лусочок, їх нашарування.

Мікробна екзема виникає у ослаблених дітей з вогнищами хронічної
інфекції. Утворюється вологе еритематозне вогнище з наявністю на
поверхні серозно-гнійних кірок. Характерним для мікробної екземи є
асиметричність ушкодження і локалізація його переважно на шкірі
кінцівок, рідше — на тулубі і дуже рідко — на обличчі (мал. 1).

Постійним супутником екземи є свербіж.

Розрізняють гостру та хронічну екземи.

Як самостійна хвороба екзема зустрічається рідко. Частіше вона є
наслідком порушення обміну речовин, функцій внутрішніх органів, нервової
та ендокринної систем.

Не існує єдиної схеми лікування екземи. Його треба проводити з
урахуванням клінічного перебігу, пори року, стану центральної нервової
системи. Найкраще піддається лікуванню екзема влітку. Певно, цьому
сприяють тепло і можливість користуватися багатими на вітаміни свіжими
лікарськими рослинами.

Призначають щадну дієту, під час загострення — переважно
молочно-рослинну. В раціон уводять каші, особливо вівсяну, гречану,
кукурудзяну, моркву, буряки, капусту, дають багато суниць, черешень,
вишень, аґрусу, а також яблука, груші, дині, кавуни. З соків — переважно
морквяний, лимонний, журавлиновий. Як кровоочисний засіб призначають
березовий сік до 1 —2 склянок на день. До раціону обов’язково включають
пророслу пшеницю. Корисні свіжий сир, кисляк, кефір, супи
вегетаріанські, варені м’ясо та риба. З жирів рекомендують кукурудзяну,
лляну або соняшникову олію, свіже вершкове масло.

Обмежують кількість вуглеводів, особливо легкозасвоюваних (цукор,
варення), гострих страв, консервів, шоколаду, цитрусових.

Мал. 1. Мікробна екзема

Споживання яєць і щавлю також обмежують. У разі виразного набряку та
мокнуття на кілька днів призначають безсольову дієту, зменшують прийом
рідини. Дієта повинна містити достатню кількість вітамінів. Для
лікування екземи особливо ефективною є суміш, що виявляє
десенсибілізуючу, протизапальну та антитоксичну дію:

Трава золототисячника звичайного — 20 г

Трава фіалки триколірної — 20 г

Трава рутки лікарської — 10 г

Трава пасльону солодко-гіркого — 10 г

Уся рослина копитняка європейського —10 г

Трава багна звичайного —10 г

Столову ложку суміші залити 250 мл води, витримати на водяній бані 30
хв. Приймати по 1/4 склянки З рази на день. Дітям молодшого віку — по 1
чайній — 1 столовій ложці на прийом.

З метою стимуляції функції нирок і очищення крові використовують таку
суміш:

Трава звіробою звичайного – 30 г

Трава череди трироздільної – 30 г

Корені лопуха великого – 20 г

Корені цикорію дикого – 20 г

Трава споришу звичайного – 20 г

Трава золототисячника

звичайного – 20 г

Кора верби білої – 10 г

Трава деревію звичайного – 10 г

Дві столові ложки суміші залити 500 мл води, настояти ніч. Уранці
прокип’ятити 10 хв на малому вогні, настояти 1 год. Приймати по 1/2
склянки натще та по 1/4 склянки після обіду й перед сном. Дітям
молодшого віку дозу зменшити відповідно віку.

При екземі дітям молодшого віку дають настій суміші кореня лопуха
великого та кульбаби лікарської, взятих порівну. Столову ложку суміші
залити 300 мл води, настояти ніч. Уранці прокип’ятити 5 хв на малому
вогні, настояти до охолодження, процідити. Приймати до 1/4 склянки 3
рази на день перед їдою.

Дітям віком після 7 років дають пити сік чистотілу звичайного з
невеликою кількістю води. Починають з 1 краплі, поступово дозу доводячи
до 15 крапель. Після цього її зменшують від 15 до 1 краплі. Препарат
дають 1 раз на день. Тривалість курсу лікування — 1 міс. Можна
призначити порошок трави, змішаний з олією (10 г на 100 мл олії). Суміш
витримують 15 хв на водяній бані. Змазують уражені екземою ділянки.

У разі поєднання екземи з геморагічним діатезом використовують настоянку
ла-гохілуса п’янкого (аптечний препарат) — по 10 — 20 крапель 2—3 рази
на день перед їдою.

