.

Дискінезія жовчовивідних шляхів. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
450 12628
Скачать документ

Реферат на тему:

Дискінезія жовчовивідних шляхів. Народні методи лікування

Дискінезія жовчовивідних шляхів — це функціональне порушення скорочення
жовчного міхура і жовчних проток, коли вони стають безладними,
недостатніми або надмірними. Це може зумовити застій жовчі у жовчному
міхурі.

Дискінезія частіше буває у дітей віком 6—10 років.

Дискінезію жовчовивідних шляхів спричинюють порушення функцій нервової
системи, ендокринні розлади, слабкість м’язів жовчного міхура,
неправильне харчування (довгі, різні за тривалістю інтервали між
прийомами їжі, переїдання). Порушення моторної функції жовчного міхура і
жовчних проток можуть виникати при виразковій хворобі шлунка, гастриті,
панкреатиті, захворюваннях хребта, після інфекційного гепатиту (хвороби
Боткіна), дизентерії, сальмонельозу, у разі частих гострих респіраторних
вірусних інфекцій, кишкової патології тощо.

Розрізняють гіпо- та гіперкінетичну дискінезії.

Захворювання розвивається поступово.

У разі гіпокінетичної дискінезії жовчного міхура хворі часто скаржаться
на тупий, ниючий біль у правому підребер’ї. Після їди біль іноді
посилюється. У дитини спостерігаються поганий апетит, гіркота у роті,
здуття живота. Жовчний міхур збільшений, скорочується в’яло. Порушення
травлення зумовлюють розвиток дисбактеріозу, за якого знижується синтез
вітамінів, порушується перистальтика кишок, з’являється запор.

Передусім треба посилити скорочення жовчного міхура, завдяки чому
усунеться застій жовчі. Під час лікування призначають п’ятиразове
харчування. В раціон включають продукти, що стимулюють виділення жовчі
та містять багато клітковини (подрібнені буряки, редьку у тертому
вигляді з соняшниковою олією). Дуже корисні свіжі фрукти та овочі,
особливо огірки, морква, капуста, груші, сливи, яблука, абрикоси, їжа
має бути холодна або тепла, але не гаряча.

Сліпе зондування слід проводити не рідше, ніж двічі на тиждень. Для
цього використовують сирі яєчні жовтки (1—2), 25 % розчин сорбіту або
ксиліту (30 — 50 мл), теплу олію (15 — 30 мл), овочевий або фруктовий
сік (буряковий, томатний, яблучний) – по 50-100 мл.

Призначають препарати, які ліквідують застій жовчі у жовчному міхурі і
нормалізують процес його спорожнення:

Суцвіття цмину піскового — 20 г

Корені кульбаби лікарської — 20 г

Листки вахти трилистої —10 г

Дві столові ложки суміші залити 300 мл води, витримати на водяній бані
15 хв, охолодити протягом 45 хв, процідити. Приймати по 1/4 склянки 3
рази на день за 30 хв перед їдою.

2. Кореневище аїру тростинового — 30 г

Трава звіробою звичайного — 30 г

Квіткові кошики ромашки лікарської — 10 г

Трава золототисячника звичайного — 10 г

Дві столові ложки суміші залити 300 мл води, витримати на водяній бані
15 хв, охолодити протягом 45 хв, процідити. Приймати по 1/3 — 1/2
склянки вранці і ввечері.

Для посилення перистальтики кишечнику та збільшення жовчовиділення
рекомендують таку суміш:

Суцвіття цмину піскового — 20 г

Квіткові кошики

ромашки лікарської — 20 г

Листки бобівника трилистого — 20 г

Трава золототисячника звичайного — 20
г

Трава материнки звичайної — 20 г

Столову ложку суміші залити 200 мл води, витримати 20 хв на водяній
бані. Приймати по 1/4 — 1/2 склянки вранці та ввечері за 30 хв перед
їдою холодним або трохи підігрітим.

При гіпокінетичній дискінезії на тлі дієтичного режиму призначають
тонізуючі засоби:

1) настоянку кореня аралії маньчжурської (1:5) на 40% спирті етиловому
(аптечний препарат). Приймати по 10 — 20 крапель 2 — 3 рази на день за
30 хв перед їдою дітям старшого віку;

2) екстракт кореневища елеутерокока колючого (аптечний препарат).
Призначають по 20 — 30 крапель 2 рази на день за 30 хв перед їдою дітям
старшого віку. Дітям віком до 5 років дають по 5 — 10 крапель у 50 мл
води 2 — 3 рази на день;

3) екстракт кореневища родіоли рожевої (аптечний препарат). Призначають
по 5 — 10 крапель 2 рази на день за 30 хв перед їдою. Дітям віком до 5
років дають по 3 — 5 крапель в 50 мл води 2 — 3 рази на день 2 тиж.