При усіх формах екземи призначають седативні препарати.

У разі підвищеної збудливості, порушення сну рекомендують настій
кореневища з коренями валеріани лікарської: 1 чайну ложку залити 200 мл
холодної перевареної води, настояти 6—8 год, процідити. Приймати по 1
чайній — 1 столовій ложці 3 рази на день.

Під час гострого запалення, що супроводжується набряком, почервонінням,
мок-нуттям, роблять холодні примочки.

Для примочок використовують такі суміші:

Пелюстки троянди культурної – 10 г

Корені лопуха великого – 10 г

Трава вербени лікарської – 5 г

Квіткові кошики

нагідок лікарських

– 10 г

Трава хвощу польового – 5 г

Кора дуба звичайного – 10 г

Суміш кип’ятити 7 —10 хв в 1 л води, настояти 30 хв. Шматок старого
чистого лляного полотна намочити у відварі, трохи віджати, скласти
удвічі і накладати на уражену ділянку. Зверху прикрити тонкою вовняною
тканиною. Примочку повторити кілька разів протягом доби.

2. Листки горіха волоського — 10 г

Квіткові кошики арніки гірської — 5 г

Квіткові кошики нагідок лікарських — 10 г

Готувати й використовувати за попереднім рецептом. Примочки накладати до
зникнення набряку та мокнуття.

Екзему лікують також відваром трави деревію звичайного: 50 г залити 300
мл окропу, кип’ятити 5 хв на малому вогні, додати 50 г квіткових кошиків
нагідок лікарських, витримати 10 хв на водяній бані. Для примочок.

При мокнучій екземі треба взяти по 100 г насіння редьки чорної та
конопель посівних. Суміш залити 0,6 л молока, варити 1 год на малому
вогні. Обробляти уражені ділянки 3 рази на день по 10 хв. Потім накласти
сухий компрес на 2 год, після чого промити настоєм трави ромашки
лікарської (20 г на 200 мл окропу).

Для компресів можна використовувати сік журавлини, кашку зі спілих
плодів черемхи звичайної.

У народі для лікування екземи пропонують оригінальний рецепт. Склянку
соку чистотілу звичайного розмішують з білком свіжого курячого яйця і
додають 2 столові ложки ягід пасльону солодко-гіркого. Для примочок.

При сухій та мокнучій екземі можна робити примочки з відвару листків
евкаліпту кулястого (30 г на 250 мл води).

Подрібнені листки капусти білоголовкової в суміші з яєчним жовтком
використовують для лікування мокнучої екземи. Досить ефективним є
змазування уражених ділянок живицею сосни або ялиці білої.

– ae bc

??a?ування екземи. Стиглі ягоди суниць лісових або полуниць розминають і
накладають на ділянку ураження. Зверху прикривають пов’язкою.

У деяких хворих на екзему організм погано реагує на вологу. Таким дітям
не можна робити примочки. Краще присипати уражені ділянки порошком трави
вересу звичайного, сухоцвіту багнового та кореня солодки голої, взятих
порівну. Потім легенько змазувати їх і закривати лляною пов’язкою.

При сухій екземі голови можна раз на тиждень мити голову теплою водою та
натирати кухонною сіллю протягом 5 хв. Потім голову сполоснути теплою
водою. Зробити до 7 процедур. Призначають дітям старшого віку.

При сухій екземі для аплікацій беруть 50 г листків лопуха великого,
варять його у 0,5 л молока 10 хв на малому вогні, проціджують. Аплікації
роблять кілька разів на день. Для втирання готують такий засіб. 200 г
листків горіха волоського заливають 0,5 л молока, варять на малому вогні
до загустіння. Втирають в уражені ділянки шкіри 2 рази на день по 5 хв,
після чого накладають сухий компрес на 2 год. Для приготування мазі
беруть суміш таких рослин:

Корені лопуха великого — 10 г

Квіткові кошики нагідок лікарських — 5 г

Пелюстки троянди культурної — 5 г

Трава меліси лікарської — 5г

Трава хвощу польового — 5 г

Кора дуба звичайного — 5 г

Кореневища

родовика лікарського — 10 г

До спорошкованої суміші долити 250 г мигдалевої або соняшникової олії,
кип’ятити 15 хв на малому вогні. Потім поставити у теплу духовку на ніч,
а вранці процідити через марлю, складену вдвічі. Мазь краще готувати
влітку з подрібнених свіжих рослин.

Для зняття струпів і очищення шкіри у відварі вівсяної соломи або трави
цикорію дикого намочують марлю, обкладають нею уражені ділянки.
Процедуру повторювати доти, поки струп не відпаде.

Молочні кірки видаляють за допомогою олійних компресів. У разі масивних
кірок використовують компреси з рицинової олії.

При задавненій екземі з нагноєнням, струпами, нерідко із смердючими
виразками в народі використовують суниці лісові. Пом’яті стиглі ягоди
товстим шаром накладають на лляну чисту тканину і прикладають до
уражених ділянок кілька діб поспіль. Після цього роблять примочки та
лікують мазями. Можна використовувати варені (варити недовго) ягоди
чорниць: товстим шаром наносити на уражені екземою ділянки на марлі, а
присохлу марлю відмочувати теплою сироваткою.

У разі хронічної екземи призначають засоби, що сприяють розсмоктуванню
інфільтрату, — препарати дьогтю, спиртовий розчин та мазь прополіса
(аптечні препарати).

Хворі на екзему здебільшого погано переносять ванни. Усе ж, у разі
доброї переносності, призначають такі ванни.

При гострій екземі для ванн беруть суміш кори дуба звичайного (100 г) та
листків горіха волоського (100 г). Суміш залити 1 л води, кип’ятити 15
хв на малому вогні, процідити гарячим. Можна додати 1 г крохмалю на 1 л
води.

При екземі для ванн використовують також пшеничні висівки. 0,4 кг
висівок залити 5 л води, кип’ятити 30 хв на малому вогні, процідити.
Ванни приймати раз на день. Температура води — 37 °С. Тривалість ванни —
15 — 20 хв.

Підсушують шкіру, зменшують свербіння крохмальні ванни (на 10 л води
беруть 50 г крохмалю). Температура води — 37 °С, тривалість процедури —
8—10 хв.

При екземі приймають ванни з відвару вівсяної соломи (100 г на 5 л води,
кип’ятити 30 хв) або такої суміші:

Корені лопуха великого — 50 г

Листки подорожника ланцетолистого — 70 г

Трава сухої нехворощі — 70 г

Кора дуба звичайного — 70 г

Суміш залити 10 л води, кип’ятити 20 хв на малому вогні, процідити.
Відвар додати до ванни. Температура води у ванні — 36 °С, тривалість
процедури — 10 хв.

Для клізм після дефекації беруть по 1 чайній ложці квіткових кошиків
ромашки лікарської, квіток дивини скінетровидної, трави хвощу польового,
кори дуба звичайного, трави деревію звичайного та кореневища з коренями
валеріани лікарської. Суміш залити 0,5 л окропу і через 2 год процідити.
Після клізми рідину утримувати якомога довше. Кількість настою для
клізми залежить від віку дитини.

Під час лікування екземи рекомендують 1—2 рази на тиждень робити
постільну парову ванну. Після ванни тіло обмити водою температури 25 °С.

Через добу накладати збуджувальне обгортання всього тіла на 1 год, після
чого обтерти водою температури 25 °С.

Період лікування екземи найчастіше тривалий і в перші 2 — 3 тиж може не
помічатися виразного поліпшення.

Оскільки у виникненні екземи важлива роль належить алергенам, під час
догляду за дитиною треба їх виявити та усунути. Це можуть бути хімічні
речовини, мило, рослини, харчові продукти, медикаменти тощо. Діти
повинні носити білизну тільки з бавовняної тканини.

Екзема розвивається у дітей за неправильного їх вигодовування
(алергенами можуть бути молоко, яйця, цитрусові тощо) та порушення
функції травних органів. У зв’язку з цим необхідно коригувати виявлені
порушення. Проводити санацію вогнищ хронічної інфекції (тонзиліт,
синусит, гайморит), у разі глистяної інвазії — дегельмінтизацію.

Екзема супроводжується сильним свербінням. Щоб дитина не розчухувала
шкіру, на руки рекомендують надягати полотняні мішечки. Малюк погано
спить, плаче, втрачає апетит. Батьки повинні терпляче, доброзичливо
ставитися до нього.

У період ремісії для профілактики рецидивів екземи використовують
загально-зміцнювальні, седативні засоби, вітаміни, адаптогени. Доцільно
давати екстракт елеутерококу колючого рідкий по 5 — 10 крапель за 30 хв
перед їдою у першу половину дня протягом 20 — 25 діб.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020