Рекомендують мінеральні води високої мінералізації (єсентуки № 17,
нафтуся, арзні). Приймати по 1/4 — 1/3 склянки на день холодними.

Щоденно на ніч треба накладати збуджувальний компрес на живіт
температури 18 — 22 °С. Одночасно робити збуджувальне обгортання литок
температури 19 — 22 °С. Курс лікування триває 2 — 3 тиж. Показані
підводний душ-масаж, лікувальна фізкультура.

????0?еоризм, пронос або запор, різка пітливість, блідість, час від часу
буває блювання. Випорожнення стають світлими, глинястими. Іноді виникає
головний біль.

У більшості хворих розвиваються неврози або неврозоподібні стани. Тому
їм призначають психотерапію, а також заспокійливі засоби, а саме:

1) настій кореневища з коренями валеріани лікарської: 1 чайну ложку
залити 200 мл холодної води, настояти 6 —8 год, процідити. Приймати по 1
столовій ложці, а дітям віком до 3 років — по 1 чайній ложці 3 рази на
день;

2) відвар трави собачої кропиви звичайної: 1 столову ложку залити 200 мл
води, витримати на водяній бані 30 хв, охолодити, процідити. Приймати по
1—2 столові ложки 3 рази на день за 30 хв перед їдою. Тривалість
лікування (2 — 4 тиж) визначає ступінь невротичних розладів.

При гіперкінетичній формі дискінезії, що супроводжується болем,
використовують лікарські рослини, які мають холеспазмолітичну дію: Трава
м’яти перцевої — 30 г

Трава перстачу гусячого — 30 г

Трава чистотілу звичайного — 30 г

Столову ложку суміші залити 200 мл води, витримати на водяній бані 20
хв, процідити. Приймати гарячим до 50 мл 4 рази на день за 30 хв перед
їдою.

Для зняття болю рекомендують порошок листків беладонни звичайної по 0,01
г 2 — З рази на день. Настоянку листків (1:10) на 40 % спирті етиловому
дають по 5—10 крапель на прийом з водою дітям віком після 7 років.

Під/гримувальне лікування проводять не менше ніж 3 міс препаратами, які
стимулюють жовчотворення і синтез жовчних кислот у печінці, збільшують
їх концентрацію в жовчі (кора барбарису звичайного, суцвіття цмину
піскового, приймочки зі стовпчиками кукурудзи звичайної, квіткові кошики
нагідок лікарських, трава м’яти перцевої).

Мінеральні води рекомендують відносно низької мінералізації
(слов’янівська, смирновська, єсентуки № 4 і № 20). П’ють гарячими, 5 — 6
разів на добу з розрахунку З мл на 1 кг маси тіла. Курс лікування — 1
міс.

Під час приступу болю накладати парові компреси на праве підребер’я. їх
змінюють через 5 — 7 хв до зникнення болю.

Корисні теплі ванни, грязеві, озокеритові, парафінові аплікації на
верхню частину живота.

При гіперкінетичній формі дискінезії з раціону вилучають продукти, які
стимулюють скорочення жовчного міхура (олію, м’ясні бульйони тощо).

Під час лікування дуже важливо дотримувати режиму та дієти. їсти треба в
чітко визначений час 4 — 5 разів на день. Уникати солоних, гострих,
копчених, смажених страв, а також грибів, прянощів, шоколаду, хрону,
щавлю, страв з печінки, нирок.

Рекомендують пісне м’ясо, нежирну рибу, курятину, свіжий сир, молоко,
кефір, гречану та вівсяну каші, моркву, гарбузи. Корисні овочі та
фрукти, відвар шипшини (по 1/3 склянки 3 рази на день за 30 хв перед
їдою).

Оскільки біль у животі може бути проявом не лише дискінезії
жовчновивідних шляхів, але й кишкових інфекцій, апендициту, глистяної
інвазії, захворювань нирок, шлунка, підшлункової залози, передусім для
встановлення правильного діагнозу треба дитину обстежити в умовах
стаціонару.

Діти з дискінезіями жовчних шляхів перебувають на диспансерному обліку
не менше як 2 роки. Двічі на рік їм треба проводити курси терапії з
використанням лікарських рослин.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020